Герасимович Володимир Діонізійович: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [неперевірена версія] |
м Cat-a-lot: Moving from Category:Поховані у Підволочиському районі to Category:Поховані в Підволочиському районі за допомогою Cat-a-lot |
|||
Рядок 47: | Рядок 47: | ||
З численних фольклорно-етнографічних розвідок Герасимовича опубліковано: |
З численних фольклорно-етнографічних розвідок Герасимовича опубліковано: |
||
* «Народні звичаї, обряди та пісні в селі Крехові Жовківського повіту» (в журналі «Правда», 1893, 1894). |
* «Народні звичаї, обряди та пісні в селі Крехові Жовківського повіту» (в журналі «Правда», 1893, 1894). |
||
* [http://web.nlu.org.ua/object.html?id=039 Герасимович В. Що то таке господарність (економія)? / за Герінгом розповів В. Герасимович. – У Львові : Накладом К. Паньківського, 1894. – 102, 2 с. – (Дрібна бібліотека ; кн. 4).] |
|||
=== Оповідання === |
=== Оповідання === |
||
* «Домовик» («Неділя», 1895, 21 травня) |
* «Домовик» («Неділя», 1895, 21 травня) |
Версія за 10:54, 20 грудня 2021
о. Володимир Герасимович | |
---|---|
![]() | |
Псевдо | псевдоніми і криптоніми: Василь Трохимович, Кирик, Шпирка, В. Г., Г-ч,' В. |
Народився | 1 жовтня 1870 м. Золочів |
Помер | 14 серпня 1940 (69 років) с. Терпилівка |
Поховання | Підволочиський район |
Діяльність | священик УГКЦ, письменник, етнограф, культурно-освітній діяч, перекладач, член товариства «Просвіта» |
Галузь | література[1], проза[1], драма[1], етнографія[1], перекладацтво[d][1] і cultural-educational activityd[1] |
Alma mater | богословський факультет Львівського університетуd |
Знання мов | українська[1] |
Титул | парох с. Терпилівка |
Термін | 1899-1940 |
Попередник | о. Михайло Форись |
Наступник | о. Мирон Головинський |
Конфесія | греко-католикї |
У шлюбі з | Євгенія Шухевич |
о. Володимир Деонізійович (Денисович) Герасимович, псевдоніми і криптоніми: Василь Трохимович, Кирик, Шпирка, В. Г., Г-ч, В. (1 (13) жовтня 1870, Золочів — 14 серпня 1940, Терпилівка, нині Підволочиський район Тернопільської області) — священик УГКЦ, письменник, етнограф, культурно-освітній діяч, перекладач, член товариства «Просвіта».
Життєпис
Народився в Золочеві в сім'ї судді Дениса Герасимовича. Мати Володимира народилася в Крехові Жовківського повіту. Від 1872 р. упродовж десяти років сім'я проживала у Жовкві, винаймаючи одну із кімнат у василіянському монастирі Різдва Христового[2].
Закінчив Львівську духовну семінарію УГКЦ, університет (богословський факультет). Перед висвяченням одружився з Євгенією з роду Шухевичів. Рукоположений у священичий сан 16 грудня 1894 р.[3] З 1895 року — на служінні: спочатку в селі Семичів, потім у м Тернопіль. З 1899 — у селі Терпилівка, де заснував читальню товариства «Просвіта», хор, аматорський театральний гурток, якими керував.
Виховав дочку Ганну-Зиновію (Когут у заміжжі) — хорову диригентку, композиторку, фольклористку, мемуаристку.
Помер і похований у Терпилівці.
Творча спадщина
Опублікував понад 30 художніх творів: оповідань, п'єс, перекладів. З численних фольклорно-етнографічних розвідок Герасимовича опубліковано:
- «Народні звичаї, обряди та пісні в селі Крехові Жовківського повіту» (в журналі «Правда», 1893, 1894).
- Герасимович В. Що то таке господарність (економія)? / за Герінгом розповів В. Герасимович. – У Львові : Накладом К. Паньківського, 1894. – 102, 2 с. – (Дрібна бібліотека ; кн. 4).
Оповідання
- «Домовик» («Неділя», 1895, 21 травня)
- «Візитація» (1924)
П'єси
- «Воєнні промисловці» (1917)
- «Мамона» (1922)
- «Бантикур умер» (1924)
- «Клопоти війта Смоктуна» (1934)
- «На колесі щастя» (1936)
У них із симпатією змальовував життя і звичаї сільські трудівників, висміював урядовців, лихварів, осуджував неробство, пияцтво.
Переклади
Переклав окремі твори Льва Толстого («Крейцерова соната», 1902), Івана Тургенєва («Перша любов», 1910), Михайла Салтикова-Щедріна, Едмона Ростана («Самаритянка», 1930), К. Райса та ін.
Був знайомий з Іваном Франком (провадив із ним жваве листування), Осипом Маковеєм, Тимофієм Бордуляком, Володимиром Гнатюком, Франтішеком Ржегоржем[4].
Примітки
Джерела
- Арсенич П. І. ГЕРАСИМО́ВИЧ Володимир Денисович (Деонізійович) // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 5 : Вод — Гн. — 728 с. — ISBN 966-02-3355-8.
- Блажейовський Д. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944). — Львів–Київ : КМ Академія, 2004. — Т. ІІ: Духовенство і Релігійні Згромадження: англійською мовою. — 570 с. — ISBN 966-518-225-0 (англ.)
- Матейко Р. Герасимович Володимир Деонізійович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 348. — ISBN 966-528-197-6.
- Шкраб'юк П. Крехів: дороги земні і небесні. — Львів : Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України; Видавництво Отців Василіян «Місіонер», 2002. — 415 с. — ISBN 966-658-033-0.
![]() |
Це незавершена стаття про релігійного діяча чи діячку УГКЦ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
- Народились 1 жовтня
- Народились 1870
- Померли 14 серпня
- Померли 1940
- Поховані в Підволочиському районі
- Діячі «Просвіти»
- Священники УГКЦ
- Уродженці Золочева
- Випускники Львівської духовної семінарії УГКЦ
- Випускники богословського факультету Львівського університету
- Українські письменники
- Священики Тернополя
- Померли в Підволочиському районі