Міляєва Людмила Семенівна: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
уточнення
Рядок 1: Рядок 1:
{{науковець
{{особа
| заклад =
| заклад = [[Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури]]
| Alma Mater = [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка]]
| Посада = професор кафедри теорії та історії мистецтв НАОМА
| Посада = професор кафедри теорії та історії мистецтв НАОМА
| звання = [[професор]]
| звання =
| ступінь = [[Доктор мистецтвознавства]]
| ступінь =
| Батько = Міляєв Семен Матвійович
| Мати = Міляєва Ірина Федорівна
| Мати = Міляєва Ірина Федорівна
| нагороди =
| Чоловік = [[Подерв'янський Сергій Павлович]]
| нагороди = {{заслужений діяч мистецтв України|2002}}
}}
}}
'''Міля́єва Людми́ла Семе́нівна''' ({{Нар|а}} [[13 листопада]] [[1925]], [[Харків]]) — українська мистецтвознавеця, [[Доктор наук|Докторка]] [[мистецтвознавство|мистецтвознавства]] (1988), [[професор|професорка]] (1991), дійсна членкиня [[Національна академія мистецтв України|Національної академії мистецтв України]] (2000), [[заслужений діяч мистецтв України|заслужена діячка мистецтв України]] (1992). Професорка [[НАОМА|Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури]].
'''Міля́єва Людми́ла Семе́нівна''' ({{Нар|а}} [[13 листопада]] [[1925]], [[Харків]]) — українська мистецтвознавиця, [[Доктор наук|Докторка]] [[мистецтвознавство|мистецтвознавства]] (1988), [[професор]]ка (1991), дійсна членкиня [[Національна академія мистецтв України|Національної академії мистецтв України]] (2000), [[заслужений діяч мистецтв України|заслужена діячка мистецтв України]] (1992). Професорка [[НАОМА|Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури]].


== Біографія ==
== Біографія ==
Рядок 16: Рядок 13:
Міляєва Людмила Семенівна народилася [[13 листопада]] [[1925]] року, в місті [[Харків]], нині [[Україна]] (тоді [[Українська Соціалістична Радянська Республіка]], СРСР). У 1950 році закінчила філологічний факультет [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського університету ім. Т. Шевченка]], педагоги з фаху — [[Маслов Сергій Іванович|Сергій]] і [[Маслов Василь Іванович|Василь Маслови]]. Кандидатська дисертація — на тему «Стінопис Потелича», у 1988 році захистила докторську дисертацію на тему «Розписи [[Дрогобич]]а і проблеми розвитку українського мистецтва XVI — початку XVIII ст.»
Міляєва Людмила Семенівна народилася [[13 листопада]] [[1925]] року, в місті [[Харків]], нині [[Україна]] (тоді [[Українська Соціалістична Радянська Республіка]], СРСР). У 1950 році закінчила філологічний факультет [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського університету ім. Т. Шевченка]], педагоги з фаху — [[Маслов Сергій Іванович|Сергій]] і [[Маслов Василь Іванович|Василь Маслови]]. Кандидатська дисертація — на тему «Стінопис Потелича», у 1988 році захистила докторську дисертацію на тему «Розписи [[Дрогобич]]а і проблеми розвитку українського мистецтва XVI — початку XVIII ст.»


У 1949–1962 роках — наукова працівниця, у 1964–1966 роках — завідувачка відділу [[Національний художній музей України|Київського державного музею українського образотворчого мистецтва]]. З 1962 року — старша викладачка, доцентка, професорка кафедри історії та теорії мистецтва [[НАОМА|Київського державного художнього інституту Академії АНВШУ]].
У 1949—1962 роках — наукова працівниця, у 1964—1966 роках — завідувачка відділу [[Національний художній музей України|Київського державного музею українського образотворчого мистецтва]]. З 1962 року — старша викладачка, доцентка, професорка кафедри історії та теорії мистецтва [[НАОМА|Київського державного художнього інституту Академії АНВШУ]].


Членкиня [[Національна спілка художників України|Національної спілки художників України]], академік [[Академія наук вищої школи України|Академії наук Вищої школи України]].
Членкиня [[Національна спілка художників України|Національної спілки художників України]], академік [[Академія наук вищої школи України|Академії наук Вищої школи України]].
Рядок 31: Рядок 28:
* «The Ukrainian Icon 11th-18th centuries. From Byzantiue to Baroque» (1996; англ., нім., франц. мовами)
* «The Ukrainian Icon 11th-18th centuries. From Byzantiue to Baroque» (1996; англ., нім., франц. мовами)
* «Станковий живопис» (кн. «Історія українського мистецтва», т.1, 1966, співав.)
* «Станковий живопис» (кн. «Історія українського мистецтва», т.1, 1966, співав.)
* «Украинское искусство конца XIII — первой половины XVIII в.», «Украинское искусство первой половины XVII–XVIII в.» (кн. «История искусства народов СССР», т.3, 1974; т.4, 1976)
* «Украинское искусство конца XIII — первой половины XVIII в.», «Украинское искусство первой половины XVII—XVIII в.» (кн. «История искусства народов СССР», т.3, 1974; т.4, 1976)
* «Спасо-Преображенская церковь с. Великие Сорочинцы Полтавской обл.» (у кн. «Западно-евроски барок и византиjски свет». — Београд, 1991)
* «Спасо-Преображенская церковь с. Великие Сорочинцы Полтавской обл.» (у кн. «Западно-евроски барок и византиjски свет». — Београд, 1991)
* «Иконография и красноречие украинского бароко» (у кн. «Восточнохристианский храм. Литургия и искусство». — СПб, 1994)
* «Иконография и красноречие украинского бароко» (у кн. «Восточнохристианский храм. Литургия и искусство». — СПб, 1994)
* «The Ukrainian Icon 11th — 18th centuries. From Byzantine source to the Baroque» (S.-Petersburg, Bournemouth; 1996, англ., нім., франц. мовами)
* «The Ukrainian Icon 11th — 18th centuries. From Byzantine source to the Baroque» (S.-Petersburg, Bournemouth; 1996, англ., нім., франц. мовами)
* «Freski kaplicy Trojcy Swietej na Zamku Lubelskim a sztuka ukrainska» (у кн. Kaplica Trojcy Swietej na Zamku Lubelskim, Lublin, 1999)
* «Freski kaplicy Trojcy Swietej na Zamku Lubelskim a sztuka ukrainska» (у кн. Kaplica Trojcy Swietej na Zamku Lubelskim, Lublin, 1999)
* «The Icon of Saint George with Scenes from his Life» (Perceptions of Byzantium and Its Neihbors (843–1201), New-York, 2000)
* «The Icon of Saint George with Scenes from his Life» (Perceptions of Byzantium and Its Neihbors (843—1201), New-York, 2000)
* «Митрополит Петро Могила і мистецтво Києва 30—40-х рр. XVII ст.» (Вісник Львівського університету, Львів, 2003)
* «Митрополит Петро Могила і мистецтво Києва 30—40-х рр. XVII ст.» (Вісник Львівського університету, Львів, 2003)
* «Redivivus phoenix — oczyma Jakuba Suszy» (у кн. «Do piekna Nadprzyrodzonego», Chelm, 2003)
* «Redivivus phoenix — oczyma Jakuba Suszy» (у кн. «Do piekna Nadprzyrodzonego», Chelm, 2003)
* «С. П. Подервянский. Творчество и судьба. 1916-2006» (Київ, 2011)
* «С. П. Подервянский. Творчество и судьба. 1916—2006» (Київ, 2011)


== Сім'я ==
== Сім'я ==
Рядок 54: Рядок 51:
[[Категорія:Мистецтвознавці]]
[[Категорія:Мистецтвознавці]]
[[Категорія:Заслужені діячі мистецтв України]]
[[Категорія:Заслужені діячі мистецтв України]]
[[Категорія:Уродженці Харкова]]
[[Категорія:Випускники Київського університету]]
[[Категорія:Академіки АН вищої школи України]]
[[Категорія:Академіки АН вищої школи України]]
[[Категорія:Члени Національної спілки художників України]]
[[Категорія:Члени Національної спілки художників України]]
[[Категорія:Історики мистецтва]]
[[Категорія:Історики мистецтва]]
[[Категорія:Історики мистецтва України]]
[[Категорія:Історики мистецтва України]]
[[Категорія:Жінки-науковці]]

Версія за 09:01, 24 грудня 2021

Міляєва Людмила Семенівна
Народилася13 листопада 1925(1925-11-13)
Харків, Українська СРР, СРСР
Померла29 жовтня 2022(2022-10-29) (96 років)
Київ, Україна
Країна СРСР
 Україна
Діяльністьмистецтвознавиця, викладачка університету, художня критикиня
Alma materФілологічний факультет Київського університету[d] (1950)
Галузьart criticismd[1]
ЗакладНаціональна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Посадапрофесор кафедри теорії та історії мистецтв НАОМА
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор мистецтвознавства[d] (1988)
Відомі учніБариш-Тищенко Ірина Андріївна
Борщенко Лідія Михайлівна
Могилевський Володимир Юрійович
Юрченко Надія Семенівна
Крутенко Наталія Григорівна
Єфремова Валентина Олексіївна
Клименко Олена Олександрівна
Лагутенко Ольга Андріївна
Міщенко Ірина Іванівна
ЧленствоНаціональна спілка художників України
БатькоМіляєв Семен Матвійович
МатиМіляєва Ірина Федорівна
У шлюбі зПодерв'янський Сергій Павлович
ДітиЛесь Подерв'янський
Нагороди
орден «За заслуги» III ступеня орден княгині Ольги III ступеня
заслужений діяч мистецтв України

Міля́єва Людми́ла Семе́нівна (нар. 13 листопада 1925, Харків) — українська мистецтвознавиця, Докторка мистецтвознавства (1988), професорка (1991), дійсна членкиня Національної академії мистецтв України (2000), заслужена діячка мистецтв України (1992). Професорка Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури.

Біографія

Міляєва Людмила Семенівна народилася 13 листопада 1925 року, в місті Харків, нині Україна (тоді Українська Соціалістична Радянська Республіка, СРСР). У 1950 році закінчила філологічний факультет Київського університету ім. Т. Шевченка, педагоги з фаху — Сергій і Василь Маслови. Кандидатська дисертація — на тему «Стінопис Потелича», у 1988 році захистила докторську дисертацію на тему «Розписи Дрогобича і проблеми розвитку українського мистецтва XVI — початку XVIII ст.»

У 1949—1962 роках — наукова працівниця, у 1964—1966 роках — завідувачка відділу Київського державного музею українського образотворчого мистецтва. З 1962 року — старша викладачка, доцентка, професорка кафедри історії та теорії мистецтва Київського державного художнього інституту Академії АНВШУ.

Членкиня Національної спілки художників України, академік Академії наук Вищої школи України.

Наукова діяльність

Л. С. Міляєва є авторкою або співавторкою понад 200 наукових праць, основний напрямок досліджень — історія українського образотворчого мистецтва.

Наукові праці

  • «К. О. Трутовський» (1955)
  • «Розписи Потелича» (1969; 1971 — рос.)
  • «Українське мистецтво XIV — першої половини XVII ст.» (1963, співав.)
  • «Український середньовічний живопис» (1976, співав.)
  • «The Ukrainian Icon 11th-18th centuries. From Byzantiue to Baroque» (1996; англ., нім., франц. мовами)
  • «Станковий живопис» (кн. «Історія українського мистецтва», т.1, 1966, співав.)
  • «Украинское искусство конца XIII — первой половины XVIII в.», «Украинское искусство первой половины XVII—XVIII в.» (кн. «История искусства народов СССР», т.3, 1974; т.4, 1976)
  • «Спасо-Преображенская церковь с. Великие Сорочинцы Полтавской обл.» (у кн. «Западно-евроски барок и византиjски свет». — Београд, 1991)
  • «Иконография и красноречие украинского бароко» (у кн. «Восточнохристианский храм. Литургия и искусство». — СПб, 1994)
  • «The Ukrainian Icon 11th — 18th centuries. From Byzantine source to the Baroque» (S.-Petersburg, Bournemouth; 1996, англ., нім., франц. мовами)
  • «Freski kaplicy Trojcy Swietej na Zamku Lubelskim a sztuka ukrainska» (у кн. Kaplica Trojcy Swietej na Zamku Lubelskim, Lublin, 1999)
  • «The Icon of Saint George with Scenes from his Life» (Perceptions of Byzantium and Its Neihbors (843—1201), New-York, 2000)
  • «Митрополит Петро Могила і мистецтво Києва 30—40-х рр. XVII ст.» (Вісник Львівського університету, Львів, 2003)
  • «Redivivus phoenix — oczyma Jakuba Suszy» (у кн. «Do piekna Nadprzyrodzonego», Chelm, 2003)
  • «С. П. Подервянский. Творчество и судьба. 1916—2006» (Київ, 2011)

Сім'я

Посилання

  1. ↑ Czech National Authority Database
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Міляєва_Людмила_Семенівна&oldid=34163212