Сидихін Євген Володимирович: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
→Біографія: доповнення |
|||
Рядок 22: | Рядок 22: | ||
З 1993 року — актор [[Великий драматичний театр імені Г. О. Товстоногова|Санкт-Петербурзького Великого драматичного театру імені Товстоногова]]. |
З 1993 року — актор [[Великий драматичний театр імені Г. О. Товстоногова|Санкт-Петербурзького Великого драматичного театру імені Товстоногова]]. |
||
Зніматись у кіно почав у 1989 році. Найбільшу популярність актору принесли ролі у бойовиках та кримінальних драмах. Знімається в українських та українсько-російських кінопроектах: «Ігри дорослих дівчаток» (2004), «Так не буває» (2007), «[[Поганий хороший коп (телесеріал)|Поганий хороший коп]]» (2016, т/с), «[[Готель Елеон]]» (2017, т/с) та ін. |
Зніматись у кіно почав у 1989 році. Найбільшу популярність актору принесли ролі у бойовиках та кримінальних драмах. Знімається в українських та українсько-російських кінопроектах: «Ігри дорослих дівчаток» (2004), «Так не буває» (2007), «Право на помилування» (2009, т/с), «Північний вітер» (2009, т/с), «[[Поганий хороший коп (телесеріал)|Поганий хороший коп]]» (2016, т/с), «[[Готель Елеон]]» (2017, т/с) та ін. |
||
У 1999—2000 рр. вів на каналі «[[НТВ]]» програму «Двоє», у 2012 році — ведучий документальної програми НТВ «Круті нульові». |
У 1999—2000 рр. вів на каналі «[[НТВ]]» програму «Двоє», у 2012 році — ведучий документальної програми НТВ «Круті нульові». |
Версія за 22:13, 3 січня 2022
Сидихін Євген Володимирович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 2 жовтня 1964[1] (59 років) Ленінград, РРФСР, СРСР[1] | |||
Національність | росіянин | |||
Громадянство | СРСР→ Росія | |||
Діяльність | актор, актор театру, телеведучий, телеактор | |||
Alma mater | Російський державний інститут сценічних мистецтв | |||
Роки діяльності | 1989 — тепер. час | |||
Діти | Поліна Євгенівна Сидихінаd | |||
IMDb | nm0796606 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Сиді́хін Євге́н Володи́мирович (нар. 2 жовтня 1964) — радянський і російський актор театру і кіно, телеведучий. Лауреат Державної премії Росії у галузі літератури та мистецтва (2000) і низки вітчизняних кінопремій.
Біографія
Народився 2 жовтня 1964 року у Ленінграді.
В шкільні роки займався боротьбою, став 5-тиразовим чемпіоном Ленінграда.
По закінченні школи вступив на акторський факультет Ленінградського державного інституту театру, музики і кінематографії (курс Ігора Владимирова). На першому курсі призваний до армії.
У 1983 — 1985 роках перебував в лавах Збройних Сил СРСР, проходив військову службу в Афганістані.
Після демобілізації відновив навчання в інституті, закінчивши його у 1989 році (курс Льва Додіна).
У 1989 — 1993 роках працював у театрі імені Ленсовєта.
З 1993 року — актор Санкт-Петербурзького Великого драматичного театру імені Товстоногова.
Зніматись у кіно почав у 1989 році. Найбільшу популярність актору принесли ролі у бойовиках та кримінальних драмах. Знімається в українських та українсько-російських кінопроектах: «Ігри дорослих дівчаток» (2004), «Так не буває» (2007), «Право на помилування» (2009, т/с), «Північний вітер» (2009, т/с), «Поганий хороший коп» (2016, т/с), «Готель Елеон» (2017, т/с) та ін.
У 1999—2000 рр. вів на каналі «НТВ» програму «Двоє», у 2012 році — ведучий документальної програми НТВ «Круті нульові».
Родина
Ще в студентські роки одружився з Тетяною Борковською. Має трьох дочок: Поліну (1988), Аглаю (1998) і Анфісу (2007).
Фільмографія
- «Алкмена та Амфітріон» (1989, телеспектакль; воїн)
- «Графиня» (1991, Микита Шувалов, письменник-початківець (головна роль)
- «За останньою межею» (1991, Віктор Дрьомов, ЗМС з боксу)
- «Прірва» (1992, Гоша, носильник; реж. І. Диховичний, Росія—Франція)
- «Виконавець вироку» (1992, Юрій Кірсанов (головна роль; озвучив Олександр Рахленко)
- «Операція „Люцифер“» (1993, слідчий прокуратури Забєлін)
- «Діти чавунних богів» (1993, Ігнат Морозов (головна роль)
- «Пором „Анна Кареніна“» (1993, командир легіону; реж. О. Яковлєва)
- «Остання субота» (1993, Олег)
- «Два брати і сестра» / Três Irmãos (1994, Жуау)
- «Російський транзит» (1994, Олександр Євгенович Бояров, «вибивала» ресторану «Пальміра», колишній майстер спорту з карате (головна роль); реж. В. Титов)
- «Без зворотньої адреси» (1994—1998, реж. К. Худяков)
- «Манія Жизелі» (1995, Борис Каплун; реж. О. Учитель)
- «Вовча кров» (1995, Родіон Миколайович Добрих, командир загону ЧОПівців (прототип І. І. Долгих); реж. М. Стамбула)
- «Васька Нємєшаєв» / Letgohand Vaska / Haggyállogva Vászka (1996, Ванька; Угорщина)
- «Мамо, не горюй» (1997, Зубек; реж. М. Пежемський)
- «Обпалені на морозі» / Burnt by Frost (1997, Норвегія)
- «Ретро втрьох» (1998, Костя; реж. П. Тодоровський)
- «У дзеркалі Венери» (1999, Пітер)
- «Зима у біса на паличках» / Egy tél az Isten háta mögött (1999, Бельгія)
- «Чоловічий характер, або Танго над прірвою 2» (1999, Сергій)
- «Барак» (1999, Олексій Михайлович Болотін, дільничний, старший лейтенант; реж. В. Огородніков) — Державна премія Росії у галузі літератури та мистецтва (2000)
- «Зіронька моя ненаглядна» (2000, В'ячеслав Миколайович, офіцер; реж. С. Мікаелян)
- «Бандитський Петербург» (з 2000, т/с, 1—4, 6—10 фільми; підполковник, майор, полковник Микита Микитович Кудасов)
- «Бандитський Петербург. Фільм 1. Барон» (2000, т/с; підполковник, майор, полковник Микита Микитович Кудасов)
- «Бандитський Петербург. Фільм 2. Адвокат» (2000, т/с; підполковник, майор, полковник Микита Микитович Кудасов)
- «Літо, або 27 вкрадених поцілунків» / 27 Missing Kisses (2000, Олександр, астроном; реж. Нана Джорджадзе, Велика Британія—Німеччина—Грузія—Франція)
- «Російська красуня» (2001, Юра, режисер; Італія—Росія)
- «Дванадцята осінь» (телеверсія «Ахіллесова п'ята») (2001, Максим)
- «Бандитський Петербург. Фільм 3. Крах Антибіотика» (2001, т/с; підполковник, майор, полковник Микита Микитович Кудасов)
- «Цвіркун за вогнищем» (2001, Джон; реж. Л. Нечаєв)
- «Соломія» (2001, т/с; Федір Петрович Яліков)
- «Ковчег» (2002, шкіпер)
- «Біле золото» (2002, Федір Ломов, король Сибіру, колишній КДБіст)
- «За лаштунками» (2002, т/с; Анатолій Кусков)
- «Впасти вгору» (2002, Микола)
- «Між життям та смертю» (2002, Ян Шибко; Білорусь)
- «Таксист» (2003, т/с; Ілля Орлов) — номінація на Премію «Золотий орел» за найкращу чоловічу роль на телебаченні (2004)[2]
- «Бандитський Петербург. Фільм 4. Арештант» (2003, т/с; начальник 15-го відділу УГРО ОРБ підполковник Микита Микитович Кудасов (2-3, 6-7 серії)
- «Бандитський Петербург. Фільм 5. Опер» (2003, т/с; начальник 15-го відділу УГРО ОРБ підполковник Микита Микитович Кудасов (флешбеки-сцени)
- «Бандитський Петербург. Фільм 6. Журналіст» (2003, т/с; Микита Микитович Кудасов)
- «Як би не так» (2003, Коля-Лось; реж. М. Пежемський)
- «Особисте життя офіційних людей» (2003, Анатолій Пантелєєв, слідчий; реж. В. Новак; Росія—Україна)
- «Спецназ» (2003, т/с; Безруков, майор)
- «Ігри дорослих дівчаток» (2004, Віталій Манохін; реж. С. Лялін, Україна)
- «Жінки у грі без правил» (2004, Павло Веснін; Білорусь—Росія)
- «МКР є МКР» (2004—2005, т/с; Олександр Іванович Смирнов, майор, начальник опергрупи 1 відділу МУРу, потім підполковник у відставці (головна роль)
- «Мамо, не горюй 2» (2005, Зубек; реж. М. Пежемський)
- «Бандитський Петербург. Фільм 7. Переділ» (2005, т/с; підполковник, майор, полковник Микита Микитович Кудасов)
- рос. «Sказка O Sчастье» (2005, т/с; Віктор Дерябін, батько Ольги)
- «МКР є МКР 2», «МКР є МКР 3» (2005, т/с; Олександр Іванович Смирнов, майор, начальник опергрупи 1 відділу МУРу, потім підполковник у відставці (головна роль)
- «Зграя» (2005, начальник служби охорони (головна роль)
- «Таємна варта» (2005, Старий, майор (головна роль)
- «Злочин і погода» (2006, Родіон (головна роль)
- «Секретні доручення» (2006, т/с; Станіслав Петровський)
- «Бандитський Петербург. Фільм 8. Термінал» (2006, т/с; підполковник Микита Микитович Кудасов)
- «Бандитський Петербург. Фільм 9. Голландський Пасаж» (2006, т/с; підполковник Микита Микитович Кудасов)
- «Вікінг» (2006, капітан третього рангу Сергій Петрович Шведов («Вікінг»)
- «Клініка» (2006, полковник Іван Рубцов)
- «Розрахунок» (2006)
- «Сімейна вечеря» (2006, Олексій Вікторов)
- «Ленінград» (2007, т/с; Корнєєв)
- «Бандитський Петербург. Фільм 10. Розрахунок» (2007, т/с; підполковник Микита Микитович Кудасов)
- «Після життя» (2007, Артем (головна роль)
- «Поцілунки занепалих ангелів» (2007, Роман Демідов (головна роль)
- «Так не буває» (2007, Назар Ведмідь; реж. І. Войтюк, Україна)
- «Безіменна — одна жінка в Берліні» / [Anonyma Eine Frau in Berlin] помилка: {{lang-xx}}: текст вже має курсивний шрифт (допомога) (2008, майор Андрій Рибкін; реж. Max Färberböck, Німеччина—Польща)
- «Біс» (2008, Микита Сергійович Бескудников на прізвисько «Біс», бізнесмен (головна роль)
- «Як знайти ідеал» (2008, Борис Борисович, депутат; реж. В. Яковенко, Україна)
- «Віддалені наслідки» (2008, Сергій Михайлович)
- «Крижаний поцілунок» / Iced kiss (2008, Шевченко, працівник КДБ; Литва—Норвегія)
- «Мертві душі» (2008, Шаламов Євген Андрійович, генерал (головна роль)
- «Залюднений острів» (2008, свекор; реж. Ф. Бондарчук)
- «Літєйний, 4» (2008—2014, т/с; Євген Андрійович Шаламов, генерал-майор ФСБ, начальник спеціального відділу (з 2-го сезону)
- «У лісах Сибіру» (2016, Олексій; реж. Сефі Неббу, Франція)
- «Три дні до весни» (2017, Зімін, начальник НКВС Ленінграда)
- «Робота без авторства» (2018, майор НКВС Муравйов; реж. Флоріан Генкель фон Доннерсмарк, Німеччина)
Примітки
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #136446779 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Номинанты премии «Золотой Орел» за 2004 год (рос.)
Література
- Раззаков Ф. Досьє на звезд: Кумиры всех поколений. М., 1998. — С.580—584;
- Раззаков Ф. Популярная Энциклопедия звезд. М., 2000. — С.524—525;
- Кинословарь. Т. З. СПб., 2001. — С.94-95.
Посилання
|
- Народились 2 жовтня
- Народились 1964
- Уродженці Санкт-Петербурга
- Випускники Російського державного інституту сценічних мистецтв
- Лауреати Державної премії Росії
- Лауреати премії ФСБ
- Лауреати Державної премії РФ в області літератури і мистецтва
- Радянські актори
- Російські актори
- Російські телеактори
- Російські телеведучі
- Телеведучі НТВ
- Телеведучі XXI століття
- Актори XX століття
- Актори XXI століття
- Персоналії:ВДТ імені Товстоногова
- Учасники Афганської війни (1979—1989)