1-ша македонсько-косовська пролетарська ударна бригада: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[очікує на перевірку][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
правопис, оформлення, вікіфікація
Мітка: Посилання на сторінки неоднозначності
Рядок 1: Рядок 1:
{{переклад}}
{{переклад}}
{{Картка військового формування|назва=1-я Македонско-косовская пролетарская ударная бригада|зображення=Spomenik partizanima, Grabuloski-Belcista.jpg|підпис=Памятник солдатам 1-й Македонско-косовской пролетарской ударной бригады в Бельчіште|країна={{Флагіфікація|Югославія|НОАЮ}}|тип=піхота|роль=|розмір=700 чоловік|командна_структура=|прізвисько=|кольори=|марш=|талісман=|битви=* [[Народно-освободительная война Югославии]]
{{Картка військового формування|назва=1-ша македонсько-косовська пролетарська ударна бригада|зображення=Spomenik partizanima, Grabuloski-Belcista.jpg|підпис=Пам'ятник солдатам 1-ї Македонсько-косовської пролетарської ударної бригади в Бельчиште|країна={{ПрапорТекст|Югославія|НВАЮ}}|тип=піхота|роль=|розмір=700 чоловік|командна_структура=|прізвисько=|кольори=|марш=|талісман=|битви=* [[Народно-визвольна війна Югославії]]
** [[лютневий похід]]
** [[лютневий похід]]
** [[весняний наступ (1944)]]|знак_розрізнення={{награды начало}}
** [[весняний наступ (1944)]]|знак_розрізнення={{нагороди початок}}
{{строка|{{Орден Народный Герой Югославії|тип=воинская часть}}|{{Орден Національного звільнення}}|{{Золотая звезда ордена братства и единства}}}}
{{строка|{{Орден Народний Герой Югославії|тип=військова частина}}|{{Орден Національного звільнення}}|{{Золота зірка ордена братерства і єдності}}}}
{{награды конец}}|поточний_командувач=|визначні_командувачі=}} '''1-я Македонсько-косовська пролетарська ударна бригада''' ( сербохорв. <span lang="sh" style="font-style:italic;">Prva makedonsko-kosovska udarna brigada / Прва македонско-Косівське ударна бригада,</span> {{Lang-mk|Прва македонско-косовска ударна бригада}} <span lang="mk" style="font-style:italic;">Прва македонско-Косівське ударна бригада)</span> - військове формування [[Народно-визвольна армія Югославії|НОАЮ]], яке брало участь в [[Югославський фронт Другої світової війни|Народно-визвольній війні Югославії]]. Воювало на території Македонії і частини Болгарії.
{{награды конец}}|поточний_командувач=|визначні_командувачі=}} '''1-я Македонсько-косовська пролетарська ударна бригада''' ({{lang-sh|Prva makedonsko-kosovska udarna brigada / Прва македонско-косовска ударна бригада}}, {{Lang-mk|Прва македонско-косовска ударна бригада}})&nbsp; [[військове формування]] [[НВАЮ|Народно-визвольної армії Югославії]], яке брало участь у [[Югославський фронт Другої світової війни|Народно-визвольній війні Югославії]]. Воювало на території Македонії і частини Болгарії.


== Історія ==
== Історія ==
Формування було утворене [[11 листопада]] [[1943]] в селі Сливово. Складалося спочатку з чотирьох батальйонів: батальона имени Мирче Ацева Кичевского батальона 1-го Косовсько-метохійского батальйону імені Раміза Садіку і 2-го Косовско-метохийского батальона імені Бориса Вукміровіча. Чисельність бригади становила 700 осіб, в її складі службу несли [[серби]] (складали переважну більшість <ref name="Michev">[http://macedonia-history.blogspot.com/2006/10/1941-1944.html Мичев, Добрин. Партизанското движение във Вардарска Македония, 1941-1944]</ref> ), [[македонці]], [[албанці]], [[чорногорці]], [[словенці]], [[болгари]], [[італійці]] і навіть [[росіяни]].
Формування було утворене [[11 листопада]] [[1943]] в селі Сливово. Складалося спочатку з чотирьох батальйонів: батальйону імені Мирче Ацева Кичевського батальйону 1-го Косовсько-метохійського батальйону імені Раміза Садіку і 2-го Косовсько-метохійського батальйону імені Бориса Вукмировича. Чисельність бригади становила 700 осіб, в її складі службу несли [[серби]] (становили переважну більшість <ref name="Michev">[http://macedonia-history.blogspot.com/2006/10/1941-1944.html Мичев, Добрин. Партизанското движение във Вардарска Македония, 1941-1944]</ref> ), [[македонці]], [[албанці]], [[чорногорці]], [[словенці]], [[болгари]], [[італійці]] і навіть [[росіяни]].


Першим командиром бригади став Петар Брайовіч, а політруком - Міта Мілкович. Перші битви проти німецько-албанських частин в Галічіце і Моглене, як і битви проти болгарських напіввійськових і військових загонів в Крушево, [[Ресен]] і [[Охрид|Охриді]], почалися в ніч з [[5 грудня|5]] на [[6 грудня]] [[1943]]. У Германа [[11 грудня]] до бригади приєднався батальйон імені Стіва Наумова, а в Фущанах [[18 грудня]] один з батальйонів перейшов у 2-ю Македонську ударну бригаду .
Першим командиром бригади став Петар Брайович, а політруком Міта Мілкович. Перші битви проти німецько-албанських частин в Галичиці і Моглені, як і битви проти болгарських напіввійськових і військових загонів у [[Крушево (Північна Македонія)|Крушево]], [[Ресен]]і і [[Охрид]]і, почалися в ніч із [[5 грудня|5]] на [[6 грудня]] [[1943]]. У Германі [[11 грудня]] до бригади приєднався батальйон імені Стіва Наумова, а у Фущанах [[18 грудня]] один із батальйонів перейшов у 2-гу Македонську ударну бригаду.


1-я Македонського-косовська бригада брала участь в так званому Лютневої поході на початку [[1944]] протяжністю 300 км. Поблизу села [[Богомила]] бригаду оточили об'єднані сили армії, поліції і протипартизанських загонів, лише деякі малі групи партизан зуміли врятуватися. Поблизу Брегалніци також була розбита 2-я Македонського-косовська ударна бригада, жертви склали не менше 1500 чоловік в обох бригадах <ref name="Michev"/>.
1-ша Македонсько-косовська бригада брала участь у так званому Лютневому поході на початку [[1944]] протяжністю 300 км. Поблизу села [[Богомила]] бригаду оточили об'єднані сили армії, поліції і протипартизанських загонів, лише деякі малі групи партизанів зуміли врятуватися. Поблизу [[Брегалниця|Брегалниці]] також була розбита 2-га Македонсько-косовська ударна бригада, жертви становили не менш ніж 1500 чоловік в обох бригадах <ref name="Michev"/>.


У Долно-народивши [[12 квітня]] вцілілі залишки бригади розділилися на групи македонських і групу албанських батальйонів, обійшовши Деборцу і продовжуючи бої проти болгар і німців з [[29 квітня]] по [[5 травня]] [[1944]] в районі Охрида і Кичево. З [[8 травня]] по [[4 червня]] в Західній Вардарській Македонії відбувся Весняний наступ македонців, в результаті якого група македонських батальйонів не тільки далеко просунулася, а й об'єдналася в 1-ю Македонську ударну бригаду, а Косовсько-метохійская група з'єдналася [[28 червня]] в нову 1-ю Косовсько-метохійскую ударну бригаду <ref>Македонска енциклопедија, МАНУ, Скопие, 2009, стр. 1210</ref> .
У Долно-Родиво [[12 квітня]] вцілілі залишки бригади розділилися на групу македонських і групу албанських батальйонів, обійшовши Деборцу і продовжуючи бої проти болгар і німців із [[29 квітня]] по [[5 травня]] [[1944]] в районі Охрида і [[Кичево (Північна_Македонія)|Кичево]]. З [[8 травня]] по [[4 червня]] в Західній Вардарській Македонії відбувся Весняний наступ македонців, у результаті якого група македонських батальйонів не тільки далеко просунулася, а й об'єдналася в 1-шу Македонську ударну бригаду, а Косовсько-метохійская група з'єдналася [[28 червня]] в нову 1-шу Косовсько-метохійську ударну бригаду <ref>Македонска енциклопедија, МАНУ, Скопие, 2009, стр. 1210</ref> .


За бойові успіхи бригада отримала почесне звання пролетарської і була нагороджена орденами Народного героя, Народного звільнення і Братства та єдності <ref>Војна енциклопедија, Београд 1975. година</ref> <ref>Народни хероји Југославије, Младост, Београд, 1975. година</ref>. Численні військовослужбовці були нагороджені орденами і медалями, деякі отримали звання Народних героїв Югославії.
За бойові успіхи бригада отримала почесне звання пролетарської і була нагороджена орденами Народного героя, Народного визволення і Братерства та єдності <ref>Војна енциклопедија, Београд 1975. година</ref> <ref>Народни хероји Југославије, Младост, Београд, 1975. година</ref>. Численні військовослужбовці були нагороджені орденами і медалями, деякі отримали звання Народних героїв Югославії.


== Відомі військовослужбовці ==
== Відомі військовослужбовці ==


* Петар Брайовіч - командир (до червня 1944)
* Петар Брайович командир (до червня 1944)
* Чеде Філіповський - заступник командира (до червня 1944) <ref>[http://forum.kajgana.com/threads/Македонските-бригади-во-НОБ-14ммнуб.58114/ Македонска Војска 1944-1945-Марјан Димитријевски]</ref>
* Чеде Філіповський заступник командира (до червня 1944) <ref>[http://forum.kajgana.com/threads/Македонските-бригади-во-НОБ-14ммнуб.58114/ Македонска Војска 1944-1945-Марјан Димитријевски]</ref>
* Міта Мілкович - політкомісар (до червня 1944)
* Міта Мілкович політкомісар (до червня 1944)
* Нікола Тодоровський - політкомісар
* Нікола Тодоровський політкомісар
* Славко Лумбарковскій - заступник політкомісарів
* Славко Лумбарковський заступник політкомісарів
* Жаміла Колономос - заступник політкомісарів
* Жаміла Колономос заступник політкомісарів
* [[Вера Ацева|Віра Ацева]] - заступник політкомісарів (до січня 1944)
* [[Вера Ацева]] заступник політкомісарів (до січня 1944)
* Мітар Радусіновіч - заступник політрука (з січня по червень 1944)
* Мітар Радусинович заступник політрука (з січня по червень 1944)
* [[Джевдет Дода]] - командир 1-го батальйону
* [[Джевдет Дода]] командир 1-го батальйону
* Мірко Арсенійович - політкомісар 1-го батальйону імені Раміза Садіку, пізніше політрук 2-го батальйону імені Бориса Вукміровіча
* Мірко Арсенійович політкомісар 1-го батальйону імені Раміза Садіку, пізніше політрук 2-го батальйону імені Бориса Вукмировича
* [[Дара Драгішич|Дара Драгішіч]] - заступник політркоміссара (пізніше комісар) 2-го батальйону
* [[Дара Драгішич]] заступник політкомісара (пізніше комісар) 2-го батальйону
* Драгутин Джёрджевіч - заступник командира батальйону, пізніше командир батальйону
* Драгутин Джорджевич заступник командира батальйону, пізніше командир батальйону
* Ілля Йовановски - заступник командира батальйону
* Ілля Йовановський заступник командира батальйону
* Міхо Михайлівський - заступник командира батальйону
* Міхо Михайловський заступник командира батальйону
* Борис Алексовскій - політкомісар батальйону
* Борис Алексовський політкомісар батальйону
* Стоілко Іванов - заступник політкомісарів батальйону
* Стоїлко Іванов заступник політкомісарів батальйону
* Гёре Дамевскій - помічник політкомісарів батальйону
* Гьоре Дамевський помічник політкомісарів батальйону
* Димитр Берберовскій - військовий керівник
* Димитр Берберовський військовий керівник
* Мілош Гіліч - політкомісар групи косовсько-метохійскіх батальйонів
* Мілош Гилич політкомісар групи косовсько-метохійських батальйонів
* Кемал Сейфуль - член політвідділу
* Кемал Сейфуль член політвідділу
* Манчу матако - командир Прилепський роти
* Манчу Матако командир [[Прилеп]]ської роти
* Урош Булатович - командир роти
* Урош Булатович командир роти
* Атанас Забазновскій - боєць, кулеметник
* Атанас Забазновський боєць, кулеметник
* Златко Михайлівський - боєць (пістолет-кулемет)
* Златко Михайловський боєць (пістолет-кулемет)
* Ілля Топаловскій
* Ілля Топаловський
* Моріц Романо
* Моріц Романо
* Наджи Саліх
* Наджі Саліх
* Злата Стругар
* Злата Стругар
* Даніца Стругар
* Даниця Стругар


== Галерея ==
== Галерея ==

Версія за 12:19, 13 січня 2022

1-ша македонсько-косовська пролетарська ударна бригада
Пам'ятник солдатам 1-ї Македонсько-косовської пролетарської ударної бригади в Бельчиште
Країна Югославія
Типпіхота
Чисельність700 чоловік
Війни/битви
Знаки розрізнення
Знак
розрізнення
Шаблон:Нагороди початок

Шаблон:Строка

Шаблон:Награды конец

1-я Македонсько-косовська пролетарська ударна бригада (сербохорв. Prva makedonsko-kosovska udarna brigada / Прва македонско-косовска ударна бригада, мак. Прва македонско-косовска ударна бригада) — військове формування Народно-визвольної армії Югославії, яке брало участь у Народно-визвольній війні Югославії. Воювало на території Македонії і частини Болгарії.

Історія

Формування було утворене 11 листопада 1943 в селі Сливово. Складалося спочатку з чотирьох батальйонів: батальйону імені Мирче Ацева Кичевського батальйону 1-го Косовсько-метохійського батальйону імені Раміза Садіку і 2-го Косовсько-метохійського батальйону імені Бориса Вукмировича. Чисельність бригади становила 700 осіб, в її складі службу несли серби (становили переважну більшість [1] ), македонці, албанці, чорногорці, словенці, болгари, італійці і навіть росіяни.

Першим командиром бригади став Петар Брайович, а політруком — Міта Мілкович. Перші битви проти німецько-албанських частин в Галичиці і Моглені, як і битви проти болгарських напіввійськових і військових загонів у Крушево, Ресені і Охриді, почалися в ніч із 5 на 6 грудня 1943. У Германі 11 грудня до бригади приєднався батальйон імені Стіва Наумова, а у Фущанах 18 грудня один із батальйонів перейшов у 2-гу Македонську ударну бригаду.

1-ша Македонсько-косовська бригада брала участь у так званому Лютневому поході на початку 1944 протяжністю 300 км. Поблизу села Богомила бригаду оточили об'єднані сили армії, поліції і протипартизанських загонів, лише деякі малі групи партизанів зуміли врятуватися. Поблизу Брегалниці також була розбита 2-га Македонсько-косовська ударна бригада, жертви становили не менш ніж 1500 чоловік в обох бригадах [1].

У Долно-Родиво 12 квітня вцілілі залишки бригади розділилися на групу македонських і групу албанських батальйонів, обійшовши Деборцу і продовжуючи бої проти болгар і німців із 29 квітня по 5 травня 1944 в районі Охрида і Кичево. З 8 травня по 4 червня в Західній Вардарській Македонії відбувся Весняний наступ македонців, у результаті якого група македонських батальйонів не тільки далеко просунулася, а й об'єдналася в 1-шу Македонську ударну бригаду, а Косовсько-метохійская група з'єдналася 28 червня в нову 1-шу Косовсько-метохійську ударну бригаду [2] .

За бойові успіхи бригада отримала почесне звання пролетарської і була нагороджена орденами Народного героя, Народного визволення і Братерства та єдності [3] [4]. Численні військовослужбовці були нагороджені орденами і медалями, деякі отримали звання Народних героїв Югославії.

Відомі військовослужбовці

  • Петар Брайович — командир (до червня 1944)
  • Чеде Філіповський — заступник командира (до червня 1944) [5]
  • Міта Мілкович — політкомісар (до червня 1944)
  • Нікола Тодоровський — політкомісар
  • Славко Лумбарковський — заступник політкомісарів
  • Жаміла Колономос — заступник політкомісарів
  • Вера Ацева — заступник політкомісарів (до січня 1944)
  • Мітар Радусинович — заступник політрука (з січня по червень 1944)
  • Джевдет Дода — командир 1-го батальйону
  • Мірко Арсенійович — політкомісар 1-го батальйону імені Раміза Садіку, пізніше політрук 2-го батальйону імені Бориса Вукмировича
  • Дара Драгішич — заступник політкомісара (пізніше комісар) 2-го батальйону
  • Драгутин Джорджевич — заступник командира батальйону, пізніше командир батальйону
  • Ілля Йовановський — заступник командира батальйону
  • Міхо Михайловський — заступник командира батальйону
  • Борис Алексовський — політкомісар батальйону
  • Стоїлко Іванов — заступник політкомісарів батальйону
  • Гьоре Дамевський — помічник політкомісарів батальйону
  • Димитр Берберовський — військовий керівник
  • Мілош Гилич — політкомісар групи косовсько-метохійських батальйонів
  • Кемал Сейфуль — член політвідділу
  • Манчу Матако — командир Прилепської роти
  • Урош Булатович — командир роти
  • Атанас Забазновський — боєць, кулеметник
  • Златко Михайловський — боєць (пістолет-кулемет)
  • Ілля Топаловський
  • Моріц Романо
  • Наджі Саліх
  • Злата Стругар
  • Даниця Стругар

Галерея

Примітки

  1. а б Мичев, Добрин. Партизанското движение във Вардарска Македония, 1941-1944
  2. Македонска енциклопедија, МАНУ, Скопие, 2009, стр. 1210
  3. Војна енциклопедија, Београд 1975. година
  4. Народни хероји Југославије, Младост, Београд, 1975. година
  5. Македонска Војска 1944-1945-Марјан Димитријевски

Література

  • Војна енціклопедіја, Београд тисяча дев'ятсот сімдесят п'ять. година
  • Народні херојі Југославіје, "Младост" Београд, 1975. година