Юзеф Кароль Немирич: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
|||
| Рядок 16: | Рядок 16: | ||
|підданство =[[Річ Посполита]] |
|підданство =[[Річ Посполита]] |
||
|громадянство = |
|громадянство = |
||
|національність = |
|національність =[[русини|русин]] |
||
|alma mater = |
|alma mater = |
||
|відомий = |
|відомий = |
||
| Рядок 23: | Рядок 23: | ||
|титул = |
|титул = |
||
|посада = |
|посада = |
||
|військове звання = |
|військове звання =полковник коронних військ |
||
|платня = |
|платня = |
||
|статки = |
|статки = |
||
| Рядок 38: | Рядок 38: | ||
|дружина =Гелена Красицька |
|дружина =Гелена Красицька |
||
|чоловік = |
|чоловік = |
||
|діти = |
|діти =[[Олександр-Ілля Немирич|Олександр-Ілля]] |
||
|автограф = |
|автограф = |
||
|розмір автографа = |
|розмір автографа = |
||
Версія за 17:03, 20 лютого 2022
| Юзеф Кароль Немирич | |
|---|---|
| Józef Karol Niemirycz | |
| Ім'я при народженні | Іван-Йосип |
| Народився | невідомо |
| Помер | 1680 Олевськ, Олевський район |
| Підданство | Річ Посполита |
| Національність | русин |
| Військове звання | полковник коронних військ |
| Конфесія | православ'я католицтво |
| Рід | Немиричі |
| Батько | Олександр Немирич |
| Мати | Софія Виговська |
| У шлюбі з | Гелена Красицька |
| Діти | Олександр-Ілля |
 | |
Юзеф Кароль Немирич (д/н — 1680) — волинський зем'янин, меценат, військовий діяч часів Речі Посполитої.
Життєпис
Походив з шляхетського роду Немиричів гербу Клямри, Олевської гілки. Єдиний син зем'янина Олександра Немирича та Софії Виговської. дата народження невідома.
1648 року напочатку Хмельниччини загинув його батько. Наступні роки провів в намаганні повернути собі Олевські володінння. Перейшов до католицтва, змінивши ім'я з Івана-Йосипа (Єсифа) на Юзеф Кароль. Брав участь у складі коронних військ проти армії Богдана Хмельницького, потім у війні з Московським царством. Дослужився до чина полковника коронних військ.
30 червня 1664 року взяв під опіку Черняхівську волость у зв'язку з виїздом її власника Стефана Немирича до Бранденбургу. Зберігав її до самої смерті.
1667 року остаточно повернув собі Олевськ. 1668 року їздив у складі посольство до Москви з приводу виконання умов Андрусівського перемир'я. 1669 році став фундатором кармелітського монастиря в Олевську. Багато зробив для відновлення господарства в Олевській волості. Водночас усіляко підтримувавпоширення католицтва. Оженився на представниці Красицьких, отрмавши як посаг Велицьку волость на Ковельщині (села Велицьк, Селець с. Угли, с. Аршановичі, с. Кухарі, пожиттєво — містечко Яновка).
Помер 1680 року. Того ж року повернувся Стефан Немирич й відновив тут свої права власності на Черніхівську волость.
Родина
Дружина — Гелен Красицька
Діти:
- Олександр-Ілля (д/н—після 1754), київський земський суддя
Джерела
- Сичевський, Антон (2016) Духовно-символічний простір римо-католицької церкви північної Житомирщини у XVII–XIX ст. Матеріали щорічної Міжнародної наукової конференції "Польща–Україна: спільні шляхи до свободи. В єдності сила. — Житомир, 2016. (ІНТЕРМАРУМ: історія, політика, культура. — 2016. — Вип. 3).. pp. 302—323.
- Дела о выездах иностранцев в Россию из фондов Посольского приказа, Полоняничного приказа и Посольской канцелярии. РГАДА. Ф. 150
- Задорожна О. Ф. Формування Черніхівської волості Немиричів
- Шляхетський рід Немиричів у справах церковних: волинські акценти (кінець XVI — третя чверть XVII ст.)
|
