Ковальов Віктор Павлович: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
м замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на кирилічні літери |
Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6 |
||
Рядок 18: | Рядок 18: | ||
{{!)}} |
{{!)}} |
||
}}{{ІП|Ковальов}} |
}}{{ІП|Ковальов}} |
||
'''Віктор Павлович Ковальов''' ({{н}} [[28 січня]] [[1920]], [[Ялта]] — {{с}} [[16 вересня]] [[2002]], [[Херсон]]) — український [[мовознавець]]. [[Доктор філологічних наук]] з [[1976]] року, [[професор]] з [[1976]] року<ref name="ЕСУ"> |
'''Віктор Павлович Ковальов''' ({{н}} [[28 січня]] [[1920]], [[Ялта]] — {{с}} [[16 вересня]] [[2002]], [[Херсон]]) — український [[мовознавець]]. [[Доктор філологічних наук]] з [[1976]] року, [[професор]] з [[1976]] року<ref name="ЕСУ">{{Cite web |url=http://esu.com.ua/search_articles.php?id=8984 |title=Енциклопедія сучасної України. |accessdate=3 Липня 2020 |archive-date=3 Липня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200703170141/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=8984 }}</ref>. |
||
== Біографія == |
== Біографія == |
||
Народився [[28 січня]] [[1920]] року в [[Ялта|Ялті]]. В [[1942]] році в [[Майкоп]]і закінчив [[Одеський університет]] в евакуації. Брав участь у [[німецько-радянська війна|німецько-радянській війні]], як [[командир]] вогневого мінометного взводу, а згодом батареї та дивізіону. Інвалід війни<ref name="ОСХ"> |
Народився [[28 січня]] [[1920]] року в [[Ялта|Ялті]]. В [[1942]] році в [[Майкоп]]і закінчив [[Одеський університет]] в евакуації. Брав участь у [[німецько-радянська війна|німецько-радянській війні]], як [[командир]] вогневого мінометного взводу, а згодом батареї та дивізіону. Інвалід війни<ref name="ОСХ">{{Cite web |url=http://www.city.kherson.ua/c/znayomstvo-z-mistom/s/pochesni-gromadyani |title=Офіційний сайт Херсона. |accessdate=3 Липня 2020 |archive-date=2 Липня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200702040642/http://www.city.kherson.ua/c/znayomstvo-z-mistom/s/pochesni-gromadyani }}</ref>. З [[1946]] року працював у [[Херсонський педагогічний інститут|Херсонському педагогічному інституті]]: у [[1959]]—[[1974]] роках — завідувач кафедрою російської мови, водночас у [[1965]]—[[1968]], [[1976]]—[[1981]] роках — [[Декан (посада)|декан]] філологічного факультету. |
||
Помер в [[Херсон]]і [[16 вересня]] [[2002]] року<ref name="ЕСУ"/>. |
Помер в [[Херсон]]і [[16 вересня]] [[2002]] року<ref name="ЕСУ"/>. |
Поточна версія на 12:07, 30 березня 2022
Віктор Павлович Ковальов | |
---|---|
Народився | 28 січня 1920 Ялта |
Помер | 16 вересня 2002 (82 роки) |
Країна | Україна |
Alma mater | Одеський університет |
Галузь | мовознавство |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор філологічних наук |
Нагороди |
Віктор Павлович Ковальов (нар. 28 січня 1920, Ялта — пом. 16 вересня 2002, Херсон) — український мовознавець. Доктор філологічних наук з 1976 року, професор з 1976 року[1].
Народився 28 січня 1920 року в Ялті. В 1942 році в Майкопі закінчив Одеський університет в евакуації. Брав участь у німецько-радянській війні, як командир вогневого мінометного взводу, а згодом батареї та дивізіону. Інвалід війни[2]. З 1946 року працював у Херсонському педагогічному інституті: у 1959—1974 роках — завідувач кафедрою російської мови, водночас у 1965—1968, 1976—1981 роках — декан філологічного факультету.
Помер в Херсоні 16 вересня 2002 року[1].
Наукові дослідження: лексикографія, лінгвостилістика, методика викладання російської та української мов у вищій і середній школах. Автор понад 100 наукових і методичних праць, посібників, 19 книг, 8 брошур, підручників з російської мови та проблем східно-слов’янської лінгвостилістики, зокрема:
- «Практикум по современному русскому языку» (Москва, 1974);
- «Современный русский язык: Практикум» (Москва, 1987, у співавторстві);
- книга спогадів про Херсон «Покоя нет…» (Херсон, 1995).
Праці:
- Языковые выразительные средства русской художественной прозы. Київ, 1981;
- Выразительные средства художественной речи. Київ, 1985;
- Средства речевой экспрессии в русской, украинской и белорусской художественной прозе. Київ, 1987;
- Виражальні засоби українського художнього мовлення. Херсон, 1992.
- нагороджений орденами Червоного Прапора (22 лютого 1945), Червоної Зірки (8 серпня 1943), орденами Вітчизняної війни І ступеня (19 лютого 1944), Вітчизняної війни II ступеня (26 липня 1944)[3].
- заслужений працівник вищої школи УРСР;
- відмінник народної освіти України та Узбекистану;
- почесний громадянин Херсона (рішення сесії Херсонської міської ради народних депутатів XXII скликання № 93 від 9 липня 1996 року)[2].
- ↑ а б Енциклопедія сучасної України. Архів оригіналу за 3 Липня 2020. Процитовано 3 Липня 2020.
- ↑ а б Офіційний сайт Херсона. Архів оригіналу за 2 Липня 2020. Процитовано 3 Липня 2020.
- ↑ Память народа.(рос.)
- Народились 28 січня
- Народились 1920
- Уродженці Ялти
- Померли 16 вересня
- Померли 2002
- Померли в Херсоні
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Кавалери ордена Червоного Прапора
- Кавалери ордена Вітчизняної війни I ступеня
- Кавалери ордена Вітчизняної війни II ступеня
- Учасники Другої світової війни з СРСР
- Випускники Одеського університету
- Українські мовознавці
- Радянські мовознавці
- Мовознавці XX століття
- Доктори філологічних наук СРСР
- Радянські професори
- Науковці Херсонського державного університету
- Почесні громадяни Херсона
- Мемуаристи XX століття
- Українські мемуаристи
- Українські педагоги
- Радянські педагоги
- Педагоги XX століття
- Заслужені працівники вищої школи УРСР
- Відмінники народної освіти УРСР