Коцюбинська Ірина Михайлівна: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
InternetArchiveBot (обговорення | внесок)
Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6
Рядок 25: Рядок 25:
Навчалася в Чернігівській жіночій міністерській гімназії. За фахом юрист.
Навчалася в Чернігівській жіночій міністерській гімназії. За фахом юрист.


У роки громадянської війни жила в [[Казань|Казані]] з чоловіком Аврамом Метриком-Данишевським, дітьми (Юрій та [[Коцюбинський Флоріан Абрамович|Флоріан]]) та матір'ю Вірою Коцюбинською. Син Юрій помер ''три роки тому''. У [[1922]] році родина Аврама Метрика-Данишевського повернулася в Україну, мешкала в містах [[Городок (Хмельницька область)|Городку]], [[Волочиськ]]у, [[Проскурів|Проскурові]]. У [[1930]] році родина переїхала до [[Полтава|Полтави]], де Абрам Данішевський працював у районній прокуратурі. Згодом родина переїхала до [[Харків|Харкова]], а потім і до [[Київ|Києва]].<ref>[http://kotsubinsky.org/news/zakarbuvavsja_u_pam_jati_narodnij_do_90_richchja_vid_dnja_narodzhennja_floriana_kocjubinskogo/2011-02-28-147 «Закарбувався у пам'яті народній». До 90-річчя від дня народження Флоріана Коцюбинського.] {{ref-uk}}</ref>
У роки громадянської війни жила в [[Казань|Казані]] з чоловіком Аврамом Метриком-Данишевським, дітьми (Юрій та [[Коцюбинський Флоріан Абрамович|Флоріан]]) та матір'ю Вірою Коцюбинською. Син Юрій помер ''три роки тому''. У [[1922]] році родина Аврама Метрика-Данишевського повернулася в Україну, мешкала в містах [[Городок (Хмельницька область)|Городку]], [[Волочиськ]]у, [[Проскурів|Проскурові]]. У [[1930]] році родина переїхала до [[Полтава|Полтави]], де Абрам Данішевський працював у районній прокуратурі. Згодом родина переїхала до [[Харків|Харкова]], а потім і до [[Київ|Києва]].<ref>[http://kotsubinsky.org/news/zakarbuvavsja_u_pam_jati_narodnij_do_90_richchja_vid_dnja_narodzhennja_floriana_kocjubinskogo/2011-02-28-147 «Закарбувався у пам'яті народній». До 90-річчя від дня народження Флоріана Коцюбинського.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201128025807/http://kotsubinsky.org/news/zakarbuvavsja_u_pam_jati_narodnij_do_90_richchja_vid_dnja_narodzhennja_floriana_kocjubinskogo/2011-02-28-147 |date=28 листопада 2020 }} {{ref-uk}}</ref>


До переїзду в Чернігів Ірина Михайлівна жила в Києві, працювала народним суддею, директором Будинку літераторів.
До переїзду в Чернігів Ірина Михайлівна жила в Києві, працювала народним суддею, директором Будинку літераторів.
Рядок 50: Рядок 50:
== Посилання ==
== Посилання ==
{{rodovid|269452}}
{{rodovid|269452}}
* http://kotsubinsky.org/index/0-2
* http://kotsubinsky.org/index/0-2 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150218111544/http://kotsubinsky.org/index/0-2 |date=18 лютого 2015 }}


== Література ==
== Література ==

Версія за 01:59, 3 квітня 2022

Ірина Михайлівна Коцюбинська
Народилася12 липня 1899(1899-07-12)
Чернігів
Померла8 листопада 1977(1977-11-08) (78 років)
Чернігів
Країна УНР
НаціональністьУкраїнка
Науковий ступінькандидат філологічних наук
ЧленствоНаціональна спілка письменників України
Посададиректор музеюd
БатькоМихайло Коцюбинський
МатиКоцюбинська Віра Устимівна
Брати, сестриКоцюбинський Юрій Михайлович і Коцюбинський Роман Михайлович
Нагороди
орден «Знак Пошани»
Заслужений працівник культури України

Ірина Михайлівна Коцюбинська (12 липня 1899, Чернігів — 8 листопада 1977, Чернігів) — донька письменника Михайла Коцюбинського, його біограф, директор музею Михайла Коцюбинського в Чернігові (з 1956), кандидат філологічних наук, Заслужений працівник культури України.

Життєпис

Народилася в Чернігові 12 липня 1899 року в сім'ї українського письменника та громадського діяча Михайла Михайловича Коцюбинського та його дружини-революціонерки Віри Устимівної Коцюбинської.

Навчалася в Чернігівській жіночій міністерській гімназії. За фахом юрист.

У роки громадянської війни жила в Казані з чоловіком Аврамом Метриком-Данишевським, дітьми (Юрій та Флоріан) та матір'ю Вірою Коцюбинською. Син Юрій помер три роки тому. У 1922 році родина Аврама Метрика-Данишевського повернулася в Україну, мешкала в містах Городку, Волочиську, Проскурові. У 1930 році родина переїхала до Полтави, де Абрам Данішевський працював у районній прокуратурі. Згодом родина переїхала до Харкова, а потім і до Києва.[1]

До переїзду в Чернігів Ірина Михайлівна жила в Києві, працювала народним суддею, директором Будинку літераторів.

У 1958 р. за її клопотанням було відновлено меморіальну оселю письменника М. М. Коцюбинського, яка містилась в 3-х кімнатах будинку. Літературна експозиція розмістилась у новому приміщенні. За ініціативи Ірини Михайлівни відновилися знамениті «літературні суботи», часто влаштовувались наукові конференції, численні дитячі ранки, тижні дитячої книги, на які запрошувалися письменники. Широкого розмаху набуло святкування 100-річчя з дня народження письменника.

За ініціативи Ірини Михайлівни Коцюбинської було розпочато будівництво нового приміщення для літературної експозиції, однак до відкриття нового будинку вона не дожила.

Ірина Михайлівна обиралася депутатом міської ради, членом правління товариства охорони пам'яток історії та культури.

Творчість

Є автором публікацій у періодиці, написала дві книги спогадів «Спогади і розповіді про М. Коцюбинського» (1965) та «Михаил Коцюбинский» (1969).

У 1968 прийнята до Спілки письменників України.

Відзнаки

  • орден «Знак пошани»
  • звання «Заслужений працівник культури України».
  • нагороджена численними грамотами, дипломами, 4 медалями та значком «3а відмінну працю».

Примітки

  1. «Закарбувався у пам'яті народній». До 90-річчя від дня народження Флоріана Коцюбинського. [Архівовано 28 листопада 2020 у Wayback Machine.] (укр.)

Посилання

Література