Ірвінг Ленгмюр

Ірвінг Ленгмюр
Ірвінг Ленгмюр вдома (прибл. 1900 р.)
Народився	31 січня 1881 Нью-Йорк
Помер	16 серпня 1957 Вудс-Хол, Массачусетс ·серцево-судинні захворювання
Громадянство	США
Національність	США
Діяльність	фізик, хімік, науково-педагогічний працівник, метеоролог
Галузь	Хімія
Alma mater	Колумбійський університет Гьоттінгенський університет
Науковий керівник	Вальтер Герман Нернст
Знання мов	англійська
Заклад	General Electric
Членство	Лондонське королівське товариство, Шведська королівська академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Національна академія наук США, Леопольдина, AAAS і Американське фізичне товариство
Нагороди	Нобелівська премія з хімії 1932 року
Медіафайли у Вікісховищі

|портрет=

Ірвінг Ленгмюр (англ. Irving Langmuir) (31 січня 1881, Нью-Йорк – 16 серпня 1957, Вудс-Хол, Массачусетс) — американський хімік, лауреат Нобелівської премії з хімії в 1932 році «за відкриття і дослідження в області хімії поверхневих явищ».

З творчої біографії

Ірвінг Ленгмюр народився 31 січня 1881 р. у Брукліні (США), там і отримав початкову освіту. Коли йому було 11 років, сім’я переїхала до Франції. Там Ірвінг продовжив навчання в одному з паризьких пансіонів. Уже в цьому віці він відрізнявся здібністю з великою енергією віддаватися улюбленій справі. Після трирічного перебування у Франції сім’я Ленгмюрів повернулася до США.

Ірвінг вчився спочатку в академії Чеснат Хілл у Філадельфії, згодом в інституті Пратта у Брукліні, а потім – у гірській школі при Колумбійському університеті. У 1903 Ленгмюр отримав диплом гірського інженера. І ось він знову в Європі – навчається у Геттінгеньському університеті (Німеччина) у професора В. Нернста й у 1906 р. стає доктором фізики. До 1909 р. Ленгмюр викладав хімію у технологічному інституті Стівенса у Хобокені, а потім вступив до дослідницької лабораторії «General Electric», де згодом став заступником директора. Все подальше життя й робота Ленгмюра були пов’язані з цією лабораторією.

Ленгмюр відзначався надзвичайною науковою активністю. Щоденник був з ним постійно, у ньому він робив записи та позначки, що становили собою детальні розробки його досліджень, записи розрахунків, теорій, ідей. За 37 років роботи у лабораторії ним було написано 54 щоденника по 330 сторінок кожний. Ленгмюром подано 138 заяв на винаходи, 63 з них запатентовані, багато мали важливе значення у практиці (конденсаційний насос, покриття торієм вольфрамової нитки, електрична дуга з сітковим керуванням та ін.).

Ірвінг Ленгмюр становив собою дійсно геніальне поєднання широкого наукового світогляду та широких наукових інтересів з високою майстерністю та інтуїцією експериментатора. Ось чому його ім’я збереглось і буде збережене в історії науки у зв’язку з найбільш істотними питаннями науки та з низкою технічних застосувань її, та у повсякденному лабораторному вжитку. При всьому цьому йому був властивий саме хімічний метод мислення, за допомогою хімічного підходу вирішувались найрізноманітніші питання, а теорії, що він висував, носили назву хімічних, навіть коли вони відображали чисто фізичні явища.

Загалом роботи Ленгмюра у той чи іншій мірі виражали те коло питань, якими він займався як науковий керівник великої промислової дослідницької лабораторії першої третини ХХ століття. У зв’язку з цим ним було досліджено низку чисто фізичних процесів.Захоплення альпінізмом та лижами викликало у Ленгмюра зацікавленість метрологією та призвело до вивчення питань створення штучного дощу та снігопаду і спроби пояснення механізмів живої природи.

Ленгмюр волів працювати з невеликою кількістю працівників, хоч об’єм експериментальних досліджень, що він проводив був досить великий. Доступність та уважність до людей, щиросердя, прямота й цілеспрямованість – ось якості притаманні Ленгмюру.

Нагороди

Ірвінг Ленгмюр удостоєний багатьох наукових нагород: лауреат Нобелівської премії з хімії 1932 р. за відкриття та дослідження у галузі хімії поверхневих явищ, володар медалей Румфорда, Франкліна, Фарадея та ін., а також почесний член низки університетів і академій світу, президент Американського хімічного товариства та Американської асоціації з успіхів науки.

Помер Ірвінг Ленгмюр 16 серпня 1957 р.