Мельничук Євген Анатолійович: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Немає опису редагування |
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.7 |
||
Рядок 53: | Рядок 53: | ||
== Джерела == |
== Джерела == |
||
* [http://memorybook.org.ua/16/melnichukevg.htm Мельничук Євген Анатолійович] |
* [http://memorybook.org.ua/16/melnichukevg.htm Мельничук Євген Анатолійович] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170607035214/http://memorybook.org.ua/16/melnichukevg.htm |date=7 червня 2017 }} |
||
{{Учасники РУВ|загинув=так}} |
{{Учасники РУВ|загинув=так}} |
||
{{ukr-mil-bio-stub}} |
{{ukr-mil-bio-stub}} |
Версія за 17:26, 21 квітня 2022
Мельничук Євген Анатолійович | |
---|---|
![]() | |
![]() | |
Загальна інформація | |
Народження | 1 грудня 1985 Кривий Ріг |
Смерть | 28 серпня 2014 (28 років) Новокатеринівка |
Поховання | Кривий Ріг |
Alma Mater | Криворізький національний університет |
Військова служба | |
Роки служби | 2014 |
Приналежність | ![]() |
Вид ЗС | ![]() |
Формування | |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
Євге́н Анато́́лійович Мельничу́к (нар. 1 грудня 1985 — пом. 28 серпня 2014) — солдат Збройних сил України.
Короткий життєпис
Закінчив криворізьку ЗОШ № 115, політехнічний технікум Криворізького національного університету, Криворізький національний університет. 10 років відпрацював у кар'єрі ПАТ «Південний ГЗК».
Мобілізований як доброволець 4 червня, солдат, снайпер 42-го батальйону територіальної оборони ЗС України Кіровоградської області «Рух Опору».
28 серпня військовики рухалися на вантажівці «Урал» та потрапили у засідку терористів між Новокатеринівкою та Ленінським; у бою загинули сержант 42-го БТРО Юрій Кириєнко, солдати Дмитро Ільгільдінов, Анатолій Лифар, Ілля Письменний, дещо віддаленіше — Євген Мельничук, Володимир Татомир, Максим Харченко.
Вважався зниклим безвісти, знайдений пошуковою групою «Місія „Евакуація-200“» («Чорний тюльпан») 25 вересня; опізнаний за експертизою ДНК. 11 грудня 2014-го в Кривому Розі оголошено про день трауру та похорони воїна.
Без сина лишилась мама.
Нагороди та вшанування
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений:
- 17 липня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно);[1]
- медаллю УПЦ КП «За жертовність і любов до України» (посмертно);
- відзнакою «За оборону рідної держави» (посмертно);
- відзнакою міста Кривий Ріг «За заслуги перед містом» 3 ступеню (посмертно);
- на будинку, у якому він проживав, встановлено меморіальну дошку його честі.
Примітки
- ↑ Указ Президента України від 17 липня 2015 року № 436/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела
- Мельничук Євген Анатолійович [Архівовано 7 червня 2017 у Wayback Machine.]
![]() |
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Солдати (Україна)
- Народились 1 грудня
- Народились 1985
- Померли 28 серпня
- Померли 2014
- Поховані у Кривому Розі
- Військовики 42-го окремого мотопіхотного батальйону «Рух опору»
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Нагороджені медаллю «За жертовність і любов до України»
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Кривого Рогу
- Випускники Криворізького технічного університету
- Померли в Старобешівському районі