Гавриїл (Ургебадзе): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Залишено
доповнення
Рядок 1: Рядок 1:
{{Особа}}
{{Особа}}
'''Гавриїл Самтаврійскій''' ({{lang-ge|არქიმანდრიტი გაბრიელი}}, у миру '''Годердзі Васильович Ургебадзе''', {{lang-ge|გოდერძი ვასილის ძე ურგებაძე}}, [[26 серпня]] [[1929]], [[Тбілісі]] — [[2 листопада]] [[1995]], [[Мцхета]]) — православний [[святий]], архімандрит [[Грузинська православна церква|Грузинської православної церкви]]. Канонізований 20 грудня 2012 року в [[Преподобний (лик святості)|лику преподобних]]. 25 грудня 2014 року вписаний до календаря [[Російська православна церква|Російської православної церкви]]. Шанується всіма православними церквами 2 листопада.
'''Гавриїл Самтаврійскій''' ({{lang-ge|არქიმანდრიტი გაბრიელი}}, у миру '''Годердзі Васильович Ургебадзе''', {{lang-ge|გოდერძი ვასილის ძე ურგებაძე}}, [[26 серпня]] [[1929]], [[Тбілісі]] — [[2 листопада]] [[1995]], [[Мцхета]]) — православний [[святий]], архімандрит [[Грузинська православна церква|Грузинської православної церкви]]. Канонізований 20 грудня 2012 року в [[Преподобний (лик святості)|лику преподобних]]. 25 грудня 2014 року вписаний до календаря [[Російська православна церква|Російської православної церкви]]. Шанується всіма православними церквами 2 листопада.

1 травня 1965 року, під час першотравневої демонстрації, публічно спалив величезний портрет [[Ленін Володимир Ілліч|Леніна]], встановлений у [[Тбілісі]], через що психіатричною комісією, за направленням [[Комітет державної безпеки СРСР|КДБ СРСР]], визнано психічнохворим та, на 6 років, відлучено від богослужінь. Священника особисто допитував [[Шеварднадзе Едуард Амвросійович|Едуард Шеварнадзе]], що був тоді міністром охорони громадського порядку [[Грузинська Радянська Соціалістична Республіка|Грузинської РСР]]<ref>{{cite web |author1=А. Ковальов |title=Святий покровитель декомунізації, або спогад про чин святого старця Гавриїла |url=https://www.istpravda.com.ua/columns/2022/05/1/161276/ |website=[[Історична правда]] |accessdate=2 травня 2022}}</ref>.

== Примітки ==
{{reflist}}


== Джерела ==
== Джерела ==
Рядок 7: Рядок 12:
* {{публікація|книга|автор=Лучанинов В.|назва=Люди Грузинской Церкви. Истории. Судьбы. Традиции|посилання=https://books.google.ru/books?id=QNZ3CgAAQBAJ&dq=Гавриил+Ургебадзе&hl=ru&source=gbs_navlinks_s|частина=И тут появился отец Гавриил...|частина посилання=https://books.google.ru/books?id=QNZ3CgAAQBAJ&pg=PT114&dq=Гавриил+Ургебадзе&hl=ru&sa=X&ved=0ahUKEwjS_NGdr_TMAhVDAZoKHaSQCLIQ6AEIGzAA#v=onepage&q=Гавриил%20Ургебадзе&f=false|місце=|видавництво=Litres|рік=2015|isbn=978-5-45-787334-6|ref=Лучанинов}}{{ref-ru}}
* {{публікація|книга|автор=Лучанинов В.|назва=Люди Грузинской Церкви. Истории. Судьбы. Традиции|посилання=https://books.google.ru/books?id=QNZ3CgAAQBAJ&dq=Гавриил+Ургебадзе&hl=ru&source=gbs_navlinks_s|частина=И тут появился отец Гавриил...|частина посилання=https://books.google.ru/books?id=QNZ3CgAAQBAJ&pg=PT114&dq=Гавриил+Ургебадзе&hl=ru&sa=X&ved=0ahUKEwjS_NGdr_TMAhVDAZoKHaSQCLIQ6AEIGzAA#v=onepage&q=Гавриил%20Ургебадзе&f=false|місце=|видавництво=Litres|рік=2015|isbn=978-5-45-787334-6|ref=Лучанинов}}{{ref-ru}}
* {{публікація|книга|автор=Никифорова Ал.|назва=Живое предание XX века. О святых и подвижниках нашего времени|посилання=https://books.google.ru/books?id=B6CECgAAQBAJ&dq=Гавриил+Ургебадзе&hl=ru&source=gbs_navlinks_s|частина =Сквозь горлышко разбитого кувшина. О святом старце Гаврииле (Ургебадзе)|частина посилання=https://books.google.ru/books?id=B6CECgAAQBAJ&pg=PT204&dq=Гавриил+Ургебадзе&hl=ru&sa=X&ved=0ahUKEwjS_NGdr_TMAhVDAZoKHaSQCLIQ6AEIIDAB#v=onepage&q=Гавриил%20Ургебадзе&f=false|місце=|видавництво=Litres|год=2015|isbn=978-5-45-787840-2|ref=Никифорова}}{{ref-ru}}
* {{публікація|книга|автор=Никифорова Ал.|назва=Живое предание XX века. О святых и подвижниках нашего времени|посилання=https://books.google.ru/books?id=B6CECgAAQBAJ&dq=Гавриил+Ургебадзе&hl=ru&source=gbs_navlinks_s|частина =Сквозь горлышко разбитого кувшина. О святом старце Гаврииле (Ургебадзе)|частина посилання=https://books.google.ru/books?id=B6CECgAAQBAJ&pg=PT204&dq=Гавриил+Ургебадзе&hl=ru&sa=X&ved=0ahUKEwjS_NGdr_TMAhVDAZoKHaSQCLIQ6AEIIDAB#v=onepage&q=Гавриил%20Ургебадзе&f=false|місце=|видавництво=Litres|год=2015|isbn=978-5-45-787840-2|ref=Никифорова}}{{ref-ru}}
* ''Черноризов К. А.'' «Велий еси, Господи…» Жизнь и проповедь святого Гавриила (Ургебадзе), исповедника и юродивого. — М.: Индрик, 2016. — ISBN 978-5-91674-390-6.{{ref-ru}}
* ''Черноризов К. А.'' «Велий еси, Господи…» Жизнь и проповедь святого Гавриила (Ургебадзе), исповедника и юродивого.&nbsp;— М.: Индрик,&nbsp;2016.&nbsp;— ISBN 978-5-91674-390-6.{{ref-ru}}


== Посилання ==
== Посилання ==

Версія за 09:44, 2 травня 2022

Гавриїл
груз. არქიმანდრიტი გაბრიელი
Ім'я при народженнігруз. გოდერძი ვასილის ძე ურგებაძე
Народився26 серпня 1929(1929-08-26)
Тифліс, Закавказька РФСР, СРСР
Помер2 листопада 1995(1995-11-02) (66 років)
Мцхета, Грузія
Країна СРСР
Грузія
Діяльністьчернець, православний священник
Галузьправослав'я[1]
Конфесіяправослав'я

Гавриїл Самтаврійскій (груз. არქიმანდრიტი გაბრიელი, у миру Годердзі Васильович Ургебадзе, груз. გოდერძი ვასილის ძე ურგებაძე, 26 серпня 1929, Тбілісі — 2 листопада 1995, Мцхета) — православний святий, архімандрит Грузинської православної церкви. Канонізований 20 грудня 2012 року в лику преподобних. 25 грудня 2014 року вписаний до календаря Російської православної церкви. Шанується всіма православними церквами 2 листопада.

1 травня 1965 року, під час першотравневої демонстрації, публічно спалив величезний портрет Леніна, встановлений у Тбілісі, через що психіатричною комісією, за направленням КДБ СРСР, визнано психічнохворим та, на 6 років, відлучено від богослужінь. Священника особисто допитував Едуард Шеварнадзе, що був тоді міністром охорони громадського порядку Грузинської РСР[2].

Примітки

  1. Czech National Authority Database
  2. А. Ковальов. Святий покровитель декомунізації, або спогад про чин святого старця Гавриїла. Історична правда. Процитовано 2 травня 2022.

Джерела

Посилання