Гавриїл (Ургебадзе): відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Залишено |
доповнення |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Особа}} |
{{Особа}} |
||
'''Гавриїл Самтаврійскій''' ({{lang-ge|არქიმანდრიტი გაბრიელი}}, у миру '''Годердзі Васильович Ургебадзе''', {{lang-ge|გოდერძი ვასილის ძე ურგებაძე}}, [[26 серпня]] [[1929]], [[Тбілісі]] — [[2 листопада]] [[1995]], [[Мцхета]]) — православний [[святий]], архімандрит [[Грузинська православна церква|Грузинської православної церкви]]. Канонізований 20 грудня 2012 року в [[Преподобний (лик святості)|лику преподобних]]. 25 грудня 2014 року вписаний до календаря [[Російська православна церква|Російської православної церкви]]. Шанується всіма православними церквами 2 листопада. |
'''Гавриїл Самтаврійскій''' ({{lang-ge|არქიმანდრიტი გაბრიელი}}, у миру '''Годердзі Васильович Ургебадзе''', {{lang-ge|გოდერძი ვასილის ძე ურგებაძე}}, [[26 серпня]] [[1929]], [[Тбілісі]] — [[2 листопада]] [[1995]], [[Мцхета]]) — православний [[святий]], архімандрит [[Грузинська православна церква|Грузинської православної церкви]]. Канонізований 20 грудня 2012 року в [[Преподобний (лик святості)|лику преподобних]]. 25 грудня 2014 року вписаний до календаря [[Російська православна церква|Російської православної церкви]]. Шанується всіма православними церквами 2 листопада. |
||
1 травня 1965 року, під час першотравневої демонстрації, публічно спалив величезний портрет [[Ленін Володимир Ілліч|Леніна]], встановлений у [[Тбілісі]], через що психіатричною комісією, за направленням [[Комітет державної безпеки СРСР|КДБ СРСР]], визнано психічнохворим та, на 6 років, відлучено від богослужінь. Священника особисто допитував [[Шеварднадзе Едуард Амвросійович|Едуард Шеварнадзе]], що був тоді міністром охорони громадського порядку [[Грузинська Радянська Соціалістична Республіка|Грузинської РСР]]<ref>{{cite web |author1=А. Ковальов |title=Святий покровитель декомунізації, або спогад про чин святого старця Гавриїла |url=https://www.istpravda.com.ua/columns/2022/05/1/161276/ |website=[[Історична правда]] |accessdate=2 травня 2022}}</ref>. |
|||
== Примітки == |
|||
{{reflist}} |
|||
== Джерела == |
== Джерела == |
||
Рядок 7: | Рядок 12: | ||
* {{публікація|книга|автор=Лучанинов В.|назва=Люди Грузинской Церкви. Истории. Судьбы. Традиции|посилання=https://books.google.ru/books?id=QNZ3CgAAQBAJ&dq=Гавриил+Ургебадзе&hl=ru&source=gbs_navlinks_s|частина=И тут появился отец Гавриил...|частина посилання=https://books.google.ru/books?id=QNZ3CgAAQBAJ&pg=PT114&dq=Гавриил+Ургебадзе&hl=ru&sa=X&ved=0ahUKEwjS_NGdr_TMAhVDAZoKHaSQCLIQ6AEIGzAA#v=onepage&q=Гавриил%20Ургебадзе&f=false|місце=|видавництво=Litres|рік=2015|isbn=978-5-45-787334-6|ref=Лучанинов}}{{ref-ru}} |
* {{публікація|книга|автор=Лучанинов В.|назва=Люди Грузинской Церкви. Истории. Судьбы. Традиции|посилання=https://books.google.ru/books?id=QNZ3CgAAQBAJ&dq=Гавриил+Ургебадзе&hl=ru&source=gbs_navlinks_s|частина=И тут появился отец Гавриил...|частина посилання=https://books.google.ru/books?id=QNZ3CgAAQBAJ&pg=PT114&dq=Гавриил+Ургебадзе&hl=ru&sa=X&ved=0ahUKEwjS_NGdr_TMAhVDAZoKHaSQCLIQ6AEIGzAA#v=onepage&q=Гавриил%20Ургебадзе&f=false|місце=|видавництво=Litres|рік=2015|isbn=978-5-45-787334-6|ref=Лучанинов}}{{ref-ru}} |
||
* {{публікація|книга|автор=Никифорова Ал.|назва=Живое предание XX века. О святых и подвижниках нашего времени|посилання=https://books.google.ru/books?id=B6CECgAAQBAJ&dq=Гавриил+Ургебадзе&hl=ru&source=gbs_navlinks_s|частина =Сквозь горлышко разбитого кувшина. О святом старце Гаврииле (Ургебадзе)|частина посилання=https://books.google.ru/books?id=B6CECgAAQBAJ&pg=PT204&dq=Гавриил+Ургебадзе&hl=ru&sa=X&ved=0ahUKEwjS_NGdr_TMAhVDAZoKHaSQCLIQ6AEIIDAB#v=onepage&q=Гавриил%20Ургебадзе&f=false|місце=|видавництво=Litres|год=2015|isbn=978-5-45-787840-2|ref=Никифорова}}{{ref-ru}} |
* {{публікація|книга|автор=Никифорова Ал.|назва=Живое предание XX века. О святых и подвижниках нашего времени|посилання=https://books.google.ru/books?id=B6CECgAAQBAJ&dq=Гавриил+Ургебадзе&hl=ru&source=gbs_navlinks_s|частина =Сквозь горлышко разбитого кувшина. О святом старце Гаврииле (Ургебадзе)|частина посилання=https://books.google.ru/books?id=B6CECgAAQBAJ&pg=PT204&dq=Гавриил+Ургебадзе&hl=ru&sa=X&ved=0ahUKEwjS_NGdr_TMAhVDAZoKHaSQCLIQ6AEIIDAB#v=onepage&q=Гавриил%20Ургебадзе&f=false|місце=|видавництво=Litres|год=2015|isbn=978-5-45-787840-2|ref=Никифорова}}{{ref-ru}} |
||
* ''Черноризов К. А.'' «Велий еси, Господи…» Жизнь и проповедь святого Гавриила (Ургебадзе), исповедника и юродивого. |
* ''Черноризов К. А.'' «Велий еси, Господи…» Жизнь и проповедь святого Гавриила (Ургебадзе), исповедника и юродивого. — М.: Индрик, 2016. — ISBN 978-5-91674-390-6.{{ref-ru}} |
||
== Посилання == |
== Посилання == |
Версія за 09:44, 2 травня 2022
Гавриїл | |
---|---|
груз. არქიმანდრიტი გაბრიელი | |
![]() | |
Ім'я при народженні | груз. გოდერძი ვასილის ძე ურგებაძე |
Народився | 26 серпня 1929 Тифліс, Закавказька РФСР, СРСР |
Помер | 2 листопада 1995 (66 років) Мцхета, Грузія |
Країна | ![]() Грузія |
Діяльність | чернець, православний священник |
Галузь | православ'я[1] |
Конфесія | православ'я |
Гавриїл Самтаврійскій (груз. არქიმანდრიტი გაბრიელი, у миру Годердзі Васильович Ургебадзе, груз. გოდერძი ვასილის ძე ურგებაძე, 26 серпня 1929, Тбілісі — 2 листопада 1995, Мцхета) — православний святий, архімандрит Грузинської православної церкви. Канонізований 20 грудня 2012 року в лику преподобних. 25 грудня 2014 року вписаний до календаря Російської православної церкви. Шанується всіма православними церквами 2 листопада.
1 травня 1965 року, під час першотравневої демонстрації, публічно спалив величезний портрет Леніна, встановлений у Тбілісі, через що психіатричною комісією, за направленням КДБ СРСР, визнано психічнохворим та, на 6 років, відлучено від богослужінь. Священника особисто допитував Едуард Шеварнадзе, що був тоді міністром охорони громадського порядку Грузинської РСР[2].
Примітки
- ↑ Czech National Authority Database
- ↑ А. Ковальов. Святий покровитель декомунізації, або спогад про чин святого старця Гавриїла. Історична правда. Процитовано 2 травня 2022.
Джерела
- Архимандрит Кирион (Ониани). Юродивый Гавриил (Ургебадзе), преподобноисповедник. — М. : Сретенский монастырь. — ISBN 978-5-7533-1126-9.(рос.)
- Диадема старца. Воспоминания о грузинском подвижнике отце Гаврииле. — М. : Святая Гора. — ISBN 864-5-54-567756-4.(рос.)
- Лучанинов В. И тут появился отец Гавриил... // Люди Грузинской Церкви. Истории. Судьбы. Традиции. — Litres, 2015. — ISBN 978-5-45-787334-6.(рос.)
- Никифорова Ал. Сквозь горлышко разбитого кувшина. О святом старце Гаврииле (Ургебадзе) // Живое предание XX века. О святых и подвижниках нашего времени. — Litres. — ISBN 978-5-45-787840-2.(рос.)
- Черноризов К. А. «Велий еси, Господи…» Жизнь и проповедь святого Гавриила (Ургебадзе), исповедника и юродивого. — М.: Индрик, 2016. — ISBN 978-5-91674-390-6.(рос.)
Посилання
- Заповіт Отця Гавриїла. monkgabriel.ge. Процитовано 25 травня 2016.(рос.)
- Преподобний отець Гавриїл, сповідник і юродивий (1929-1995). Житіє та діяльність. gabrielberi.ge. Процитовано 25 травня 2016.(рос.)
- Хрусталёва Л. «Мама Габриэли». Старец Гавриил (Ургебадзе): жизнь, чудеса и посмертное служение. pravoslavie.ru. Процитовано 25 травня 2016.(рос.)
|