Строків

село Строків
Країна	Україна
Область	Житомирська область
Район	Житомирський район
Громада	Попільнянська селищна громада
Облікова картка	Строків на сайті ВРУ
Основні дані
Населення	655
Площа	3,791 км²
Густота населення	172,78 осіб/км²
Поштовий індекс	13546
Телефонний код	+380 4137
Катойконіми	строківчанин
Географічні дані
Географічні координати	49°51′30″ пн. ш. 29°34′57″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	183 м
Водойми	річка Роставиця, Винницький та Лісовий ставки.
Відстань до обласного центру	86 км
Відстань до районного центру	15 км
Найближча залізнична станція	Попільня
Відстань до залізничної станції	15 км
Місцева влада
Адреса ради	13500, Житомирська обл., Попільнянський р-н, смт Попільня, вул. Богдана Хмельницького, буд. 7
Вебсторінка	Село Строків
Карта
Строків
Строків
Мапа
Строків у Вікісховищі

Стро́ків — село в Україні, в Житомирському районі ( до 2021 Попільнянський ) Житомирської області. Населення становить бизько 500 осіб.

Розташування

Село Строків розташоване по обидві сторони річки Роставиця, приблизно в середині її течії, за 15 км на південний схід від колишнього районного центру Попільня. Віддаль до обласного центру Житомир — 86 км. Через село проходить залізнична колія Сквира-Попільня та автошлях Житомир-Сквира-Ставище ( Р-18).

Етимологія

Назва походить від первинної народної назви поселення Островков. З часом історична назва села змінилась на Строків.

(пояснення дивись нижче).

Історія

Старий млин в Строкові

Згідно археологічної розвідки1946 року по річці Роставиці встановлено, що поселення найдавніших людей на території Строкова виникло ще в кам'яну добу. Археологічні дослідження 1995 року вказують на поселення в часи неоліту, епохи бронзи І тисячі років до н. е. і наступних століть. Сліди давніх людських поселень виявлено на правій стороні річки Роставиця близько 0,4-0,5 км. на захід від автошляху Житомир - Сквира та на південно-східному краї вулиці Гагаріна. Але більша частина залишків поселень виявлена по лівій стороні річки Роставиця, нинішній вулиці 1 Травня, Н.Сосніної, Набережної. Також виявлені сліди давнього, первинного строківського поселення (про це свідчать старожили по переказах своїх давно померлих предків) на захід від вулиці Набережної близько 0,5-0,7 км. вище по течії річки на лівому високому березі на високих горбах. Ця місцевість зараз лежить за селом, на даний час розорюється і там часто можна побачити " чорних археологів". За переказами там могли зупинятися купці, які везли по Дніпру, Росі, Роставиці у Паволоч товари. Напади хазар, печенігів, половців у Х—ХІІ ст. змусили жителів перенести своє поселення в більш зручне і безпечне місце, вниз за течією (місце нинішнього розташування села), де під час набігів можна було ховатися в заростікомишу (звідси і пішла назва цієї місцини села - комишани, нині вулиці Шевченка, Н.Сосніної) та прилеглого лісу, який підступав із східної та північної сторони. Сліди давнього поселення знайдено приблизно за 0,5 км. на північ від села на притоці річки Роставиця, яка називається по сільському Луб'янка. Поблизу вулиці Лісової знаходиться староруський курганний могильник. Річка Роставиця в ті часи була більш повноводною, затоплювала прибережні заплави, вкриті річковою рослинністю, про що свідчать численні залишки річкових мідій на земельних ділянках сільських жителів в нижній частині Строкова. В місці розташування первинного поселення річка розходилась на два рукави, які знову з'єднувались нижче по течії, створюючи, таким чином, природний острів посередині. Вірогідно звідси і пішла первинна назва нашого села Островков, виявлена в результаті пошуків і знайдена на одній із карт Гійома Боплана (приблизно 1648 року роздрукованою), який першим помістив Україну в географію Європи (карта зберігається у військовому архіві в Стокгольмі), та на карті Річчі-Закони Воєводства Київського, що є цьому підтвердженням.

Наше село Строків розташоване на території давноруського Поросся, яке охоплювало південну частину історичної Київщини, природні межі басейну річки Рось та її допливів Роставиці, Кам'янки, Гороховатки, Росави.На початку 11 і до середини 13 століття регіон відіграє важливу роль в житті Київської землі. Ця порубіжна з Диким Степом територія систематично згадується в літописних повідомленнях. Часто це повідомлення про військові події, пересування князівських чи кочівницьких загонів.

Нашу місцевість в 11, на початку 12 століття заселяли слов'янські племена, названі в літописах Поршанами (Порошанами) та тюркські племена Берендеїв, чорних клобуків. На сьогодні не можна визначити частку представників кожного народу чи племені серед мешканців нашого села. Існувала Пороська оборонна лінія Руської держави. Із кінця 11 ст. Поросся складало окрему єпископію із центром у Юр'єві (нині Біла Церква) і виступало як окрема князівська волость. У Пороссі київські князі надавали "части" (земельні володіння) іншим руським князям з умовою захищати Київську землю разом із чорними клобуками від половців. На той час жителі в основному займалися мисливством та рибальством, так як проживали в зручному для цього місці: поряд знаходилась повноводна річка, поселення обступали ліси, в яких водилась дичина, фактично майже всі поля, які нині обробляються, в ті часи були під лісом і свідченням цього є пізніша карта лісових та земельних ділянок села Строкова 18 ст.,копія якої зберігається в місцевому краєзнавчому музеї.Збереглися назви лісових масивів: північно-східна частина, від буківського лісу і до дороги на Новоселицю-Дубина, трохи нижче, де нині знаходиться вулиця 1 Травня- Берізки, західна частина за селом по лівій стороні річки- Березняк, нижню частину якого місцеві старожили згадують як панський ліс, з правої сторони річки Роставиця також все було під лісовим масивом, лиш в кінці, в сторону села Лисівці почали розкорчовувати ліс і використовувати земельну ділянку (збереглась назва сіножать). Пізніше посол Великого князівства Литовського в Кримському ханстві Михалон Литвин в своїх записках "О нравах татар, Литовцев и Москвитян" у фрагменті 9, виражаючи захоплення від побаченого на землі Київській пише : " У лісах і полях достаток таких тварин, як зубри, онагри, олені; їх у такій кількості вбивають заради шкіри, що все м'ясо через надмірний достаток викидають, крім філейних частин.На диких кіз і кабанів вони не звертають уваги.... Разючий достаток птахів такий, що діти навесні наповнюють цілі човни яйцями диких качок, гусей, журавлів та лебедів, а потім їхніми пташенятами заповнюють пташники... А щаслива і рясна Київщина багата людьми, тому що на Бористені (Дніпрі) і на інших ріках, що впадають до нього, є чимало багатолюдних місць, багато сіл, жителі яких уже з дитинства привчаються плавати, ходити на човнах, ловити рибу, полювати... А в короткий час стають такими сильними, що можуть кулаком валити ведмедів і зубрів. Звикнувши до життєвих негод, вони стають дуже відважними, тому там дуже легко набрати безліч добрих воїнів".

Населення Строкова у складі Паволоцького полку брало участь у визвольній війні українського народу 1648—1654 рр. Після Переяславської Ради Строків лишився у складі Речі Посполитої.

На початку XVIII ст. (1736) селяни Строкова беруть участь у гайдамацькому русі під керівництвом Матвія Гриви та Івана Жили. В 1768 р. в районі Строкова діяли загони Микити Швачки та Андрія Журби.

В роки Голодомору багато жителів села загинули голодною смертю.

Під час Другої світової війни проти німців боролося 360 жителів села, з них 192 відзначено урядовими нагородами, 133 — загинули. При визволенні села загинуло 16 воїнів. На честь загиблих у селі споруджено обеліск Слави.

Відомі люди

• професор, доктор історичних наук — Вовчик Андрій Филимонович.
• кандидат філологічних наук — Гречанюк Юрій Андрійович.
• кандидат медичних наук — Казьміренко Юрій Панасович.
• професор, кандидат юридичних наук — Калиновський Валерій Степанович.
• письменник, лауреат Шевченківської премії — Міняйло Віктор Олександрович.
• радянський військовик, Герой Радянського Союзу, капітан — Середа Іван Михайлович.
• кандидат математичних наук — Скрипник Анатолій Іванович.
• професор, доктор філологічних наук — Зубович Віктор Сигізмундович

Посилання

• Погода в селі Строків [Архівовано 31 жовтня 2016 у Wayback Machine.]

Джерела

• Село Строків [Архівовано 29 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
• Сайт села Строків [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]