Баранюк Володимир Анатолійович: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
| Рядок 41: | Рядок 41: | ||
Станом на вересень 2021 року та березень 2022 року — командир [[36-та окрема бригада морської піхоти (Україна)|36-ї бригади морської піхоти]]. |
Станом на вересень 2021 року та березень 2022 року — командир [[36-та окрема бригада морської піхоти (Україна)|36-ї бригади морської піхоти]]. |
||
11 квітня 2022 року бойова група 36-ї окремої бригади морської піхоти на чолі з командиром бригади Героєм України полковником Володимиром Баранюком колоною техніки пішла на прорив з [[Блокада Маріуполя|блокадного Маріуполя]] у північному напрямку, щоб перейти лінію фронту та з'єднатися з основними силами ЗС України. Унаслідок вогневого ураження колона розсіялася, українські військові продовжували вихід у пішому порядку. Доля більшості морпіхів із групи, що вирушила на прорив, зокрема комбрига Володимира Баранюка, після ранку 11 квітня залишається невідомою<ref>[https://novynarnia.com/2022/04/13/morpihy-36-yi-brygady-v-mariupoli-chastyna-zyednalasya-z-azovom-chastyna-ishla-na-proryv-bagato-potrapyly-v-polon/ Морпіхи 36-ї бригади в Маріуполі: частина з'єдналася з «Азовом», частина — ішла на прорив, багато потрапили в полон]</ref>. Російські джерела повідомили про знайдені особисті речі і зброю, які могли належати Баранюку, та про його ймовірну загибель<ref>{{Cite web|title=«Morto Baranyuk, il comandante dei marines di Mariupol»: l'annuncio dei separatisti di Donetsk|url=https://www.ilmessaggero.it/mondo/baranyuk_morto_comandante_mariupol_esercito_ucraina_chi_era_news-6635361.html|website=www.ilmessaggero.it|date=2022-04-17|accessdate=2022-05-07|language=it}}</ref><ref>{{Cite web|title=Il comandante dei marines di Mariupol è stato ucciso, dice Mosca|url=https://www.corriere.it/esteri/22_aprile_17/comandante-marines-mariupol-morto-8e9a6190-be79-11ec-834d-ead3a2b5b7ee.shtml|website=Corriere della Sera|date=2022-04-17|accessdate=2022-05-07|language=it-IT|first=Andrea|last=Nicastro}}</ref>. Від 13 квітня командування підрозділами 36 бригади в Маріуполі передане [[Волинський Сергій Ярославович|майору Волинському]]. |
11 квітня 2022 року бойова група 36-ї окремої бригади морської піхоти на чолі з командиром бригади Героєм України полковником Володимиром Баранюком колоною техніки пішла на прорив з [[Блокада Маріуполя|блокадного Маріуполя]] у північному напрямку, щоб перейти лінію фронту та з'єднатися з основними силами ЗС України. Унаслідок вогневого ураження колона розсіялася, українські військові продовжували вихід у пішому порядку. Доля більшості морпіхів із групи, що вирушила на прорив, зокрема комбрига Володимира Баранюка, після ранку 11 квітня залишається невідомою<ref>[https://novynarnia.com/2022/04/13/morpihy-36-yi-brygady-v-mariupoli-chastyna-zyednalasya-z-azovom-chastyna-ishla-na-proryv-bagato-potrapyly-v-polon/ Морпіхи 36-ї бригади в Маріуполі: частина з'єдналася з «Азовом», частина — ішла на прорив, багато потрапили в полон]</ref>. Російські джерела повідомили про знайдені особисті речі і зброю, які могли належати Баранюку, та про його ймовірну загибель<ref>{{Cite web|title=«Morto Baranyuk, il comandante dei marines di Mariupol»: l'annuncio dei separatisti di Donetsk|url=https://www.ilmessaggero.it/mondo/baranyuk_morto_comandante_mariupol_esercito_ucraina_chi_era_news-6635361.html|website=www.ilmessaggero.it|date=2022-04-17|accessdate=2022-05-07|language=it}}</ref><ref>{{Cite web|title=Il comandante dei marines di Mariupol è stato ucciso, dice Mosca|url=https://www.corriere.it/esteri/22_aprile_17/comandante-marines-mariupol-morto-8e9a6190-be79-11ec-834d-ead3a2b5b7ee.shtml|website=Corriere della Sera|date=2022-04-17|accessdate=2022-05-07|language=it-IT|first=Andrea|last=Nicastro}}</ref>. Від 13 квітня командування підрозділами 36 бригади в Маріуполі передане [[Волинський Сергій Ярославович|майору Волинському]]. |
||
== Нагороди == |
== Нагороди == |
||
Версія за 11:47, 7 травня 2022
| Володимир Баранюк Баранюк Володимир Анатолійович | |||
|---|---|---|---|
 Полковник | |||
| Загальна інформація | |||
| Народження | 1974 Українська РСР, СРСР | ||
| Військова служба | |||
| Приналежність |  Україна | ||
| Вид ЗС |  Військово-морські сили | ||
| Рід військ |  Морська піхота | ||
| Формування | |||
| Війни / битви | |||
| Командування | |||
| |||
| Нагороди та відзнаки | |||
| |||
Володи́мир Анато́лійович Бараню́к — український офіцер, полковник Збройних сил України. Герой України (19 березня 2022)[1].
З життєпису
2000 року призначений командиром взводу 1-ї окремої бригади морської піхоти в Криму.
Станом на 2014 рік був заступником командира 1-го окремого батальйону морської піхоти у Феодосії.
Станом на квітень 2015 року — командир батальйону морської піхоти.
Станом на листопад 2020 року — заступник командира окремої бригади морської піхоти.
Станом на вересень 2021 року та березень 2022 року — командир 36-ї бригади морської піхоти.
11 квітня 2022 року бойова група 36-ї окремої бригади морської піхоти на чолі з командиром бригади Героєм України полковником Володимиром Баранюком колоною техніки пішла на прорив з блокадного Маріуполя у північному напрямку, щоб перейти лінію фронту та з'єднатися з основними силами ЗС України. Унаслідок вогневого ураження колона розсіялася, українські військові продовжували вихід у пішому порядку. Доля більшості морпіхів із групи, що вирушила на прорив, зокрема комбрига Володимира Баранюка, після ранку 11 квітня залишається невідомою[2]. Російські джерела повідомили про знайдені особисті речі і зброю, які могли належати Баранюку, та про його ймовірну загибель[3][4]. Від 13 квітня командування підрозділами 36 бригади в Маріуполі передане майору Волинському.
Нагороди
- Орден Богдана Хмельницького III ступеня (4 грудня 2014) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, високий професіоналізм та з нагоди Дня Збройних Сил України[5]
- Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (19 березня 2022) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[1][6][7]
Примітки
- ↑ а б Указ Президента України від 19 березня 2022 року № 148/2022 «Про присвоєння звання Герой України»
- ↑ Морпіхи 36-ї бригади в Маріуполі: частина з'єдналася з «Азовом», частина — ішла на прорив, багато потрапили в полон
- ↑ «Morto Baranyuk, il comandante dei marines di Mariupol»: l'annuncio dei separatisti di Donetsk. www.ilmessaggero.it (італ.). 17 квітня 2022. Процитовано 7 травня 2022.
- ↑ Nicastro, Andrea (17 квітня 2022). Il comandante dei marines di Mariupol è stato ucciso, dice Mosca. Corriere della Sera (it-IT) . Процитовано 7 травня 2022.
- ↑ Указ Президента України від 4 грудня 2014 року № 915/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Дим, Нестор (19 березня 2022). За Маріуполь: президент надав звання Героїв України командирам полку “Азов” і 36-ї бригади морпіхів. Новинарня (укр.). Процитовано 23 березня 2022.
- ↑ У полку «Азов» просять підсилення для Маріуполя, щоб нагороди чіпляли на живі груди. Укрінформ (укр.). 19 березня 2022. Процитовано 23 березня 2022.
Джерела
- Засідка не стала несподіванкою[недоступне посилання з серпня 2019]
Відео
Шаблон:Герої України Шаблон:Особистості російсько-української війни (з 2014)
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |