Станіслав Лянцкоронський (подільський воєвода): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[очікує на перевірку][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
 
Рядок 56: Рядок 56:


== Життєпис ==
== Життєпис ==
Син [[підкоморій|підкоморія]] подільського [[Миколай Лянцкоронський (староста)|Миколая Лянцкоронського]] ({{пом}} 1597, син [[Геронім Лянцкоронський (скальський староста)|Героніма]], відомий вояк, дідич Нового Бжезя<ref name="B35">''Boniecki A.'' [https://polona.pl/item/10355921/342/ Herbarz polski]…&nbsp;— Cz. 1.&nbsp;— T. 13.&nbsp;— S. 335.</ref>, власник [[Балин]]а та Новосілки приблизно з 1578<ref>''Kotarski H.'' Lanckoroński Mikołaj z Brzezia h. Zadora (zm. 1597) // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;— Gdańsk&nbsp;: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk.&nbsp;— T. XVI/3, zeszyt 70.&nbsp;— S. 448. {{ref-pl}}</ref>) та його дружини Анни з [[Ходорів|Ходороставу]] [[Журавінські|Журавінської]].<ref name=":0"/> Мав сестру Зофію&nbsp;— дружину [[Сянік|сяніцького]] [[стольник]]а [[Микола Чурило|Миколая Чурила]]. Батько від імені дітей у 1589 році продав село [[Суходіл]] та інші маєтності [[Жолкевські|Жолкевському]]<ref name="B35"/>.
Син [[підкоморій|підкоморія]] подільського [[Миколай Лянцкоронський (староста)|Миколая Лянцкоронського]] ({{пом}} 1597, син [[Геронім Лянцкоронський (скальський староста)|Героніма]], відомий вояк, дідич [[Бжезе (Велицький повіт)|Бжезя]]<ref name="B35">''Boniecki A.'' [https://polona.pl/item/10355921/342/ Herbarz polski]…&nbsp;— Cz. 1.&nbsp;— T. 13.&nbsp;— S. 335.</ref>, власник [[Балин]]а та Новосілки приблизно з 1578<ref>''Kotarski H.'' Lanckoroński Mikołaj z Brzezia h. Zadora (zm. 1597) // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;— Gdańsk&nbsp;: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk.&nbsp;— T. XVI/3, zeszyt 70.&nbsp;— S. 448. {{ref-pl}}</ref>) та його дружини Анни з [[Ходорів|Ходороставу]] [[Журавінські|Журавінської]].<ref name=":0"/> Мав сестру Зофію&nbsp;— дружину [[Сянік|сяніцького]] [[стольник]]а [[Микола Чурило|Миколая Чурила]]. Батько від імені дітей у 1589 році продав село [[Суходіл]] та інші маєтності [[Жолкевські|Жолкевському]]<ref name="B35"/>.


Уряди (посади): [[галицькі каштеляни|галицький каштелян]] з 1613 р., [[Подільські воєводи|подільський воєвода]] з 1614 р., [[плоскирів]]ський [[староста]].
Уряди (посади): [[галицькі каштеляни|галицький каштелян]] з 1613 р., [[Подільські воєводи|подільський воєвода]] з 1614 р., [[плоскирів]]ський [[староста]].

Поточна версія на 07:18, 20 травня 2022

Станіслав Лянцкоронський
Stanisław Lanckoroński
Народивсябл. 1585
Помер1617(1617)
ПохованняЛатинський катедральний собор
КраїнаРіч Посполита Королівство Польське
Національністьполяк
Діяльністьвійськовик, урядник
Посадаподільський воєвода
РідЛянцкоронські
БатькоМиколай Лянцкоронський
РодичіМиколай Чурило (швагер)
У шлюбі зЗофія Ґольська (Замєховська)
Герб
Герб

Станісла́в Лянцкоро́нський гербу Задора (пол. Stanisław Lanckoroński; бл.1585 — 1617) — польський шляхтич, військовик та урядник Корони Польської у Речі Посполитій. Двоюрідний стрийко гетьмана Станіслава Лянцкоронського[1].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Син підкоморія подільського Миколая Лянцкоронського (пом. 1597, син Героніма, відомий вояк, дідич Бжезя[2], власник Балина та Новосілки приблизно з 1578[3]) та його дружини Анни з Ходороставу Журавінської.[1] Мав сестру Зофію — дружину сяніцького стольника Миколая Чурила. Батько від імені дітей у 1589 році продав село Суходіл та інші маєтності Жолкевському[2].

Уряди (посади): галицький каштелян з 1613 р., подільський воєвода з 1614 р., плоскирівський староста.

1597 року отримав Лехнівці (інша назва Давидківці), Лосяч та інші урочища з прилеглостями у Кам'янецькому повіті[4]. Близько 1615 року був власником містечка Старі Петликівці[5]. 1616 року купив міста Підгайці та Бучач з прилеглостями, також Віньківці, Забірче, Пилипківці та п'ять сіл на Поділлі від Ліховських[4].

Був одружений (недовго) із відомою авантюристкою Зофією Ґольською (Замєховською), через що брав активну участь у вирішенні суперечки між нею та Іваном-Юрієм Радзивіллом стосовно Бучача. Зофія Ґольська подала позов до Коронного трибуналу з приводу нападу на замок у Бучачі І.-Ю. Радзивілла, вимагала повернути їй 600 000 гривень. Станіслав Лянцкоронський, використовуючи зв'язки серед депутатів Коронного трибуналу, добився кари інфамії та баніції для І.-Ю. Радзивілла[6].

Помер бездітним у 32 роки[7], у львівській латинській катедрі був його надгробок[4].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Lanckorońscy (01) [Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
  2. а б Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 13. — S. 335.
  3. Kotarski H. Lanckoroński Mikołaj z Brzezia h. Zadora (zm. 1597) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — T. XVI/3, zeszyt 70. — S. 448. (пол.)
  4. а б в Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 13. — S. 336.
  5. Biernat M. Kościół parafialny p. w. Narodzenia Matki Boskiej w Petlikowcach Starych // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, 2007. — Т. 15. — S. 363. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. I). — ISBN 978-83-89273-49-9
  6. Lulewicz H. Radziwiłł Jan Jerzy h. Trąby // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — T. ХХХ/2, zeszyt 125. — S. 198. (пол.)
  7. Так вказував напис надгробка.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]