Берберські корсари: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.7 |
|||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
'''Бербе́рські''' '''корсари''' (берберійські, варварійські, османські корсари) — мусульманські [[корсари]] і рідше [[Піратство|пірати]], що орудували в районі північної Африки, починаючи з часів арабських завоювань і до середини XIX століття. |
'''Бербе́рські''' '''корсари''' (берберійські, варварійські, османські корсари) — мусульманські [[корсари]] і рідше [[Піратство|пірати]], що орудували в районі північної Африки, починаючи з часів арабських завоювань і до середини XIX століття. |
||
Діючи з безлічі портів [[Магриб]]у, включаючи такі великі як [[Алжирський еялет|Алжир]], [[Туніс (місто)|Туніс]], [[Триполі]], [[Махдія]] й [[Сале (Марокко)|Сале]], вони тримали в страху все західне [[Середземномор'я]]. Діяльність корсрів не обмежувалась одним лише полюванням на торгові судна, дуже часто вони влаштовували «Раззі» — спеціальні рейди на прибережні міста Європи з метою захопити в полон християнських рабів і продати їх на невільничому ринку в Алжирі або Марокко<ref>[http://www.bbc.co.uk/history/british/empire_seapower/white_slaves_02.shtml Берберське рабство] {{ref-en}}</ref>. За даними професора історії Роберта Девіса в період з XVI по XIX століття, берберські корсари захопили і продали в рабство від 1 до 1,25 мільйона європейців. Основною метою для подібних рейдів служили прибережні поселення в [[Італія|Італії]], [[Іспанія|Іспанії]] та [[Португалія|Португалії]], хоча й більш віддалені країни — [[Франція]], [[Англія]], [[Нідерланди]], [[Ірландія]] і навіть [[Скандинавські країни]], включаючи [[Ісландія|Ісландію]], страждали від подібних нападів ([[Напад турецьких піратів на Ісландію]]). |
Діючи з безлічі портів [[Магриб]]у, включаючи такі великі як [[Алжирський еялет|Алжир]], [[Туніс (місто)|Туніс]], [[Триполі]], [[Махдія]] й [[Сале (Марокко)|Сале]], вони тримали в страху все західне [[Середземномор'я]]. Діяльність корсрів не обмежувалась одним лише полюванням на торгові судна, дуже часто вони влаштовували «Раззі» — спеціальні рейди на прибережні міста Європи з метою захопити в полон християнських рабів і продати їх на невільничому ринку в Алжирі або Марокко<ref>[http://www.bbc.co.uk/history/british/empire_seapower/white_slaves_02.shtml Берберське рабство] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080310231703/http://www.bbc.co.uk/history/british/empire_seapower/white_slaves_02.shtml |date=10 березня 2008 }} {{ref-en}}</ref>. За даними професора історії Роберта Девіса в період з XVI по XIX століття, берберські корсари захопили і продали в рабство від 1 до 1,25 мільйона європейців. Основною метою для подібних рейдів служили прибережні поселення в [[Італія|Італії]], [[Іспанія|Іспанії]] та [[Португалія|Португалії]], хоча й більш віддалені країни — [[Франція]], [[Англія]], [[Нідерланди]], [[Ірландія]] і навіть [[Скандинавські країни]], включаючи [[Ісландія|Ісландію]], страждали від подібних нападів ([[Напад турецьких піратів на Ісландію]]). |
||
Ефект від цих атак був вкрай важкий: Італія та Іспанія втратили тисячі кораблів, прибережні регіони Іспанії та Італії знелюдніли; фактично, цей піратський промисел перешкоджав заселенню берегів аж до XIX століття. |
Ефект від цих атак був вкрай важкий: Італія та Іспанія втратили тисячі кораблів, прибережні регіони Іспанії та Італії знелюдніли; фактично, цей піратський промисел перешкоджав заселенню берегів аж до XIX століття. |
Версія за 04:32, 29 травня 2022
В іншому мовному розділі є повніша стаття Barbary pirates(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою перекладу з англійської.
|
Бербе́рські корсари (берберійські, варварійські, османські корсари) — мусульманські корсари і рідше пірати, що орудували в районі північної Африки, починаючи з часів арабських завоювань і до середини XIX століття.
Діючи з безлічі портів Магрибу, включаючи такі великі як Алжир, Туніс, Триполі, Махдія й Сале, вони тримали в страху все західне Середземномор'я. Діяльність корсрів не обмежувалась одним лише полюванням на торгові судна, дуже часто вони влаштовували «Раззі» — спеціальні рейди на прибережні міста Європи з метою захопити в полон християнських рабів і продати їх на невільничому ринку в Алжирі або Марокко[1]. За даними професора історії Роберта Девіса в період з XVI по XIX століття, берберські корсари захопили і продали в рабство від 1 до 1,25 мільйона європейців. Основною метою для подібних рейдів служили прибережні поселення в Італії, Іспанії та Португалії, хоча й більш віддалені країни — Франція, Англія, Нідерланди, Ірландія і навіть Скандинавські країни, включаючи Ісландію, страждали від подібних нападів (Напад турецьких піратів на Ісландію).
Ефект від цих атак був вкрай важкий: Італія та Іспанія втратили тисячі кораблів, прибережні регіони Іспанії та Італії знелюдніли; фактично, цей піратський промисел перешкоджав заселенню берегів аж до XIX століття.
З XVI століття почалися «алжирські експедиції» — ряд морських і десантних експедицій європейських держав проти головних баз корсарів в Алжирі. З 19 століття (з 1801) почалися берберійські війни США.
Відомі берберські пірати
- Кемаль-реїс (б. 1451–1511)
- Куртоглу Мусліхіддин-реїс (1487–б. 1535)
- Арудж-реїс (1473–1517)
- Хайр-ад-Дін Барбаросса (між 1466 і 1478 — 1546)
- Улуч Алі (1519–1587)
- Пірі-реїс (помер 1554 або 1555)
- Сінан-реїс (помер 1546)
- Тургут-реїс (1485–1565)
- Сейді Алі-реїс (1498–1563)
- Мурат-реїс старший (б. 1534–1638)
- Мурат-реїс молодший (б. 1570–після 1641)
- Саліх-реїс (б. 1488–1568)
Відомі особи, що побували в полоні берберських піратів
- Ротланд (архієпископ Арля) (в 869 р.)
- Педро де Кандія (на початку XVI ст.)
- Гасан-ага (на початку XVI ст.)
- Поль де Терм (маршал Франції, 1529)
- Улуч Алі (в 1536 р.)
- Мігель де Сервантес (в 1575–1580 рр.)
- Огюстен-Шарль д'Авіле (≈ 1674)
- Антоніос Криєзіс (в 1811 р.)
Літературні персонажі
- Робінзон Крузо
- Гі де Нантейль — герой французької поеми «Нантейльская жесту».
- Анжеліка — в 4-й книзі про Анжеліку французьких авторів Анни і Сержа Голон.
Приміти
- ↑ Берберське рабство [Архівовано 10 березня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
|
Ця стаття не містить посилань на джерела. (березень 2021) |