Константінос Цацос: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Erud (обговорення | внесок) м →Посилання: забула |
Erud (обговорення | внесок) орфографія |
||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
== Біографія == |
== Біографія == |
||
Освіту здобув в [[Афінський університет|Афінському університеті]] 1921 року, за фахом правник. Закінчив аспірантуру в галузі права та філософії права в [[Гейдельберг|Гейдельберзі]]. У період 1922 — 1929 роках працював у грецькому посольстві у [[Париж]]і. 1929 року він став доктором права, а в 1932 році професором Афінського університету. Інтернований на острові [[Скірос]] в період [[режим 4 серпня|диктатури]] [[Іоанніс Метаксас|Іоанніса Метаксаса]]. У [[1941]] році він був звільнений з університету і втік на [[Близький Схід]]. Повернувся до Греції 1945 року після звільнення країни і знову займався викладацькою роботою. |
|||
У 1945 році призначений міністром внутрішніх справ в уряді [[Петрос Вулгаріс|Петроса Вулгаріса]] і міністром з питань преси у наступному уряді [[Панайотіс Канелопулос|Панайотіса Канелопулоса]]. 1946 року Цацос залишив викладання і почав свою політичну діяльність як член [[Ліберальна партія Греції|Ліберальної партії]]. Двічі обіймав посаду міністра в уряді координація [[Фемістокл Софуліс|Фемістокла Софуліса]] (1949) і [[Софокл Венізелос|Софокла Венізелоса]] (1951). |
У 1945 році призначений міністром внутрішніх справ в уряді [[Петрос Вулгаріс|Петроса Вулгаріса]] і міністром з питань преси у наступному уряді [[Панайотіс Канелопулос|Панайотіса Канелопулоса]]. 1946 року Цацос залишив викладання і почав свою політичну діяльність як член [[Ліберальна партія Греції|Ліберальної партії]]. Двічі обіймав посаду міністра в уряді координація [[Фемістокл Софуліс|Фемістокла Софуліса]] (1949) і [[Софокл Венізелос|Софокла Венізелоса]] (1951). |
||
Версія за 14:36, 18 січня 2010
Константінос Цацос (грец. Κωνσταντίνος Τσάτσος, 1 липня 1899, Афіни — 8 жовтня 1987, Афіни) — грецький політик, дипломат, правник, науковець. Обіймав посаду Президента Греції в період з 1975 до 1980 року.
Біографія
Освіту здобув в Афінському університеті 1921 року, за фахом правник. Закінчив аспірантуру в галузі права та філософії права в Гейдельберзі. У період 1922 — 1929 роках працював у грецькому посольстві у Парижі. 1929 року він став доктором права, а в 1932 році професором Афінського університету. Інтернований на острові Скірос в період диктатури Іоанніса Метаксаса. У 1941 році він був звільнений з університету і втік на Близький Схід. Повернувся до Греції 1945 року після звільнення країни і знову займався викладацькою роботою.
У 1945 році призначений міністром внутрішніх справ в уряді Петроса Вулгаріса і міністром з питань преси у наступному уряді Панайотіса Канелопулоса. 1946 року Цацос залишив викладання і почав свою політичну діяльність як член Ліберальної партії. Двічі обіймав посаду міністра в уряді координація Фемістокла Софуліса (1949) і Софокла Венізелоса (1951).
У 1956 році вступив до щойно створеного Національного радикального союзу під проводом Константіноса Караманліса. З тих пір обирався депутатом Грецького парламенту на усіх наступних виборах, обіймав посади міністрів в уряді К. Караманліса (1961, 1963), міністра юстиції в уряді П. Канелопулоса (1967).
Після відновлення демократії (1974) призначений міністром культури в уряді національної єдності. У тому ж році був обраний депутатом парламенту від Нової демократії. 20 червня 1975 року Константінос Цацос був обраний президентом Греції, він залишався на цьому посту до кінця мандата у травні 1980 року.
У 1961 році він був обраний постійним членом Грецької академії наук. Він був її головою та заступником голови. У 1979 році він обраний членом-кореспондентом Французької академії наук, почесним доктором Сорбонни. Цацос — член-кореспондент Академії наук Марокко та Румунії (1980) і Європейської академії наук, мистецтва та літератури (1981). Він опублікував багато статей, монографій, наукових публікацій в галузі права та філософії. Видано 2 томи поезії та драматургії під псевдонімом Івос Делфос.