Данило Єловицький: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
мНемає опису редагування |
мНемає опису редагування |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Державний діяч|ім'я=Данило Єловицький|герб=POL COA Jełowicki.svg|ширина герба=80px|дата смерті=після 1652|діти=Маріанна, Андрій, Ганна, Яків|династія=[[Яловицькі]]|підпис герба=Герб Єловицьких|шлюб=Софія Вороничова, Барбара Чолганська|звання=|титул_2=|віросповідання=[[католицизм]]|підданство=[[Річ Посполита]], [[Корона Польська]]|місце поховання=|посада=Кременецький войський, підкоморій}}'''Дани́ло Са́винович Єлови́цький''' (до [[1623 в Україні|1623]] — після [[1652 в Україні|1652]]) — [[Русини|руський]] (український) [[Шляхта|шляхтич]] з роду [[Яловицькі|Єловицьких]] (також Яловицьких) власного |
{{Державний діяч|ім'я=Данило Єловицький|герб=POL COA Jełowicki.svg|ширина герба=80px|дата смерті=після 1652|діти=Маріанна, Андрій, Ганна, Яків|династія=[[Яловицькі]]|підпис герба=Герб Єловицьких|шлюб=Софія Вороничова, Барбара Чолганська|звання=|титул_2=|віросповідання=[[католицизм]]|підданство=[[Річ Посполита]], [[Корона Польська]]|місце поховання=|посада=Кременецький войський, підкоморій}}'''Дани́ло Са́винович Єлови́цький''' (до [[1623 в Україні|1623]] — після [[1652 в Україні|1652]]) — [[Русини|руський]] (український) [[Шляхта|шляхтич]] з роду [[Яловицькі|Єловицьких]] (також Яловицьких) власного г[[Яловицькі|ербу Єловицьких]]. Землевласник, державний діяч у [[Волинське воєводство (1566—1795)|Волинському воєводстві]], [[Річ Посполита|Речі Посполитої]]. |
||
== Відомості == |
== Відомості == |
||
Рядок 9: | Рядок 9: | ||
|pages=318 |
|pages=318 |
||
|language=українська |
|language=українська |
||
}}</ref> Походив з давнього руського роду Єловицьких згадки на про який виринають на письмі у ХV ст. Назва прізвища від родового гнізда – села [[Яловичі]] у [[Луцький повіт (Річ Посполита)|Луцькому повіті]] Волинського воєводства. Згодом село [[Ланівці]] [[Кременецький повіт (ВКЛ і I Річ Посполита)|Кременецького повіту]] Волинського воєводства. |
}}</ref> Походив з давнього руського роду Єловицьких згадки на про який виринають на письмі у ХV ст. Назва прізвища від родового гнізда – села [[Яловичі]] або ще Єловичі у [[Луцький повіт (Річ Посполита)|Луцькому повіті]] Волинського воєводства. Згодом село [[Ланівці]] [[Кременецький повіт (ВКЛ і I Річ Посполита)|Кременецького повіту]] Волинського воєводства. |
||
Відомо, що на [[1634]] рік Данило Єловицький – [[войський]] кременецький, згодом кременецький [[підкоморій]] (1641 - 1652). Згідно подимного перепису, на 1629 рік у володінні Данила Єловицького перебувало 10 сіл (295 димів). Основні відомі володіння: [[Ланівці]], Забороль, [[Мильча]], [[Городище (Рівненський район)|Городище]], [[Мирогоща Друга|Мирогоща]], Плоска, [[Стадники (Острозький район)|Стадники]], [[Оженин]], [[Михлин]], [[Торговище (Ковельський район)|Торговище]]. <ref>{{Cite book |
Відомо, що на [[1634]] рік Данило Єловицький – [[войський]] кременецький, згодом кременецький [[підкоморій]] (1641 - 1652). Згідно подимного перепису, на 1629 рік у володінні Данила Єловицького перебувало 10 сіл (295 димів). Основні відомі володіння: [[Ланівці]], Забороль, [[Мильча]], [[Городище (Рівненський район)|Городище]], [[Мирогоща Друга|Мирогоща]], Плоска, [[Стадники (Острозький район)|Стадники]], [[Оженин]], [[Михлин]], [[Торговище (Ковельський район)|Торговище]]. <ref>{{Cite book |
||
Рядок 20: | Рядок 20: | ||
}}</ref> |
}}</ref> |
||
Учасник [[Хмельниччина|Хмельниччини]] під час якої повстанцями було спустошено більшість його володінь. Зокрема [[1648 в Україні|1648]] року рівненськими покозаченими міщанами було спалено його маєток у [[Городище (Рівненський район)|Городищі]]. Також [[Оженин]], Плоску і [[Стадники (Острозький район)|Стадники]] острозькими міщанами та хорівськими селянами.<ref>{{Cite book |
|||
|title=Національно-визвольна війна в Україні. 1648-1657. Збірник за документами актових книг / ЦДІАК України. |
|title=Національно-визвольна війна в Україні. 1648-1657. Збірник за документами актових книг / ЦДІАК України. |
||
|last=Музичук О. В. Сухих Л. А. Страшко В. В. |
|last=Музичук О. В. Сухих Л. А. Страшко В. В. |
||
Рядок 30: | Рядок 30: | ||
== Сім'я == |
== Сім'я == |
||
⚫ | У шлюбі із Софією Вороничовою з [[Пилява (Хмельницький район)|Пилявець]] (на 1623). Наступний шлюб з Барбарою Чолганською, від якої мав доньку Маріанну. Відомо, що 16 грудня 1634 року Даніель Єловицький записував дружині Барбарі Чолганській - кременецькій підкоморині 10 000 золотих та частину добр у селах Оженин та Стадники. Маріанна Єловицька у шлюбі за кременецьким земським суддею Мартином Лєдоховським. Він учасник [[Корсунська битва|битви під Корсунем]] у лавах коронного війська. Потрапив там у полон і пробув у [[Кримське ханство|Криму]] два роки. <ref>{{Cite book |
||
У шлюбі із Софією Вороничовою з [[Пилява (Хмельницький район)|Пилявець]] (на 1623). |
|||
⚫ | Наступний шлюб з Барбарою Чолганською, від якої мав доньку Маріанну. Відомо, що 16 грудня 1634 року Даніель Єловицький записував дружині Барбарі Чолганській - кременецькій підкоморині 10 000 золотих та частину добр у селах Оженин та Стадники. Маріанна Єловицька у шлюбі за кременецьким земським суддею Мартином Лєдоховським. Він учасник [[Корсунська битва|битви під Корсунем]] у лавах коронного війська. Потрапив там у полон і пробув у [[Кримське ханство|Криму]] два роки. <ref>{{Cite book |
||
|title=Від коріння до корони |
|title=Від коріння до корони |
||
|last=Собчук В.Д. |
|last=Собчук В.Д. |
Версія за 05:10, 22 липня 2022
Данило Єловицький | ||
![]() | ||
Герб Єловицьких | ||
| ||
---|---|---|
Смерть: | після 1652 | |
Поховання: | Межиріцький монастир[1] | |
Підданство: | Річ Посполита, Корона Польська | |
Країна: | Річ Посполита | |
Релігія: | католицизм | |
Рід: | Яловицькі | |
Батько: | Q113403651? | |
Шлюб: | Софія Вороничова, Барбара Чолганська | |
Діти: | Маріанна, Андрій, Ганна, Яків |
Дани́ло Са́винович Єлови́цький (до 1623 — після 1652) — руський (український) шляхтич з роду Єловицьких (також Яловицьких) власного гербу Єловицьких. Землевласник, державний діяч у Волинському воєводстві, Речі Посполитої.
Відомості
Данило (Даніель) Єловицький син багатолітнього кременецького войського та земського підсудка Савина (Сави) Гнівошевича Єловицького.[2] Походив з давнього руського роду Єловицьких згадки на про який виринають на письмі у ХV ст. Назва прізвища від родового гнізда – села Яловичі або ще Єловичі у Луцькому повіті Волинського воєводства. Згодом село Ланівці Кременецького повіту Волинського воєводства.
Відомо, що на 1634 рік Данило Єловицький – войський кременецький, згодом кременецький підкоморій (1641 - 1652). Згідно подимного перепису, на 1629 рік у володінні Данила Єловицького перебувало 10 сіл (295 димів). Основні відомі володіння: Ланівці, Забороль, Мильча, Городище, Мирогоща, Плоска, Стадники, Оженин, Михлин, Торговище. [3]
Учасник Хмельниччини під час якої повстанцями було спустошено більшість його володінь. Зокрема 1648 року рівненськими покозаченими міщанами було спалено його маєток у Городищі. Також Оженин, Плоску і Стадники острозькими міщанами та хорівськими селянами.[4]
Сім'я
У шлюбі із Софією Вороничовою з Пилявець (на 1623). Наступний шлюб з Барбарою Чолганською, від якої мав доньку Маріанну. Відомо, що 16 грудня 1634 року Даніель Єловицький записував дружині Барбарі Чолганській - кременецькій підкоморині 10 000 золотих та частину добр у селах Оженин та Стадники. Маріанна Єловицька у шлюбі за кременецьким земським суддею Мартином Лєдоховським. Він учасник битви під Корсунем у лавах коронного війська. Потрапив там у полон і пробув у Криму два роки. [5]
Інші відомі діти Даніеля Єловицького:
Андрій Єловицький на Кам‘яниці - войський луцький, у шлюбі з Олександрою Бабинською. У 1648 році обіймав посаду поборці подимного збору з євреїв Волинського воєводства. Відомо, що разом з дружиною Олександрою кілька років перебував у татарському полоні в Криму.
Ганна Єловицька, у шлюбі за Гієронімом-Литавором Хребтовичем-Богуринським. По його смерті вдруге взяла шлюб з Миколаєм Бабинським.
Яків (Якуб) Єловицький - кременецький земський писар. У шлюбі з Ганною Больбошівною-Ростоцькою. Додав до свого прізвища – Боженець і відтак його нащадки уживали прізвище Боженець-Єловицький.
4 листопада 1652 року Даніель Єловицький склав тестамент у селі Торговище, де поміж іншого зазначив, що: «Наперед перед Творцем моїм і світом усім декларую, що у вірі святій католицькій [живу] і за неї померти хочу і прагну». Також просив щоб поховали його «в костелі отців францисканців».[6]
Джерела
Собчук В.Д. «Від коріння до корони». Кременець 2014 р. – 506 ст. Ст. 318, 324.
Національно-визвольна війна в Україні. 1648-1657. Збірник за документами актових книг / Музичук О. В. Сухих Л. А. Страшко В. В. ЦДІАК України, м. Київ. 2008. – 1011 с. Cт. 53, 54, 56, 68, 85, 109, 161, 167, 231, 261, 454.
Яковенко Н.М. «Українська шляхта з кін. XIV - до сер. XVII ст. Волинь і Центральна Україна» Київ. 2008р. 409 ст. Ст.
Примітки
- ↑ Urzędnicy wołyńscy XIV-XVIII wieku: spisy / за ред. M. Wolski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 2007. — С. 52. — 188 с. — ISBN 978-83-85213-51-2
- ↑ Собчук В.Д. (2014). Від коріння до корони (українська) . Кременець. с. 318.
- ↑ Яковенко Н.М. (2008). «Українська шляхта з кін. XIV - до сер. XVII ст. Волинь і Центральна Україна» (українська) . Київ. с. 154.
- ↑ Музичук О. В. Сухих Л. А. Страшко В. В. (2008). Національно-визвольна війна в Україні. 1648-1657. Збірник за документами актових книг / ЦДІАК України (українська) . Київ. с. 53, 54.
- ↑ Собчук В.Д. (2014). Від коріння до корони (українська) . Кременець. с. 324.
- ↑ Музичук О. В. Сухих Л. А. Страшко В. В. (2008). Національно-визвольна війна в Україні. 1648-1657. Збірник за документами актових книг / ЦДІАК України (українська) . київ. с. 261.