Мосейчук Наталія Миколаївна: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м →‎Життєпис: Актуальне доповнення
Fisherman1149 (обговорення | внесок)
332 редагування
Немає опису редагування
Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Рядок 4: Рядок 4:
|громадянство = {{UKR}}
|громадянство = {{UKR}}
|місце народження = [[Теджен (місто)|Теджен]], Марийська область, [[Туркменська РСР]]
|місце народження = [[Теджен (місто)|Теджен]], Марийська область, [[Туркменська РСР]]
|нагороди = [[Почесна грамота Верховної Ради України|
|нагороди = [[File:Нагрудний Знак до Почесної Грамоти Верховної Ради України.jpg|22px]] <br/> Журналіст року 2009
Відзнака Верховної Ради України]]<br/> Журналіст року 2009
|ім'я = Мосейчук Наталія Миколаївна
|ім'я = Мосейчук Наталія Миколаївна
|дата народження = 30.05.1973
|дата народження = 30.05.1973
|національність =
|національність =
|зображення =
|зображення =
}}
}}


Версія за 10:21, 4 серпня 2022

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Мосейчук.
Мосейчук Наталія Миколаївна
Народилася30 травня 1973(1973-05-30) (51 рік)
Теджен, Марийська область, Туркменська РСР
ГромадянствоУкраїна Україна
Діяльністьжурналістка, ведуча новин, телеведуча
Alma materЖитомирський педагогічний інститут імені Івана Франка (1995)
Знання мовукраїнська і російська
Заклад1+1
Нагороди
Журналіст року 2009

Ната́лія Мосейчу́к (нар. 30 травня 1973, Теджені) — українська журналістка, ведуча програми ТСН та ток-шоу «Право на владу» на телеканалі 1+1[1], кураторка соціального проєкту «Право на освіту», кураторка Школи супергероїв, кураторка премії для вчителів Global Teacher Prize Ukraine.[2]

Життєпис

Народилася 30 травня 1973 року в Теджені, Марийська область, Туркменська РСР. Батько — військовий, мати — педагог.[3] У 1990 році закінчила середню школу в Бердичеві Житомирської області[4]. У 1995 році закінчила факультет іноземних мов Житомирського педагогічного університету.[5] Студенткою влаштувалася на житомирське обласне телебачення на посаду журналіста та телеведучої.[6]

Особисте життя

Заміжня, виховує двох синів — Антона (1998 р. н.) та Матвія (2012 р. н.)[7].

Кар'єра

  • 1993 р. — почала працювати журналісткою і ведучою на Житомирському обласному телебаченні.
  • 1997 р. — ведуча інформаційно-розважальної програми «Ранкове ревю» на телеканалі «Інтер».
  • 1998 р. — ведуча новин на каналі «Ютар».
  • 1999 р. — ведуча новин телекомпанії «Експрес-інформ».
  • 2003 р. — ведуча служби інформації «5 каналу». Авторка і ведуча програми «VIP-жінка».
  • У серпні 2006-го р. перейшла на канал «1+1» як ведуча Телевізійної служби новин (ТСН). Також була авторкою та ведучою проєкту «Приховане життя» про публічну і непублічну сторони життя відомих політиків[5].
  • На початку жовтня 2016 року стала разом з Сергієм Івановим ведучими ток-шоу «Право на владу».[8]
  • 2017 року — стала кураторкою премії Global Teacher Prize Ukraine та створила номінацію «Вибір серцем», мета якої знайти вчителів, які мають час, сили та натхнення і навчають маленьких пацієнтів у медичних установах.
  • Веде основні випуски ТСН, що виходять на 1+1 о 19:30.[9]

Благодійність

2017 — зустрілась з Юрієм Синицею, що потребував пересадки нирки, провела з ним фотосесію та долучилась до кампанії збору коштів. Було зібрано 60 тис. євро.[10]

1 червня 2018 року під час благодійного марафону у День захисту дітей Мосейчук допомогла зібрати 650 тис. грн для відкриття класу Школи Супергероїв у відділені інтенсивної та еферентної терапії гострих інтоксикацій при Національній дитячій клініки Охматдит. Гроші використали на ремонт, обладнання та фонд для оплати роботи вчителів майбутньої школи.[11] Мосейчук є куратором Школи супергероїв.[12]

В ефірі ТСН Мосейчук розповіла про історію двох 8-річних друзів. Микиті Федоренку з важким захворюванням хотів допомогти його друг Лука. Він шукав донорів серед однокласників та влаштував ярмарок у школі, щоб зібрати гроші. Після сюжету в ТСН за декілька днів було зібрано 35 тисяч євро. Операція пройшла успішно.[13]

В ефірі ток-шоу «Право на владу» звернулася до президента Володимира Зеленського щодо трагічної загибелі двох батьків-лікарів від коронавірусу. Вона попросила взяти під особистий контроль долю їхнього сина, 13-річного Антона, який на той час перебував на апараті ШВЛ, а також справи всіх лікарів, з якими сталося лихо під час пандемії.[14]

Відкриття класів Школи супергероїв у Дніпрі

У серпні 2020 року Наталія Мосейчук в онлайні відкрила Школу супергероїв в онковідділенні Херсонської дитячої обласної клінічної лікарні.[15]

У грудні 2020 року — відкрила нову Школу супергероїв для дітей у лікарні КП "Дніпропетровське обласне клінічне лікувально-профілактичне об'єднання «Фтизіатрія» у Дніпрі. Це вже друга школа для маленьких пацієнтів Дніпропетровщини. У листопаді в онко відділенні обласної дитячої клінічної лікарні запрацювала перша в регіоні Школа Супергероїв.[16]

У березні 2021 року — відкрила новий, вже третій клас Школи Супергероїв у Охматдиті.

В Україні зараз працюють 8 Шкіл Супергероїв: 3 класи та бібліотека у національній лікарні Охматдит у столиці, дві школи в Житомирі, в Херсоні та дві у Дніпрі. Також відкрита школа в опіковому центрі в Києві.

Global Teacher Prize Ukraine

У 2021 році в межах власної номінації «Вибір серцем» на премії Global Teacher Prize Ukraine Наталія Мосейчук нагородить двох вчителів. Першу премію отримає вчитель, який працює у школі при лікарні. Другу премію, вперше та спільно з благодійною організацією Восток-SOS вручать вчителю або волонтеру, який навчає дітей у школі в прифронтовій зоні.

Досягнення

Погляди та оцінки

Перехід Мосейчук на 1+1 генпродюсер «5 каналу» Юрій Стець прокоментував так: «Я точно знаю, що це не бажання більше заробити й не бажання, власне, піти з „5 каналу“. У неї була мрія працювати на 1+1 і, на мою думку, саме в цьому слід шукати причини».

Мосейчук в інтерв'ю «Львівському порталу» сказала, що приводом послужило звільнення з каналу декількох значущих для неї фігур — зокрема, ведучого, «вчителя і друга» Романа Скрипіна. А також висловила думку, що до того часу «канал чесних новин» помітно змінився: «Це вже були не ті новини, які ми робили у 2004-му…».[19]

За рейтингом журналу «Фокус» Мосейчук входить у 20 найуспішніших телеведучих України[20] та у рейтинг 100 найбільш впливових жінок України.[21]

2017 року — ініціювала рух «Право на освіту» і працює з командою однодумців, щоб запровадити якісне шкільне навчання у всіх дитячих лікарнях.

У 2021 році — увійшла до рейтингу Топ 100 успішних жінок України за версією видання Новое Время[22]

Критика

2019 року, говорячи про українську мову, заявила, що цитує пост Євгена Черняка, сказавши «Бізнес нагодує, мова не нагодує».[23] Як виявилось, Євген такого в пості, який наживо читала Мосейчук, не писав (включно з історією редагувань посту).[24]

Назвала ботами людей, які критикували її поведінку на передачі «Право на владу», спричинивши суспільний резонанс.[25]

Авторка вислову «Війна проти власного Президента — війна з державою».[26]

Примітки

  1. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 13 травня 2021. Процитовано 7 червня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. ↑ СТАРТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ВЧИТЕЛЬСЬКОЇ ПРЕМІЇ GLOBAL TEACHER PRIZE UKRAINE 2020. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 18 червня 2021.
  3. ↑ «Приховане життя» Наталії Мосейчук - тепер не таємниця. 20minut.ua (українською) . 5 грудня 2007 р. Архів оригіналу за 20 лютого 2022. Процитовано 5 березня 2021 р.
  4. ↑ Наталія Мосейчук. Архів оригіналу за 4 серпня 2011. Процитовано 1 січня 2011.
  5. ↑ а б Наталія Мосейчук. Архів оригіналу за 7 травня 2019. Процитовано 1 січня 2011.
  6. ↑ Українська журналістка та телеведуча Наталія Мосейчук: що пов’язує її з Житомиром? - zhytomyrski.info (укр.). 1 серпня 2022. Процитовано 1 серпня 2022.
  7. ↑ Наталія Мосейчук: Нас копіюють колеги. Архів оригіналу за 13 листопада 2012. Процитовано 22 січня 2013.
  8. ↑ Хто став ведучими «Право на владу» (фото). Офіційний сайт каналу 1+1 - 1plus1.ua (укр.). Архів оригіналу за 22 жовтня 2016. Процитовано 5 березня 2021.
  9. ↑ Наталка Мосейчук повертається в ефір "1+1" - TeleProstir.com - ТелеПростір знає про телебачення все | Новини телекомпаній, новини супутникового ТБ, аналітика ТБ, онлайн ТБ, галерея ТБ, досьє, інтерв'ю. teleprostir.com. Архів оригіналу за 29 грудня 2021. Процитовано 5 березня 2021.
  10. ↑ Мріє зустрітися з Наталією Мосейчук та побачити море. Mriya Project (укр.). Архів оригіналу за 4 вересня 2019. Процитовано 4 вересня 2019.
  11. ↑ Понад 600 тисяч гривень вдалося зібрати українцям на реалізацію мрії пацієнтів "Охматдиту" (укр.), архів оригіналу за 20 лютого 2022, процитовано 4 вересня 2019
  12. ↑ На території Охматдиту відбувся традиційний відкритий урок біології - пряме включення (укр.), архів оригіналу за 20 лютого 2022, процитовано 4 вересня 2019
  13. ↑ "Чоловіча" дружба: за життя 8-річного Микити вступив в боротьбу його друг Лука. ТСН.ua (укр.). 24 січня 2018. Архів оригіналу за 4 вересня 2019. Процитовано 4 вересня 2019.
  14. ↑ «СКАЗАВ, ЩО БОГА НЕ ІСНУЄ»: ЗЕЛЕНСЬКОГО ПОПРОСИЛИ ПІДТРИМАТИ ДІТЕЙ ЛІКАРІВ, ЯКІ ЗАГИНУЛИ ПІД ЧАС ПАНДЕМІЇ. Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 18 червня 2021.
  15. ↑ Школа Супергероїв відтепер у Херсоні. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 18 червня 2021.
  16. ↑ Ведуча 1+1 Наталія Мосейчук відкрила нову Школу Супергероїв для маленьких пацієнтів лікарні у Дніпрі. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 18 червня 2021.
  17. ↑ Гламурні новини і свіжі світські новини про зірок України та шоу-бізнесу. ТСН.ua (укр.). Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 5 березня 2021.
  18. ↑ Група «1+1 медіа» отримала рекордні 43 нагороди премії «Телетріумф» (відео). www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 16 серпня 2019. Процитовано 16 серпня 2019.
  19. ↑ Наталья Мосейчук. web.archive.org. 15 серпня 2012. Процитовано 5 березня 2021.
  20. ↑ Наталья Мосейчук. ФОКУС (рос.). 20 січня 2011. Архів оригіналу за 20 лютого 2022. Процитовано 5 березня 2021.
  21. ↑ #71 Наталья Мосейчук в рейтинге «100 самых влиятельных женщин Украины по версии журнала Фокус». Архів оригіналу за 11 березня 2021. Процитовано 18 червня 2021.
  22. ↑ Топ 100 найуспішніших жінок України за версією журналу НВ. Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 18 червня 2021.
  23. ↑ Петро Кралюк (1.05.2019). Мова і ковбаса. Ведуча телеканалу «1+1» Наталія Мосейчук повторила подвиг шахтаря Донбасу. radiosvoboda.org. Архів оригіналу за 5 травня 2019. Процитовано 6 травня 2019.
  24. ↑ Евгений Черняк - По последнему исследованию МВФ, структуры,... archive.is. 15 червня 2019. Архів оригіналу за 15 червня 2019. Процитовано 15 червня 2019.
  25. ↑ Раша тудей відпочиває! Ведуча Права на владу назвала українців ботами: у мережі скандал. Політика (укр.). Архів оригіналу за 30 квітня 2019. Процитовано 31 травня 2019.
  26. ↑ Право на владу за 7 листопада 2019 року (0:36:35-0:36:40). Архів оригіналу за 8 листопада 2019. Процитовано 8 листопада 2019.

Посилання

Зовнішні відеофайли
Війна в Україні та хто на ній наживається?! Як Мосейчук і Чаплига в дуеті деморалізують українців на YouTube // Ragulivna. — 2022. — 16 червня.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мосейчук_Наталія_Миколаївна&oldid=36745669