Ретикулярна формація: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Створена сторінка: Среди многочисленных структур мозга особое положение занимает ретикулярная формация. ...
 
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
Серед численних структур мозку особливе положення займає ретикулярна формація. Її називають також сетевідним освітою, так як складові її нервові волокна під мікроскопом мають вигляд сіточки. Ретикулярна формація розташована в трьох відділах центральної нервової системи: в довгастому мозку, у вароліевом мосту і в середньому мозку. Нервові клітини сетевідного освіти неоднорідні: їх тіла і відростки мають різну довжину, товщину. Морфологічна структура ретикулярної формації пристосована як до швидкого, так і до повільного проведення самих різних імпульсів, і вона виконує обов'язки зв'язкового між різними відділами центральної нервової системи.


Такі найважливіші функції ретикулярної формації, як дихальна і судиноруховий, були детально вивчені ще в минулому столітті. А ось на питання про те, який вплив робить вона на функції кори великих півкуль, відповідь була отримана значно пізніше.


Близько 80 років тому вчені виявили цікаву закономірність. Коли в область мозку тварини, де розташована ретикулярна формація, вживляли електроди, то при їх стимуляції спляче тварина пробуджувалось. Перехід від сну до активного дня в період подразнення сетевідного освіти чітко проявляється не тільки в поведінкових реакціях. При цьому змінюється і електрична активність кори великих півкуль, про що свідчать дані енцефалографію: правильні коливання великої амплітуди змінюються низьковольтними частими коливаннями. Причому подібні зміни на енцефалограмі, що супроводжують поведінкову реакцію пробудження, реєструються не в якому-небудь одній ділянці кори, а у більшості її областей. Це свідчить про те, що активізує вплив ретикулярної формації поширюється на всю кору великих півкуль.
Среди многочисленных структур мозга особое положение занимает ретикулярная формация. Ее называют также сетевидным образованием, так как составляющие ее нервные волокна под микроскопом имеют вид сеточки. Ретикулярная формация расположена в трех отделах центральной нервной системы: в продолговатом мозге, в варолиевом мосту и в среднем мозге. Нервные клетки сетевидного образования неоднородны: их тела и отростки имеют разную длину, толщину. Морфологическая структура ретикулярной формации приспособлена как к быстрому, так и к медленному проведению самых разных импульсов, и она выполняет обязанности связного между различными отделами центральной нервной системы.


Треба відзначити, що ступінь впливу сетевідного освіти на кору великих півкуль головного мозку може значно знижуватися під впливом деяких фармакологічних речовин. Є підстави припускати, що саме цим визначається снодійне і наркотичну дію барбітуратів. А під час сну ретикулярна формація здійснює контроль за свідомістю та емоціями. Її «сторожовий» функцією обумовлена, наприклад, реакція сплячій матері, яка з усіх доносять до неї звуків чуйно виділяє плач своєї дитини і миттєво прокидається.
Такие важнейшие функции ретикулярной формации, как дыхательная и сосудодвигательная, были подробно изучены еще в прошлом столетии. А вот на вопрос о том, какое влияние оказывает она на функции коры больших полушарий, ответ был получен значительно позже.


У довгастому мозку є область, що включає в себе певну частину ретикулярної формації, пошкодження якої призводить до зупинки дихання. Цю область називають дихальним центром. У ньому виділяють два Напівцентри: експіраторний (видихательний) і інспіраторний (вдихательний).
Около 80 лет назад ученые обнаружили интересную закономерность. Когда в область мозга животного, где расположена ретикулярная формация, вживлялись электроды, то при их стимуляции спящее животное пробуждалось. Переход от сна к бодрствованию в период раздражения сетевидного образования отчетливо проявляется не только в поведенческих реакциях. При этом изменяется и электрическая активность коры больших полушарий, о чем свидетельствуют данные энцефалографии: правильные колебания большой амплитуды сменяются низковольтными частыми колебаниями. Причем подобные изменения на энцефалограмме, сопровождающие поведенческую реакцию пробуждения, регистрируются не в каком-либо одном участке коры, а в большинстве ее областей. Это свидетельствует о том, что активизирующее влияние ретикулярной формации распространяется на всю кору больших полушарий.


Нейрони, що утворюють дихальний центр, володіють високою хімічною чутливістю. Особливо активно вони реагують на зміну вмісту в крові вуглекислого газу. Досліди показують, що підвищення рівня вуглекислого газу в крові автоматично стимулює діяльність дихального центру.
Надо отметить, что степень воздействия сетевидного образования на кору больших полушарий головного мозга может значительно снижаться под влиянием некоторых фармакологических веществ. Есть основания предполагать, что именно этим определяется снотворное и наркотическое действие барбитуратов. А во время сна ретикулярная формация осуществляет контроль за сознанием и эмоциями. Ее «сторожевой» функцией обусловлена, например, реакция спящей матери, которая изо всех доносящихся до нее звуков чутко выделяет плач своего ребенка и мгновенно просыпается.


З ретикулярної формацією тісно пов'язана функція не тільки дихальної, але й серцево-судинної системи. Якщо в експерименті, перерізати стовбур мозку відразу ж за довгастим мозком, то у тварини розширюються судини, слабшає серцева діяльність, різко падає артеріальний тиск, тобто розвивається колапс. Перерезка мозку вище довгастого не супроводжується подібними порушеннями діяльності серцево-судинної системи. Цей факт ще в минулому столітті привів дослідників до думки про те, що в стовбурної частини довгастого мозку, в розташованій тут ретикулярної формації є судиноруховий центр, який підтримує нормальний тонус судин і відповідно нормальний рівень артеріального тиску.
В продолговатом мозге есть область, включающая в себя определенную часть ретикулярной формации, повреждение которой приводит к остановке дыхания. Эту область называют дыхательным центром. В нем выделяют два полуцентра: экспираторный (выдыхательный) и инспираторный (вдыхательный).


Вчені виявили тут дві групи нейронів. Нейрони однієї групи посилюють свою активність при підвищенні артеріального тиску, а нейрони іншого - при його зниженні.
Нейроны, образующие дыхательный центр, обладают высокой химической чувствительностью. Особенно активно реагируют они на изменение содержания в крови углекислого газа. Опыты показывают, что повышение уровня углекислого газа в крови автоматически стимулирует деятельность дыхательного центра.


Для нервових клітин судинного центру, як і для нейронів дихального центру, характерна висока хімічна чутливість. Їх активність залежить від складу надходить в довгастий мозок крові. Коли вміст адреналіну в ній збільшується, а судини звужуються і артеріальний тиск підвищується, активізуються судинорозширювальні нейрони, і артеріальний тиск знижується.
С ретикулярной формацией тесно связана функция не только дыхательной, но и сердечно-сосудистой системы. Если в эксперименте, перерезать ствол мозга сразу же за продолговатым мозгом, то у животного расширяются сосуды, ослабевает сердечная деятельность, резко падает артериальное давление, то есть развивается коллапс. Перерезка мозга выше продолговатого не сопровождается подобными нарушениями деятельности сердечно-сосудистой системы. Этот факт еще в прошлом столетии привел исследователей к мысли о том, что в стволовой части продолговатого мозга, в расположенной здесь ретикулярной формации есть сосудодвигательный центр, который поддерживает нормальный тонус сосудов и соответственно нормальный уровень артериального давления.


Відома і ще одна дуже важлива функція ретикулярної формації: здійснення контролю за положенням тіла в просторі, за підтримкою тонусу м'язів у спокої. Адже скелетні м'язи не розслабляються навіть тоді, коли ми сидимо або лежимо. Їх можна порівняти з натягнутими струнами рояля, а «настроювачем», що підтримує їх у постійному тонусі, є ретикулярна формація.
Ученые выявили здесь две группы нейронов. Нейроны одной группы усиливают свою активность при повышении артериального давления, а нейроны другой — при его снижении.
'''Ретикулярна формація, сітчасте утворення'''-сукупність особливого роду нервових клітин і їх відростків, розташованих у центральних відділах стовбура мозку.

Для нервных клеток сосудодвигательного центра, как и для нейронов дыхательного центра, характерна высокая химическая чувствительность. Их активность зависит от состава поступающей в продолговатый мозг крови. Когда содержание адреналина в ней увеличивается, а сосуды суживаются и артериальное давление повышается, активизируются сосудорасширяющие нейроны, и артериальное давление снижается.

Известна и еще одна очень важная функция ретикулярной формации: осуществление контроля за положением тела в пространстве, за поддержанием тонуса мышц в покое. Ведь скелетные мышцы не расслабляются даже тогда, когда мы сидим или лежим. Их можно сравнить с натянутыми струнами рояля, а «настройщиком», поддерживающим их в постоянном тонусе, является ретикулярная формация.
РЕТИКУЛЯРНАЯ ФОРМАЦИЯ, сетчатое образование—совокупность особого рода нервных клеток и их отростков, расположенных в центральных отделах ствола мозга.

Версія за 17:54, 5 лютого 2010

Серед численних структур мозку особливе положення займає ретикулярна формація. Її називають також сетевідним освітою, так як складові її нервові волокна під мікроскопом мають вигляд сіточки. Ретикулярна формація розташована в трьох відділах центральної нервової системи: в довгастому мозку, у вароліевом мосту і в середньому мозку. Нервові клітини сетевідного освіти неоднорідні: їх тіла і відростки мають різну довжину, товщину. Морфологічна структура ретикулярної формації пристосована як до швидкого, так і до повільного проведення самих різних імпульсів, і вона виконує обов'язки зв'язкового між різними відділами центральної нервової системи.

Такі найважливіші функції ретикулярної формації, як дихальна і судиноруховий, були детально вивчені ще в минулому столітті. А ось на питання про те, який вплив робить вона на функції кори великих півкуль, відповідь була отримана значно пізніше.

Близько 80 років тому вчені виявили цікаву закономірність. Коли в область мозку тварини, де розташована ретикулярна формація, вживляли електроди, то при їх стимуляції спляче тварина пробуджувалось. Перехід від сну до активного дня в період подразнення сетевідного освіти чітко проявляється не тільки в поведінкових реакціях. При цьому змінюється і електрична активність кори великих півкуль, про що свідчать дані енцефалографію: правильні коливання великої амплітуди змінюються низьковольтними частими коливаннями. Причому подібні зміни на енцефалограмі, що супроводжують поведінкову реакцію пробудження, реєструються не в якому-небудь одній ділянці кори, а у більшості її областей. Це свідчить про те, що активізує вплив ретикулярної формації поширюється на всю кору великих півкуль.

Треба відзначити, що ступінь впливу сетевідного освіти на кору великих півкуль головного мозку може значно знижуватися під впливом деяких фармакологічних речовин. Є підстави припускати, що саме цим визначається снодійне і наркотичну дію барбітуратів. А під час сну ретикулярна формація здійснює контроль за свідомістю та емоціями. Її «сторожовий» функцією обумовлена, наприклад, реакція сплячій матері, яка з усіх доносять до неї звуків чуйно виділяє плач своєї дитини і миттєво прокидається.

У довгастому мозку є область, що включає в себе певну частину ретикулярної формації, пошкодження якої призводить до зупинки дихання. Цю область називають дихальним центром. У ньому виділяють два Напівцентри: експіраторний (видихательний) і інспіраторний (вдихательний).

Нейрони, що утворюють дихальний центр, володіють високою хімічною чутливістю. Особливо активно вони реагують на зміну вмісту в крові вуглекислого газу. Досліди показують, що підвищення рівня вуглекислого газу в крові автоматично стимулює діяльність дихального центру.

З ретикулярної формацією тісно пов'язана функція не тільки дихальної, але й серцево-судинної системи. Якщо в експерименті, перерізати стовбур мозку відразу ж за довгастим мозком, то у тварини розширюються судини, слабшає серцева діяльність, різко падає артеріальний тиск, тобто розвивається колапс. Перерезка мозку вище довгастого не супроводжується подібними порушеннями діяльності серцево-судинної системи. Цей факт ще в минулому столітті привів дослідників до думки про те, що в стовбурної частини довгастого мозку, в розташованій тут ретикулярної формації є судиноруховий центр, який підтримує нормальний тонус судин і відповідно нормальний рівень артеріального тиску.

Вчені виявили тут дві групи нейронів. Нейрони однієї групи посилюють свою активність при підвищенні артеріального тиску, а нейрони іншого - при його зниженні.

Для нервових клітин судинного центру, як і для нейронів дихального центру, характерна висока хімічна чутливість. Їх активність залежить від складу надходить в довгастий мозок крові. Коли вміст адреналіну в ній збільшується, а судини звужуються і артеріальний тиск підвищується, активізуються судинорозширювальні нейрони, і артеріальний тиск знижується.

Відома і ще одна дуже важлива функція ретикулярної формації: здійснення контролю за положенням тіла в просторі, за підтримкою тонусу м'язів у спокої. Адже скелетні м'язи не розслабляються навіть тоді, коли ми сидимо або лежимо. Їх можна порівняти з натягнутими струнами рояля, а «настроювачем», що підтримує їх у постійному тонусі, є ретикулярна формація. Ретикулярна формація, сітчасте утворення-сукупність особливого роду нервових клітин і їх відростків, розташованих у центральних відділах стовбура мозку.