Ретикулярна формація: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
+ {{Стаття, з якої нема посилань}}, за допомогою AWB
Рядок 1: Рядок 1:
{{Статті, з яких нема посилань}}
{{проблеми|помилки|вікіфікувати|без джерел}}
{{проблеми|помилки|вікіфікувати|без джерел}}
Серед численних структур мозку особливе положення займає ретикулярна формація. Її називають також сетевідним освітою, так як складові її нервові волокна під мікроскопом мають вигляд сіточки. Ретикулярна формація розташована в трьох відділах центральної нервової системи: в довгастому мозку, у вароліевом мосту і в середньому мозку. Нервові клітини сетевідного освіти неоднорідні: їх тіла і відростки мають різну довжину, товщину. Морфологічна структура ретикулярної формації пристосована як до швидкого, так і до повільного проведення самих різних імпульсів, і вона виконує обов'язки зв'язкового між різними відділами центральної нервової системи.
Серед численних структур мозку особливе положення займає ретикулярна формація. Її називають також сетевідним освітою, так як складові її нервові волокна під мікроскопом мають вигляд сіточки. Ретикулярна формація розташована в трьох відділах центральної нервової системи: в довгастому мозку, у вароліевом мосту і в середньому мозку. Нервові клітини сетевідного освіти неоднорідні: їх тіла і відростки мають різну довжину, товщину. Морфологічна структура ретикулярної формації пристосована як до швидкого, так і до повільного проведення самих різних імпульсів, і вона виконує обов'язки зв'язкового між різними відділами центральної нервової системи.

Версія за 13:41, 6 лютого 2010

Серед численних структур мозку особливе положення займає ретикулярна формація. Її називають також сетевідним освітою, так як складові її нервові волокна під мікроскопом мають вигляд сіточки. Ретикулярна формація розташована в трьох відділах центральної нервової системи: в довгастому мозку, у вароліевом мосту і в середньому мозку. Нервові клітини сетевідного освіти неоднорідні: їх тіла і відростки мають різну довжину, товщину. Морфологічна структура ретикулярної формації пристосована як до швидкого, так і до повільного проведення самих різних імпульсів, і вона виконує обов'язки зв'язкового між різними відділами центральної нервової системи.

Такі найважливіші функції ретикулярної формації, як дихальна і судиноруховий, були детально вивчені ще в минулому столітті. А ось на питання про те, який вплив робить вона на функції кори великих півкуль, відповідь була отримана значно пізніше.

Близько 80 років тому вчені виявили цікаву закономірність. Коли в область мозку тварини, де розташована ретикулярна формація, вживляли електроди, то при їх стимуляції спляче тварина пробуджувалось. Перехід від сну до активного дня в період подразнення сетевідного освіти чітко проявляється не тільки в поведінкових реакціях. При цьому змінюється і електрична активність кори великих півкуль, про що свідчать дані енцефалографію: правильні коливання великої амплітуди змінюються низьковольтними частими коливаннями. Причому подібні зміни на енцефалограмі, що супроводжують поведінкову реакцію пробудження, реєструються не в якому-небудь одній ділянці кори, а у більшості її областей. Це свідчить про те, що активізує вплив ретикулярної формації поширюється на всю кору великих півкуль.

Треба відзначити, що ступінь впливу сетевідного освіти на кору великих півкуль головного мозку може значно знижуватися під впливом деяких фармакологічних речовин. Є підстави припускати, що саме цим визначається снодійне і наркотичну дію барбітуратів. А під час сну ретикулярна формація здійснює контроль за свідомістю та емоціями. Її «сторожовий» функцією обумовлена, наприклад, реакція сплячій матері, яка з усіх доносять до неї звуків чуйно виділяє плач своєї дитини і миттєво прокидається.

У довгастому мозку є область, що включає в себе певну частину ретикулярної формації, пошкодження якої призводить до зупинки дихання. Цю область називають дихальним центром. У ньому виділяють два Напівцентри: експіраторний (видихательний) і інспіраторний (вдихательний).

Нейрони, що утворюють дихальний центр, володіють високою хімічною чутливістю. Особливо активно вони реагують на зміну вмісту в крові вуглекислого газу. Досліди показують, що підвищення рівня вуглекислого газу в крові автоматично стимулює діяльність дихального центру.

З ретикулярної формацією тісно пов'язана функція не тільки дихальної, але й серцево-судинної системи. Якщо в експерименті, перерізати стовбур мозку відразу ж за довгастим мозком, то у тварини розширюються судини, слабшає серцева діяльність, різко падає артеріальний тиск, тобто розвивається колапс. Перерезка мозку вище довгастого не супроводжується подібними порушеннями діяльності серцево-судинної системи. Цей факт ще в минулому столітті привів дослідників до думки про те, що в стовбурної частини довгастого мозку, в розташованій тут ретикулярної формації є судиноруховий центр, який підтримує нормальний тонус судин і відповідно нормальний рівень артеріального тиску.

Вчені виявили тут дві групи нейронів. Нейрони однієї групи посилюють свою активність при підвищенні артеріального тиску, а нейрони іншого - при його зниженні.

Для нервових клітин судинного центру, як і для нейронів дихального центру, характерна висока хімічна чутливість. Їх активність залежить від складу надходить в довгастий мозок крові. Коли вміст адреналіну в ній збільшується, а судини звужуються і артеріальний тиск підвищується, активізуються судинорозширювальні нейрони, і артеріальний тиск знижується.

Відома і ще одна дуже важлива функція ретикулярної формації: здійснення контролю за положенням тіла в просторі, за підтримкою тонусу м'язів у спокої. Адже скелетні м'язи не розслабляються навіть тоді, коли ми сидимо або лежимо. Їх можна порівняти з натягнутими струнами рояля, а «настроювачем», що підтримує їх у постійному тонусі, є ретикулярна формація. Ретикулярна формація, сітчасте утворення-сукупність особливого роду нервових клітин і їх відростків, розташованих у центральних відділах стовбура мозку.