На Західному фронті без змін: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
трошки причепурив розділ про екранізації
Агент (обговорення | внесок)
→‎Екранізації: Екранізації 2016 року не існує
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Рядок 48: Рядок 48:


* [[1979 у кіно|1979]] — [[На Західному фронті без змін (фільм, 1979)|«На Західному фронті без змін»]] — телевізійний фільм, режисер [[Делберт Манн]].
* [[1979 у кіно|1979]] — [[На Західному фронті без змін (фільм, 1979)|«На Західному фронті без змін»]] — телевізійний фільм, режисер [[Делберт Манн]].

* [[2016 у кіно|2016]] — [[На Західному фронті без змін (фільм, 2016)|«На Західному фронті без змін»]] — режисер [[Роджер Дональдсон]].


* [[2022 у кіно|2022]] — [[На Західному фронті без змін (фільм, 2022)|«На Західному фронті без змін»]] — адаптація [[Netflix]], режисер [[Едвард Берґер]].
* [[2022 у кіно|2022]] — [[На Західному фронті без змін (фільм, 2022)|«На Західному фронті без змін»]] — адаптація [[Netflix]], режисер [[Едвард Берґер]].

Версія за 05:26, 9 листопада 2022

«На Західному фронті без змін»
Обкладинка першого видання роману
АвторЕріх Марія Ремарк
Назва мовою оригіналуIm Westen nichts Neues
Мованімецька
ТемаПерша світова війна, Імперська армія Німеччини і Західний фронт
Жанрроман
МісцеНімеччина
ВидавництвоPropyläen Verlagd, Little, Brown and Company і Ullstein Verlag
Видано1929
Видано українською1929
Перекладач(і)Михайло Балицький (1929)
Жозефіна Бурґардт (1929)
Катерина Гловацька (1959)
Дарія Радієнко чи Євген Попович (2008)
Наступний твірПовернення (роман)

«На Західному фронті без змін» або «На Заході без змін» (нім. Im Westen nichts Neues, дослівно — «На Заході нічого нового») — антивоєнний роман німецького письменника Еріха Марії Ремарка, виданий 1929 р. У передмові до нього автор говорить: «Ця книга — не викриття і не сповідь. Це лише спроба розповісти про покоління, яке занапастила війна, про тих, хто став її жертвою, навіть якщо врятувався від снарядів».

Про роман

Оповідь у романі ведеться від імені молодого хлопця Пауля Боймера, який разом зі своїми сімома однокласниками потрапив на фронт під час Першої світової війни. Він розповідає про все, що відбувається зі звичайними солдатами під час війни. Участь у бойових діях на Західному фронті, життя під час більш-менш спокійних днів, перебування у шпиталях і коротких відпустках вдома. Ремарк називає цих молодих людей «втраченим поколінням», бо вони через душевні й психологічні травми, отримані під час війни, не зможуть уже адаптуватися до «нормального» мирного життя. Ця проблема є однією з найважливіших у романі.

Тодішня німецька влада цього твору не схвалила, оскільки він суперечив правоконсервативній воєнній літературі, яка плекалася в епоху Веймарської республіки, котра намагалася виправдати програну Німеччиною війну і героїзувати її солдат.

Історія створення

Спочатку Ремарк запропонував видати роман найавторитетнішому видавцю Веймарської республіки Самюелю Фішеру. Він підтвердив високий літературний рівень твору, але публікувати відмовився, сказавши, що ніхто зараз не захоче читати книгу про Першу світову війну. Після карколомного успіху роману Фішер визнав, що це рішення стало однією з найбільших помилок його кар'єри.

Після відмови Ремарк віддав рукопис у видавництво «Haus Ullstein». Його було написано маленькими літерами, між рядками були великі проміжки, у тексті — безліч правок. Там роман погодилися видати. Проте ці видавці теж боялися невдачі, тому вирішили перестрахуватися. У договорі, який запропонували підписати Ремарку, містився пункт, відповідно до якого письменник зобов'язувався відпрацювати витрати на публікацію роману в ролі журналіста, якщо твір зазнає невдачі. Крім того, рукопис надіслали на рецензування літературознавцям і учасникам Першої світової. На основі їхніх зауважень і побажань Ремарка попросили переробити твір.

8 листопада 1928 р., напередодні 10-ї річниці перемир'я, текст роману публікують у берлінській газеті «Vossische Zeitung». Ремарка представляють як звичайного солдата, який не має жодного літературного досвіду. А роман він, мовляв, написав для того, аби виговоритися і звільнитися від отриманої на війні душевної травми. Передмова видавництва звучала так: «„Vossische Zeitung“ вважає себе зобов'язаною видати цей „автентичний“, вільний і правдивий документальний звіт про війну».

З 10 листопада 1928 р. в газеті почали публікувати уривки роману. Його успіх перевершив навіть найсміливіші очікування видавців — наклад видання виріс у кілька разів. У редакцію почали приходити тисячі листів від читачів, які дякували за «неприкрашений опис війни».

На момент виходу книги 29 січня 1929 р. вже було зроблено понад 30 тис. попередніх замовлень роману. Видавництву довелося друкувати тираж роману паралельно на кількох типографіях. Уже 7 травня 1929 р. роман видали накладом в 500 тис. примірників. Так роман «На Західному фронті без змін» став найбільш популярним і тиражним виданням за всю історію Німеччини. Того ж року його переклали 26 мовами.

У 1933 р. Еріх Марія Ремарк був змушений виїхати з Німеччини, бо потрапив у немилість до Націонал-соціалістичної партії. Політична сила Адольфа Гітлера перемогла на виборах, отримавши, зокрема, в Оснабрюку, рідному містечку письменника, майже третину голосів. Гітлерівці вважали, що роман «На Західному фронті без змін» охолоджував патріотизм німців. Адольф Гітлер готувався до нових завоювань — пацифіст Ремарк йому не подобався. У Німеччині палили книги письменника, піддавали репресіям родину[1].

Головні герої

  • Пауль Боймер — головний герой роману, від імені якого ведеться розповідь. Загинув у жовтні 1918 року.
  • Станіслав Качинський — 40-річний товариш Пауля, загинув наприкінці війни.
  • Тьяден — слюсар.
  • Мюллер П'ятий — на фронті вчив закони фізики, сподіваючись скласти екзамени вдома. Загинув від поранення в живіт.
  • Гайє Вестгуз — торфяник. Загинув від поранення в спину.
  • Детерінг — селянин. Дезертував додому, але його було спіймано.
  • Франц Кеммеріх — однокласник Пауля; помер після ампутації ноги.
  • Канторек — класний керівник, що заохочував учнів йти на фронт.
  • Альберт Кроп — мав найяснішу голову, йому було ампутовано ногу в католицькій лікарні.

Екранізації

Видання українською

Посилання

Примітки

  1. В. Семків. Місто, в якому народився Ремарк. Архів оригіналу за 27 серпня 2014. Процитовано 29 липня 2011.
  2. а б Олександр Кальниченко, Ю. Ю. Полякова. Українська перекладознавча думка 1920-х — початку 1930-х років: хрестоматія [Архівовано 19 лютого 2017 у Wayback Machine.]; за ред. Леоніда Черноватого та В. І. Карабана. Вінниця: Нова Книга, 2011. 503 стор.: 121—122 стор. (Dictum Factum). ISBN 978-966-382-329-4
  3. а б в Лада Коломієць. Український художній переклад та перекладачі 1920-30-х років [Архівовано 19 липня 2020 у Wayback Machine.]. Вінниця: Нова Книга. 2015. 360 стор.: сторінки 264—266 ISBN 978-966-382-574-8