Регіони Чилі

Регіон (ісп. región) — одиниця адміністративного поділу Чилі найбільшого рівня. Чилі поділяється на 15 регіонів, главою уряду кожного з яких є «інтендант» (intendente), призначений президентом країни.

Регіони мають як назву, так і призначене римське число (наприклад IV — «четвертий»). Ці числа спочатку були призначені у порядку з півночі на південь, проте із введенням двох нових регіонів у 2006 — 2007 роках цей порядок збився. Частіше використовується саме число, а не назва, за винятком регіону, в якому розташована столиця країни, Сантьяго, який називається «Столичним регіоном Сантьяго» (Región Metropolitana de Santiago або RM).

Регіони, у свою чергу, поділяються на провінції, кожну з яких очолює губернатор (gobernador), також призначений президентом. Всього існує 53 провінції.

Провінції далі поділяються на комуни, кожна підпорядкована відповідному муніципалітету. Кожний муніципалітет має свого мера (alcalde) і канцлера (concejale), які обираються мешканцями муніципалітету та відповідають за управління однією або більшим числом комун. Всього в Чилі 346 комуни, що управляються 345 муніципалітетами. Комуна, яка об'єднана з іншою спільним керуванням Антарктика, об'єднана з Кабо-де-Орнос.

Історія поділу Чилі на регіони

Сучасний адміністративний поділ Чилі був створений в 1974 році, але лише з 13 регіонами. До цього моменту Чилі поділялася на 25 провінцій, які далі поділялися на департаменти, і далі на комуни. Новий територіальний поділ був введений у кілька етапів, спочатку із введенням «пілотних регіонів», що почали працювати в 1974 році, 1 січня 1976 року цей поділ був розширений на всю країну. Столичний регіон Сантьяго був створений в 1980 році.

У 2005 році поправка до конституції скасувала обов'язкове число регіонів у 13 та дозволила зміну цього числа. 19 грудня, 2006 Конгрес ухвалив закон про створення двох нових регіонів: XV Регіон Аріка і Парінакота на півночі, що складався з провінцій Аріка і Парінакота, до того частин I Регіону Тарапака, та XIV Регіону Лос-Ріос («річки»), раніше провінції Вальдівія, раніше частини X Регіону Лос-Лаґос («озера»). Регіон Лос-Ріос почав працювати 2 жовтня 2007 року, а Аріка-Парінакота — 8 жовтня 2007 року.

Список регіонів

Адміністративно-територіальний поділ Чилі.

Код	Назва	Іспанською	Столиця
XV	Аріка і Парінакота	Región de Arica y Parinacota	Аріка
I	Тарапака	Región de Tarapacá	Ікіке
II	Антофаґаста	Región de Antofagasta	Антофаґаста
III	Атакама	Región de Atacama	Копіапо
IV	Кокімбо	Región de Coquimbo	Ла-Серена
V	Вальпараїсо	Región de Valparaíso	Вальпараїсо
RM	Сантьяго	Región Metropolitana de Santiago	Сантьяго
VI	О'Хіґґінс	Región del Libertador General Bernardo O'Higgins	Ранкагуа
VII	Мауле	Región del Maule	Талька
VIII	Біобіо	Región del Biobío	Консепсьйон
IX	Араукані́я	Región de la Araucanía	Темуко
XIV	Лос-Ріос	Región de Los Ríos	Вальдівія
X	Лос-Лаґос	Región de Los Lagos	Пуерто-Монтт
XI	Айсе́н	Región Aisén del General Carlos Ibáñez del Campo	Кояїке
XII	Маґаянес	Región de Magallanes y de la Antártica Chilena	Пунта-Аренас

Області поділяються на 53 провінції, а вони, у свою чергу, на 346 общин.

Області (№ на карті) Адмін. центр Провінції Адмін. центр Комуни Аріка-і-Парінакота (XV) Аріка Аріка Аріка Аріка Камаронес Парінакота Путрі Хенераль-Лагос Путрі Тарапака (I) Ікіке Тамаругаль Посо-Альмонте Камінья Кольчане Уара Піка Посо-Альмонте Ікіке Ікіке Ікіке Альто-Оспісіо Антофагаста (II) Антофагаста Токопілья Токопілья Марія-Елена Токопілья Ель-Лоа Калама Калама Ольяке Сан-Педро-де-Атакама Антофагаста Антофагаста Антофагаста Мехільйонес Сьєрра-Горда Тальталь Атакама (III) Копіапо Чаньяраль Чаньяраль Чаньяраль Дієго-де-Альмагро Копіапо Копіапо Копіапо Кальдера Тьєрра-Амарілья Уаско Вальєнар Вальєнар Фрейріна Уаско Альто-дель-Кармен Кокімбо (IV) Ла-Серена Ельке Кокімбо Андакольо Кокімбо Ла-Ігера Ла-Серена Пайгуано Вікунья Лимар Овальє Овальє Ріо-Уртадо Монте-Патрія Комбарбала Пунітакі Чоапа Ілляпель Ілляпель Саламанка Лос-Вілос Канела Вальпараїсо (V) Вальпараїсо Петорка Ла-Лігуа Ла-Лігуа Кабільдо Сапальяр Папудо Петорка Лос-Андес Лос-Андес Лос-Андес Сан-Естебан Кальє-Ларга Ринконада Сан-Феліпе-де-Аконкагуа Сан-Феліпе Сан-Феліпе Лляйлляй Путаендо Санта-Марія Катему Панкеуе. Кільйота Кільйота Кільйота Ла-Калера Лімаче Ногалес Іхуелас Ольмуе Ла-Крус Вальпараїсо Вальпараїсо Вальпараїсо Вінья-дель-Мар Кільпуе Вілья-Алемана Конкон Кінтеро Пучункаві Касабланка Хуан-Фернандес Сан-Антоніо Сан-Антоніо Альгарробо Ель-Кісько Ель-Табо Картагена Сан-Антоніо Санто-Домінго Острів Пасхи Ханга-Роа Ісла-де-Паскуа О'Гіґґінс (VI) Ранкагуа Качапоаль Ранкагуа Кодегуа Коїнко Кольтауко Доньїуе Гранерос Лас-Кабрас Мачалі Мальйоа Олівар Пеумо Пічидегуа Кінта-де-Тількоко Ранкагуа Рекіноа Ренго Мостасаль Сан-Вісенте-де-Тагуа Кольчагуа Сан-Фернандо Чепіка Чимбаронго Лололь Нанкагуа Палмілья Пералільйо Пласілья Пуманке Сан-Фернандо Санта-Крус Карденаль-Каро Пічилему Ла-Естрелья Літуече Марчіуе Навідад Паредонес Пічилему Мауле (VII) Талька Куріко Куріко Куріко Уаланьє Лікантен Моліна Рауко Ромераль Саграда-Фамілія Тено Вічук Талька Талька Талька Сан-Клементе Сан-Клементе Пенкауе Мауле Сан-Рафаель Курепто Конститусьйон Емпедрадо Ріо-Кларо Лінарес Лінарес Лінарес Сан-Хав'єр-де-Ланкомілья Парраль Вілья-Алегре Лонгаві Кольбун Ретіро єрбас-Буенас Каукенес Каукенес Каукенес Чанкая Пельюуе Біо-Біо (VIII) Консепсьйон Ньюбле Чильян Бульнес Чильян Чильян-Велья Кобкекура Коельо Койуеко Ель-Кармен Нінуе Ньїкен Пемуко Пінто Портесуело Кільйон Кіріуе Ранкіль Сан-Карлос Сан-Фабіан Сан-Ігнасіо Сан-Ніколас Трегуако Юнга Біобіо Лос-Анхелес Альто-Біобіо Антуко Кабреро Лаха Лос-Анхелес Мульчі Насіменто Негрете Кілако Кільєко Сан-Росенде Санта-Барбара Тукапель Юмбель Консепсьйон Консепсьйон Консепсьйон Коронель Чигуаянте Флорида Уальпен Уалькі Лота Пенко Сан-Педро-де-ла-Пас Санта-Хуана Талькауано Томе Арауко Лебу Арауко Каньєте Контульмо Куранілауе Лебу Лос-Аламос Тиру Арауканія (IX) Темуко Мальєко Анголь Анголь Кольіпульі Куракаутін Ерсілья Лонкімай Лос-Саусес Лумако Пурен Ренайко Трайгуен Вікторія Каутін Темуко Темуко Карауе Чольчоль Кунка Курареуе Фрейре Гальваріно Горбеа Лаутаро Лонкоче Меліпеуко Нуева-Імперіаль Падре-Лас-Касас Перкенко Пітруфкен Пукон Сааведра Теодоро-Шмідт Тольтен Вількун Вільярріка Лос-Ріос (XIV) Вальдівія Вальдівія Вальдівія Вальдівія Корраль Ланці Лос-Лагос Марікіна Мафіль Паільяко Пангіпульі Ранко Ла-Уніон Ла-Уніон Футроно Лаго-Ранко Ріо-Буено Лос-Лагос (X) Пуерто-Монтт Осорно Осорно Осорно Пуерто-Октай Пурранке Пуєуе Ріо-Негро Сан-Пабло Сан-Хуан-де-ла-Коста Льянкіуе Пуерто-Монт Кальбуко Кочамо Фрес Фрутільяр Льянкіуе Лос-Муермос Маулін Пуерто-Монт Пуерто-Варас Чилое Кастро Анкуд Кастро Чончі Курако-де-Велес Далькауе Пукельдон Кейлі Кельйон Кемчі Кінчао Палена Чайтен Чайтен Футалеуфу Уалайуе Палена Айсен (XI) Кояїке Кояїке Кояїке Кояїке Лаго-Верде Айсен Пуерто-Айсен Айсен Сіснес Гуайтекас Хенераль-Каррера Чиле-Чіко Чиле-Чіко Ріо-Ібаньєс Капітан-Прат Кочране Кочране О'Хіггінс Тортель Магальянес і Чилійська Антарктика (XII) Пунта-Аренас Ультіма-Есперанса Пуерто-Наталес Наталес Торрес-дель-Пайне Магальянес Пунта-Аренас Лагуна-Бланка Пунта-Аренас Ріо-Верде Сан-Грегоріо Тьєрра-дель-Фуего Порвенір Порвенір Прімавера Тімаукель Антарктика-Чилена Пуерто-Вільямс Кабо-де-Орнос Антарктика Сантьяго (RM) Сантьяго Чакабуко Коліна Коліна Лампа Тільтіль Кордильєра Пуенте-Альто Пуенте-Альто Сан-Хосе-де-Майпо Пірке Майпо Сан-Бернардо Сан-Бернардо Буїн Пайне Калера-де-Танго Талаганте Талаганте Ісла-де-Майпо Ель-Монте Падре-Уртадо Пеньяфлор Талаганте Меліпілья Меліпілья Куракава Марія-Пінто Меліпілья Сан-Педро Алуе Сантьяго Сантьяго Серрільос Серро-навою Кінчається Ель-Боске Естасьон-Сентраль Уечураба Індепенденсія Ла-систерни Ла-Гранха Ла-Флорида Ла-Пінтана Ла-Рейна Лас-Кондес Ло-Барнечеа Ло-Еспехо Ло-Прадо Макули Майпо Нуньо Педро-Агірре-Серда Пеньялолен Провіденсія Пудауель Кілікура Кинта-Нормаль Реколета Ренко Сан-Мігель Сан-Хоакін Сан-Рамон Сантьяго Вітакура Всього: 15 областей, 53 провінції і 346 комун

Див. кож

• ISO 3166-2:CL
• Провінції Чилі
• Комуни Чилі

Посилання

• Республіка Чилі // Кулаковський П. М. Країни світу : державний устрій. Навчально-наочний посібник. Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2021. 164 с. — С. 92 — 93.