Заріччя (Надвірнянський район): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 42: | Рядок 42: | ||
| відстань ст = |
| відстань ст = |
||
}} |
}} |
||
'''Заріччя''' — [[село]] [[Делятинська селищна громада|Делятинської селищної громади]] [[Надвірнянський район|Надвірнянського району]] [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської області]]. |
'''Заріччя''' (раніше також ''Заріччя над Прутом'') — [[село]] [[Делятинська селищна громада|Делятинської селищної громади]] [[Надвірнянський район|Надвірнянського району]] [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської області]]. |
||
== Розташування == |
== Розташування == |
||
| Рядок 58: | Рядок 58: | ||
Згадується 4 березня 1463 року в книгах галицького суду<ref>[http://polona.pl/item/665606/151/ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.282, № 3068] {{ref-la}}</ref>. Пізніше згадується в історичних джерелах другої половини XVIII століття. |
Згадується 4 березня 1463 року в книгах галицького суду<ref>[http://polona.pl/item/665606/151/ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.282, № 3068] {{ref-la}}</ref>. Пізніше згадується в історичних джерелах другої половини XVIII століття. |
||
=== Польська окупація === |
|||
На 01.01.1939 в селі проживало 3920 мешканців, з них 3790 українців-грекокатоликів, 80 поляків і 50 євреїв<ref>''Кубійович В.'' [http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/10893/file.pdf Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210221225513/http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/10893/file.pdf |date=21 лютого 2021 }}. — Вісбаден, 1983. — с. 53.</ref>. |
На 01.01.1939 в селі проживало 3920 мешканців, з них 3790 українців-грекокатоликів, 80 поляків і 50 євреїв<ref>''Кубійович В.'' [http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/10893/file.pdf Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210221225513/http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/10893/file.pdf |date=21 лютого 2021 }}. — Вісбаден, 1983. — с. 53.</ref>. |
||
=== Друга світова війна === |
|||
| ⚫ | |||
{{Докладніше|Заріччя над Прутом (ґміна)}} |
|||
Після початку [[Окупація Польщі (1939–1945)|німецької окупації]] [[Польська Республіка (1918—1939)|Польської Республіки]] була створена [[Сільська гміна|сільська ґміна]] [[Заріччя над Прутом (ґміна)|Заріччя над Прутом]]. Починаючи з 1943 року багато зарічанців вступило до лав [[Українська повстанська армія|УПА]], щоб боротися як проти німецьких, так і проти [[Радянська окупація України|радянських окупантів]]. |
|||
| ⚫ | У серпні 1943 року рештки партизанського з'єднання [[Ковпак Сидір Артемович|Сидіра Ковпака]] після розгрому есесівським загоном у Ділятині проходили через Заріччя в напрямку села [[Білі Ослави]]. На квартирі жительки села А. М. Ковальчук містився штаб з'єднання. За селом в урочищі ''Ділок'' розгорівся запеклий бій, у якому загинув комісар з'єднання генерал-майор [[Руднєв Семен Васильович|Семен Руднєв]]. Жителі села Д. В. Вацик, М. Й. Костицький, М. С. Гуменюк, І. Ю. Бойченюк були провідниками в ковпаківців. |
||
| ⚫ | При проходження фронту в будинку сільської школи містився госпіталь, |
||
| ⚫ | При проходження фронту в будинку сільської школи містився госпіталь, де після важкого поранення 31 серпня 1944 року помер [[Герой Радянського Союзу]] лейтенант В. М. Горшков. На околиці села в урочищі Ділок на честь 50-річчя Радянської влади та 20-річчя Карпатського рейду Ковпака заклали [[Парк партизанської слави (Заріччя)|Парк партизанської слави]]. |
||
17 лютого 1944 року був вбитий волосний старшина Михайло Стельмащук, а гестапо, як покарання, 28 лютого розстріляло 24 невинних.<ref>{{Cite web |url=https://kalusz.io.ua/s115732/vasil_yashan_pid_brunatnim_chobotom |title=Василь Яшан «Під брунатним чоботом» |accessdate=9 травня 2017 |archive-date=9 квітня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160409014746/http://kalusz.io.ua/s115732/vasil_yashan_pid_brunatnim_chobotom }}</ref> |
|||
17 лютого 1944 року був вбитий волосний старшина Михайло Стельмащук, а гестапо, як покарання, 28 лютого розстріляло 24 невинних. |
|||
== Сьогодення == |
|||
| ⚫ | У селі є ліцей імені Володимира Яворського, поштове відділення, фельдшерсько-акушерський пункт, будинок культури, бібліотека. Село повністю газифіковане, є вуличне освітлення. На території села зареєстрована [[Православна церква України]] «Святої Покрови» |
||
=== Радянська окупація === |
|||
Після [[Друга світова війна|Другої світової війни]] село було [[Колективізація в УРСР|колективізоване]]. Колгосп (а потім – радгосп) “Делятинський” мав 4419 га земельних угідь, млин і пилораму. Виробничим напрямоком був м’ясо-молочний, також було вирощування [[Льон|льону]]. |
|||
=== Часи відновлення незалежности України === |
|||
У період з 1989 року зарічанці активно включилися в [[Проголошення незалежності України 1991|національне відродження]], що ширилося по всій [[Україна|Україні]]. У грудні 1989 року створено осередок Товариства української мови. Було відновлено символічну могилу героям України. Зарічанці висипали її на старому місці – на “Могилах” і освятили в травні 1990 року. Була проведена велика робота по увіковічненню пам’яті [[ОУН-УПА]]. |
|||
У жовтні 1992 року встановлено і освячено хрест на місці бази-станиці УПА “Кернички”, а біля школи — пам’ятний знак, присвячений 50-річчю УПА. Іменем Павла Вацика (майора “Прута”) названо одну з вулиць села. |
|||
У 2000 році було побудовано нове приміщення школи, яка було здійснене в основному за кошти Анни-Люби Яворської, громадянки [[Канада|Канади]], уродженки Заріччя. |
|||
21 січня 2022 року в Заріччі відкрили спортивний об’єкт за участі голови [[Івано-Франківська обласна державна адміністрація|Івано-Франківської ОДА]] [[Онищук Світлана Василівна|Світлани Онищук]], голови [[Івано-Франківська обласна рада|Івано-Франківської обласної ради]] [[Сич Олександр Максимович|Олександра Сича]], [[Народний депутат України|народного депутата України]] [[Вірастюк Василь Ярославович|Василя Вірастюка]], представників громади та духовенства.<ref>{{Cite web|title=У Заріччі відкрили універсальний спортивний зал вартістю майже 20 млн гривень – Надвірнянська районна державна адміністрація|url=http://nadrda.gov.ua/u-zarichchi-vidkrili-universalnij-sportivnij-zal-vartistju-majzhe-20-mln-griven/|website=nadrda.gov.ua|accessdate=2023-01-16|language=uk-UA}}</ref><ref>{{Cite web|title=Будували десять років: у селі Заріччя на Делятинщині відкрили сучасний спортзал (ФОТО)|url=https://firtka.if.ua/blog/view/buduvali-desiat-rokiv-u-seli-zarichchia-na-deliatinshchini-vidkrili-suchasnii-sportzal-foto|website=Агенція новин Фіртка|accessdate=2023-01-16}}</ref> |
|||
==== Російсько-українська війна ==== |
|||
Після початку [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]], [[28 квітня]] [[2022]] року виконавчий комітет [[Делятинська селищна рада|Делятинської селищної ради]] ухвалив рішення про демонтаж пам’ятників-погрудь та пам’ятних знаків на території громади, у тому числі погруддя [[Герой Радянського Союзу|герою Радянського Союзу]], комісару [[Руднєв Семен Васильович|Семену Руднєву]] у Заріччі.<ref>{{Cite web|title=“Навіть на заході України досі є пам’ятники Чапаєву і Ватутіну”, – Вадим Поздняков|url=https://localhistory.org.ua/texts/interviu/navit-na-zakhodi-ukrayini-dosi-ie-pamiatniki-chapaievu-i-vatutinu-vadim-pozdniakov/|website=localhistory.org.ua|accessdate=2023-01-16|language=uk}}</ref> Погруддя діяча радянського партизанського руху [[Руднєв Семен Васильович|Семена Руднєва]] біля будівлі Зарічанського старостинського округу демонтували [[6 травня]] [[2022]] року.<ref>{{Cite web|title=На Прикарпатті демонтували погруддя Пушкіна та комісара Руднєва|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3477899-na-prikarpatti-demontuvali-pogrudda-puskina-ta-komisara-rudneva.html|website=www.ukrinform.ua|accessdate=2023-01-16|language=uk}}</ref> Також вулицю Семена Руднєва перейменували на вулицю [[Бандера Степан Андрійович|Степана Бандери]].<ref>{{Cite web|title=У Делятинській громаді вирішили демонтувати погруддя Руднєва і Пушкіна|url=https://kurs.if.ua/society/u-delyatynskij-gromadi-vyrishyly-demontuvaty-pogruddya-rudnyeva-i-pushkina/|website=Курс|date=2022-05-07|accessdate=2023-01-16}}</ref> |
|||
== Соціальна інфраструктура == |
|||
| ⚫ | У селі є Зарічанський ліцей імені Володимира Яворського,<ref>{{Cite web|title=Наш ліцей|url=https://www.zarichchia-lyceum.org.ua/|website=www.zarichchia-lyceum.org.ua|accessdate=2023-01-16|language=uk}}</ref> поштове відділення, фельдшерсько-акушерський пункт, будинок культури, бібліотека. Село повністю газифіковане, є вуличне освітлення. На території села зареєстрована [[Православна церква України]] «Святої Покрови», отець — Михайло Купчак, [[Українська греко-католицька церква]], отець — Михайло Сметанюк. |
||
== Відомі люди == |
== Відомі люди == |
||
| Рядок 84: | Рядок 104: | ||
== Див. також == |
== Див. також == |
||
* [[Парк партизанської слави (Заріччя)]] |
|||
* [[Козакова криниця]] |
* [[Козакова криниця]] |
||
* [[Дендрарій (Надвірнянський район)|Дендрарій (Зарічанське лісництво)]] |
* [[Дендрарій (Надвірнянський район)|Дендрарій (Зарічанське лісництво)]] |
||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
<references responsive="" /> |
|||
{{reflist}} |
|||
== Джерела == |
== Джерела == |
||
Версія за 00:34, 16 січня 2023
| село Заріччя | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Надвірнянський район |
| Громада | Делятинська селищна громада |
| Основні дані | |
| Засноване | Початок XV століття |
| Населення | 3841 |
| Площа | 28.112 км² |
| Густота населення | 142.18 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 78445 |
| Телефонний код | +380 03475 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°30′59″ пн. ш. 24°38′39″ сх. д. / 48.51639° пн. ш. 24.64417° сх. д.Координати: 48°30′59″ пн. ш. 24°38′39″ сх. д. / 48.51639° пн. ш. 24.64417° сх. д. |
| Водойми | Прут |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Незалежності, село Заріччя, Надвірнянський р-н, Івано-Франківська обл., 78445 |
| Карта | |
  Заріччя | |
 Заріччя | |
| Мапа | |
| |
Заріччя (раніше також Заріччя над Прутом) — село Делятинської селищної громади Надвірнянського району Івано-Франківської області.
Розташування
Село розташоване в покутському передгір’ї[1] на віддалі 14 км від міста Надвірна, від залізничної станції Делятин — 5 км. На сході Заріччя межує з селом Білі Ослави, а на півдні з горами Маливо (848 м) та Яворова (1001 м).
Село розташоване на рівнині довжиною 8 км, шириною – від 1 до 4 км.
Через село проходить автодорога Івано-Франківськ — Яблунів.
Село розкинулось на 4 км вздовж правого берега р. Прут. На струмку Ясиновець, правий доплив Прута, розташований мальовничий Зарічанський водоспад (2 м).
Історія
На території Заріччя виявлено поховання бронзової доби.
Згадується 4 березня 1463 року в книгах галицького суду[2]. Пізніше згадується в історичних джерелах другої половини XVIII століття.
Польська окупація
На 01.01.1939 в селі проживало 3920 мешканців, з них 3790 українців-грекокатоликів, 80 поляків і 50 євреїв[3].
Друга світова війна
Після початку німецької окупації Польської Республіки була створена сільська ґміна Заріччя над Прутом. Починаючи з 1943 року багато зарічанців вступило до лав УПА, щоб боротися як проти німецьких, так і проти радянських окупантів.
У серпні 1943 року рештки партизанського з'єднання Сидіра Ковпака після розгрому есесівським загоном у Ділятині проходили через Заріччя в напрямку села Білі Ослави. На квартирі жительки села А. М. Ковальчук містився штаб з'єднання. За селом в урочищі Ділок розгорівся запеклий бій, у якому загинув комісар з'єднання генерал-майор Семен Руднєв. Жителі села Д. В. Вацик, М. Й. Костицький, М. С. Гуменюк, І. Ю. Бойченюк були провідниками в ковпаківців.
При проходження фронту в будинку сільської школи містився госпіталь, де після важкого поранення 31 серпня 1944 року помер Герой Радянського Союзу лейтенант В. М. Горшков. На околиці села в урочищі Ділок на честь 50-річчя Радянської влади та 20-річчя Карпатського рейду Ковпака заклали Парк партизанської слави.
17 лютого 1944 року був вбитий волосний старшина Михайло Стельмащук, а гестапо, як покарання, 28 лютого розстріляло 24 невинних.
Радянська окупація
Після Другої світової війни село було колективізоване. Колгосп (а потім – радгосп) “Делятинський” мав 4419 га земельних угідь, млин і пилораму. Виробничим напрямоком був м’ясо-молочний, також було вирощування льону.
Часи відновлення незалежности України
У період з 1989 року зарічанці активно включилися в національне відродження, що ширилося по всій Україні. У грудні 1989 року створено осередок Товариства української мови. Було відновлено символічну могилу героям України. Зарічанці висипали її на старому місці – на “Могилах” і освятили в травні 1990 року. Була проведена велика робота по увіковічненню пам’яті ОУН-УПА.
У жовтні 1992 року встановлено і освячено хрест на місці бази-станиці УПА “Кернички”, а біля школи — пам’ятний знак, присвячений 50-річчю УПА. Іменем Павла Вацика (майора “Прута”) названо одну з вулиць села.
У 2000 році було побудовано нове приміщення школи, яка було здійснене в основному за кошти Анни-Люби Яворської, громадянки Канади, уродженки Заріччя.
21 січня 2022 року в Заріччі відкрили спортивний об’єкт за участі голови Івано-Франківської ОДА Світлани Онищук, голови Івано-Франківської обласної ради Олександра Сича, народного депутата України Василя Вірастюка, представників громади та духовенства.[4][5]
Російсько-українська війна
Після початку російського вторгнення в Україну, 28 квітня 2022 року виконавчий комітет Делятинської селищної ради ухвалив рішення про демонтаж пам’ятників-погрудь та пам’ятних знаків на території громади, у тому числі погруддя герою Радянського Союзу, комісару Семену Руднєву у Заріччі.[6] Погруддя діяча радянського партизанського руху Семена Руднєва біля будівлі Зарічанського старостинського округу демонтували 6 травня 2022 року.[7] Також вулицю Семена Руднєва перейменували на вулицю Степана Бандери.[8]
Соціальна інфраструктура
У селі є Зарічанський ліцей імені Володимира Яворського,[9] поштове відділення, фельдшерсько-акушерський пункт, будинок культури, бібліотека. Село повністю газифіковане, є вуличне освітлення. На території села зареєстрована Православна церква України «Святої Покрови», отець — Михайло Купчак, Українська греко-католицька церква, отець — Михайло Сметанюк.
Відомі люди
- Вацик Павло Іванович — майор УПА;
- Гнатюк Михайло Іванович — філолог-україніст, історик та теоретик літератури, літературознавець, доктор філологічних наук;
- Дудзяний Ігор — професор Львівського національного університету ім. І. Франка;
- Косило Михайло Юрійович — педагог, краєзнавець, заслужений працівник освіти України;
- Мочерний Степан Васильович — економіст, педагог, доктор економічних наук, професор національного університету ім. І. Франка;
- Якиміщак Дмитро — учитель, адвокат, посол;
- Костицький Михайло Васильович — академік, колишній суддя Конституційного Суду України, депутат ВРУ;
- Костицький Василь Васильович — професор, депутат ВРУ;
- Дмитрук Василь Миколайович — начальник фінансів державного управління справами при Президенті України;
- Яворський Юрій Васильович — доктор філософії, кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри металознавства інженерно-фізичного факультету Київського Політехнічного університету;
- Ковальчук Тарас Степанович — український футболіст, виступав на позиції півзахисника та нападника.
Див. також
Примітки
- ↑ Моє Заріччя над Прутом :: М. Клим'юк. До історії села Заріччя. zarichchya.org.ua. Процитовано 30 жовтня 2022.
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.282, № 3068 (лат.)
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 53.
- ↑ У Заріччі відкрили універсальний спортивний зал вартістю майже 20 млн гривень – Надвірнянська районна державна адміністрація. nadrda.gov.ua (укр.). Процитовано 16 січня 2023.
- ↑ Будували десять років: у селі Заріччя на Делятинщині відкрили сучасний спортзал (ФОТО). Агенція новин Фіртка. Процитовано 16 січня 2023.
- ↑ “Навіть на заході України досі є пам’ятники Чапаєву і Ватутіну”, – Вадим Поздняков. localhistory.org.ua (укр.). Процитовано 16 січня 2023.
- ↑ На Прикарпатті демонтували погруддя Пушкіна та комісара Руднєва. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 16 січня 2023.
- ↑ У Делятинській громаді вирішили демонтувати погруддя Руднєва і Пушкіна. Курс. 7 травня 2022. Процитовано 16 січня 2023.
- ↑ Наш ліцей. www.zarichchia-lyceum.org.ua (укр.). Процитовано 16 січня 2023.
Джерела
- Історичне Прикарпаття [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Заріччя на сайті Надвірнянської райради
- І. Косило, М. Косило. Заріччя: Історично-краєзнавча довідка
- «Моє Заріччя над Прутом» — Блог Михайла Клим'юка про Заріччя [Архівовано 16 вересня 2019 у Wayback Machine.]
- Zarzecze al. Zarzyce (12), powiat nadwórniański // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 434. (пол.)
| ||||||||||||||
