Заріччя (Надвірнянський район): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 12: | Рядок 12: | ||
| mapx = |
| mapx = |
||
| mapy = |
| mapy = |
||
| колишня назва = Заріччя над Прутом |
|||
| засновано = Початок [[XV століття]] |
| засновано = Початок [[XV століття]] |
||
| населення = 3841 |
| населення = 3841 |
||
| Рядок 42: | Рядок 43: | ||
| відстань ст = |
| відстань ст = |
||
}} |
}} |
||
'''Заріччя''' |
'''Заріччя''' — [[село]] [[Делятинська селищна громада|Делятинської селищної громади]] [[Надвірнянський район|Надвірнянського району]] [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської області]]. |
||
== Розташування == |
== Розташування == |
||
Версія за 00:36, 16 січня 2023
| село Заріччя | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Надвірнянський район |
| Громада | Делятинська селищна громада |
| Основні дані | |
| Засноване | Початок XV століття |
| Колишня назва | Заріччя над Прутом |
| Населення | 3841 |
| Площа | 28.112 км² |
| Густота населення | 142.18 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 78445 |
| Телефонний код | +380 03475 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°30′59″ пн. ш. 24°38′39″ сх. д. / 48.51639° пн. ш. 24.64417° сх. д.Координати: 48°30′59″ пн. ш. 24°38′39″ сх. д. / 48.51639° пн. ш. 24.64417° сх. д. |
| Водойми | Прут |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Незалежності, село Заріччя, Надвірнянський р-н, Івано-Франківська обл., 78445 |
| Карта | |
  Заріччя | |
 Заріччя | |
| Мапа | |
| |
Заріччя — село Делятинської селищної громади Надвірнянського району Івано-Франківської області.
Розташування
Село розташоване в покутському передгір’ї[1] на віддалі 14 км від міста Надвірна, від залізничної станції Делятин — 5 км. На сході Заріччя межує з селом Білі Ослави, а на півдні з горами Маливо (848 м) та Яворова (1001 м).
Село розташоване на рівнині довжиною 8 км, шириною – від 1 до 4 км.
Через село проходить автодорога Івано-Франківськ — Яблунів.
Село розкинулось на 4 км вздовж правого берега р. Прут. На струмку Ясиновець, правий доплив Прута, розташований мальовничий Зарічанський водоспад (2 м).
Історія
На території Заріччя виявлено поховання бронзової доби.
Згадується 4 березня 1463 року в книгах галицького суду[2]. Пізніше згадується в історичних джерелах другої половини XVIII століття.
Польська окупація
На 01.01.1939 в селі проживало 3920 мешканців, з них 3790 українців-грекокатоликів, 80 поляків і 50 євреїв[3].
Друга світова війна
Після початку німецької окупації Польської Республіки була створена сільська ґміна Заріччя над Прутом. Починаючи з 1943 року багато зарічанців вступило до лав УПА, щоб боротися як проти німецьких, так і проти радянських окупантів.
У серпні 1943 року рештки партизанського з'єднання Сидіра Ковпака після розгрому есесівським загоном у Ділятині проходили через Заріччя в напрямку села Білі Ослави. На квартирі жительки села А. М. Ковальчук містився штаб з'єднання. За селом в урочищі Ділок розгорівся запеклий бій, у якому загинув комісар з'єднання генерал-майор Семен Руднєв. Жителі села Д. В. Вацик, М. Й. Костицький, М. С. Гуменюк, І. Ю. Бойченюк були провідниками в ковпаківців.
При проходження фронту в будинку сільської школи містився госпіталь, де після важкого поранення 31 серпня 1944 року помер Герой Радянського Союзу лейтенант В. М. Горшков. На околиці села в урочищі Ділок на честь 50-річчя Радянської влади та 20-річчя Карпатського рейду Ковпака заклали Парк партизанської слави.
17 лютого 1944 року був вбитий волосний старшина Михайло Стельмащук, а гестапо, як покарання, 28 лютого розстріляло 24 невинних.
Радянська окупація
Після Другої світової війни село було колективізоване. Колгосп (а потім – радгосп) “Делятинський” мав 4419 га земельних угідь, млин і пилораму. Виробничим напрямоком був м’ясо-молочний, також було вирощування льону.
Часи відновлення незалежности України
У період з 1989 року зарічанці активно включилися в національне відродження, що ширилося по всій Україні. У грудні 1989 року створено осередок Товариства української мови. Було відновлено символічну могилу героям України. Зарічанці висипали її на старому місці – на “Могилах” і освятили в травні 1990 року. Була проведена велика робота по увіковічненню пам’яті ОУН-УПА.
У жовтні 1992 року встановлено і освячено хрест на місці бази-станиці УПА “Кернички”, а біля школи — пам’ятний знак, присвячений 50-річчю УПА. Іменем Павла Вацика (майора “Прута”) названо одну з вулиць села.
У 2000 році було побудовано нове приміщення школи, яка було здійснене в основному за кошти Анни-Люби Яворської, громадянки Канади, уродженки Заріччя.
21 січня 2022 року в Заріччі відкрили спортивний об’єкт за участі голови Івано-Франківської ОДА Світлани Онищук, голови Івано-Франківської обласної ради Олександра Сича, народного депутата України Василя Вірастюка, представників громади та духовенства.[4][5]
Російсько-українська війна
Після початку російського вторгнення в Україну, 28 квітня 2022 року виконавчий комітет Делятинської селищної ради ухвалив рішення про демонтаж пам’ятників-погрудь та пам’ятних знаків на території громади, у тому числі погруддя герою Радянського Союзу, комісару Семену Руднєву у Заріччі.[6] Погруддя діяча радянського партизанського руху Семена Руднєва біля будівлі Зарічанського старостинського округу демонтували 6 травня 2022 року.[7] Також вулицю Семена Руднєва перейменували на вулицю Степана Бандери.[8]
Соціальна інфраструктура
У селі є Зарічанський ліцей імені Володимира Яворського,[9] поштове відділення, фельдшерсько-акушерський пункт, будинок культури, бібліотека. Село повністю газифіковане, є вуличне освітлення. На території села зареєстрована Православна церква України «Святої Покрови», отець — Михайло Купчак, Українська греко-католицька церква, отець — Михайло Сметанюк.
Відомі люди
- Вацик Павло Іванович — майор УПА;
- Гнатюк Михайло Іванович — філолог-україніст, історик та теоретик літератури, літературознавець, доктор філологічних наук;
- Дудзяний Ігор — професор Львівського національного університету ім. І. Франка;
- Косило Михайло Юрійович — педагог, краєзнавець, заслужений працівник освіти України;
- Мочерний Степан Васильович — економіст, педагог, доктор економічних наук, професор національного університету ім. І. Франка;
- Якиміщак Дмитро — учитель, адвокат, посол;
- Костицький Михайло Васильович — академік, колишній суддя Конституційного Суду України, депутат ВРУ;
- Костицький Василь Васильович — професор, депутат ВРУ;
- Дмитрук Василь Миколайович — начальник фінансів державного управління справами при Президенті України;
- Яворський Юрій Васильович — доктор філософії, кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри металознавства інженерно-фізичного факультету Київського Політехнічного університету;
- Ковальчук Тарас Степанович — український футболіст, виступав на позиції півзахисника та нападника.
Див. також
Примітки
- ↑ Моє Заріччя над Прутом :: М. Клим'юк. До історії села Заріччя. zarichchya.org.ua. Процитовано 30 жовтня 2022.
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.282, № 3068 (лат.)
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 53.
- ↑ У Заріччі відкрили універсальний спортивний зал вартістю майже 20 млн гривень – Надвірнянська районна державна адміністрація. nadrda.gov.ua (укр.). Процитовано 16 січня 2023.
- ↑ Будували десять років: у селі Заріччя на Делятинщині відкрили сучасний спортзал (ФОТО). Агенція новин Фіртка. Процитовано 16 січня 2023.
- ↑ “Навіть на заході України досі є пам’ятники Чапаєву і Ватутіну”, – Вадим Поздняков. localhistory.org.ua (укр.). Процитовано 16 січня 2023.
- ↑ На Прикарпатті демонтували погруддя Пушкіна та комісара Руднєва. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 16 січня 2023.
- ↑ У Делятинській громаді вирішили демонтувати погруддя Руднєва і Пушкіна. Курс. 7 травня 2022. Процитовано 16 січня 2023.
- ↑ Наш ліцей. www.zarichchia-lyceum.org.ua (укр.). Процитовано 16 січня 2023.
Джерела
- Історичне Прикарпаття [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Заріччя на сайті Надвірнянської райради
- І. Косило, М. Косило. Заріччя: Історично-краєзнавча довідка
- «Моє Заріччя над Прутом» — Блог Михайла Клим'юка про Заріччя [Архівовано 16 вересня 2019 у Wayback Machine.]
- Zarzecze al. Zarzyce (12), powiat nadwórniański // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 434. (пол.)
| ||||||||||||||
