Лернер Микола Осипович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м clean up, removed: ­ (11) за допомогою AWB
 
Рядок 4: Рядок 4:
{{Othernames|Лернер}}
{{Othernames|Лернер}}
{{особа}}
{{особа}}
'''Микола Осипович Лернер''' (19 лютого ([[3 березня]]) [[1877]], [[Одеса|Одеса''' ''']]— [[14 жовтня]] [[1934]], [[Санкт-Петербург|Ленінград]], сьогодні Санкт-Пе­тербург) — [[Літературознавство|літературознавець]], [[Історик]] [[Російська література|російської літератури]], культури Одеси першої половини [[ХІХ]] ст., [[драматург]].
'''Микола Осипович Лернер''' (19 лютого ([[3 березня]]) [[1877]], [[Одеса|Одеса''' ''']]— [[14 жовтня]] [[1934]], [[Санкт-Петербург|Ленінград]], сьогодні Санкт-Петербург) — [[Літературознавство|літературознавець]], [[Історик]] [[Російська література|російської літератури]], культури Одеси першої половини [[ХІХ]] ст., [[драматург]].


== Життєпис та науковий доробок ==
== Життєпис та науковий доробок ==
Рядок 11: Рядок 11:
Вищу освіту отримав на юрфаці [[Одеський національний університет імені І. І. Мечникова|Імператорського Новоросійського університету]]. Згодом працював у судових закладах.
Вищу освіту отримав на юрфаці [[Одеський національний університет імені І. І. Мечникова|Імператорського Новоросійського університету]]. Згодом працював у судових закладах.


На початку своєї наукової кар'єри, подібно до свого батька, М. Лернер був [[Краєзнавство|істориком-краєзнавцем.]] Перші його статті з'явились на сторінках неофіційної частини «Ведомостей одесского градоначальства», який редагував його батько. М. Лернер був обраний членом [[Імператорське Одеське товариство історії і старожитностей|Імператорського Одеського товариства історії і старожитностей]], на засіданнях якого виголосив низку краєзнавчих доповідей. На початку [[ХХ]]<nowiki/>ст. переїхав до [[Санкт-Петербург|С.-Петербургу]], але не поривав зв'язків з Одесою. [[1912]] був обраний у члени Одеського бібліографічного товариства при Імператорському Новоросійському університеті. Активно публікувався в історико-літературних та літературних виданнях.
На початку своєї наукової кар'єри, подібно до свого батька, М. Лернер був [[Краєзнавство|істориком-краєзнавцем.]] Перші його статті з'явились на сторінках неофіційної частини «Ведомостей одесского градоначальства», який редагував його батько. М. Лернер був обраний членом [[Імператорське Одеське товариство історії і старожитностей|Імператорського Одеського товариства історії і старожитностей]], на засіданнях якого виголосив низку краєзнавчих доповідей. На початку [[ХХ століття]] переїхав до [[Санкт-Петербург]]у, але не поривав зв'язків з Одесою. [[1912]] був обраний у члени Одеського бібліографічного товариства при Імператорському Новоросійському університеті. Активно публікувався в історико-літературних та літературних виданнях.


Публікувався в часописах [[Русская старина|«Русская старина»]], [[Русский архив|«Рус­ский архив»]], [[Исторический Вестник|«Исторический вест­ник»]].
Публікувався в часописах «[[Русская старина]]», «[[Русский архив]]», [[Исторический Вестник|«Исторический вестник»]].
У науці набув відомості як один з перших ґрунтовних дослідників життя та творчості [[Пушкін Олександр Сергійович|О. Пушкіна]], якому присвятив праці: «А.&nbsp;С.&nbsp;Пушкин. Труды и дни» (Мос­ква, 1903; С.-Пе­тербург, 1910), «Проза Пушкина» (Москва; Петроград, 1923), «Рассказы о Пуш­кине» (Мос­ква; Ленинград, 1929). Вперше зробив зведення основних даних про роботу О. Пушкіна над [[Слово о полку Ігоревім|«Словом о полку Ігоревім»]]<ref>Лапицкий И. П. «Слово о полку Игореве» в оценке Пушкина // Слово: сб. исследований и статей.&nbsp;— Москва ; Ленин­град, 1950.</ref>, чим привернув увагу до вивчення архівних джерел, що дало змогу показати глибокий інте­рес поета до давньої пам'ятки літератури.
У науці набув відомості як один з перших ґрунтовних дослідників життя та творчості [[Пушкін Олександр Сергійович|О. Пушкіна]], якому присвятив праці: «А.&nbsp;С.&nbsp;Пушкин. Труды и дни» (Москва, 1903; С.-Петербург, 1910), «Проза Пушкина» (Москва; Петроград, 1923), «Рассказы о Пушкине» (Москва; Ленинград, 1929). Вперше зробив зведення основних даних про роботу О. Пушкіна над [[Слово о полку Ігоревім|«Словом о полку Ігоревім»]]<ref>Лапицкий И. П. «Слово о полку Игореве» в оценке Пушкина // Слово: сб. исследований и статей.&nbsp;— Москва ; Ленинград, 1950.</ref>, чим привернув увагу до вивчення архівних джерел, що дало змогу показати глибокий інтерес поета до давньої пам'ятки літератури.


Автор низки публікацій про творчість [[Бєлінський Віссаріон Григорович|В. Бєлінського]], [[Чаадаєв Петро Якович|П. Чаадаєва]], А. Григор'є­ва, [[Лєсков Микола Семенович|М. Лєскова]], [[Фет Афанасій Афанасійович|А. Фета]] та ін.
Автор низки публікацій про творчість [[Бєлінський Віссаріон Григорович|В. Бєлінського]], [[Чаадаєв Петро Якович|П. Чаадаєва]], А. Григор'єва, [[Лєсков Микола Семенович|М. Лєскова]], [[Фет Афанасій Афанасійович|А. Фета]] та ін.


Написав кілька п'єс: «<nowiki/>[[Микола I (російський імператор)|Николай І]]<nowiki/>» (1922), «Растрата» (1927), «<nowiki/>[[Гоголь Микола Васильович|Гоголь]] над бездною» (1934), «Властитель дум. [[Чернишевський Микола Гаврилович|Черны­шевский]]<nowiki/>» (1939; усі&nbsp;— Москва)<ref>{{Cite web|url=https://esu.com.ua/search_articles.php?id=54405|title=Лернер Микола Осипович|last=Савченко|first=О. В.|website=Енциклопедія сучасної України|accessdate=20 березня 2022|archive-date=20 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220320202920/https://esu.com.ua/search_articles.php?id=54405}}</ref>.
Написав кілька п'єс: «<nowiki/>[[Микола I (російський імператор)|Николай І]]<nowiki/>» (1922), «Растрата» (1927), «<nowiki/>[[Гоголь Микола Васильович|Гоголь]] над бездною» (1934), «Властитель дум. [[Чернишевський Микола Гаврилович|Чернышевский]]<nowiki/>» (1939; усі&nbsp;— Москва)<ref>{{Cite web|url=https://esu.com.ua/search_articles.php?id=54405|title=Лернер Микола Осипович|last=Савченко|first=О. В.|website=Енциклопедія сучасної України|accessdate=20 березня 2022|archive-date=20 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220320202920/https://esu.com.ua/search_articles.php?id=54405}}</ref>.


Головною його заслугою як історика Одеси слід визнати оприлюднення низки матеріалів з архіву колишнього ''Новоросійського генерал-губернатора''. Історика цікавили перш за все питання історії літератури, журналістики та побуту старої Одеси. Для дослідження одеських сторінок біографії М. Гоголя він залучив спогади одеського старожила.
Головною його заслугою як історика Одеси слід визнати оприлюднення низки матеріалів з архіву колишнього ''Новоросійського генерал-губернатора''. Історика цікавили перш за все питання історії літератури, журналістики та побуту старої Одеси. Для дослідження одеських сторінок біографії М. Гоголя він залучив спогади одеського старожила.
Рядок 25: Рядок 25:
== Праці ==
== Праці ==
* Первая одесская газета // ЗООИД. — Т. 23. — 1901;
* Первая одесская газета // ЗООИД. — Т. 23. — 1901;
* Письмо А.&nbsp;Н.&nbsp;Оленина к [[Луї Олександр Андро де Ланжерон|А. Ланжерон]]<nowiki/>у // ЗООИД.&nbsp;— Т. 23.&nbsp;— 1901. (протокол);
* Письмо А. Н. Оленина к [[Луї Олександр Андро де Ланжерон|А. Ланжерону]] // ЗООИД. — Т. 23. — 1901. (протокол);
* Несколько новых слов о пребывании Гоголя в Одессе в 1850—1851 годах // Русская старина. — 1901. — Т. 11;
* Несколько новых слов о пребывании Гоголя в Одессе в 1850—1851 годах // Русская старина. — 1901. — Т. 11;
* К биографии гр. [[Кирило Розумовський|К. А. Разумовского]] // ЗООИД. — Т. 24. — 1902;
* К биографии гр. [[Кирило Розумовський|К. А. Разумовского]] // ЗООИД. — Т. 24. — 1902;
Рядок 41: Рядок 41:
[http://liber.onu.edu.ua/opacunicode/index.php?url=/notices/index/IdNotice:354983/Source:default Музичко Олександр Євгенович&nbsp;— Лернер Микола Осипович] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160305192500/http://liber.onu.edu.ua/opacunicode/index.php?url=%2Fnotices%2Findex%2FIdNotice%3A354983%2FSource%3Adefault |date=5 березня 2016 }}
[http://liber.onu.edu.ua/opacunicode/index.php?url=/notices/index/IdNotice:354983/Source:default Музичко Олександр Євгенович&nbsp;— Лернер Микола Осипович] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160305192500/http://liber.onu.edu.ua/opacunicode/index.php?url=%2Fnotices%2Findex%2FIdNotice%3A354983%2FSource%3Adefault |date=5 березня 2016 }}
{{Бібліоінформація}}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Науковці Одеси]]
[[Категорія:Науковці Одеси]]
[[Категорія:Одеські історики]]
[[Категорія:Одеські історики]]

Поточна версія на 16:36, 18 квітня 2023

Лернер Микола Осипович
ПсевдоЛ. Н.[1]
Народився19 лютого (3 березня) 1877[2][1] або 3 березня 1877(1877-03-03)[1]
Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер14 жовтня 1934(1934-10-14)[2][1] (57 років)
Ленінград, РСФРР, СРСР
Країна Російська імперія
 СРСР
Діяльністьадвокат, літературознавець
Галузьлітературознавство
Alma materОНУ ім. І. І. Мечникова
Знання мовросійська[2]

Микола Осипович Лернер (19 лютого (3 березня) 1877, Одеса 14 жовтня 1934, Ленінград, сьогодні Санкт-Петербург) — літературознавець, Історик російської літератури, культури Одеси першої половини ХІХ ст., драматург.

Життєпис та науковий доробок

[ред. | ред. код]

Народився в Одесі у родині єврейського громадського діяча та історика Осипа Лернера.

Вищу освіту отримав на юрфаці Імператорського Новоросійського університету. Згодом працював у судових закладах.

На початку своєї наукової кар'єри, подібно до свого батька, М. Лернер був істориком-краєзнавцем. Перші його статті з'явились на сторінках неофіційної частини «Ведомостей одесского градоначальства», який редагував його батько. М. Лернер був обраний членом Імператорського Одеського товариства історії і старожитностей, на засіданнях якого виголосив низку краєзнавчих доповідей. На початку ХХ століття переїхав до Санкт-Петербургу, але не поривав зв'язків з Одесою. 1912 був обраний у члени Одеського бібліографічного товариства при Імператорському Новоросійському університеті. Активно публікувався в історико-літературних та літературних виданнях.

Публікувався в часописах «Русская старина», «Русский архив», «Исторический вестник».

У науці набув відомості як один з перших ґрунтовних дослідників життя та творчості О. Пушкіна, якому присвятив праці: «А. С. Пушкин. Труды и дни» (Москва, 1903; С.-Петербург, 1910), «Проза Пушкина» (Москва; Петроград, 1923), «Рассказы о Пушкине» (Москва; Ленинград, 1929). Вперше зробив зведення основних даних про роботу О. Пушкіна над «Словом о полку Ігоревім»[3], чим привернув увагу до вивчення архівних джерел, що дало змогу показати глибокий інтерес поета до давньої пам'ятки літератури.

Автор низки публікацій про творчість В. Бєлінського, П. Чаадаєва, А. Григор'єва, М. Лєскова, А. Фета та ін.

Написав кілька п'єс: «Николай І» (1922), «Растрата» (1927), «Гоголь над бездною» (1934), «Властитель дум. Чернышевский» (1939; усі — Москва)[4].

Головною його заслугою як історика Одеси слід визнати оприлюднення низки матеріалів з архіву колишнього Новоросійського генерал-губернатора. Історика цікавили перш за все питання історії літератури, журналістики та побуту старої Одеси. Для дослідження одеських сторінок біографії М. Гоголя він залучив спогади одеського старожила.

Праці

[ред. | ред. код]
  • Первая одесская газета // ЗООИД. — Т. 23. — 1901;
  • Письмо А. Н. Оленина к А. Ланжерону // ЗООИД. — Т. 23. — 1901. (протокол);
  • Несколько новых слов о пребывании Гоголя в Одессе в 1850—1851 годах // Русская старина. — 1901. — Т. 11;
  • К биографии гр. К. А. Разумовского // ЗООИД. — Т. 24. — 1902;
  • Об одном стихотворении В. Г. Теплякова // ЗООИД. — Т. 24. — 1902;
  • Переписка Новороссийского генерал-губернатора графа А. Г. Строганова с начальником ІІІ отделения кн. В. А. Долгоруковым // Минувшие годы. — 1908. — № 7;
  • Сношения Одессы с «Молодой Европой» в 1835 году // Минувшие годы. — 1908.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д Литераторы Санкт-Петербурга. ХХ век / под ред. О. В. Богданова
  2. а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Лапицкий И. П. «Слово о полку Игореве» в оценке Пушкина // Слово: сб. исследований и статей. — Москва ; Ленинград, 1950.
  4. Савченко, О. В. Лернер Микола Осипович. Енциклопедія сучасної України. Архів оригіналу за 20 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022.

Література

[ред. | ред. код]
  • Лернер Н. О. // Еврейская энциклопедия. — Т. Х. — СПБ. — С.174.

Посилання

[ред. | ред. код]

Музичко Олександр Євгенович — Лернер Микола Осипович [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]