Трюгве Гальвдан Лі: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Інструкція каже: Gei = Ей (Geiteryggen – Ейтерюґґен), а відтворювач гугл-перекладу - радше Яй...
Немає опису редагування
Рядок 32: Рядок 32:
У [[1937]] році був обраний у [[Стортинг|Парламент Норвегії]] від провінції [[Акерсгус]]. В уряді Робітничої партії з [[1935]] по [[1939]] рік обіймав посаду міністра юстиції, потім, з липня по вересень [[1939]] року, пост міністра торгівлі і промисловості. Лі, що свого часу підтримав [[Жовтневий переворот 1917|Жовтневий переворот]] та ще особисто розмовляв з [[Ленін Володимир Ілліч|Леніним]] та виступив за надання [[Троцький Лев Давидович|Леву Троцькому]] [[Політичний притулок|політичного притулку]] в Норвегії (1935).
У [[1937]] році був обраний у [[Стортинг|Парламент Норвегії]] від провінції [[Акерсгус]]. В уряді Робітничої партії з [[1935]] по [[1939]] рік обіймав посаду міністра юстиції, потім, з липня по вересень [[1939]] року, пост міністра торгівлі і промисловості. Лі, що свого часу підтримав [[Жовтневий переворот 1917|Жовтневий переворот]] та ще особисто розмовляв з [[Ленін Володимир Ілліч|Леніним]] та виступив за надання [[Троцький Лев Давидович|Леву Троцькому]] [[Політичний притулок|політичного притулку]] в Норвегії (1935).


З початком [[Друга світова війна|Другої світової війни]] Лі був призначений міністром постачання та судноплавства. Під час [[Третій Рейх|німецького]] вторгнення за його наказом весь норвезький [[флот]] пішов в [[порт]]и [[Антигітлерівська коаліція|антигітлерівської коаліції]], щоб не стати здобиччю ворога. У [[червень|червні]] [[1940]] року, після окупації країни Німеччиною, виїхав до [[Велика Британія|Великої Британії]], оскільки норвезький уряд прийняв рішення звідти продовжувати боротьбу з Третім рейхом. У [[грудень|грудні]] був призначений виконуючим обов'язки міністра закордонних справ, а в лютому 1941 року — міністром закордонних справ Норвегії. У [[1945]] році переобраний до парламенту. [[12 червня]] [[1945]] року уряд, до складу якого входив Трюгве Лі, подав у відставку. Лі був призначений міністром закордонних справ тимчасового коаліційного кабінету та міністром закордонних справ в уряді Робітничої партії нового складу у жовтні 1945 року.
З початком [[Друга світова війна|Другої світової війни]] Лі був призначений міністром постачання та судноплавства. Під час [[Третій Рейх|німецького]] вторгнення за його наказом весь норвезький [[флот]] пішов в [[порт]]и [[Антигітлерівська коаліція|антигітлерівської коаліції]], щоб не стати здобиччю ворога. У [[червень|червні]] [[1940]] року, після окупації країни Німеччиною, виїхав до [[Велика Британія|Великої Британії]], оскільки норвезький уряд ухвалив рішення звідти продовжувати боротьбу з Третім рейхом. У [[грудень|грудні]] був призначений виконувачем обов'язки міністра закордонних справ, а в лютому 1941 року — міністром закордонних справ Норвегії. У [[1945]] році переобраний до парламенту. [[12 червня]] [[1945]] року уряд, до складу якого входив Трюгве Лі, подав у відставку. Лі був призначений міністром закордонних справ тимчасового коаліційного кабінету та міністром закордонних справ в уряді Робітничої партії нового складу у жовтні 1945 року.


Лі очолював норвезьку делегацію на [[Сан-Франциско|Сан-Франциській]] конференції з питання про створення міжнародної організації [[Рада Безпеки ООН|Ради Безпеки ООН]], брав участь в підготовці [[Статут ООН|Статуту ООН]]. Очолював норвезьку делегацію на Генеральній асамблеї Об'єднаннях Націй де [[1 лютого]] [[1946]] року він був обраний першим [[Генеральний секретар ООН|Генеральним секретарем Організації Об'єднаних Націй]]. [[1 листопада]] [[1950]] року Генеральна Асамблея продовжила його термін повноважень ще на три роки — починаючи з [[1 лютого]] [[1951]] року.
Лі очолював норвезьку делегацію на [[Сан-Франциско|Сан-Франциській]] конференції з питання про створення міжнародної організації [[Рада Безпеки ООН|Ради Безпеки ООН]], брав участь в підготовці [[Статут ООН|Статуту ООН]]. Очолював норвезьку делегацію на Генеральній асамблеї Об'єднаннях Націй де [[1 лютого]] [[1946]] року він був обраний першим [[Генеральний секретар ООН|Генеральним секретарем Організації Об'єднаних Націй]]. [[1 листопада]] [[1950]] року Генеральна Асамблея продовжила його термін повноважень ще на три роки — починаючи з [[1 лютого]] [[1951]] року.

Версія за 13:20, 10 червня 2023

Трюгве Гальвдан Лі
норв. Trygve Halvdan Lie
Трюгве Гальвдан Лі
Трюгве Гальвдан Лі
1-й Генеральний секретар ООН
2 лютого 1946 — 10 листопада 1952
Попередник: Гледвин Джебб (в. о.)
Наступник: Даґ Гаммаршельд
 
Ім'я при народженні: бук. Trygve Halvdan Lie
Народження: 16 липня 1896(1896-07-16)
Осло, Норвегія
Смерть: 30 грудня 1968(1968-12-30) (72 роки)
Ейлу (Geilo), Норвегія
Причина смерті: інфаркт міокарда
Країна: Норвегія
Релігія: лютеранство і Церква Норвегії
Освіта: Університет Осло
Партія: Норвезька робітнича партія
Шлюб: Hjørdis Jørgensend[1]
Діти: Sissel Lied
Автограф:
Нагороди:
Медаль «За видатні цивільні досягнення» кавалер Великого хреста ордена Святого Олафа Орден Данеброг (Данія) Grand Cross of the Order of the Dannebrog

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Трюгве Гальвдан Лі (норв. Trygve Halvdan Lie; 16 липня 1896, Осло, Норвегія — 30 грудня 1968, Ейлу, Норвегія) — норвезький політичний діяч, у період з 1946 по 1952 роки — 1-й вибраний Генеральний секретар ООН.

Біографія

Трюгве Лі народився в Осло. Його батько, Мартін Лі, був теслярем за професією. Він покинув сім'ю у 1902 році та емігрував у США. Його мати, Гільда, володіла пансіонатом у передмісті Осло. Вчився в Університеті Осло, де в 1919 році здобув диплом юриста. У 1911 році вступив в молодіжну організацію Норвезької робітничої партії. З 1919 по 1922 рік був помічником секретаря Робітничої партії, а з 1922 по 1935 рік — юрисконсультом Норвезької федерації профспілок, а у 1926 році став національним виконавчим секретарем Робітничої партії. У період з 1919 по 1921 був головним редактором газети Det 20 århundre (21 століття).

У 1937 році був обраний у Парламент Норвегії від провінції Акерсгус. В уряді Робітничої партії з 1935 по 1939 рік обіймав посаду міністра юстиції, потім, з липня по вересень 1939 року, пост міністра торгівлі і промисловості. Лі, що свого часу підтримав Жовтневий переворот та ще особисто розмовляв з Леніним та виступив за надання Леву Троцькому політичного притулку в Норвегії (1935).

З початком Другої світової війни Лі був призначений міністром постачання та судноплавства. Під час німецького вторгнення за його наказом весь норвезький флот пішов в порти антигітлерівської коаліції, щоб не стати здобиччю ворога. У червні 1940 року, після окупації країни Німеччиною, виїхав до Великої Британії, оскільки норвезький уряд ухвалив рішення звідти продовжувати боротьбу з Третім рейхом. У грудні був призначений виконувачем обов'язки міністра закордонних справ, а в лютому 1941 року — міністром закордонних справ Норвегії. У 1945 році переобраний до парламенту. 12 червня 1945 року уряд, до складу якого входив Трюгве Лі, подав у відставку. Лі був призначений міністром закордонних справ тимчасового коаліційного кабінету та міністром закордонних справ в уряді Робітничої партії нового складу у жовтні 1945 року.

Лі очолював норвезьку делегацію на Сан-Франциській конференції з питання про створення міжнародної організації Ради Безпеки ООН, брав участь в підготовці Статуту ООН. Очолював норвезьку делегацію на Генеральній асамблеї Об'єднаннях Націй де 1 лютого 1946 року він був обраний першим Генеральним секретарем Організації Об'єднаних Націй. 1 листопада 1950 року Генеральна Асамблея продовжила його термін повноважень ще на три роки — починаючи з 1 лютого 1951 року.

На посаді Генерального секретаря Лі прагнув зупинити назріваючі конфлікти такі як Корейська війна, Блокаду Західного Берліна, кризу в Кашмірі), домогтися міжнародного визнання для Ізраїлю, Індонезії та КНР, не дозволив увійти до складу ООН франкістській Іспанії. Піддавався запеклій критиці за нерішучість та під тиском як США, так і СРСР, Лі подав у відставку в листопаді 1952 року.

Після відставки з Організації Об'єднаних Націй Лі обіймав посади губернатора Акерсгуса та був головою Норвезької ради з енергетики. У 1959 році за дорученням короля Улафа V був посередником в процесі врегулювання територіальних суперечок Італії та Ефіопії у Сомалі.

Особисте життя

У 1921 році одружився. Мав трьох дочок: Сесіль, Гурі та Матте.

Примітки

Література

Посилання

Попередник: Генеральний секретар ООН
2 лютого 194610 листопада 1952
Наступник:
' Даг Хаммаршельд