Первісна борозна (ритуал): відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Romulus pointing out the sport where Rome should be built (BM 1891,1116.176).jpg|міні|[[Ромул]] прокладає первісну борозну навколо майбутнього [[Рим]]а, використовуючи плуг із бронзовим [[Леміш (сільське господарство)|лемішем]]. Літографія ХІХ ст.]] |
|||
[[Файл:Fregio architettonico col solco primario della colonia aquileiese, I sec. dc.jpg|міні|Проведення первісної борозни навколо майбутньої [[Аквілея|Аквілеї]] 181 року до н. е. Зображення середини І ст.]] |
[[Файл:Fregio architettonico col solco primario della colonia aquileiese, I sec. dc.jpg|міні|Проведення первісної борозни навколо майбутньої [[Аквілея|Аквілеї]] 181 року до н. е. Зображення середини І ст.]] |
||
'''Первісна борозна''' ({{lang-la|sulcus primigenius}}, «початкова борозна») — найперша [[Борозна (рільництво)|борозна]], яку проорювали під час [[Стародавній Рим|давньоримського]] ритуалу заснування нового міста. Обряд має [[етруски|етруське]] походження{{sfn|Lukas Bormann|1994|с=31}}. |
'''Первісна борозна''' ({{lang-la|sulcus primigenius}}, «початкова борозна») — найперша [[Борозна (рільництво)|борозна]], яку проорювали під час [[Стародавній Рим|давньоримського]] ритуалу заснування нового міста. Обряд має [[етруски|етруське]] походження{{sfn|Lukas Bormann|1994|с=31}}. |
||
| Рядок 4: | Рядок 5: | ||
== Ритуал == |
== Ритуал == |
||
[[Файл:Maria 9 3750663.jpg|міні|Денарій Гая Марія Капітона, 81 р. до н.е. На реверсі — орач з упряжкою волів]] |
[[Файл:Maria 9 3750663.jpg|міні|Денарій Гая Марія Капітона, 81 р. до н.е. На реверсі — орач з упряжкою волів]] |
||
| ⚫ | |||
Опис ритуалу |
Опис ритуалу залишили давньоримський письменник ІІ століття [[Гігін Молодший]] та інші. |
||
За легендою, ритуал започаткував [[Ромул]], коли він проорав первісну борозну навколо майбутнього [[Рим]]а{{sfn|Публій Корнелій Тацит|2013|с=400}}. |
За легендою, ритуал започаткував [[Ромул]], коли він проорав первісну борозну навколо майбутнього [[Рим]]а{{sfn|Публій Корнелій Тацит|2013|с=400}}. |
||
| Рядок 11: | Рядок 12: | ||
Ритуальний акт заснування складався з двох важливих процедур: окреслення території за допомогою первісної борозни (sulcus primigenius) і розподілу ділянок землі легатом (sortitio). |
Ритуальний акт заснування складався з двох важливих процедур: окреслення території за допомогою первісної борозни (sulcus primigenius) і розподілу ділянок землі легатом (sortitio). |
||
Першу частину ритуалу проводили [[жрецтво|жерці]]. Вони запрягали пару — бика і корову — і по колу [[За годинниковою стрілкою і проти годинникової стрілки|проти сонця]] [[плуг]]ом проорювали борозну, яка зовні мала рівчак, а зсередини — гребінь. Це символізувало перший [[Мур (архітектура)|мур]] навколо закладеного міста. Борозна переростала у рів, а гребінь — у мури. У місцях, де планувалося поставити брами, плуг піднімали і борозну переривали{{sfn|Lukas Bormann|1994|с=31}}. |
Першу частину ритуалу проводили [[жрецтво|жерці]]. Вони запрягали пару білої худоби — бика і корову — і по колу [[За годинниковою стрілкою і проти годинникової стрілки|проти сонця]] [[плуг]]ом проорювали борозну, яка зовні мала рівчак, а зсередини — гребінь. Це символізувало перший [[Мур (архітектура)|мур]] навколо закладеного міста. Борозна переростала у рів, а гребінь — у мури. У місцях, де планувалося поставити брами, плуг піднімали і борозну переривали{{sfn|Lukas Bormann|1994|с=31}}{{sfn|Albrecht von Blumenthal|1952|с=1867–1876}}{{sfn|Oxford University Press|1929|с=392–396}}. |
||
Первісна борозна відрізняється від [[Померій|померію]]. Померій, імовірно, був священною межею і він завжди неперервний, а первісна борозна переривалася. Сам процес заснування міст латиною називався ''urvare''. Сюди належить слово ''*urbare'', від якого походять ''urbs'' (місто) й ''[[урбанізація]]''. |
Первісна борозна відрізняється від [[Померій|померію]]. Померій, імовірно, був священною межею і він завжди неперервний, а первісна борозна переривалася. Сам процес заснування міст латиною називався ''urvare''. Сюди належить слово ''*urbare'', від якого походять ''urbs'' (місто) й ''[[урбанізація]]''. |
||
| Рядок 18: | Рядок 19: | ||
== Нумізматика == |
== Нумізматика == |
||
| ⚫ | |||
[[Файл:Hadrian founder Aelia Capitolina.jpg|міні|Монета Адріана на честь заснування Елії Капітоліни]] |
[[Файл:Hadrian founder Aelia Capitolina.jpg|міні|Монета Адріана на честь заснування Елії Капітоліни]] |
||
Ритуал орання первісної борозни відображений на кількох римських і провінційних монетах: |
Ритуал орання первісної борозни відображений на кількох римських і провінційних монетах: |
||
| Рядок 33: | Рядок 35: | ||
== Джерела == |
== Джерела == |
||
* {{книга|автор=Albrecht von Blumenthal|частина=Pomerium|посилання частина=https://de.wikisource.org/wiki/RE:Pomerium|заголовок=Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft|оригінал=|посилання=|відповідальний=|видання=|місце=Stuttgart|видавництво=|рік=1952|том=XXI,2|сторінки=1867–1876|сторінок=|серія=|isbn=|тираж=|ref=Albrecht von Blumenthal}} |
|||
* {{книга|автор=Johann Jakob Bachofen|частина=|посилання частина=|заголовок=Die Sage Von Tanaquil Eine Untersuchung Über Den Orientalismus in Rom Und Italien|оригінал=|посилання=https://books.google.de/books?id=WfsKAAAAQAAJ&pg=PA312#v=onepage&q&f=false|відповідальний=|видання=|місце=Basel|видавництво=Heidelberg, Mohr.|рік=1870|том=|сторінки=312|сторінок=|серія=|isbn=|тираж=|ref=}} |
* {{книга|автор=Johann Jakob Bachofen|частина=|посилання частина=|заголовок=Die Sage Von Tanaquil Eine Untersuchung Über Den Orientalismus in Rom Und Italien|оригінал=|посилання=https://books.google.de/books?id=WfsKAAAAQAAJ&pg=PA312#v=onepage&q&f=false|відповідальний=|видання=|місце=Basel|видавництво=Heidelberg, Mohr.|рік=1870|том=|сторінки=312|сторінок=|серія=|isbn=|тираж=|ref=}} |
||
* {{книга|автор=Lukas Bormann|частина=|посилання частина=|заголовок=Philippi — Stadt und Christengemeinde zur Zeit des Paulus|оригінал=|посилання=|відповідальний=|видання=|місце=Leiden, New York, Koln|видавництво=E.J.Brill|рік=1994|том=|сторінки=|сторінок=|серія=|isbn=|тираж=|ref=Lukas Bormann}} |
* {{книга|автор=Lukas Bormann|частина=|посилання частина=|заголовок=Philippi — Stadt und Christengemeinde zur Zeit des Paulus|оригінал=|посилання=https://books.google.com.ua/books?id=teZ5DwAAQBAJ&printsec=frontcover&source=gbs_book_other_versions_r&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false|відповідальний=|видання=|місце=Leiden, New York, Koln|видавництво=E.J.Brill|рік=1994|том=|сторінки=|сторінок=|серія=|isbn=|тираж=|ref=Lukas Bormann}} |
||
* {{книга|автор=Samuel Ball Platner, Thomas Ashby|частина=Pomerium|посилання частина=http://penelope.uchicago.edu/Thayer/E/Gazetteer/Places/Europe/Italy/Lazio/Roma/Rome/_Texts/PLATOP*/Pomerium.html|заголовок=Topographical Dictionary of Ancient Rome|оригінал=|посилання=|відповідальний=|видання=|місце=London|видавництво=Oxford University Press|рік=1929|том=|сторінки=392–396|сторінок=|серія=|isbn=|тираж=|ref=Oxford University Press}} |
|||
* {{книга|автор=William Smith|частина=Capito, C. Marius|посилання частина=https://archive.org/details/DictionaryOfGreekAndRomanBiographyAndMythology/Dictionary%20of%20Greek%20and%20Roman%20Biography%20and%20Mythology%20-%20Vol%201/page/n612/mode/1up?view=theater|заголовок=Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology|оригінал=|посилання=|відповідальний=|видання=|місце=Boston|видавництво=|рік=1867|том=I|сторінки=603|сторінок=|серія=|isbn=|тираж=|ref=Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology}} |
* {{книга|автор=William Smith|частина=Capito, C. Marius|посилання частина=https://archive.org/details/DictionaryOfGreekAndRomanBiographyAndMythology/Dictionary%20of%20Greek%20and%20Roman%20Biography%20and%20Mythology%20-%20Vol%201/page/n612/mode/1up?view=theater|заголовок=Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology|оригінал=|посилання=|відповідальний=|видання=|місце=Boston|видавництво=|рік=1867|том=I|сторінки=603|сторінок=|серія=|isbn=|тираж=|ref=Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology}} |
||
* {{книга|автор=[[Тацит|Публій Корнелій Тацит]]|частина=|посилання частина=|заголовок=Аннали. З часу відходу божественного Авґуста|оригінал=|посилання=https://chtyvo.org.ua/authors/Publius_Cornelius_Tacitus/Annaly_Z_chasu_vidkhodu_bozhestvennoho_Avgusta/|відповідальний=|видання=|місце={{К.}}|видавництво=Український письменник|рік=2013|том=|сторінки=400|сторінок=|серія=|isbn=|тираж=|ref=Публій Корнелій Тацит}} |
* {{книга|автор=[[Тацит|Публій Корнелій Тацит]]|частина=|посилання частина=|заголовок=Аннали. З часу відходу божественного Авґуста|оригінал=|посилання=https://chtyvo.org.ua/authors/Publius_Cornelius_Tacitus/Annaly_Z_chasu_vidkhodu_bozhestvennoho_Avgusta/|відповідальний=|видання=|місце={{К.}}|видавництво=Український письменник|рік=2013|том=|сторінки=400|сторінок=|серія=|isbn=|тираж=|ref=Публій Корнелій Тацит}} |
||
Поточна версія на 12:48, 2 вересня 2023
.jpg)
Первісна борозна (лат. sulcus primigenius, «початкова борозна») — найперша борозна, яку проорювали під час давньоримського ритуалу заснування нового міста. Обряд має етруське походження[1].
Опис ритуалу залишили давньоримський письменник ІІ століття Гігін Молодший та інші.
За легендою, ритуал започаткував Ромул, коли він проорав первісну борозну навколо майбутнього Рима[2].
Ритуальний акт заснування складався з двох важливих процедур: окреслення території за допомогою первісної борозни (sulcus primigenius) і розподілу ділянок землі легатом (sortitio).
Першу частину ритуалу проводили жерці. Вони запрягали пару білої худоби — бика і корову — і по колу проти сонця плугом проорювали борозну, яка зовні мала рівчак, а зсередини — гребінь. Це символізувало перший мур навколо закладеного міста. Борозна переростала у рів, а гребінь — у мури. У місцях, де планувалося поставити брами, плуг піднімали і борозну переривали[1][3][4].
Первісна борозна відрізняється від померію. Померій, імовірно, був священною межею і він завжди неперервний, а первісна борозна переривалася. Сам процес заснування міст латиною називався urvare. Сюди належить слово *urbare, від якого походять urbs (місто) й урбанізація.
Під час другої частини під орудою легата відбувалося жеребкування, унаслідок якого між поселенцями розподіляли ділянки землі[1].
Ритуал орання первісної борозни відображений на кількох римських і провінційних монетах:
- срібний денарій монетного тріумвіра Гая Марія Капітона, на реверсі якого сцена з оранкою, 81 рік до н.е.[5];
- срібна монета імператора Октавіана Августа зі сценою заснування Нікополя, Епір, 30 — 29 роки до н.е.;
- бронзова монета імператора Октавіана Августа зі сценою заснування Колонії Юлія, Кілікія, близько 31 року до н.е.;
- бронзова монета Октавіана Августа зі сценою заснування міста Філіппи, Македонія, 27 рік до н.е. — 14 рік н.е.[6];
- бронзова монета імператора Калігули на честь заснування міста Цезаравгуста, Тарраконська Іспанія, 37 — 41 роки н.е.;
- бронзова монета імператора Адріана на честь заснування Елії Капітоліни;
- бронзова монета імператора Антоніна Пія, Комама[en], Пісідія, 138 — 161 роки;
- бронзова монета Геліогабала, Петра, 218 — 222 роки[7].
- ↑ а б в Lukas Bormann, 1994, с. 31.
- ↑ Публій Корнелій Тацит, 2013, с. 400.
- ↑ Albrecht von Blumenthal, 1952, с. 1867–1876.
- ↑ Oxford University Press, 1929, с. 392–396.
- ↑ Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology, 1867, с. 603.
- ↑ Augustus and two ploughing priests (RPC I, 1656). Roman Provincial Coinage online. Процитовано 2 вересня 2023.
- ↑ Sulcus Primigenius. Forum Ancient Coins.
- Albrecht von Blumenthal. Pomerium // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft. — Stuttgart, 1952. — Т. XXI,2. — С. 1867–1876.
- Johann Jakob Bachofen. Die Sage Von Tanaquil Eine Untersuchung Über Den Orientalismus in Rom Und Italien. — Basel : Heidelberg, Mohr, 1870. — С. 312.
- Lukas Bormann. Philippi — Stadt und Christengemeinde zur Zeit des Paulus. — Leiden, New York, Koln : E.J.Brill, 1994.
- Samuel Ball Platner, Thomas Ashby. Pomerium // Topographical Dictionary of Ancient Rome. — London : Oxford University Press, 1929. — С. 392–396.
- William Smith. Capito, C. Marius // Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology. — Boston, 1867. — Т. I. — С. 603.
- Публій Корнелій Тацит. Аннали. З часу відходу божественного Авґуста. — К. : Український письменник, 2013. — С. 400.