З позамежжя (оповідання): відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Bluelink 1 book for Перевірність (20230501)) #IABot (v2.0.9.3) (GreenC bot |
Немає опису редагування |
||
Рядок 8: | Рядок 8: | ||
}} |
}} |
||
'''З позамежжя''' ({{Lang-en|From Beyond}}) |
'''З позамежжя''' ({{Lang-en|From Beyond}}) — оповідання американського письменника [[Говард Лавкрафт|Говарда Лавкрафта]] в жанрі жахів, написане у 1920 році та вперше опубліковане в журналі "The Fantasy Fan" у червні 1934 року. |
||
== Сюжет == |
== Сюжет == |
||
Розповідь ведеться від першої особи - неназваного оповідача, який детально описує свій досвід роботи з науковцем на ім'я Кроуфорд Тіллінгхаст. Тіллінгхаст створює електронний пристрій, який випромінює резонансну хвилю, що стимулює шишкоподібну залозу людини, тим самим дозволяючи їй сприймати площини існування поза межами загальноприйнятої реальності. |
Розповідь ведеться від першої особи - неназваного оповідача, який детально описує свій досвід роботи з науковцем, на ім'я Кроуфорд Тіллінгхаст. Тіллінгхаст створює електронний пристрій, який випромінює резонансну хвилю, що стимулює шишкоподібну залозу людини, тим самим дозволяючи їй сприймати площини існування поза межами загальноприйнятої реальності. |
||
Ділячись досвідом з Тіллінгхастом, оповідач пізнає напівпрозоре, міжвимірне середовище, яке накладається на нашу власну визнану реальність. З цієї перспективи він бачить орди дивних і жахливих істот, які не піддаються опису. Тіллінгхаст розповідає, що він використовував свою машину, щоб переносити домашню прислугу в площину реальності, що перекриває його. Він також виявляє, що ефект працює в обох напрямках і дозволяє міжвимірним істотам, мешканцям альтернативного виміру, сприймати людей. На слуг Тіллінгхаста напала і вбила одна з таких міжвимірних істот, і Тіллінгхаст повідомляє оповідачеві, що вона стоїть прямо за ним. Наляканий до нестями, оповідач дістає пістолет і стріляє в машину, знищуючи її. Тіллінгхаст одразу після цього помирає внаслідок апоплексичного удару. Поліція розслідує місце злочину і заносить до протоколу, що Тіллінгхаст убив слуг, |
Ділячись досвідом з Тіллінгхастом, оповідач пізнає напівпрозоре, міжвимірне середовище, яке накладається на нашу власну визнану реальність. З цієї перспективи він бачить орди дивних і жахливих істот, які не піддаються опису. Тіллінгхаст розповідає, що він використовував свою машину, щоб переносити домашню прислугу в площину реальності, що перекриває його. Він також виявляє, що ефект працює в обох напрямках і дозволяє міжвимірним істотам, мешканцям альтернативного виміру, сприймати людей. На слуг Тіллінгхаста напала і вбила одна з таких міжвимірних істот, і Тіллінгхаст повідомляє оповідачеві, що вона стоїть прямо за ним. Наляканий до нестями, оповідач дістає пістолет і стріляє в машину, знищуючи її. Тіллінгхаст одразу після цього помирає внаслідок апоплексичного удару. Поліція розслідує місце злочину і заносить до протоколу, що Тіллінгхаст убив слуг, попри те, що їхні останки так і не були знайдені. |
||
== Персонажі == |
== Персонажі == |
||
Рядок 31: | Рядок 31: | ||
== Критика == |
== Критика == |
||
У книзі "Наукова фантастика: Ранні роки" ({{Lang-en|Science-Fiction: The Early Years}}) описує концепції "Позамежжя" як "дуже цікаві, |
У книзі "Наукова фантастика: Ранні роки" ({{Lang-en|Science-Fiction: The Early Years}}) описує концепції "Позамежжя" як "дуже цікаві, попри жорстке, незріле письмо"<ref>{{Cite book |
||
|title=Science-Fiction: The Early Years. |
|title=Science-Fiction: The Early Years. |
||
|url=https://archive.org/details/sciencefictionea0000blei |
|url=https://archive.org/details/sciencefictionea0000blei |
Версія за 06:21, 8 вересня 2023
Автор | Говард Лавкрафт |
---|---|
Країна | США |
Мова | англійська |
Жанр | горор |
Видано | 1934 |
Перекладач(і) | Остап Українець, Катерина Дудка |
Попередній твір | Селефаїс |
Наступний твір | Ньярлатотеп |
З позамежжя (англ. From Beyond) — оповідання американського письменника Говарда Лавкрафта в жанрі жахів, написане у 1920 році та вперше опубліковане в журналі "The Fantasy Fan" у червні 1934 року.
Сюжет
Розповідь ведеться від першої особи - неназваного оповідача, який детально описує свій досвід роботи з науковцем, на ім'я Кроуфорд Тіллінгхаст. Тіллінгхаст створює електронний пристрій, який випромінює резонансну хвилю, що стимулює шишкоподібну залозу людини, тим самим дозволяючи їй сприймати площини існування поза межами загальноприйнятої реальності.
Ділячись досвідом з Тіллінгхастом, оповідач пізнає напівпрозоре, міжвимірне середовище, яке накладається на нашу власну визнану реальність. З цієї перспективи він бачить орди дивних і жахливих істот, які не піддаються опису. Тіллінгхаст розповідає, що він використовував свою машину, щоб переносити домашню прислугу в площину реальності, що перекриває його. Він також виявляє, що ефект працює в обох напрямках і дозволяє міжвимірним істотам, мешканцям альтернативного виміру, сприймати людей. На слуг Тіллінгхаста напала і вбила одна з таких міжвимірних істот, і Тіллінгхаст повідомляє оповідачеві, що вона стоїть прямо за ним. Наляканий до нестями, оповідач дістає пістолет і стріляє в машину, знищуючи її. Тіллінгхаст одразу після цього помирає внаслідок апоплексичного удару. Поліція розслідує місце злочину і заносить до протоколу, що Тіллінгхаст убив слуг, попри те, що їхні останки так і не були знайдені.
Персонажі
Найкращий друг оповідача, Тіллінгхаст, дослідник "фізичного та метафізичного". Оповідач, якого характеризують як людину "почуття і дії", описує його фізичну трансформацію після того, як йому вдалося провести успішні експерименти: "Неприємно бачити, як кремезний чоловік раптом схуд, а ще гірше, коли мішкувата шкіра стає жовтою або сірою, очі запалими, обведеними колами і неприродно світяться, лоб пронизаний венами і гофрований, а руки тремтять і смикаються".
У першій чернетці оповідання Лавкрафт назвав персонажа Генрі Еннеслі; він замінив це ім'я на ім'я, складене з двох старих провіденсівських прізвищ[1]. У "Випадку з Чарльзом Декстером Вордом" Лавкрафт згадує "бувалих солярів, які обслуговували ... великі бриги Браунів, Крофордів і Тіллінгастів"; Джеймс Тіллінгаст і Еліза Тіллінгаст є другорядними персонажами в цьому оповіданні.
Критика
У книзі "Наукова фантастика: Ранні роки" (англ. Science-Fiction: The Early Years) описує концепції "Позамежжя" як "дуже цікаві, попри жорстке, незріле письмо"[2]. С. Т. Джоші вважає, що "навряд чи "Позамежжя" ... коли-небудь буде вважатися одним з найкращих оповідань Лавкрафта", через "його недбалий стиль, мелодраматичну надмірність і загальну банальність сюжету"[3]. Джоші також вважає посилання Кроуфорда Тіллінгхаста на шишкоподібну залозу жартом над Рене Декартом, який припускав, що ця залоза є точкою посередництва між матеріальним тілом і нематеріальною душею[4].
Екранізація
"З позамежжя" був адаптований в однойменний фільм 1986 року режисером фільмів жахів Стюартом Гордоном. У фільмі доктор Кроуфорд Тіллінгхаст (Джеффрі Комбс) виконує іншу роль - обережного асистента божевільного, одержимого доктора Едварда Преторіуса. Оповідання також стало джерелом натхнення для фільму жахів 2013 року "Глава Баньши"[en], який вільно адаптує його та фільм Гордона 1986 року.
Примітки
- ↑ S.T., Joshi; David E., Schultz (2004). An H.P. Lovecraft Encyclopedia. Hippocampus Press. с. 94. ISBN 978-0974878911.
- ↑ Bleiler, Richard; Bleiler, E. F. (1990). Science-Fiction: The Early Years. Kent State University Press. с. 454. ISBN 9780873384162..
{{cite book}}
: Перевірте значення|isbn=
: недійсний символ (довідка) - ↑ Joshi, p. 18.
- ↑ Joshi, pp. 18–19.
Посилання
- З позамежжя у бібліотеці Лавкрафта.