Фольксґемайншафт: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
{{italic title}}
{{italic title}}
'''''Volksgemeinschaft''''' ({{IPA-de|ˈfɔlksɡəˌmaɪnʃaft|3=De-Volksgemeinschaft.ogg}})&nbsp;—[[Німецька мова|&nbsp;німецький]] вираз, що означає «народна спільнота»,<ref>Peter Fritzsche. ''Life and Death in the Third Reich''. President and Fellows of Harvard College, 2008. p. 38.</ref> «національна спільнота»,<ref>Timothy W. Mason. ''Social Policy in the Third Reich: The Working Class and the National Community''. Berg Publishers, 1993. Editor's Note, p. xvii.</ref> або «расова спільнота»,<ref>Joseph W. Bendersky. ''A Concise History of Nazi Germany''. Rowman & Littlefield Publishers, 2014. p. 32.</ref> залежно від перекладу складового терміну Volk. Цей вираз став популярним під час [[Перша світова війна|Першої світової війни]], коли німці об'єдналися на підтримку війни, і багато хто відчув «полегшення від того, що одним махом всі соціальні та політичні розбіжності можуть бути вирішені у великому національному рівнянні».<ref name="Grunberger44">Richard Grunberger, ''A Social History of the Third Reich'', London: Weidenfeld and Nicolson, 1971, p. 44.</ref> Ідея Volksgemeinschaft ґрунтувалася на ідеї об'єднання людей, незважаючи на класові відмінності, для досягнення національної мети<ref name="FR39">Fritzsche, p. 39.</ref>, і надії на те, що національна єдність «знищить усі конфлікти&nbsp;—&nbsp;між роботодавцями і найманими працівниками, містом і селом, виробниками і споживачами, промисловістю і ремеслом».<ref name="Grunberger44"/>
'''''Volksgemeinschaft''''' ({{IPA-de|ˈfɔlksɡəˌmaɪnʃaft|3=De-Volksgemeinschaft.ogg}})&nbsp;—[[Німецька мова|&nbsp;німецький]] вираз, що означає «народна спільнота»,<ref>Peter Fritzsche. ''Life and Death in the Third Reich''. President and Fellows of Harvard College, 2008. p. 38.</ref> «національна спільнота»,<ref>Timothy W. Mason. ''Social Policy in the Third Reich: The Working Class and the National Community''. Berg Publishers, 1993. Editor's Note, p. xvii.</ref> або «расова спільнота»,<ref>Joseph W. Bendersky. ''A Concise History of Nazi Germany''. Rowman & Littlefield Publishers, 2014. p. 32.</ref> залежно від перекладу складового терміну Volk. Цей вираз став популярним під час [[Перша світова війна|Першої світової війни]], коли німці об'єдналися на підтримку війни, і багато хто відчув «полегшення від того, що одним махом всі соціальні та політичні розбіжності можуть бути вирішені у великому національному рівнянні».<ref name="Grunberger44">Richard Grunberger, ''A Social History of the Third Reich'', London: Weidenfeld and Nicolson, 1971, p. 44.</ref> Ідея Volksgemeinschaft ґрунтувалася на ідеї об'єднання людей, попри класові відмінності, для досягнення національної мети<ref name="FR39">Fritzsche, p. 39.</ref>, і надії на те, що національна єдність «знищить усі конфлікти&nbsp;—&nbsp;між роботодавцями і найманими працівниками, містом і селом, виробниками і споживачами, промисловістю і ремеслом».<ref name="Grunberger44"/>


Після поразки Німеччини у Першій світовій війні концепція Volksgemeinschaft залишалася популярною, особливо на [[Праві (політика)|правому крилі]] німецької політики, на противагу [[Класова боротьба|класовій боротьбі]], яку пропагували [[Марксизм|марксистські]] партії, такі як [[Соціал-демократична партія Німеччини|соціал-демократи]] та [[Комуністична партія Німеччини|комуністи]]. Німецька консервативна партія стала [[Німецька національна народна партія|Німецькою національною народною партією]], а Націонал-ліберальна партія реорганізувалася в [[Німецька народна партія|Німецьку народну партію]], причому нові назви частково мали на меті відсилати до концепції Volksgemeinschaft.<ref name="Fischer36">Conan Fischer. ''The Rise of the Nazis''. Manchester University Press, 1995. p. 36.</ref>
Після поразки Німеччини у Першій світовій війні концепція Volksgemeinschaft залишалася популярною, особливо на [[Праві (політика)|правому крилі]] німецької політики, на противагу [[Класова боротьба|класовій боротьбі]], яку пропагували [[Марксизм|марксистські]] партії, такі як [[Соціал-демократична партія Німеччини|соціал-демократи]] та [[Комуністична партія Німеччини|комуністи]]. Німецька консервативна партія стала [[Німецька національна народна партія|Німецькою національною народною партією]], а Націонал-ліберальна партія реорганізувалася в [[Німецька народна партія|Німецьку народну партію]], причому нові назви частково мали на меті відсилати до концепції Volksgemeinschaft.<ref name="Fischer36">Conan Fischer. ''The Rise of the Nazis''. Manchester University Press, 1995. p. 36.</ref>

Версія за 18:33, 5 листопада 2023

Volksgemeinschaft (нім. вимова: [ˈfɔlksɡəˌmaɪnʃaft] ( прослухати)) — німецький вираз, що означає «народна спільнота»,[1] «національна спільнота»,[2] або «расова спільнота»,[3] залежно від перекладу складового терміну Volk. Цей вираз став популярним під час Першої світової війни, коли німці об'єдналися на підтримку війни, і багато хто відчув «полегшення від того, що одним махом всі соціальні та політичні розбіжності можуть бути вирішені у великому національному рівнянні».[4] Ідея Volksgemeinschaft ґрунтувалася на ідеї об'єднання людей, попри класові відмінності, для досягнення національної мети[5], і надії на те, що національна єдність «знищить усі конфлікти — між роботодавцями і найманими працівниками, містом і селом, виробниками і споживачами, промисловістю і ремеслом».[4]

Після поразки Німеччини у Першій світовій війні концепція Volksgemeinschaft залишалася популярною, особливо на правому крилі німецької політики, на противагу класовій боротьбі, яку пропагували марксистські партії, такі як соціал-демократи та комуністи. Німецька консервативна партія стала Німецькою національною народною партією, а Націонал-ліберальна партія реорганізувалася в Німецьку народну партію, причому нові назви частково мали на меті відсилати до концепції Volksgemeinschaft.[6]

Ця концепція, як відомо, була сприйнята новоствореною Нацистською партією у 1920-х роках і зрештою стала тісно асоціюватися з нацизмом після приходу до влади Адольфа Гітлера. У нацистському баченні Volksgemeinschaft суспільство й надалі буде організоване на класи (на основі таланту, власності чи професії), але класового конфлікту не буде, оскільки спільна національна свідомість надихатиме різні економічні та соціальні класи на гармонійне співіснування та працю на користь нації.[7] Нацистська концепція Volksgemeinschaft також мала важливий расовий аспект: її членами могли бути тільки «люди арійської крові».[8]

Примітки

  1. ↑ Peter Fritzsche. Life and Death in the Third Reich. President and Fellows of Harvard College, 2008. p. 38.
  2. ↑ Timothy W. Mason. Social Policy in the Third Reich: The Working Class and the National Community. Berg Publishers, 1993. Editor's Note, p. xvii.
  3. ↑ Joseph W. Bendersky. A Concise History of Nazi Germany. Rowman & Littlefield Publishers, 2014. p. 32.
  4. ↑ а б Richard Grunberger, A Social History of the Third Reich, London: Weidenfeld and Nicolson, 1971, p. 44.
  5. ↑ Fritzsche, p. 39.
  6. ↑ Conan Fischer. The Rise of the Nazis. Manchester University Press, 1995. p. 36.
  7. ↑ Joseph W. Bendersky. A Concise History of Nazi Germany. Rowman & Littlefield Publishers, 2014. p. 35.
  8. ↑ Diemut Majer, Peter Thomas Hill, Edward Vance Humphrey. «Non-Germans» Under the Third Reich: The Nazi Judicial and Administrative System in Germany and Occupied Eastern Europe, with Special Regard to Occupied Poland, 1939—1945. Texas Tech University Press, 2003. p. 49-50
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фольксґемайншафт&oldid=40852857