Евфуїзм: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Vmk55 (обговорення | внесок) Виправлено Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
→Посилання: оформлення |
||
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
* {{ЛЗЕ1|частина =Евфуїзм|сторінки =312}} |
* {{ЛЗЕ1|частина =Евфуїзм|сторінки =312}} |
||
{{Бібліоінформація}} |
|||
[[Категорія:Риторика]] |
[[Категорія:Риторика]] |
||
[[Категорія:Література бароко]] |
[[Категорія:Література бароко]] |
||
Поточна версія на 05:02, 23 листопада 2023
Евфуї́зм (дав.-гр. ευϕυης — високий, обдарований) — пишномовний літературний стиль, перенавантажений риторичними фігурами, тропами, метафорами. Склався в англійській бароковій літературі наприкінці 16 сторіччя.[1] Назва терміну походить від Евфуеса — героя романів англійського письменника Дж. Лілі.
Існували аналогічні напрямки і в літературі Франції — прецинозна література, Іспанії — культизм, Італії — маринизм. В українській літературі тенденція велемовної бундючності найбільш проявилась у добу більшовицького режиму:
|
Хто ж те сонце? То улюблений і рідний Сталін,
батько всіх народів (П. Тичина) |
|
- ↑ Велика радянська енциклопедія. Архів оригіналу за 21 червня 2011. Процитовано 28 квітня 2009.
- Евфуїзм // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 312.
|
