Собко Сергій Станіславович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[очікує на перевірку][очікує на перевірку]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м Робот: видалення шаблону: Герої України
Kozubenko (обговорення | внесок)
28 990 редагувань
Немає опису редагування
Рядок 47: Рядок 47:
}}
}}


'''Сергі́й Станісла́вович Собко́''' ({{н}} [[11 липня]] [[1984]], [[Літин (смт)|Літин]], [[Вінницька область]])&nbsp;— бригадний генерал [[Збройні сили України|Збройних сил України]]. Начальник штабу&nbsp;— заступник командувача [[Сили територіальної оборони Збройних сил України|Сил територіальної оборони ЗСУ]] (2022).<ref>{{Cite web |url=https://novynarnia.com/2022/03/23/u-zbrojnyh-sylah-try-novi-brygadni-generaly/ |title=У Збройних силах – три нові бригадні генерали |accessdate=23 березня 2022 |archive-date=23 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220323154858/https://novynarnia.com/2022/03/23/u-zbrojnyh-sylah-try-novi-brygadni-generaly/ }}</ref> [[Герой України]] ([[2015]])<ref>{{Cite web|url=https://www.president.gov.ua/documents/1642015-18652|title=Указ Президента України №164/2015 Про присвоєння С.Собку звання Герой України}}</ref>. У 2017—2019&nbsp;— командир [[128-ма окрема гірсько-піхотна бригада (Україна)|128-ї окремої гірсько-піхотної бригади]].
'''Сергі́й Станісла́вович Собко́''' ({{н}} [[11 липня]] [[1984]], [[Літин (смт)|Літин]], [[Вінницька область]])&nbsp;— [[бригадний генерал]] [[Збройні сили України|Збройних сил України]]. Начальник штабу&nbsp;— заступник командувача [[Сили територіальної оборони Збройних сил України|Сил територіальної оборони ЗСУ]] (2022)<ref>{{Cite web |url=https://novynarnia.com/2022/03/23/u-zbrojnyh-sylah-try-novi-brygadni-generaly/ |title=У Збройних силах – три нові бригадні генерали |accessdate=23 березня 2022 |archive-date=23 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220323154858/https://novynarnia.com/2022/03/23/u-zbrojnyh-sylah-try-novi-brygadni-generaly/ }}</ref>. [[Герой України]] ([[2015]])<ref>{{Cite web|url=https://www.president.gov.ua/documents/1642015-18652|title=Указ Президента України №164/2015 Про присвоєння С.Собку звання Герой України}}</ref>. У 2017—2019&nbsp;— командир [[128-ма окрема гірсько-піхотна бригада (Україна)|128-ї окремої гірсько-піхотної бригади]].


== Біографія ==
== Біографія ==
Народився 11 липня 1984 року в селищі міського типу Літин, Вінницької області.
Народився 11 липня 1984 року в [[Селище міського типу|селищі міського типу]] [[Літин (смт)|Літин]], [[Вінницька область|Вінницької області]].


[[2001]] року закінчив із золотою медаллю Літинську середню загальноосвітню школу №&nbsp;2<ref>{{Cite web |url=http://sch2.ltedu.vn.ua/medal.html |title=Наші випускники, Літинська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ст. № 2 |accessdate=11 червня 2015 |archive-date=12 червня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150612225854/http://sch2.ltedu.vn.ua/medal.html }}</ref>.
[[2001]] року закінчив із [[Шкільна медаль|золотою медаллю]] Літинську середню загальноосвітню школу №&nbsp;2<ref>{{Cite web |url=http://sch2.ltedu.vn.ua/medal.html |title=Наші випускники, Літинська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ст. № 2 |accessdate=11 червня 2015 |archive-date=12 червня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150612225854/http://sch2.ltedu.vn.ua/medal.html }}</ref>.


[[2005]] року — [[Військова академія (Одеса)|Одеський військовий інститут Сухопутних військ]] (дипломом з відзнакою).
[[2005]] року — [[Військова академія (Одеса)|Одеський військовий інститут Сухопутних військ]] (дипломом з відзнакою).


Після закінчення інституту був скерований для проходження подальшої служби у [[30-та окрема механізована бригада (Україна)|30-ту окрему механізовану бригаду]] [[8-й армійський корпус (Україна)|8-го армійського корпусу]] Сухопутних військ Збройних Сил України, яка дислокується у місті [[Новоград-Волинський]] Житомирської області, де пройшов шлях від командира взводу гранатометників до заступника командира бригади.
Після закінчення інституту був скерований для проходження подальшої служби у [[30-та окрема механізована бригада (Україна)|30-ту окрему механізовану бригаду]] [[8-й армійський корпус (Україна)|8-го армійського корпусу]] [[Сухопутні війська Збройних сил України|Сухопутних військ]] [[Збройні сили України|Збройних сил України]], яка дислокується у місті [[Звягель|Новоград-Волинський]] (з 2022 — Звягель) Житомирської області, де пройшов шлях від [[Взводний|командира взводу]] [[гранатометник]]ів до [[Командир бригади|заступника командира бригади]].


У [[2007]]—[[2008]] роках виконував [[Миротворча операція|миротворчу місію]] у складі національного контингенту в [[Косово]].
У [[2007]]—[[2008]] роках виконував [[Миротворча операція|миротворчу місію]] у складі [[Український контингент у Косові|національного контингенту в Косові]].


Проходив навчання на курсах підвищення кваліфікації за кордоном: вивчення англійської мови (Канада), ведення бойових дій взимку (Норвегія, 2009), курси офіцерів-спостерігачів (військова база [[Гоенфельс (Баварія)|Гоенфельс]], Німеччина, 2009) та підвищений 9-місячний курс офіцерів піхоти з організації і тактики ведення бою ([[Форт Беннінг]], штат Джорджія, США)<ref>{{Cite web |url=http://ukrgeroes.narod.ru/SobkoSS.htm |title=Собко Сергій Станіславович — Герої України |accessdate=11 червня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180111204916/http://ukrgeroes.narod.ru/SobkoSS.htm |archivedate=11 січня 2018 |deadurl=yes }}</ref>.
Проходив навчання на курсах підвищення кваліфікації за кордоном: вивчення [[Англійська мова|англійської мови]] ([[Канада]]), ведення бойових дій взимку ([[Норвегія]], 2009), курси офіцерів-спостерігачів (військова база [[Гоенфельс (Баварія)|Гоенфельс]], [[Німеччина]], 2009) та підвищений 9-місячний курс офіцерів піхоти з організації і тактики ведення бою ([[Форт Беннінг]], штат [[Джорджія]], [[Сполучені Штати Америки|США]])<ref>{{Cite web |url=http://ukrgeroes.narod.ru/SobkoSS.htm |title=Собко Сергій Станіславович — Герої України |accessdate=11 червня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180111204916/http://ukrgeroes.narod.ru/SobkoSS.htm |archivedate=11 січня 2018 |deadurl=yes }}</ref>.


Отримав від громади Новограда-Волинського диплом «Гордість міста&nbsp;— 2013» у номінації «Військова доблесть»<ref>{{Cite web|title=«Гордість міста-2013»: акценти на робітничі професії {{!}} ЗВЯГЕЛЬ|url=https://www.zvyagel.com.ua/?p=8776|date=2014-02-14|accessdate=2022-05-17|language=uk}}</ref>.
Отримав від громади Новограда-Волинського диплом «Гордість міста&nbsp;— 2013» у номінації «Військова доблесть»<ref>{{Cite web|title=«Гордість міста-2013»: акценти на робітничі професії {{!}} ЗВЯГЕЛЬ|url=https://www.zvyagel.com.ua/?p=8776|date=2014-02-14|accessdate=2022-05-17|language=uk}}</ref>.


У 2014-му офіцер успішно склав тести і його зарахували на навчання в один з найстаріших вищих навчальних закладів армії США — [[Командно-штабний коледж армії США]] у штаті Канзас. Вже мав їхати на навчання, але почалися бойові дії на Донбасі.
У 2014-му офіцер успішно склав тести і його зарахували на навчання в один з найстаріших [[Військовий навчальний заклад|вищих навчальних закладів армії]] США — [[Командно-штабний коледж армії США]] у штаті [[Канзас]]. Вже мав їхати на навчання, але почалися бойові дії на Донбасі.


Мешкав у Новоград-Волинському разом із дружиною Вірою та сином Іваном. Батьки Сергія проживають у Літині. Батько, Станіслав Антонович, викладає інформатику у Літинській школі № 2. Мати, Ольга Дорофіївна, — медсестра районної лікарні.
Мешкав у Новоград-Волинському разом із дружиною Вірою та сином Іваном. Батьки Сергія проживають у Літині. Батько, Станіслав Антонович, [[Учитель|викладає]] [[Інформатика|інформатику]] у Літинській школі № 2. Мати, Ольга Дорофіївна, — [[Медична сестра|медсестра]] районної лікарні.


=== Російсько-українська війна ===
=== Російсько-українська війна ===
{{main|Війна на сході України}}
{{main|Війна на сході України}}
З початком російської збройної агресії — командир механізованого батальйону [[30-та окрема механізована бригада (Україна)|30 ОМБр]] майор Сергій Собко виконував бойові завдання в районі проведення [[Антитерористична операція на сході України|антитерористичної операції]].
З початком [[Російсько-українська війна (з 2014)|російської збройної агресії]] — командир механізованого батальйону [[30-та окрема механізована бригада (Україна)|30-ї ОМБр]] [[майор]] Сергій Собко виконував бойові завдання в районі проведення [[Антитерористична операція на сході України|антитерористичної операції]].


[[27 липня]] [[2014]] року [[батальйонна тактична група]] під керівництвом Сергія Собка разом із десантниками [[95-та окрема десантно-штурмова бригада (Україна)|95-ї бригади]] взяла стратегічний плацдарм [[Савур-могила]]. Його батальйон забезпечував вихід підрозділів Збройних сил і [[Державна прикордонна служба України|Державної прикордонної служби]] з оточення біля кордону з Росією на ділянці від Петрівського до [[Міусинськ]]а. Комбат Сергій Собко став одним з героїв фільму «[[Рейд. Сила нескорених]]»<ref>{{Cite web |url=http://www.mil.gov.ua/news/2015/10/12/kraina-mae-znati-svoih-spravzhnih-geroiv-%E2%80%93-prezident-na-pokazi-strichki-rejd--/ |title=Країна має знати своїх справжніх героїв — Президент на показі стрічки «Рейд» |accessdate=11 липня 2017 |archive-date=27 червня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180627202059/http://www.mil.gov.ua/news/2015/10/12/kraina-mae-znati-svoih-spravzhnih-geroiv-%E2%80%93-prezident-na-pokazi-strichki-rejd--/ }}</ref>.
[[27 липня]] [[2014]] року [[батальйонна тактична група]] під керівництвом Сергія Собка разом із [[десантник]]ами [[95-та окрема десантно-штурмова бригада (Україна)|95-ї бригади]] взяла стратегічний плацдарм [[Савур-могила]]. Його [[батальйон]] забезпечував вихід підрозділів Збройних сил і [[Державна прикордонна служба України|Державної прикордонної служби]] з оточення біля [[Російсько-український кордон|кордону з Росією]] на ділянці від [[Петрівське (Старобільський район)|Петрівського]] до [[Міусинськ]]а. [[Командир батальйону|Комбат]] Сергій Собко став одним з героїв фільму «[[Рейд. Сила нескорених]]»<ref>{{Cite web |url=http://www.mil.gov.ua/news/2015/10/12/kraina-mae-znati-svoih-spravzhnih-geroiv-%E2%80%93-prezident-na-pokazi-strichki-rejd--/ |title=Країна має знати своїх справжніх героїв — Президент на показі стрічки «Рейд» |accessdate=11 липня 2017 |archive-date=27 червня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180627202059/http://www.mil.gov.ua/news/2015/10/12/kraina-mae-znati-svoih-spravzhnih-geroiv-%E2%80%93-prezident-na-pokazi-strichki-rejd--/ }}</ref>.


Протягом липня—вересня 2014 року підрозділ під керівництвом Собка виконував завдання на території Луганської області.
Протягом липня—вересня 2014 року підрозділ під керівництвом Собка виконував завдання на території [[Луганська область|Луганської області]].


На початку 2015 року брав участь у боях в районі міста [[Дебальцеве]], зі своїми бійцями виходив з оточення.
На початку 2015 року брав участь у боях в районі міста [[Дебальцеве]], зі своїми бійцями виходив з оточення.


Отримав звання [[підполковник]]а,{{коли}} призначений на посаду заступника командира бригади.
Отримав звання [[підполковник]]а{{коли}}, призначений на посаду заступника командира бригади.


З 2016 року проходить підготовку і підвищення кваліфікації слухачем [[Національний університет оборони України імені Івана Черняховського|Національного університету оборони України імені Івана Черняховського]]. Після двох років на фронті підполковник Собко виїхав на навчання до [[Командно-штабний коледж армії США|Командно-штабного коледжу армії США]], відбір до якого пройшов ще до війни. Навчався за міжнародною військовою освітньою програмою ІМЕТ<ref>{{Cite web|title=Герой України Сергій Собко: Якби усі виконували задачі, які їм ставили – можливо, хід подій був би інший|url=http://www.pravda.com.ua/articles/2016/01/29/7097218/|website=Українська правда|accessdate=2022-05-17|language=uk}}</ref>.{{джерело}}
З 2016 року проходить підготовку і підвищення кваліфікації слухачем [[Національний університет оборони України імені Івана Черняховського|Національного університету оборони України імені Івана Черняховського]]. Після двох років на фронті підполковник Собко виїхав на навчання до [[Командно-штабний коледж армії США|Командно-штабного коледжу армії США]], добір до якого пройшов ще до війни. Навчався за міжнародною військовою освітньою програмою ІМЕТ<ref>{{Cite web|title=Герой України Сергій Собко: Якби усі виконували задачі, які їм ставили – можливо, хід подій був би інший|url=http://www.pravda.com.ua/articles/2016/01/29/7097218/|website=Українська правда|accessdate=2022-05-17|language=uk}}</ref><ref>{{Cite web|title=Як українських офіцерів навчають за програмою IMET у Сан-Антоніо|url=https://armyinform.com.ua/2020/06/15/yak-ukrayinskyh-oficzeriv-navchayut-za-programoyu-imet-u-san-antonio/|website=armyinform.com.ua|accessdate=2024-01-11|language=uk}}</ref>{{джерело}}.


З серпня 2017 року — командир [[128-ма окрема гірсько-піхотна бригада (Україна)|128-ї окремої гірсько-піхотної бригади]].
З серпня 2017 року — командир [[128-ма окрема гірсько-штурмова бригада (Україна)|128-ї окремої гірсько-піхотної бригади]] (нині — окрема гірсько-штурмова бригада).


Станом на червень 2018&nbsp;— [[полковник]].<ref>{{Cite web|url=https://www.radiosvoboda.org/a/29307186.html|title=Комбриг 128-ї бригади Сергій Собко: страх озвучити проблему – це відлуння «совка»|website=Радіо Свобода|language=uk|accessdate=2018-06-25|archive-date=26 червня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180626001549/https://www.radiosvoboda.org/a/29307186.html}}</ref><ref>{{Cite news|url=http://sprotyv.info/ru/tags/polkovnik-sergey-sobko|title=полковник Сергей Собко|language=ru|work=Информационное сопротивление|accessdate=2018-06-25|archiveurl=https://web.archive.org/web/20180626001449/http://sprotyv.info/ru/tags/polkovnik-sergey-sobko|archivedate=2018-06-26|deadurl=yes}}</ref>
Станом на червень 2018&nbsp;— [[полковник]]<ref>{{Cite web|url=https://www.radiosvoboda.org/a/29307186.html|title=Комбриг 128-ї бригади Сергій Собко: страх озвучити проблему – це відлуння «совка»|website=Радіо Свобода|language=uk|accessdate=2018-06-25|archive-date=26 червня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180626001549/https://www.radiosvoboda.org/a/29307186.html}}</ref><ref>{{Cite news|url=http://sprotyv.info/ru/tags/polkovnik-sergey-sobko|title=полковник Сергей Собко|language=ru|work=Информационное сопротивление|accessdate=2018-06-25|archiveurl=https://web.archive.org/web/20180626001449/http://sprotyv.info/ru/tags/polkovnik-sergey-sobko|archivedate=2018-06-26|deadurl=yes}}</ref>.


У 2020—2021&nbsp;рр. критикував «<nowiki/>[[Совок (сленг)|радянщину]]<nowiki/>» сучасних Збройних Сил України<ref>{{Cite web|title=В українських військових навчальних закладах й досі панує «радянщина», – Герой України Сергій Собко|url=https://www.ukrmilitary.com/2021/03/sobko.html|accessdate=2022-05-17}}</ref>.
У 2020—2021&nbsp;рр. критикував «<nowiki/>[[Совок (сленг)|радянщину]]<nowiki/>» сучасних Збройних сил України<ref>{{Cite web|title=В українських військових навчальних закладах й досі панує «радянщина», – Герой України Сергій Собко|url=https://www.ukrmilitary.com/2021/03/sobko.html|accessdate=2022-05-17}}</ref>.


Після створення у січні 2022 року Сил територіальної оборони ЗСУ призначений начальником штабу&nbsp;— заступником командувача Сил ТрО<ref>{{Cite web|title=Бригадний генерал Сергій Собко: 100% військовослужбовців, які залучені до ведення бойових дій, мають засоби захисту|url=https://armyinform.com.ua/2022/05/17/brygadnyj-general-sergij-sobko-100-vijskovosluzhbovcziv-yaki-zalucheni-do-vedennya-bojovyh-dij-mayut-zasoby-zahystu/|website=armyinform.com.ua|accessdate=2022-05-17|language=uk}}</ref>. На початку [[Російське вторгнення в Україну (2022)|повномасштабного вторгнення Росії]]&nbsp;— один із керівників [[Бої за Київ (2022)|оборони Києва]], військовий комендант міста<ref>{{Cite web|title=Комендантом оборони Києва є Герой України полковник Сергій Собко, – ГШ|url=https://novynarnia.com/2022/02/27/komendantom-oborony-kyyeva/|website=novynarnia.com|date=2022-02-27|accessdate=2022-05-17|language=uk}}</ref>. У березні 2022 року присвоєне звання [[Бригадний генерал|бригадного генерала]]<ref>{{Cite web|url=https://www.president.gov.ua/documents/1592022-41785|title=Указ Президента України №159/2022 Про присвоєння військових звань}}</ref>.
Після створення у січні 2022 року [[Сили територіальної оборони Збройних Сил України|Сил територіальної оборони ЗСУ]] призначений начальником штабу&nbsp;— заступником командувача Сил ТрО<ref>{{Cite web|title=Бригадний генерал Сергій Собко: 100% військовослужбовців, які залучені до ведення бойових дій, мають засоби захисту|url=https://armyinform.com.ua/2022/05/17/brygadnyj-general-sergij-sobko-100-vijskovosluzhbovcziv-yaki-zalucheni-do-vedennya-bojovyh-dij-mayut-zasoby-zahystu/|website=armyinform.com.ua|accessdate=2022-05-17|language=uk}}</ref>. На початку [[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|повномасштабного вторгнення Росії]]&nbsp;— один із керівників [[Бої за Київ (2022)|оборони Києва]]{{Джерело}}, [[Комендант|військовий комендант]] міста<ref>{{Cite web|title=Комендантом оборони Києва є Герой України полковник Сергій Собко, – ГШ|url=https://novynarnia.com/2022/02/27/komendantom-oborony-kyyeva/|website=novynarnia.com|date=2022-02-27|accessdate=2022-05-17|language=uk}}</ref>. У березні 2022 року присвоєне звання [[Бригадний генерал|бригадного генерала]]<ref>{{Cite web|url=https://www.president.gov.ua/documents/1592022-41785|title=Указ Президента України №159/2022 Про присвоєння військових звань}}</ref>.


== Нагороди ==
== Нагороди ==

Версія за 16:06, 11 січня 2024

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Собко.
Сергій Станіславович Собко
 Бригадний генерал
Загальна інформація
Народження11 липня 1984(1984-07-11) (40 років)
Літин, УРСР
Alma MaterОІСВ
Військова служба
Роки служби2005—т.ч.
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Гірська піхота
Війни / битви

Міжнародні сили з підтримки миру в Косові
Війна на сході України

Командування
2021—досі Шаблон:КТрО, Начальник управління підготовки штабу ТрО
2017—2019
 128 ОГШБр, командир
??—2017
 30 ОМБр, заступник командира
Нагороди та відзнаки
Герой України
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
 Медаль за Балканську кампанію (НАТО)
Пам'ятний нагрудний знак «Воїн-миротворець» (Міністерство оборони України)
Пам'ятний нагрудний знак «Воїн-миротворець» (Міністерство оборони України)
CMNS: Собко Сергій Станіславович у Вікісховищі
Зовнішні зображення
Президент України П.Порошенко вручає С.Собку нагородні атрибути звання Герой України, 23.03.2015
Зовнішні відеофайли
 Сергій Собко, інтерв'ю (фільм "Рейд") на YouTube

Сергі́й Станісла́вович Собко́ (нар. 11 липня 1984, Літин, Вінницька область) — бригадний генерал Збройних сил України. Начальник штабу — заступник командувача Сил територіальної оборони ЗСУ (2022)[1]. Герой України (2015)[2]. У 2017—2019 — командир 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади.

Біографія

Народився 11 липня 1984 року в селищі міського типу Літин, Вінницької області.

2001 року закінчив із золотою медаллю Літинську середню загальноосвітню школу № 2[3].

2005 року — Одеський військовий інститут Сухопутних військ (дипломом з відзнакою).

Після закінчення інституту був скерований для проходження подальшої служби у 30-ту окрему механізовану бригаду 8-го армійського корпусу Сухопутних військ Збройних сил України, яка дислокується у місті Новоград-Волинський (з 2022 — Звягель) Житомирської області, де пройшов шлях від командира взводу гранатометників до заступника командира бригади.

У 2007—2008 роках виконував миротворчу місію у складі національного контингенту в Косові.

Проходив навчання на курсах підвищення кваліфікації за кордоном: вивчення англійської мови (Канада), ведення бойових дій взимку (Норвегія, 2009), курси офіцерів-спостерігачів (військова база Гоенфельс, Німеччина, 2009) та підвищений 9-місячний курс офіцерів піхоти з організації і тактики ведення бою (Форт Беннінг, штат Джорджія, США)[4].

Отримав від громади Новограда-Волинського диплом «Гордість міста — 2013» у номінації «Військова доблесть»[5].

У 2014-му офіцер успішно склав тести і його зарахували на навчання в один з найстаріших вищих навчальних закладів армії США — Командно-штабний коледж армії США у штаті Канзас. Вже мав їхати на навчання, але почалися бойові дії на Донбасі.

Мешкав у Новоград-Волинському разом із дружиною Вірою та сином Іваном. Батьки Сергія проживають у Літині. Батько, Станіслав Антонович, викладає інформатику у Літинській школі № 2. Мати, Ольга Дорофіївна, — медсестра районної лікарні.

Російсько-українська війна

Докладніше: Війна на сході України

З початком російської збройної агресії — командир механізованого батальйону 30-ї ОМБр майор Сергій Собко виконував бойові завдання в районі проведення антитерористичної операції.

27 липня 2014 року батальйонна тактична група під керівництвом Сергія Собка разом із десантниками 95-ї бригади взяла стратегічний плацдарм Савур-могила. Його батальйон забезпечував вихід підрозділів Збройних сил і Державної прикордонної служби з оточення біля кордону з Росією на ділянці від Петрівського до Міусинська. Комбат Сергій Собко став одним з героїв фільму «Рейд. Сила нескорених»[6].

Протягом липня—вересня 2014 року підрозділ під керівництвом Собка виконував завдання на території Луганської області.

На початку 2015 року брав участь у боях в районі міста Дебальцеве, зі своїми бійцями виходив з оточення.

Отримав звання підполковника[коли?], призначений на посаду заступника командира бригади.

З 2016 року проходить підготовку і підвищення кваліфікації слухачем Національного університету оборони України імені Івана Черняховського. Після двох років на фронті підполковник Собко виїхав на навчання до Командно-штабного коледжу армії США, добір до якого пройшов ще до війни. Навчався за міжнародною військовою освітньою програмою ІМЕТ[7][8][джерело?].

З серпня 2017 року — командир 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади (нині — окрема гірсько-штурмова бригада).

Станом на червень 2018 — полковник[9][10].

У 2020—2021 рр. критикував «радянщину» сучасних Збройних сил України[11].

Після створення у січні 2022 року Сил територіальної оборони ЗСУ призначений начальником штабу — заступником командувача Сил ТрО[12]. На початку повномасштабного вторгнення Росії — один із керівників оборони Києва[джерело?], військовий комендант міста[13]. У березні 2022 року присвоєне звання бригадного генерала[14].

Нагороди

Примітки

  1. ↑ У Збройних силах – три нові бригадні генерали. Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 23 березня 2022.
  2. ↑ Указ Президента України №164/2015 Про присвоєння С.Собку звання Герой України.
  3. ↑ Наші випускники, Літинська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ст. № 2. Архів оригіналу за 12 червня 2015. Процитовано 11 червня 2015.
  4. ↑ Собко Сергій Станіславович — Герої України. Архів оригіналу за 11 січня 2018. Процитовано 11 червня 2015.
  5. ↑ «Гордість міста-2013»: акценти на робітничі професії | ЗВЯГЕЛЬ (укр.). 14 лютого 2014. Процитовано 17 травня 2022.
  6. ↑ Країна має знати своїх справжніх героїв — Президент на показі стрічки «Рейд». Архів оригіналу за 27 червня 2018. Процитовано 11 липня 2017.
  7. ↑ Герой України Сергій Собко: Якби усі виконували задачі, які їм ставили – можливо, хід подій був би інший. Українська правда (укр.). Процитовано 17 травня 2022.
  8. ↑ Як українських офіцерів навчають за програмою IMET у Сан-Антоніо. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 11 січня 2024.
  9. ↑ Комбриг 128-ї бригади Сергій Собко: страх озвучити проблему – це відлуння «совка». Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 26 червня 2018. Процитовано 25 червня 2018.
  10. ↑ полковник Сергей Собко. Информационное сопротивление (рос.). Архів оригіналу за 26 червня 2018. Процитовано 25 червня 2018.
  11. ↑ В українських військових навчальних закладах й досі панує «радянщина», – Герой України Сергій Собко. Процитовано 17 травня 2022.
  12. ↑ Бригадний генерал Сергій Собко: 100% військовослужбовців, які залучені до ведення бойових дій, мають засоби захисту. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 17 травня 2022.
  13. ↑ Комендантом оборони Києва є Герой України полковник Сергій Собко, – ГШ. novynarnia.com (укр.). 27 лютого 2022. Процитовано 17 травня 2022.
  14. ↑ Указ Президента України №159/2022 Про присвоєння військових звань.
  15. ↑ Указ Президента України від 23 березня 2015 року № 164/2015 «Про присвоєння С.Собку звання Герой України»

Джерела

Попередник: Герой України — кавалер ордена «Золота Зірка»
№ 149
23 березня 2015 		Наступник:
Зубанич Василь Іванович Порхун Олександр Володимирович
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Собко_Сергій_Станіславович&oldid=41410491