Рудольф II: відмінності між версіями

**Рудольф II**
нім. *Rudolf II*
нід. *Rudolf II van Habsburg*
Рудольф II; нім. Rudolf II; нід. Rudolf II van Habsburg
	Імператор Священної Римської імперії
Правління	1 листопада 1575 — 20 січня 1612
Попередник	Максиміліан II Габсбург
Наступник	Матвій Габсбург
Інші титули	Король Німеччини; Король Богемії; Король Угорщини і Хорватії; Титулярний король Галичини та Володимирії; Ерцгерцог Австрії
Біографічні дані
Релігія	католицька церква
Народження	18 липня 1552; Відень, Габсбурзька монархія
Смерть	20 січня 1612[…] (59 років); Прага, Землі Богемської Корони, Священна Римська імперія
Поховання	Собор святого Віта
Діти	Julius d’Austriad, Ana Dorothea of Austriad, Caroline d'Autriched і Anna Dorothea von Österreichd
Династія	Габсбурги
Батько	Максиміліан II Габсбург
Мати	Марія Австрійська (1528—1603)
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Інтерактивний перегляд історії

[неперевірена версія]

← Попереднє редагування Наступне редагування →

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Версія за 22:13, 25 січня 2024

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Рудольф.

Рудольф II Габсбург (18 липня 1552, Відень — 20 січня 1612, Прага) — імператор Священної Римської імперії (1576–1612), король Угорщини (1572–1608), Галичини та Володимирії (1572–1608), король Богемії (1575–1611), німецький король (1575–1612).

Біографія

Походив з династії Габсбургів. Син імператора Максиміліана II та Марії Австрійської. Родинні зв'язки з іспанським королівським двором дали змогу отримати виховання в Іспанії при дворі Філіпа ІІ, троюрідного дядька майбутнього імператора . Вихованням керували єзуїти, що обумовило подальші смаки і політичні принципи Рудольфа: оріентація на католицизм, боротьба з протестантизмом на підлеглих територіях, підтримка війни з Османською імперією.

Політична діяльність

До володінь Рудольфа II входили Верхня і Нижня Австрія, Богемія та Угорщина. Проводив політику, спрямовану на зміцнення впливу католицької церкви на землях австрійських Габсбургів. Намагався протистояти натиску Османської імперії в Європі. У 1594 році Рудольф ІІ відправив на Запорозьку Січ із таємною дипломатичною місією Еріха Лясоту з метою укладення воєнного союзу між Запорожжям і Священною Римською імперією для боротьби проти Османської імперії. За правління Рудольфа ІІ внаслідок повстання 1604-1606 років Угорщина здобула деякі політичні та релігійні права, а частина країни звільнилась з-під влади Габсбургів.

Переїзд до Праги

Відсутність популярності в Відні і бажання відсторонитися від світу спонукали імператора перебратися в Прагу, що мимоволі стала другою столицею країни. Рудольф сприяв будівельним роботам у Празі, а також реконструкції Празького Граду (міської фортеці з собором).

Рудольф II замовив у Яна Вермейена, одного із найбільших видатних ювелірів того часу, якого спеціально викликали для цього, імператорську корону. Він ознайомився з усіма наявними в Празі стародавніми коронами. Потім відвезли до Нюрнберґу, де продемонстрировали інші корони, в тому числі корону Карла Великого. За основу корони Рудольфа ІІ майстер взяв Богемську княжу корону Святого Вацлава. Корону було виготовлено 1602 року в Празі.

Відомий меценат і рудольфінська Прага

Хвороблива людина, слабкий політик, не досить вдалий вояк, імператор Рудольф II залишив значний слід в історії мистецтв як видатний меценат. За часів імператора, Прага і імператорський двір стають значним мистецьким осередком доби маньєризму. При імператорському дворі працювали відомі художники і науковці

Так, різниця в роках між імператором і художником Арчімбольдо сягала 25 років. В особі Рудольфа Арчімбольдо мав уже третього покровителя і мецената. І як і для попередників, виконував різноманітні доручення. За дорученням імператора у 1582 році художник мандрує по Баварії, де купує мистецькі вироби доби античності, предмети мистецтва і живих тварин для зоопарку Рудольфа. Різноманітні колекції Рудольфа стали родзинкою тогочасної Праги. Серед них — колекція рідкісних мінералів, ювелірні вироби, морські мушлі великих розмірів, зоопарк з птахами, навченими говорити.

Довірливий Рудольф ІІ

Бажання мати у власній колекції дійсно рідкісні речі переважувало обережність і критичність імператора. Цим користувалась ціла низка шарлатанів, авантюристів, психопатів і навіть божевільних. Дивацтво поведінки і дивацтво ремесел однаково приваблювали Рудольфа ІІ. Як і більшість володарів кінця XVI століття, він заохочував пошуки алхіміків для отримання золота з простих речей. На цьому та на якомусь знанні таємничих знань наполягав і авантюрист-англієць Едвард Келлі. За неблагодійні вчинки Келлі покарали ще в Англії, відрізавши одне вухо. Той емігрував на континент, приховуючи відсутнє вухо довгим волоссям та капелюхом. Довідавшись про зацікавлення імператора до незвичних речей та алхімії, прибув у Прагу і запропонував йому власні послуги алхіміка і знавця утаємничених знань. Іспити Едвард Келлі як алхімік був вимушений пройти, але авантюрист запобіжно і таємно проніс в кімнату маленький шматочок золота, який і продемонстрував імператорові після ворожінь з вогнем і колбами. Імператор таки прийняв його на власну службу.

Оточення авантюристів і напівбожевільних шукачів грошей кине тінь підозри навіть на справжніх віртуозів-митців, представників стилю маньєризм, що теж працювали при дворі дивака-імператора. Але їх творчий доробок і дійсний внесок в мистецтво слугує своєрідним алібі і не має нічого спільного з профанаціями алхіміків чи авантюристів.

Рудольф ІІ тоді купив одну з найзагадковіших книг світу — рукопис Войнича за 600 дукатів вважаючи її книгою Роджера Бекона.

Мистецька колекція імператора

Особливе захоплення викликала мистецька колекція Рудольфа ІІ: екзотичні предмети, вивезені з Індії та Америки, картини сучасних і давніх майстрів, скульптури, вази з коштовного і напівкоштовного каміння, дивна колекція годинників. Окрасою колекції картин були ні на що не схожі картини Джузеппе Арчімбольдо.

Про колекцію імператора захоплено писав кардинал д'Есте, якому її показали. Так виник культурний феномен під назвою — рудольфінська Прага.

Доля колекції

У 1648 році вояки Швеції захопили і пограбували Прагу. Був пограбований і замок імператора. Тодішня королева Швеції Христина знала про скарби Рудольфа ІІ і побажала мати його колекцію у себе, яку визнавала військовою здобиччю. Розбещені війною і злочинами вояки вивезли лише те, що вважали за доцільне і здатне витримати довге транспортування. Вивіз організував генерал Карл-Густав Врангель, що прихопив з обозу і декілька картин Арчімбольдо для себе.

Королева отримала колекцію картин і малюнків, монет і медалей, скульптури.

Невдала боротьба за престол

Вів міжусобну боротьбу зі своїм братом Матвієм (Матьяшем). Під тиском місцевого дворянства змушений у 1608 році віддати Верхню і Нижню Австрію, Угорщину і Моравію володарю Відня, а в 1611 — зректися чеського престолу. Чеський престол посів його брат Матьяш, що пообіцяв протестантам Чехії пільги і отримав перемогу над Рудольфом. Останні роки життя неодружений Рудольф часто хворів. Він став останнім з імператорів, якого поховали в соборі міста Прага.

Родовід

Філіп I Вродливий,
король Кастилії та Леону (= 12)

Фердинанд I,
імператор Священної Римської імперії

Хуана I,
королева Кастилії (= 13)

Максиміліан II,
імператор Священної Римської імперії

Владислав II Ягеллончик,
король Угорщини

Анна I,
королева Угорщини і Чехії

Анна де Фуа

Рудольф II,
імператор Священної Римської імперії

Філіп I Вродливий,
король Кастилії та Леону (= 8)

Карл V,
імператор Священної Римської імперії

Хуана I,
королева Кастилії (= 9)

Марія Австрійська

Мануел I,
король Португалії

Ізабелла Португальська,
імператриця Священної Римської імперії

Марія Арагонська

Див. також

Маньєризм
Алхімія
Авантюрист
Едвард Келлі
Міхал Сендзівуй
Джузеппе Арчімбольдо
44613 Рудольф — астероїд, названий на честь правителя^[8].
Рукопис Войнича

Примітки

↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118603701 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
d:Track:Q27302 d:Track:Q36578
↑ ^а ^б Рудольф II // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
d:Track:Q649 d:Track:Q17378135
↑ Encyclopædia Britannica
d:Track:Q5375741
↑ RKDartists
d:Track:Q17299517
↑ Енциклопедія Брокгауз
d:Track:Q237227
↑ The Fine Art Archive — 2003.
d:Track:Q10855166
↑ ^а ^б Kindred Britain
d:Track:Q75653886
↑ База даних малих космічних тіл JPL: Рудольф II (англ.) .

Джерела

Gindely, «Rudolf II» (Прага, 1868);
Bezold, «K. Rudolf II und die heilige Liga».

Попередник
Максиміліан II Габсбург

Імператор Священної Римської імперії
1576-1612

Наступник
Матвій Габсбург

Попередник
Максиміліан II Габсбург

Король Богемії
1575-1611

Наступник
Матвій II Габсбург

Попередник
Максиміліан II Габсбург

Король Угорщини
1572-1608

Наступник
Матвій II Габсбург

Попередник
Максиміліан II Габсбург

Король Хорватії
1572-1608

Наступник
Матвій II Габсбург

Попередник
Максиміліан II Габсбург

Король Німеччини
1575-1612

Наступник
Матвій Габсбург

Попередник
Максиміліан II Габсбург
оскаржувалося іншими претендентами

Король Галичини та Володимирії
титулярний
1572-1608

Наступник
Матвій II Габсбург
оскаржувалося іншими претендентами

Попередник
Максиміліан II Габсбург

Ерцгерцог Австрії
1576-1608

Наступник
Матвій II Габсбург

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q17152639_citetype_Q1172284"_data-entity-id="Q36578"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Німецька_національна_бібліотека|Deutsche_Nationalbibliothek]]</i>_[http://d-nb.info/gnd/118603701/_Record_#118603701]_//_Gemeinsame_Normdatei<span_class="wef_low_priority_links">_—_2012—2016.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]</div>-1] Deutsche Nationalbibliothek Record #118603701 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
d:Track:Q27302 d:Track:Q36578

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3331189"_data-entity-id="Q17378135">Рудольф_II_//_[[:ru:Большая_советская_энциклопедия_(третье_издание)|Большая_советская_энциклопедия]]:_[в_30_т.]<span_class="wef_low_priority_links">_/_под_ред._[[:Прохоров_Олександр_Михайлович|А.&nbsp;М.&nbsp;Прохорова]]_—_3-е_изд._—_[[:Москва|Москва]]:_[[:Велика_російська_енциклопедія_(видавництво)|Советская_энциклопедия]],_1969.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q649]][[d:Track:Q17378135]]</div>-2] а ^б Рудольф II // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
d:Track:Q649 d:Track:Q17378135

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q615699"_data-entity-id="Q5375741">[http://global.britannica.com/biography/Rudolf-II-Holy-Roman-emperor_Encyclopædia_Britannica]<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q5375741]]</div>-3] Encyclopædia Britannica
d:Track:Q5375741

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36570165"_data-entity-id="Q17299517">RKDartists<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q17299517]]</div>-4] RKDartists
d:Track:Q17299517

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13136"_data-entity-id="Q237227">[[:de:s:Brockhaus_Enzyklopädie|Енциклопедія_Брокгауз]]<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q237227]]</div>-5] Енциклопедія Брокгауз
d:Track:Q237227

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q48204_citetype_Q166118"_data-entity-id="Q10855166">[https://cs.isabart.org/person/22089_The_Fine_Art_Archive]<span_class="wef_low_priority_links">_—_2003.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q10855166]]</div>-6] The Fine Art Archive — 2003.
d:Track:Q10855166

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q33270056_citetype_Q7094076"_data-entity-id="Q75653886">[[:d:Q75653886|Kindred_Britain]]<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q75653886]]</div>-7] а ^б Kindred Britain
d:Track:Q75653886

[8] База даних малих космічних тіл JPL: Рудольф II (англ.) .

[1]

[2]

[3]

[4]

[6]

[7]

[8]

@@ Рядок 31: / Рядок 31: @@
 == Біографія ==
-[[Файл:Kaiser Rudolf II. (de Vries 1603).jpg|thumb|150px|[[Адріан де Вріс]]. [[Погруддя імператора Рудольфа II (де Вріс)|Погруддя імператора Рудольфа II]], 1603. [[Музей історії мистецтв]], [[Відень]]|ліворуч]]Походив з династії Габсбургів. Син імператора [[Максиміліан II Габсбург|Максиміліана II]] та [[Марія Австрійська (1528—1603)|Марії Австрійської]]. Родинні зв'язки з іспанським королівським двором дали змогу отримати виховання в Іспанії при дворі Філіпа ІІ, троюрідного дядька майбутнього імператора Священної Римської Імперії. Вихованням керували єзуїти, що обумовило подальші смаки і політичні принципи Рудольфа: оріентація на [[католицизм]], боротьба з протестантизмом на підлеглих територіях, підтримка війни з [[Османська імперія|Османською імперією]].
+[[Файл:Kaiser Rudolf II. (de Vries 1603).jpg|thumb|150px|[[Адріан де Вріс]]. [[Погруддя імператора Рудольфа II (де Вріс)|Погруддя імператора Рудольфа II]], 1603. [[Музей історії мистецтв]], [[Відень]]|ліворуч]]Походив з династії [[Габсбурги|Габсбургів]]. Син імператора [[Максиміліан II Габсбург|Максиміліана II]] та [[Марія Австрійська (1528—1603)|Марії Австрійської]]. Родинні зв'язки з іспанським королівським двором дали змогу отримати виховання в Іспанії при дворі [[Філіп II|Філіпа ІІ]], троюрідного дядька майбутнього імператора . Вихованням керували єзуїти, що обумовило подальші смаки і політичні принципи Рудольфа: оріентація на [[католицизм]], боротьба з протестантизмом на підлеглих територіях, підтримка війни з [[Османська імперія|Османською імперією]].
 === Політична діяльність ===
@@ Рядок 37: / Рядок 37: @@
 === Переїзд до Праги ===
-[[Файл:Rudolf II Thaler.jpg|thumb|200px|Талер з портретом Рудольфа ІІ|ліворуч]]Відсутність популярності в Відні і бажання відсторонитися від світу спонукали імператора перебратися в Прагу, що мимоволі стала другою столицею країни. Рудольф сприяв будівельним роботам у Празі, а також реконструкції [[Празький град|Празького Граду]] (міської фортеці з [[собор]]ом).
+[[Файл:Rudolf II Thaler.jpg|thumb|200px|Талер з портретом Рудольфа ІІ|ліворуч]]Відсутність популярності в Відні і бажання відсторонитися від світу спонукали імператора перебратися в Прагу, що мимоволі стала другою столицею країни. Рудольф сприяв будівельним роботам у Празі, а також реконструкції [[Празький град|Празького Граду]] (міської фортеці з собором).
 Рудольф II замовив у Яна Вермейена, одного із найбільших видатних ювелірів того часу, якого спеціально викликали для цього, [[Австрійська імператорська корона|імператорську корону]]. Він ознайомився з усіма наявними в Празі стародавніми коронами. Потім відвезли до Нюрнберґу, де продемонстрировали інші корони, в тому числі [[Корона Карла Великого|корону Карла Великого]]. За основу корони Рудольфа ІІ майстер взяв Богемську княжу корону Святого Вацлава. Корону було виготовлено 1602 року в Празі.
@@ Рядок 57: / Рядок 57: @@
 === Довірливий Рудольф ІІ ===
-[[Файл:Adriaen de Vries Herkules.jpg|thumb|right|200px|Скульптор [[Адріан де Вріс]], «Геркулес»]]Бажання мати у власній колекції дійсно рідкісні речі переважувало обережність і критичність імператора. Цим користувалась ціла низка шарлатанів, авантюристів, психопатів і навіть божевільних. Дивацтво поведінки і дивацтво ремесел однаково приваблювали Рудольфа ІІ. Як і більшість володарів кінця [[XVI століття]], він заохочував пошуки [[алхімік]]ів для отримання золота з простих речей. На цьому та на якомусь знанні таємничих знань наполягав і авантюрист-англієць [[Едвард Келлі]]. За неблагодійні вчинки Келлі покарали ще в Англії, відрізавши одне вухо. Той емігрував на континент, приховуючи відсутнє вухо довгим волоссям та капелюхом. Довідавшись про зацікавлення імператора до незвичних речей та алхімії, прибув у Прагу і запропонував йому власні послуги алхіміка і знавця утаємничених знань. Іспити Едвард Келлі як алхімік був вимушений пройти, але [[авантюрист]] запобіжно і таємно проніс в кімнату маленький шматочок золота, який і продемонстрував імператорові після ворожінь з вогнем і [[колба]]ми. Імператор таки прийняв його на власну службу.
+[[Файл:Adriaen de Vries Herkules.jpg|thumb|right|200px|Скульптор [[Адріан де Вріс]], «Геркулес»]]Бажання мати у власній колекції дійсно рідкісні речі переважувало обережність і критичність імператора. Цим користувалась ціла низка шарлатанів, авантюристів, психопатів і навіть божевільних. Дивацтво поведінки і дивацтво ремесел однаково приваблювали Рудольфа ІІ. Як і більшість володарів кінця XVI століття, він заохочував пошуки [[алхімік]]ів для отримання золота з простих речей. На цьому та на якомусь знанні таємничих знань наполягав і авантюрист-англієць [[Едвард Келлі]]. За неблагодійні вчинки Келлі покарали ще в Англії, відрізавши одне вухо. Той емігрував на континент, приховуючи відсутнє вухо довгим волоссям та капелюхом. Довідавшись про зацікавлення імператора до незвичних речей та алхімії, прибув у Прагу і запропонував йому власні послуги алхіміка і знавця утаємничених знань. Іспити Едвард Келлі як алхімік був вимушений пройти, але авантюрист запобіжно і таємно проніс в кімнату маленький шматочок золота, який і продемонстрував імператорові після ворожінь з вогнем і колбами. Імператор таки прийняв його на власну службу.
-Оточення авантюристів і напівбожевільних шукачів грошей кине тінь підозри навіть на справжніх віртуозів-митців, представників стилю [[маньєризм]], що теж працювали при дворі дивака-імператора. Але їх творчий доробок і дійсний внесок в мистецтво слугує своєрідним [[алібі]] і не має нічого спільного з профанаціями алхіміків чи авантюристів.
+Оточення авантюристів і напівбожевільних шукачів грошей кине тінь підозри навіть на справжніх віртуозів-митців, представників стилю [[маньєризм]], що теж працювали при дворі дивака-імператора. Але їх творчий доробок і дійсний внесок в мистецтво слугує своєрідним алібі і не має нічого спільного з профанаціями алхіміків чи авантюристів.
 Рудольф ІІ тоді купив одну з найзагадковіших книг світу — [[рукопис Войнича]] за 600 дукатів вважаючи її книгою [[Роджер Бекон|Роджера Бекона]].
 === Мистецька колекція імператора ===
-Особливе захоплення викликала мистецька колекція Рудольфа ІІ: екзотичні предмети, вивезені з [[Індія|Індії]] та [[Америка|Америки]], картини сучасних і давніх майстрів, скульптури, вази з коштовного і напівкоштовного каміння, дивна колекція [[годинник]]ів. Окрасою колекції картин були ні на що не схожі картини [[Джузеппе Арчімбольдо]].
+Особливе захоплення викликала мистецька колекція Рудольфа ІІ: екзотичні предмети, вивезені з [[Індія|Індії]] та [[Америка|Америки]], картини сучасних і давніх майстрів, скульптури, вази з коштовного і напівкоштовного каміння, дивна колекція годинників. Окрасою колекції картин були ні на що не схожі картини [[Джузеппе Арчімбольдо]].
-Про колекцію імператора захоплено писав [[кардинал]] д'Есте, якому її показали. Так виник культурний феномен під назвою — рудольфінська Прага.
+Про колекцію імператора захоплено писав кардинал д'Есте, якому її показали. Так виник культурний феномен під назвою — рудольфінська Прага.
 === Доля колекції ===

п о р Імператори Священної Римської імперії
Каролінги	Карл I Великий (800—814) • Людовик I Благочестивий (814—840) • Лотар I (840—855) • Людовик II Молодший (855—875) • Карл II Лисий (875—877) • Карл III Товстий (881—888) • Гвідо III Сполетський (891—894) • Ламберт II Сполетський (894—898) • Арнульф Каринтійський (896—899) • Людовик III Сліпий (901—905) • Беренгар I (915—924)
Людольфінги	Оттон I (962—973) • Оттон II (973—983) • Оттон III (996—1002) • Генріх II (1014—1024)
Салічна династія	Конрад II Старший (1027—1039) • Генріх III Чорний (1046—1056) • Генріх IV (1084—1105) • Генріх V (1111—1125)
Суплінбурги	Лотар II Суплінбурзький (1133—1137)
Гогенштауфени	Фрідріх I Барбаросса (1155—1190) • Генріх VI Гогенштауфен (1191—1197)
Вельфи	Оттон IV (1209—1215)
Гогенштауфени	Фрідріх II Штауфен (1220—1250)
Люксембурги	Генріх VII (1312—1313)
Віттельсбахи	Людовик IV Баварський (1328—1347)
Люксембурги	Карл IV Люксембург (1355—1378) • Сигізмунд I Люксембург (1433—1437)
Габсбурги	Фрідріх III Мирний (1452—1493) • Максиміліан I (1508—1519) • Карл V (1530—1556) • Фердинанд I (1558—1564) • Максиміліан II (1564—1576) • Рудольф II (1576—1612) • Матвій (1612—1619) • Фердинанд II (1619—1637) • Фердинанд III (1637—1657) • Леопольд I (1658—1705) • Йосиф I (1705—1711) • Карл VI (1711—1740)
Віттельсбахи	Карл VII Альбрехт (1742—1745)
Габсбург—Лотаринги	Франц I Стефан (1745—1765) • Йосиф II (1765—1790) • Леопольд II (1790—1792) • Франц II (1792—1806)

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво	RKDartists · Архів образотворчого мистецтва (Чехія) · Музей Вікторії та Альберта · Музей мистецтв Філадельфії · Національна портретна галерея (Лондон)
Генеалогія та некрополістика	Genealogics · Geni.com · Kindred Britain · Родовід · Sejm-Wielki.pl · The Peerage · WeRelate · WikiTree
Література та бібліографія	Goodreads · Index Theologicus · Provenio · Provenio · Sandrart.net · Бібліографія історії чеських земель
Наука	ZOBODAT
Тематичні сайти	E-Archiv.li · Early Modern Letters Online
Словники та енциклопедії	Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопедія · Велика каталанська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Хорватська енциклопедія · Allgemeine Deutsche Biographie · Biografický slovník českých zemí · Biographisches Lexikon zur Geschichte Südosteuropas · Britannica (11-th) · Brockhaus Enzyklopädie · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Österreichisches Musiklexikon Online · Proleksis Encyclopedia · Treccanis Dizionario di Storia
Довідкові видання	Британський музей · Alvin · Consortium of European Research Libraries · Consortium of European Research Libraries · Consortium of European Research Libraries · Consortium of European Research Libraries · Deutsche Biographie · ECARTICO · National Historical Museums of Sweden · Swedish Open Cultural Heritage · Vienna History Wiki · Salzburgwiki
Нормативний контроль	AAR: 12381091 · Autoritats UB: a1177602 · BAV: ADV10169405 · BIBSYS: 90361258 · BNC: a10836603 · BNE: XX1033254 · BNF: 13168504p · BPN: 92088617 · CANTIC: 981058511987706706 · CiNii: DA11663123 · CONOR.SI: 105837923 · CUT: 111511 · FAST: 66398, 1464973 · Freebase: /m/06hfk · GND: 118603701 · ICCU: MUSV056026 · ISNI: 0000000399045251 · J9U: 987007267355005171 · KANTO: 000210591 · LCCN: n81004066 · LIBRIS: 1zcfg5sk251fsp3 · LIH: LNB:k9+;=BU · MAK: 9810597372705606 · Museo Galileo: 40293 · NDL: 00621407 · NKC: jn20000701541 · NLP: a0000001182339 · NTA: 071412255, 309548810 · NUKAT: n97059038 · RERO: 02-A018993593 · RILM: 133860 · RISM: people/68440 · RRL: 151136 · SDBM: 28329 · SEARCH: 27490 · SELIBR: 205427 · SUDOC: 027646440 · ULAN: 500122378 · URBS: 9247, 13383 · VcBA: 495/62495 · VIAF: 15562150, 14909824 · РНБ: 77110232

Рудольф II: відмінності між версіями

Версія за 22:13, 25 січня 2024

Зміст