Бережок Григорій Карпович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Мітка: Посилання на сторінки неоднозначності
AHbot (обговорення | внесок)
Боти
191 792 редагування
м Бот: Виправлення перенаправлень
 
Рядок 7: Рядок 7:
| ім'я при народженні =
| ім'я при народженні =
| дата народження = 15.03.1908(2)
| дата народження = 15.03.1908(2)
| місце народження = [[Гросулове]], [[Тираспольський повіт]], [[Херсонська губернія]], [[Російська імперія]]
| місце народження = [[Велика Михайлівка|Гросулове]], [[Тираспольський повіт]], [[Херсонська губернія]], [[Російська імперія]]
| дата смерті = 02.07.1994
| дата смерті = 02.07.1994
| місце смерті = [[Миколаїв]], [[Україна]]
| місце смерті = [[Миколаїв]], [[Україна]]
Рядок 22: Рядок 22:
| формування =
| формування =
| командування = 33-й гаубичний артилерійський полк<br/> 375-й гаубичний артилерійський полк<br/> партизанський загін ім. Кутузова
| командування = 33-й гаубичний артилерійський полк<br/> 375-й гаубичний артилерійський полк<br/> партизанський загін ім. Кутузова
| битви = [[радянсько-фінська війна]]<br/> [[німецько-радянська війна]]
| битви = [[радянсько-фінська війна (1939—1940)|радянсько-фінська війна]]<br/> [[німецько-радянська війна]]
| нагороди = {{(!}} style="background: transparent"
| нагороди = {{(!}} style="background: transparent"
{{!}} {{Медаль Золота Зірка}}
{{!}} {{Медаль Золота Зірка}}
Рядок 40: Рядок 40:
}}
}}
{{однофамільці|Бережок}}
{{однофамільці|Бережок}}
'''Григо́рій Ка́рпович Бережо́к''' ({{нар}} {{ДН|15|3|1908|2}}, [[Гросулове]], [[Тираспольський повіт]], [[Херсонська губернія]]&nbsp;— {{ДС|2|7|1994}}, [[Миколаїв]])&nbsp;— [[СРСР|радянський]] [[військовик]] часів [[Друга світова війна|Другої світової війни]], [[Капітан (військове звання)|капітан]]. [[Герой Радянського Союзу]] (1940).
'''Григо́рій Ка́рпович Бережо́к''' ({{нар}} {{ДН|15|3|1908|2}}, [[Велика Михайлівка|Гросулове]], [[Тираспольський повіт]], [[Херсонська губернія]]&nbsp;— {{ДС|2|7|1994}}, [[Миколаїв]])&nbsp;— [[союз Радянських Соціалістичних Республік|радянський]] [[військовослужбовець|військовик]] часів [[Друга світова війна|Другої світової війни]], [[Капітан (військове звання)|капітан]]. [[Герой Радянського Союзу]] (1940).


== Життєпис ==
== Життєпис ==
Народився [[15 березня|15(2) березня]] [[1908]] року в містечку Михайлівка (Гросулове), волосному центрі [[Ново-Петрівська волость (Тираспольський повіт)|Новопетрівської волості]] [[Тираспольський повіт|Тираспольського повіту]] [[Херсонська губернія|Херсонської губернії]] (нині&nbsp;— [[селище міського типу]] [[Велика Михайлівка]] [[Великомихайлівський район|однойменного району]] [[Одеська область|Одеської області]]) в селянській родині. [[Українець]]. Здобув неповну середню освіту, працював у [[Сільське господарство|сільському господарстві]].
Народився [[15 березня|15(2) березня]] [[1908]] року в містечку Михайлівка (Гросулове), волосному центрі [[Ново-Петрівська волость (Тираспольський повіт)|Новопетрівської волості]] [[Тираспольський повіт|Тираспольського повіту]] [[Херсонська губернія|Херсонської губернії]] (нині&nbsp;— [[селище міського типу]] [[Велика Михайлівка]] [[Великомихайлівський район|однойменного району]] [[Одеська область|Одеської області]]) в селянській родині. [[Українці|Українець]]. Здобув неповну середню освіту, працював у [[Сільське господарство|сільському господарстві]].


До лав [[РСЧА]] призваний у 1929 році. Закінчив полкову школу при 15-у артилерійському полку (м. [[Миколаїв]]), Київську військову артилерійську школу в 1934 році. Член [[ВКП(б)]] з 1937 року. З травня 1939 року&nbsp;— [[командир]] [[Артилерійська батарея|батареї]] 33-го гаубичного артилерійського полку 72-ї стрілецької дивізії.
До лав [[Червона армія|РСЧА]] призваний у 1929 році. Закінчив полкову школу при 15-у артилерійському полку (м. [[Миколаїв]]), Київську військову артилерійську школу в 1934 році. Член [[Комуністична партія Радянського Союзу|ВКП(б)]] з 1937 року. З травня 1939 року&nbsp;— [[командир]] [[Артилерійська батарея|батареї]] 33-го гаубичного артилерійського полку 72-ї стрілецької дивізії.


Учасник [[Радянсько-фінська війна|радянсько-фінської війни 1939–1940 років]]. Особливо [[старший лейтенант]] Г.&nbsp;К.&nbsp;Бережок відзначився в бою 4 лютого 1940 року, коли батарея під його командуванням влучним вогнем знищила вогневі точки супротивника, забезпечивши просування стрілецьких підрозділів вперед. Також відзначився під час захоплення островів поблизу міста Піткяранта ([[Карелія]]).
Учасник [[радянсько-фінська війна (1939—1940)|радянсько-фінської війни 1939–1940 років]]. Особливо [[старший лейтенант]] Г.&nbsp;К.&nbsp;Бережок відзначився в бою 4 лютого 1940 року, коли батарея під його командуванням влучним вогнем знищила вогневі точки супротивника, забезпечивши просування стрілецьких підрозділів вперед. Також відзначився під час захоплення островів поблизу міста Піткяранта ([[Карелія (історична область)|Карелія]]).


Початок [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]] зустрів на посаді командира артилерійського дивізіону 375-го гаубичного артилерійського полку. Воював на [[Західний фронт (СРСР, Друга світова війна)|Західному фронті]]. 27 червня 1941 року під час бою був контужений, потрапив у полон. Після двох невдалих спроб втекти з нацистських таборів, 28 липня 1943 року, під час бомбардування авіацією союзників [[Нюрнберг]]а, вирвався на волю разом з групою бранців. Пройшовши територією [[Німеччина|Німеччини]] і [[Чехословаччина|Чехословаччини]], втікачі приєднались до партизанського загону імені Берії. Після проходження перевірки в [[НКВС]] 23 серпня 1943 року був призначений начальником штабу партизанського загону імені Кутузова. У січні 1945 року загін з'єднався з передовими частинами [[Червона армія|Червоної армії]]. З того часу проходив службу в 37-у офіцерському полку викладачем артилерії. У 1945 році капітан Г.&nbsp;К.&nbsp;Бережок вийшов у відставку.
Початок [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]] зустрів на посаді командира артилерійського дивізіону 375-го гаубичного артилерійського полку. Воював на [[Західний фронт (СРСР, Друга світова війна)|Західному фронті]]. 27 червня 1941 року під час бою був контужений, потрапив у полон. Після двох невдалих спроб втекти з нацистських таборів, 28 липня 1943 року, під час бомбардування авіацією союзників [[Нюрнберг]]а, вирвався на волю разом з групою бранців. Пройшовши територією [[Німеччина|Німеччини]] і [[Чехословаччина|Чехословаччини]], втікачі приєднались до партизанського загону імені Берії. Після проходження перевірки в [[Народний комісаріат внутрішніх справ СРСР|НКВС]] 23 серпня 1943 року був призначений начальником штабу партизанського загону імені Кутузова. У січні 1945 року загін з'єднався з передовими частинами [[Червона армія|Червоної армії]]. З того часу проходив службу в 37-у офіцерському полку викладачем артилерії. У 1945 році капітан Г.&nbsp;К.&nbsp;Бережок вийшов у відставку.


Мешкав у [[Миколаїв|Миколаєві]]. До 1963 року викладав військову справу в одній з шкіл міста, був начальником піонерського табору, начальником цеху на [[Чорноморський суднобудівний завод|Чорноморському суднобудівному заводі]]. Після виходу на пенсію продовжував працювати комендантом заводського Палацу культури (нині [[Миколаївський обласний палац культури]]).
Мешкав у [[Миколаїв|Миколаєві]]. До 1963 року викладав військову справу в одній з шкіл міста, був начальником піонерського табору, начальником цеху на [[Чорноморський суднобудівний завод|Чорноморському суднобудівному заводі]]. Після виходу на пенсію продовжував працювати комендантом заводського Палацу культури (нині [[Миколаївський обласний палац культури]]).


Помер [[2 липня]] [[1994]] року. Похований на [[Миколаївський міський цвинтар|Центральному міському цвинтарі]].
Помер [[2 липня]] [[1994]] року. Похований на [[Миколаївське центральне міське кладовище|Центральному міському цвинтарі]].


== Нагороди ==
== Нагороди ==

Поточна версія на 02:01, 28 січня 2024

Григорій Карпович Бережок
Народження2 (15) березня 1908(1908-03-15)
Гросулове, Тираспольський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія
Смерть2 липня 1994(1994-07-02) (86 років)
Миколаїв, Україна
ПохованняМиколаївське центральне міське кладовище
Країна Російська імперія
 УНР
СРСР СРСР
Україна Україна
Вид збройних силсухопутні війська
Рід військ артилерія
Роки служби1929–1945
ПартіяКПРС
Звання Капітан
Командування33-й гаубичний артилерійський полк
375-й гаубичний артилерійський полк
партизанський загін ім. Кутузова
Війни / битвирадянсько-фінська війна
німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Вітчизняної війни I ступеня
Медаль «Партизанові Вітчизняної війни» 1 ступеня
Медаль «Партизанові Вітчизняної війни» 1 ступеня
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль «20 років перемоги у ВВВ» Медаль «30 років перемоги у ВВВ» Медаль «40 років перемоги у ВВВ»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бережок.

Григо́рій Ка́рпович Бережо́к (нар. 2 (15) березня 1908(19080315), Гросулове, Тираспольський повіт, Херсонська губернія — 2 липня 1994, Миколаїв) — радянський військовик часів Другої світової війни, капітан. Герой Радянського Союзу (1940).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 15(2) березня 1908 року в містечку Михайлівка (Гросулове), волосному центрі Новопетрівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії (нині — селище міського типу Велика Михайлівка однойменного району Одеської області) в селянській родині. Українець. Здобув неповну середню освіту, працював у сільському господарстві.

До лав РСЧА призваний у 1929 році. Закінчив полкову школу при 15-у артилерійському полку (м. Миколаїв), Київську військову артилерійську школу в 1934 році. Член ВКП(б) з 1937 року. З травня 1939 року — командир батареї 33-го гаубичного артилерійського полку 72-ї стрілецької дивізії.

Учасник радянсько-фінської війни 1939–1940 років. Особливо старший лейтенант Г. К. Бережок відзначився в бою 4 лютого 1940 року, коли батарея під його командуванням влучним вогнем знищила вогневі точки супротивника, забезпечивши просування стрілецьких підрозділів вперед. Також відзначився під час захоплення островів поблизу міста Піткяранта (Карелія).

Початок німецько-радянської війни зустрів на посаді командира артилерійського дивізіону 375-го гаубичного артилерійського полку. Воював на Західному фронті. 27 червня 1941 року під час бою був контужений, потрапив у полон. Після двох невдалих спроб втекти з нацистських таборів, 28 липня 1943 року, під час бомбардування авіацією союзників Нюрнберга, вирвався на волю разом з групою бранців. Пройшовши територією Німеччини і Чехословаччини, втікачі приєднались до партизанського загону імені Берії. Після проходження перевірки в НКВС 23 серпня 1943 року був призначений начальником штабу партизанського загону імені Кутузова. У січні 1945 року загін з'єднався з передовими частинами Червоної армії. З того часу проходив службу в 37-у офіцерському полку викладачем артилерії. У 1945 році капітан Г. К. Бережок вийшов у відставку.

Мешкав у Миколаєві. До 1963 року викладав військову справу в одній з шкіл міста, був начальником піонерського табору, начальником цеху на Чорноморському суднобудівному заводі. Після виходу на пенсію продовжував працювати комендантом заводського Палацу культури (нині Миколаївський обласний палац культури).

Помер 2 липня 1994 року. Похований на Центральному міському цвинтарі.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 20 травня 1940 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з фінською білогвардійщиною та виявлені при цьому відвагу і героїзм, старшому лейтенантові Бережку Григорію Карповичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 224).

Також був нагороджений орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня (11.03.1985) і медалями.

Література

[ред. | ред. код]
  • Подвиг во имя жизни: Очерки о Героях Советского Союза, уроженцах Одесской области / Сост.: Абрамов А. Ф., Бульба А. И. — Одеса: Маяк, 1984. — С. 48—50. (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Бережок Григорій Карпович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
Перегляд цього шаблону
  Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бережок_Григорій_Карпович&oldid=41605016