Паннонія (провінція): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Ostap Khanko (обговорення | внесок)
4556 редагувань
Авл Плавцій
Mazij (обговорення | внесок)
2841 редагування
граматика, пунктуація, милозвучність
Рядок 8: Рядок 8:


=== До римського завоювання ===
=== До римського завоювання ===
Паннонська рівнина є довгим пасмом рівнинних лук, що оточені [[Карпати|Карпатським хребтом]] на сході і півночі, [[Динарське нагір'я|Динарським нагір'ям]] на півдні та Альпами на заході і діляться річкою Дунай в її середній течії. Паннонська рівнина має два природні доступи: на заході — віденський між Альпами і Західними Карпатами, на сході — через ущелину [[Залізні Ворота (Дунай)|Залізна брама]] в Південних Карпатах Її добре зрошені пасовища — найзахідніша ділянка великих євразійських степів — протягом багатьох століть ставали природною принадою для кочовиків, що рухалися зі сходу на захід, і були зручним трампліном для багатьох варварських племен, які готувалися напасти на Римську імперію.
Паннонська рівнина є довгим пасмом рівнинних лук, що оточені [[Карпати|Карпатським хребтом]] на сході і півночі, [[Динарське нагір'я|Динарським нагір'ям]] на півдні та Альпами на заході і діляться річкою Дунай в її середній течії. Паннонська рівнина має два природні доступи: на заході — віденський між Альпами і Західними Карпатами, на сході — через ущелину [[Залізні Ворота (Дунай)|Залізна брама]] в Південних Карпатах. Її добре зрошені пасовища — найзахідніша ділянка великих євразійських степів — протягом багатьох століть ставали природною принадою для кочовиків, що рухалися зі сходу на захід, і були зручним трампліном для багатьох варварських племен, які готувалися напасти на Римську імперію.


Крім гірських районів, територія Паннонії була малоплідною, особливо після того, як при імператорах [[Проб]]і і [[Галлієн]]і були вирубані ліси — до цього часу деревина тут складала одну з головних статей експорту. Серед сільськогосподарських культур переважали [[овес]] і [[ячмінь]], з якого жителі варили [[пиво]], що називалося ''sabaea''. Виноградники й оливкові дерева культивувалися в невеликих масштабах. Певну роль, окрім [[Норик (країна)|Норика]], грали залізні й срібні копальні. Паннонія була також відома за породою [[гонча|гончих]], що розводилася тут і полювали на кабана і бізона.
Крім гірських районів, територія Паннонії була малоплідною, особливо після того, як при імператорах [[Проб]]і і [[Галлієн]]і були вирубані ліси — до цього часу деревина тут складала одну з головних статей експорту. Серед сільськогосподарських культур переважали [[овес]] і [[ячмінь]], з якого жителі варили [[пиво]], що називалося ''sabaea''. Виноградники й оливкові дерева культивувалися в невеликих масштабах. Певну роль, окрім [[Норик (країна)|Норика]], грали залізні й срібні копальні. Паннонія була також відома за породою [[гонча|гончих]], що розводилася тут і полювали на кабана і бізона.


Першими відомими історії народами, що проживали в Паннонії були [[іллірійці]] — група індо-європейських племен, відомих як паннонці, бревки, карни і [[дарданці]], а також кельтські племена, які прийшли сюди з заходу в IV—III ст. до н. е. зокрема, скордиски.
Першими відомими історії народами, що проживали в Паннонії, були [[іллірійці]] — група індо-європейських племен, відомих як паннонці, бревки, карни і [[дарданці]], а також кельтські племена, які прийшли сюди із заходу в IV—III ст. до н. е. зокрема, скордиски.


Про Паннонію мало що відомо до 35 р. до н. е., коли її мешканці, союзники далматинців, зазнали нападу [[Октавіан Август|Октавіана Августа]], який завоював і окупував Сісію ([[Сисак]]). Однак ця територія не була остаточно підпорядкована римлянам до 9 р. до н. е., коли вона була включена до Ілліріку, кордон якого таким чином був розширений аж до Дунаю.
Про Паннонію мало що відомо до 35 року до н. е., коли її мешканці, союзники далматинців, зазнали нападу [[Октавіан Август|Октавіана Августа]], який завоював і окупував Сісію ([[Сисак]]). Однак ця територія не була остаточно підпорядкована римлянам до 9 року до н. е., коли вона була включена до Ілліріку, кордон якого таким чином був розширений аж до Дунаю.


=== Під владою Риму ===
=== Під владою Риму ===
Рядок 20: Рядок 20:
[[Файл:Pannonia02.png|ліворуч|міні|260x260пкс|Паннонія в 2 сторіччі н. е.]]
[[Файл:Pannonia02.png|ліворуч|міні|260x260пкс|Паннонія в 2 сторіччі н. е.]]
[[Файл:Pannonia03 en.png|ліворуч|міні|260x260пкс|Паннонія в 4 столітті н. е.]]
[[Файл:Pannonia03 en.png|ліворуч|міні|260x260пкс|Паннонія в 4 столітті н. е.]]
Після приєднання [[Норик (країна)|Норика]] і [[Реція|Реції]] в 16 р. до н.е [[Август]] продовжив свої експансіоністські плани, що стосувалися формування дунайського напрямку, далі.
Після приєднання [[Норик (країна)|Норика]] і [[Реція|Реції]] в 16 році до н.е [[Август]] продовжив свої експансіоністські плани, що стосувалися формування дунайського напрямку, далі.


У 15 р. до н.&nbsp;е. почалася війна в Паннонії. Паннонців-іллірійців захищали з півдня дві швидкі річки&nbsp;— [[Драва]] i [[Сава (річка)|Сава]]. Війну проти паннонців очолив [[Марк Віпсаній Агріппа]], а після його смерті в 12 р. до н.&nbsp;е.&nbsp;— [[Тиберій Клавдій Нерон|Тиберій]]. Небезпека цієї війни зростала через близькість театру воєнних дій до Італії. Паннонці були розбиті, а їхня зброя, всупереч військовому звичаю, була не спалена, а зламана і кинута в річку, щоб налякати тих, які ще чинили опір<ref>Flor., II, 24; IV, 12, 8-9</ref>.
У 15 році до н.&nbsp;е. почалася війна в Паннонії. Паннонців-іллірійців захищали з півдня дві швидкі річки&nbsp;— [[Драва]] i [[Сава (річка)|Сава]]. Війну проти паннонців очолив [[Марк Віпсаній Агріппа]], а після його смерті в 12 році до н.&nbsp;е.&nbsp;— [[Тиберій Клавдій Нерон|Тиберій]]. Небезпека цієї війни зростала через близькість театру воєнних дій до Італії. Паннонці були розбиті, а їхня зброя, всупереч військовому звичаю, була не спалена, а зламана і кинута в річку, щоб налякати тих, які ще чинили опір<ref>Flor., II, 24; IV, 12, 8-9</ref>.


У 6 р н. е. паннонці разом з далматинами та іншими іллірійськими племенами підняли так зване Велике Іллірійське повстання і були розбиті Тиберієм та Германіком після важкої кампанії, яка тривала три роки. Після придушення повстання в 9 році н. е. провінція Іллірік була скасована, а її землі були розділені між новими провінціями Паннонія на півночі та Далмація на півдні. Дата розділення Іллірику невідома, це відбулось найвірогідніше десь між 20 і 50 роками н. е. Близькість небезпечних варварських племен ([[кваді]], [[маркомани]]) зумовила наявність великої кількості військ, розташованих в провінції (сім легіонів у пізніші часи), і численних фортець, що були збудовані вздовж Дуная. Головними містами провінційної адміністрації стали [[Аквінкум]], [[Карнунт]]ум, [[Сірмій]], [[Мурса]] і [[Петовіон]]. [[Кельти]] провінції жили в окремих поселеннях (civitates).
У 6 році н. е. паннонці разом з далматинами та іншими іллірійськими племенами підняли так зване Велике Іллірійське повстання і були розбиті Тиберієм та Германіком після важкої кампанії, яка тривала три роки. Після придушення повстання в 9 році н. е. провінція Іллірік була скасована, а її землі були розділені між новими провінціями — Паннонія на півночі та Далмація на півдні. Дата розділення Іллірику невідома, це відбулось найвірогідніше десь між 20 і 50 роками н. е. Близькість небезпечних варварських племен ([[кваді]], [[маркомани]]) зумовила наявність великої кількості військ, розташованих у провінції (сім легіонів у пізніші часи), і численних фортець, що були збудовані вздовж Дуная. Головними містами провінційної адміністрації стали [[Аквінкум]], [[Карнунт]]ум, [[Сірмій]], [[Мурса]] і [[Петовіон]]. [[Кельти]] провінції жили в окремих поселеннях (civitates).


=== ІІ-ІІІ століття. Розділення на Верхню і Нижню Паннонію ===
=== ІІ-ІІІ століття. Розділення на Верхню і Нижню Паннонію ===
У [[108]] р. [[Траян]] розділив Паннонію на Верхню, з центром у [[Карнунт]]умі, і Нижню, з центром в [[Аквінкум]]і. Перша стала керуватися [[консул]]ьським [[легат]]ом, друга — [[претор]]ським, а починаючи з [[Марк Аврелій|Марка Аврелія]] — також консульським. Першим прокуратором Нижньої Паннонії став [[Адріан]]. У [[166]] р. у Паннонію вторглися [[лангобарди]] й [[убії]]. У [[213]] р. область навколо [[Брігеціон]]а була включена у Верхню Паннонію.
У [[108]] році [[Траян]] розділив Паннонію на Верхню, з центром у [[Карнунт]]умі, і Нижню, з центром в [[Аквінкум]]і. Перша стала керуватися [[консул]]ьським [[легат]]ом, друга — [[претор]]ським, а починаючи з [[Марк Аврелій|Марка Аврелія]] — також консульським. Першим прокуратором Нижньої Паннонії став [[Адріан]]. У [[166]] році в Паннонію вторглися [[лангобарди]] й [[убії]]. У [[213]] році область навколо [[Брігеціон]]а була включена у Верхню Паннонію.


B [[214]]-[[215]] р. Паннонія пережила вторгнення [[квади|квадів]], у [[254]] і [[259]]-[[260]] — також [[маркомани|маркоманів]] і [[язигі]]в. Нарешті в [[396]] р. [[Рим]] був змушений дати осілім у Паннонії маркоманам, квадам і [[вандали|вандалам]], а також напевно [[свеви|свевам]], статус федератів (foederati).
У [[214]]-[[215]] р оках Паннонія пережила вторгнення [[квади|квадів]], у [[254]] і [[259]]-[[260]] — також [[маркомани|маркоманів]] і [[язигі]]в. Нарешті в [[396]] році [[Рим]] був змушений дати осілім у Паннонії маркоманам, квадам і [[вандали|вандалам]], а також напевно [[свеви|свевам]], статус федератів (foederati).


=== IV століття. Подальші розділи ===
=== IV століття. Подальші розділи ===
Адміністративна реформа [[Діоклетіан]]а 296 року розділила Паннонію на чотири провінції [[Паннонія I|Паннонія-I]], [[Паннонія II|Паннонія-II]], [[Савія (римська провінція)|Савія]] і [[Валерія прибережна]] з головними містами Карнунтум, Аквінкум, Брігеціон, Савія, Сіскія, Сірмія і Мурса. Водночас додатково розміщено [[Legio V Iovia]] та [[Legio VI Herculia]].
Адміністративна реформа [[Діоклетіан]]а 296 року розділила Паннонію на чотири провінції [[Паннонія I|Паннонія-I]], [[Паннонія II|Паннонія-II]], [[Савія (римська провінція)|Савія]] і [[Валерія прибережна]] з головними містами Карнунтум, Аквінкум, Брігеціон, Савія, Сіскія, Сірмія і Мурса. Водночас додатково розміщено [[Legio V Iovia]] та [[Legio VI Herculia]].


У IV столітті Паннонія стала все частіше піддаватися набігам варварів і [[Аквінкум]] почав занепадати, а в V столітті римські оборонні рубежі були прорвані [[гуни|гунами,]] які утворили на території Паннонії велику войовничу державу. У VI столітті Паннонію захопили [[лангобарди]] і вигнали звідтіля ґепідів.
У IV столітті Паннонія стала дедалі частіше піддаватися набігам варварів, і [[Аквінкум]] почав занепадати, а в V столітті римські оборонні рубежі були прорвані [[гуни|гунами,]] які утворили на території Паннонії велику войовничу державу. У VI столітті Паннонію захопили [[лангобарди]] й вигнали звідтіля ґепідів.


=== Постримський період ===
=== Постримський період ===
[[Файл:A-3-37-63-Illyricum.jpg|250px|thumb|[[Нікола Сансон]]. Мапа Паннонії та [[Іллірія|Іллірії]]. [[1651]]]]Під час періоду міграцій у V столітті деякі частини Паннонії були передані гунам в 433 році Флавієм Етієм, магістром міліції Західної Римської імперії. Після розпаду гунської імперії в 454 р. велика кількість остготів була поселена імператором Марціаном у провінції як федерати. Східна Римська імперія контролювала південні частини Паннонії в VI столітті, під час правління Юстиніана I. Візантійська провінція Паннонія зі столицею [[Сірмій|Сірмієм]] була тимчасово відновлена, але вона містила лише невелику південно-східну частину історичної Паннонії.
[[Файл:A-3-37-63-Illyricum.jpg|250px|thumb|[[Нікола Сансон]]. Мапа Паннонії та [[Іллірія|Іллірії]]. [[1651]]]]Під час періоду міграцій у V столітті деякі частини Паннонії були передані гунам у 433 році Флавієм Етієм, магістром міліції Західної Римської імперії. Після розпаду гунської імперії в 454 році велика кількість остготів була поселена імператором Марціаном у провінції як федерати. Східна Римська імперія контролювала південні частини Паннонії в VI столітті під час правління Юстиніана I. Візантійська провінція Паннонія зі столицею [[Сірмій|Сірмієм]] була тимчасово відновлена, але вона містила лише невелику південно-східну частину історичної Паннонії.


Перші слов'яни, які проникли в Паннонію в IV- початку V століття разом з гунами, встрявали у сутички з лангобардами, однак вже наприкінці VI ст. у Паннонію проникають [[авари]], які знищують лангобардів та засновують [[Аварський каганат]], який багато в чому нагадував гунську державу.
Перші слов'яни, які проникли в Паннонію в IV — на початку V століття разом з гунами, встрявали в сутички з лангобардами, однак уже наприкінці VI ст. у Паннонію проникають [[авари]], які знищують лангобардів та засновують [[Аварський каганат]], який багато в чому нагадував гунську державу.


800 р. — знищення держави аварів племенами франків та болгар, проте населення аварів було досить значним під час приходу мадярів у 9 ст. Територія Паннонії у 9 ст. також входила частково спершу до [[Велика Моравія|Великоморавської держави]], однак згодом князь [[Прібіна]] на васальних правах у Східно-Франкської держави засновує Паннонське (Блатенське) князівство з центром у м. [[Блатноград]]. Це державне утворення протрималося до 10 ст. і було згодом знищене навалою мадярів, які на чолі з [[Арпад]]ом декількома потоками пройшли як через, так і навколо Карпатського хребта, проникнули у Паннонію і створили згодом там свою міцну осілу державу. Таким чином завершився процес формування населення Паннонії.
800 рік — знищення держави аварів племенами франків та болгар, проте населення аварів було досить значним під час приходу мадярів у 9 ст. Територія Паннонії у 9 ст. також входила частково спершу до [[Велика Моравія|Великоморавської держави]], однак згодом князь [[Прібіна]] на васальних правах у Східно-Франкської держави засновує Паннонське (Блатенське) князівство з центром у м. [[Блатноград]]. Це державне утворення протрималося до 10 ст. і було згодом знищене навалою мадярів, які на чолі з [[Арпад]]ом декількома потоками пройшли як через, так і навколо Карпатського хребта, проникли в Паннонію і створили згодом там свою міцну осілу державу. Таким чином завершився процес формування населення Паннонії.


== Римські прокуратори Паннонії ==
== Римські прокуратори Паннонії ==

Версія за 10:13, 27 лютого 2024

Паннонія
Дата створення / заснування 20
Зображення
Країна Стародавній Рим
Столиця Карнунт
Замінений на Верхня Панноніяd
Історичний період Римська імперія
Час/дата припинення існування 107
Мапа розташування
Категорія мап на Вікісховищі d
Мапа
CMNS: Паннонія у Вікісховищі

Координати: 44°54′ пн. ш. 19°01′ сх. д. / 44.900° пн. ш. 19.017° сх. д. / 44.900; 19.017

Панно́нія (лат. Pannonia) — прикордонна провінція Римської імперії, створена в першій половині I століття нашої ери, що була обмежена з півночі й сходу Дунаєм, на заході межувала з Нориком і верхньою Італією, з півдня — з Далмацією і верхньою Мезією. Паннонія розташовувалась на території сучасної західної частини Угорщини, частини Австрії, Хорватії, Сербії, Словенії, Словаччини та Боснії і Герцеговини.

Назва

Юліус Покорний виводить назву Pannonia від іллірійців, від прото-індоєвропейського кореня * pen-, «болото, вода, мокрий» (пор. англ. fen, «болото»; гінді pani, «вода»).[1]

Історія

До римського завоювання

Паннонська рівнина є довгим пасмом рівнинних лук, що оточені Карпатським хребтом на сході і півночі, Динарським нагір'ям на півдні та Альпами на заході і діляться річкою Дунай в її середній течії. Паннонська рівнина має два природні доступи: на заході — віденський між Альпами і Західними Карпатами, на сході — через ущелину Залізна брама в Південних Карпатах. Її добре зрошені пасовища — найзахідніша ділянка великих євразійських степів — протягом багатьох століть ставали природною принадою для кочовиків, що рухалися зі сходу на захід, і були зручним трампліном для багатьох варварських племен, які готувалися напасти на Римську імперію.

Крім гірських районів, територія Паннонії була малоплідною, особливо після того, як при імператорах Пробі і Галлієні були вирубані ліси — до цього часу деревина тут складала одну з головних статей експорту. Серед сільськогосподарських культур переважали овес і ячмінь, з якого жителі варили пиво, що називалося sabaea. Виноградники й оливкові дерева культивувалися в невеликих масштабах. Певну роль, окрім Норика, грали залізні й срібні копальні. Паннонія була також відома за породою гончих, що розводилася тут і полювали на кабана і бізона.

Першими відомими історії народами, що проживали в Паннонії, були іллірійці — група індо-європейських племен, відомих як паннонці, бревки, карни і дарданці, а також кельтські племена, які прийшли сюди із заходу в IV—III ст. до н. е. зокрема, скордиски.

Про Паннонію мало що відомо до 35 року до н. е., коли її мешканці, союзники далматинців, зазнали нападу Октавіана Августа, який завоював і окупував Сісію (Сисак). Однак ця територія не була остаточно підпорядкована римлянам до 9 року до н. е., коли вона була включена до Ілліріку, кордон якого таким чином був розширений аж до Дунаю.

Під владою Риму

Паннонія в 1 сторіччі н. е.
Паннонія в 2 сторіччі н. е.
Паннонія в 4 столітті н. е.

Після приєднання Норика і Реції в 16 році до н.е Август продовжив свої експансіоністські плани, що стосувалися формування дунайського напрямку, далі.

У 15 році до н. е. почалася війна в Паннонії. Паннонців-іллірійців захищали з півдня дві швидкі річки — Драва i Сава. Війну проти паннонців очолив Марк Віпсаній Агріппа, а після його смерті в 12 році до н. е. — Тиберій. Небезпека цієї війни зростала через близькість театру воєнних дій до Італії. Паннонці були розбиті, а їхня зброя, всупереч військовому звичаю, була не спалена, а зламана і кинута в річку, щоб налякати тих, які ще чинили опір[2].

У 6 році н. е. паннонці разом з далматинами та іншими іллірійськими племенами підняли так зване Велике Іллірійське повстання і були розбиті Тиберієм та Германіком після важкої кампанії, яка тривала три роки. Після придушення повстання в 9 році н. е. провінція Іллірік була скасована, а її землі були розділені між новими провінціями — Паннонія на півночі та Далмація на півдні. Дата розділення Іллірику невідома, це відбулось найвірогідніше десь між 20 і 50 роками н. е. Близькість небезпечних варварських племен (кваді, маркомани) зумовила наявність великої кількості військ, розташованих у провінції (сім легіонів у пізніші часи), і численних фортець, що були збудовані вздовж Дуная. Головними містами провінційної адміністрації стали Аквінкум, Карнунтум, Сірмій, Мурса і Петовіон. Кельти провінції жили в окремих поселеннях (civitates).

ІІ-ІІІ століття. Розділення на Верхню і Нижню Паннонію

У 108 році Траян розділив Паннонію на Верхню, з центром у Карнунтумі, і Нижню, з центром в Аквінкумі. Перша стала керуватися консульським легатом, друга — преторським, а починаючи з Марка Аврелія — також консульським. Першим прокуратором Нижньої Паннонії став Адріан. У 166 році в Паннонію вторглися лангобарди й убії. У 213 році область навколо Брігеціона була включена у Верхню Паннонію.

У 214-215 р оках Паннонія пережила вторгнення квадів, у 254 і 259-260 — також маркоманів і язигів. Нарешті в 396 році Рим був змушений дати осілім у Паннонії маркоманам, квадам і вандалам, а також напевно свевам, статус федератів (foederati).

IV століття. Подальші розділи

Адміністративна реформа Діоклетіана 296 року розділила Паннонію на чотири провінції Паннонія-I, Паннонія-II, Савія і Валерія прибережна з головними містами Карнунтум, Аквінкум, Брігеціон, Савія, Сіскія, Сірмія і Мурса. Водночас додатково розміщено Legio V Iovia та Legio VI Herculia.

У IV столітті Паннонія стала дедалі частіше піддаватися набігам варварів, і Аквінкум почав занепадати, а в V столітті римські оборонні рубежі були прорвані гунами, які утворили на території Паннонії велику войовничу державу. У VI столітті Паннонію захопили лангобарди й вигнали звідтіля ґепідів.

Постримський період

Нікола Сансон. Мапа Паннонії та Іллірії. 1651

Під час періоду міграцій у V столітті деякі частини Паннонії були передані гунам у 433 році Флавієм Етієм, магістром міліції Західної Римської імперії. Після розпаду гунської імперії в 454 році велика кількість остготів була поселена імператором Марціаном у провінції як федерати. Східна Римська імперія контролювала південні частини Паннонії в VI столітті під час правління Юстиніана I. Візантійська провінція Паннонія зі столицею Сірмієм була тимчасово відновлена, але вона містила лише невелику південно-східну частину історичної Паннонії.

Перші слов'яни, які проникли в Паннонію в IV — на початку V століття разом з гунами, встрявали в сутички з лангобардами, однак уже наприкінці VI ст. у Паннонію проникають авари, які знищують лангобардів та засновують Аварський каганат, який багато в чому нагадував гунську державу.

800 рік — знищення держави аварів племенами франків та болгар, проте населення аварів було досить значним під час приходу мадярів у 9 ст. Територія Паннонії у 9 ст. також входила частково спершу до Великоморавської держави, однак згодом князь Прібіна на васальних правах у Східно-Франкської держави засновує Паннонське (Блатенське) князівство з центром у м. Блатноград. Це державне утворення протрималося до 10 ст. і було згодом знищене навалою мадярів, які на чолі з Арпадом декількома потоками пройшли як через, так і навколо Карпатського хребта, проникли в Паннонію і створили згодом там свою міцну осілу державу. Таким чином завершився процес формування населення Паннонії.

Римські прокуратори Паннонії

У Паннонії народилися десять імператорів пізньої імперії — Траян Децій, Геренній Етруск, Гостіліан, Авреліан, Проб, Констанцій, два Валентініана, Валент і Граціан.

Префекти

Див. також

Примітки

  1. ↑ J. Pokorny, Indogermanisches etymologisches Wörterbuch, No. 1481. Архів оригіналу за 12 червня 2011. Процитовано 26 квітня 2019.
  2. ↑ Flor., II, 24; IV, 12, 8-9
  3. ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Література

  • Tilmann Bechert: Die Provinzen des römischen Reiches: Einführung und Überblick. von Zabern, Mainz 1999.

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Паннонія_(провінція)&oldid=41855571