Енн Фаусто-Стерлінг: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Abinitio25 (обговорення | внесок)
Створено шляхом перекладу сторінки «Anne Fausto-Sterling»
 
Abinitio25 (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 73: Рядок 73:
|page=90
|page=90
|isbn=978-0-8135-2529-7
|isbn=978-0-8135-2529-7
}}</ref>. Через два роки у більш пізній статті під назвою «П’ять статей, перегляд» (2000) Е. Фаусто-Стерлінг погодилася із запереченнями С. Кесслер проти її теорії п’яти статей<ref name="Fausto-Sterling 2000">{{Cite journal|last=Fausto-Sterling, Anne|year=2000|title=The Five Sexes, Revisited|url=https://www.researchgate.net/publication/10915274|journal=The Sciences|volume=40|issue=4|pages=18–23|doi=10.1002/j.2326-1951.2000.tb03504.x|issn=0036-861X|pmid=12569934|via=ResearchGate}}<cite class="citation journal cs1" data-ve-ignore="true" id="CITEREFFausto-Sterling,_Anne2000">Fausto-Sterling, Anne (2000). [https://www.researchgate.net/publication/10915274 "The Five Sexes, Revisited"]. ''The Sciences''. '''40''' (4): 18–23. [[Цифровий ідентифікатор об'єкта|doi]]:[[doi:10.1002/j.2326-1951.2000.tb03504.x|10.1002/j.2326-1951.2000.tb03504.x]]. [[ISSN]]&nbsp;[[issn:0036-861X|0036-861X]]. [[PubMed|PMID]]&nbsp;[https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/12569934 12569934] &#x2013; via ResearchGate.</cite> {{Block indent|Reprinted in: {{cite book |editor1-last=Baca Zinn |editor1-first=Maxine |editor2-last=Messner |editor2-first=Michael A. |editor3-last=Hondagneu-Sotelo |editor3-first=Pierrette |title=Gender Through the Prism of Difference |date=2016 |publisher=Oxford University Press |location=New York |isbn=978-0-1902-0004-6 |pages=17–21 |edition=5th}}}}</ref>.
}}</ref>. Через два роки у більш пізній статті під назвою «П’ять статей, перегляд» (2000) Е. Фаусто-Стерлінг погодилася із запереченнями С. Кесслер проти її теорії п’яти статей<ref name="Fausto-Sterling 2000"></ref>.


У 2002 році лікар і психолог Леонард Сакс розкритикував теорію сексуального континууму Е. Фаусто-Стерлінг. На його думку, її твердження про те, що близько 1,7% новонароджених є інтерсексуальними, є хибним, оскільки більшість станів, які вона вважала інтерсексуальними, не є інтерсексуальними з клінічної точки зору<ref name="sax">{{Cite journal|last=Sax|first=Leonard|author-link=Leonard Sax|date=August 2002|title=How common is intersex? a response to Anne Fausto-Sterling|url=https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/12476264/|journal=Journal of Sex Research|volume=39|issue=3|pages=174–178|doi=10.1080/00224490209552139|issn=0022-4499|pmid=12476264|archive-url=https://web.archive.org/web/20210618100621/https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/12476264/|archive-date=June 18, 2021|access-date=June 11, 2021|url-status=bot: unknown}}</ref>. Філософ науки Девід Н. Стамос у 2011 році стверджував, що теорія Е. Фаусто-Стерлінг про статевий континуум є проблематичною, оскільки [[стать]], на його думку, визначається типом гамет <ref>{{Cite journal|last=Morgan|first=Gregory J.|last2=Singh|first2=Tina|last3=Donovan|first3=Sean|last4=Watson|first4=David J.|last5=Boos|first5=Jonathan|last6=Hu|first6=John|last7=DeSchryver|first7=Cassidy L.|last8=Crosby|first8=Brittany K.|last9=Vilkeliskis|first9=Tadas|date=2011|title=Does Evolutionary Theory Offer Insight into Epistemology, Consciousness, Sex, Race, Religion, Ethics, and the Meaning of Life?|journal=Evolution: Education and Outreach|language=en|volume=4|issue=4|pages=701–705|doi=10.1007/s12052-011-0378-6|issn=1936-6434|doi-access=free}}</ref> .
У 2002 році лікар і психолог Леонард Сакс розкритикував теорію сексуального континууму Е. Фаусто-Стерлінг. На його думку, її твердження про те, що близько 1,7% новонароджених є інтерсексуальними, є хибним, оскільки більшість станів, які вона вважала інтерсексуальними, не є інтерсексуальними з клінічної точки зору<ref name="sax">{{Cite journal|last=Sax|first=Leonard|author-link=Leonard Sax|date=August 2002|title=How common is intersex? a response to Anne Fausto-Sterling|url=https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/12476264/|journal=Journal of Sex Research|volume=39|issue=3|pages=174–178|doi=10.1080/00224490209552139|issn=0022-4499|pmid=12476264|archive-url=https://web.archive.org/web/20210618100621/https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/12476264/|archive-date=June 18, 2021|access-date=June 11, 2021|url-status=bot: unknown}}</ref>. Філософ науки Девід Н. Стамос у 2011 році стверджував, що теорія Е. Фаусто-Стерлінг про статевий континуум є проблематичною, оскільки [[стать]], на його думку, визначається типом гамет <ref>{{Cite journal|last=Morgan|first=Gregory J.|last2=Singh|first2=Tina|last3=Donovan|first3=Sean|last4=Watson|first4=David J.|last5=Boos|first5=Jonathan|last6=Hu|first6=John|last7=DeSchryver|first7=Cassidy L.|last8=Crosby|first8=Brittany K.|last9=Vilkeliskis|first9=Tadas|date=2011|title=Does Evolutionary Theory Offer Insight into Epistemology, Consciousness, Sex, Race, Religion, Ethics, and the Meaning of Life?|journal=Evolution: Education and Outreach|language=en|volume=4|issue=4|pages=701–705|doi=10.1007/s12052-011-0378-6|issn=1936-6434|doi-access=free}}</ref> .

Версія за 19:48, 19 березня 2024

Енн Фаусто-Стерлінг
англ. Anne Fausto-Sterling
Народилася30 липня 1944(1944-07-30)[1] (80 років)
Квінз, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Місце проживанняПровіденс
Країна США
Діяльністьбіолог, викладачка університету
Alma materБраунський університет
Галузьбіологія
ЗакладБраунський університет
Науковий ступіньдокторський ступінь[2]
У шлюбі зPaula Vogeld[3]
Особ. сторінкаannefaustosterling.com

Енн Фаусто-Стерлінг ( уродж. Стерлінг ; народилася 30 липня 1944 року) — американська сексологиня, авторка багатьох творів про соціальне конструювання статі, сексуальну (гендерну) ідентичність, гендерні ролі та інтерсексуальність. Почесна професорка біології та гендерних досліджень Браунського університету імені Ненсі Дьюка Льюїса [4].

Життєпис

Е. Фаусто-Стерлінг народилася у родині письменників. Її мати, Дороті Стерлінг, була відомою письменницею та істориком[5]. В 1965 році Е. Фаусто-Стерлінг отримала ступінь бакалавра мистецтв із зоології в Університеті Вісконсіна. В 1970 році захистила дисертацію та отримала ступінь доктора філософії в генетиці розвитку в Університеті Брауна. Після отримання наукового ступеню їй запропонували роботу на посаді професора біології та гендерних досліджень у Університеті Брауна.

У статті 1993 року під назвою "The Five Sexes", Е. Фаусто-Стерлінг описала уявний експеримент, у якому розглянула альтернативну модель гендеру, що містить п'ять статей: чоловічу, жіночу, мерм, ферм і герм [6]. Пізніше вона сказала, що стаття «передбачалася як провокаційна, але я також писала, залишаючись серйозною" [7].

Е. Фаусто-Стерлінг написала дві книги для широкого загалу читачів. Перша з цих них, "Міфи про гендер", була вперше опублікована в 1985 році [8] Її друга книга, «Секс тіла: гендерна політика та конструювання сексуальності», була опублікована в 2000 році [9] [10]. У книзі вона намагалася «переконати читачів у необхідності теорій, які допускають багато людських варіацій і які об’єднують аналітичні можливості біологічного та соціального в систематичний аналіз людського розвитку» [11].

У 2004 році вона одружилася з Паулою Фогель, американською драматургинею, професоркою Єльського університету, лауреаткою Пулітцерівської премії[5].

Е. Фаусто-Стерлінг також була членом редакційної колегії журналу Perspectives in Biology and Medicine і консультативної ради феміністського академічного журналу Signs[12] [13]. У 2014 році звільнилася з Браунського університету після 44 років праці там[14].

Прийняття

Ще у 1985 році Елейн Кендалл, у рецензії після виходу книги "Myths of GenderLos Angeles Times, написала, що «її найдраматичніші та найцінніші розділи зосереджені на затяжних освітніх помилках, які діють, щоб утримати жінок від «важких» наук і від таких прибуткових галузей, як інженерія, замість цього відводячи їх убік на низькооплачувану кар’єру в гуманітарних науках або професії «доглядальниці»[15]. У видавництві Publishers Weekly описали книгу "Sexing the Body " Е. Фаусто-Стерлінг як «проникливу», заявивши, що вона «кидає серйозні виклики науковим дослідженням, створенню соціальної політики та майбутньому феміністської та гендерної теорії»[16].

У 2016 році історик науки Евелін М. Хаммондс назвала Енн Фаусто-Стерлінг однією з найвпливовіших вчених -феміністок свого покоління[17].

Аргумент сексуального континууму Енн Фаусто-Стерлінг не набув такого ж значення в біологічних науках, як у гендерних дослідженнях[18]. Французька антропологиня Пріссіль Турей назвала дослідження Енн Фаусто-Стерлінг виключним випадком, результати якого не змогли створити консенсусу чи суперечок серед біологів[19].

Психолог Сюзанна Кесслер у своїй книзі «Уроки інтерсексуалів» (1998) розкритикувала аналіз Е. Фаусто-Стерлінг в статті «П’ять статей», оскільки він «все ще надає геніталіям... статус первинного значення та ігнорує той факт, що в повсякденному світі гендерні атрибути визначаються без доступу до огляду статевих органів». Далі С. Кесслер відзначила, що «першість у повсякденному житті має та стать, яка виконується, незалежно від конфігурації тіла під одягом»[20]. Через два роки у більш пізній статті під назвою «П’ять статей, перегляд» (2000) Е. Фаусто-Стерлінг погодилася із запереченнями С. Кесслер проти її теорії п’яти статей[7].

У 2002 році лікар і психолог Леонард Сакс розкритикував теорію сексуального континууму Е. Фаусто-Стерлінг. На його думку, її твердження про те, що близько 1,7% новонароджених є інтерсексуальними, є хибним, оскільки більшість станів, які вона вважала інтерсексуальними, не є інтерсексуальними з клінічної точки зору[21]. Філософ науки Девід Н. Стамос у 2011 році стверджував, що теорія Е. Фаусто-Стерлінг про статевий континуум є проблематичною, оскільки стать, на його думку, визначається типом гамет [22] .

Публікації

Книги

  • Myths of Gender: Biological Theories About Women and Men (вид. 2nd). New York: Basic Books. 1992. ISBN 0-465-04792-0.
  • Sexing the Body: Gender Politics and the Construction of Sexuality. New York: Basic Books. 2000. ISBN 0-465-07714-5.
  • Sex/Gender: Biology in a Social World. New York: Routledge. 2012. ISBN 978-0-415-88145-6.

Розділи книги

  • Fausto-Sterling, Anne (2014). Nature. У Stimpson, Catherine R.; Herdt, Gilbert (ред.). Critical Terms for the Study of Gender (англ.). University of Chicago Press. с. 294—315. doi:10.13140/2.1.3621.3129. ISBN 978-0-2260-1021-2.

Див. також

  • Феміністична сексологія

Список літератури

  1. SNAC — 2010.
  2. Deutsche Nationalbibliothek Record #132343355 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. https://www.nytimes.com/2004/09/26/fashion/weddings/paula-vogel-anne-faustosterling.html
  4. Anne Fausto-Sterling. vivo.brown.edu. Brown University. Процитовано 5 May 2022.
  5. а б Paula Vogel, Anne Fausto-Sterling. The New York Times. 26 вересня 2004. Процитовано 21 липня 2007.
  6. Fausto-Sterling, Anne (1993). The Five Sexes: Why male and female are not enough. The Sciences (March/April 1993): 20—24. doi:10.1002/j.2326-1951.1993.tb03081.x. ISSN 0036-861X — через ResearchGate.
  7. а б Fausto-Sterling, Anne (2000). The Five Sexes, Revisited. The Sciences. 40 (4): 18—23. doi:10.1002/j.2326-1951.2000.tb03504.x. ISSN 0036-861X. PMID 12569934 — через ResearchGate.
    Reprinted in: Baca Zinn, Maxine; Messner, Michael A.; Hondagneu-Sotelo, Pierrette, ред. (2016). Gender Through the Prism of Difference (вид. 5th). New York: Oxford University Press. с. 17—21. ISBN 978-0-1902-0004-6.
  8. Fausto-Sterling, Anne (1985). Myths of Gender: Biological Theories About Women and Men (вид. 1st). New York: Basic Books. ISBN 0-4650-4790-4.
  9. Stanley, William B. (2001). Deconstructing the discourse of sexual dimorphism: rethinking, bending, and crossing sexual boundaries. The Journal of Sex Research. 38 (1): 83—86. doi:10.1080/00224490109552072. ISSN 0022-4499. JSTOR 3813268.
  10. Tiefer, Leonore (April 2000). Review: Hormone Mistreatment. The Women's Review of Books. 17 (7): 8—9. doi:10.2307/4023398. ISSN 0738-1433. JSTOR 4023398.
  11. Fausto-Sterling, Anne (2000). Sexing the Body: Gender Politics and the Construction of Sexuality. New York: Basic Books. с. ix. ISBN 0-465-07714-5.
  12. Editorial Board | JHU Press (англ.). Процитовано 31 серпня 2017.
  13. Masthead. Signs: Journal of Women in Culture and Society (амер.). 22 серпня 2012. Процитовано 31 серпня 2017.
  14. Davis, Riley (23 квітня 2014). Fausto-Sterling retires, leaving legacy across disciplines. Brown Daily Herald (амер.). Процитовано 12 червня 2021.
  15. Kendall, Elaine (24 December 1985). Book Review: Biologist Trashes Some Gender Myths. Los Angeles Times. с. 4. ISSN 0458-3035.
  16. Sexing the Body: Gender Politics and the Construction of Sexuality. Publishers Weekly. 31 January 2000.
  17. Hammonds, Evelynn M. (2016). Anne Fausto-Sterling. У Marso, Lori J. (ред.). Fifty-One Key Feminist Thinkers (англ.). Routledge. ISBN 978-1-317-19275-6.
  18. Borghini, Andrea; Casetta, Elena (2019). Brill's Companion to the Philosophy of Biology: Entities, Processes, Implications (англ.). BRILL. с. 181. ISBN 978-90-04-40016-0.
  19. Touraille, Priscille (2011). Déplacer les frontières conceptuelles du genre. Journal des Anthropologues (фр.) (124–125): 49—69. doi:10.4000/jda.5267.
  20. Kessler, Suzanne J. (1998). Lessons from the Intersexed. Rutgers University Press. с. 90. ISBN 978-0-8135-2529-7.
  21. Sax, Leonard (August 2002). How common is intersex? a response to Anne Fausto-Sterling. Journal of Sex Research. 39 (3): 174—178. doi:10.1080/00224490209552139. ISSN 0022-4499. PMID 12476264. Архів оригіналу за 18 червня 2021. Процитовано 11 червня 2021.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  22. Morgan, Gregory J.; Singh, Tina; Donovan, Sean; Watson, David J.; Boos, Jonathan; Hu, John; DeSchryver, Cassidy L.; Crosby, Brittany K.; Vilkeliskis, Tadas (2011). Does Evolutionary Theory Offer Insight into Epistemology, Consciousness, Sex, Race, Religion, Ethics, and the Meaning of Life?. Evolution: Education and Outreach (англ.). 4 (4): 701—705. doi:10.1007/s12052-011-0378-6. ISSN 1936-6434.

Подальше читання

Зовнішні посилання