Гайворонський Петро Євгенович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 12: Рядок 12:
| Дата народження = 11.06.1958
| Дата народження = 11.06.1958
| Місце народження = м. [[Лисичанськ]], [[Луганська область]]
| Місце народження = м. [[Лисичанськ]], [[Луганська область]]
| Дата смерті =
| Дата смерті = 25.05.2024
| Місце смерті =
| Місце смерті = м. [[Київ]]
| Поховання = <!-- місце поховання -->
| Поховання = <!-- місце поховання -->
| Національність = <!-- національність -->
| Національність = <!-- національність -->
Рядок 40: Рядок 40:
|video1 = [https://www.youtube.com/watch?v=6pS3p0fUTnk Петр Гайворонский: историк по профессии, писатель по призванию, учитель от Бога]
|video1 = [https://www.youtube.com/watch?v=6pS3p0fUTnk Петр Гайворонский: историк по профессии, писатель по призванию, учитель от Бога]
}}
}}
'''Гайворонський Петро Євгенович''' (11 червня 1958&nbsp;р.<ref name="cvk">{{cite web|url=http://www.cvk.gov.ua/pls/vm2015/PVM056?PF6511=162&PID102=404&PF7691=404&PT001F01=100&rej=0&pt00_t001f01=100|назва=Донецька область. Красноармійська міська рада. Політична Партія "Опозиційний блок"|автор=|дата=|вебсайт=www.cvk.gov.ua|видавець=Центральна виборча комісія|дата-доступу=2 лютого 2016|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160306205454/http://www.cvk.gov.ua/pls/vm2015/PVM056?PF6511=162&PID102=404&PF7691=404&PT001F01=100&rej=0&pt00_t001f01=100|archivedate=6 березня 2016|deadurl=yes}}</ref>, м. [[Лисичанськ]])&nbsp;— український педагог, письменник, краєзнавець. Член [[Національна спілка письменників України|Національної спілки письменників України]], [[Національна спілка журналістів України|Національної спілки журналістів]] та [[Національна спілка краєзнавців України|Національної спілки краєзнавців]].
'''Гайворонський Петро Євгенович''' (11 червня 1958&nbsp;р.<ref name="cvk">{{cite web|url=http://www.cvk.gov.ua/pls/vm2015/PVM056?PF6511=162&PID102=404&PF7691=404&PT001F01=100&rej=0&pt00_t001f01=100|назва=Донецька область. Красноармійська міська рада. Політична Партія "Опозиційний блок"|автор=|дата=|вебсайт=www.cvk.gov.ua|видавець=Центральна виборча комісія|дата-доступу=2 лютого 2016|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160306205454/http://www.cvk.gov.ua/pls/vm2015/PVM056?PF6511=162&PID102=404&PF7691=404&PT001F01=100&rej=0&pt00_t001f01=100|archivedate=6 березня 2016|deadurl=yes}}</ref>, м. [[Лисичанськ]]&nbsp;— 25 травня 2024, м. [[Київ]]<ref>[https://nspu.com.ua/novini/perestalo-bitisya-serce-ukrainskogo-pedagoga-pismennika-i-kraieznavcya-petra-gajvoronskogo/ Перестало битися серце українського педагога, письменника і краєзнавця Петра Гайворонського.&nbsp;— Сайт НСПУ.&nbsp;— 2024.&nbsp;— 27 травня.]</ref>)&nbsp;— український педагог, письменник, краєзнавець. Член [[Національна спілка письменників України|Національної спілки письменників України]], [[Національна спілка журналістів України|Національної спілки журналістів]] та [[Національна спілка краєзнавців України|Національної спілки краєзнавців]].


== Біографія ==
== Біографія ==
Петро Гайворонський народився 11 червня 1958 року в місті Лисичанську [[Луганська область|Луганської області]]. У 1980 році закінчив [[Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського|Сімферопольський державний університет]]. Викладав у школах № 1 і № 9 у місті [[Красноармійськ]]у (Донецька область), у Красноармійському педагогічному училищі. Був редактором багатотиражної газети «Освітяночка». Кореспондент часопису українців Австралії «Вільна Думка».
Петро Гайворонський народився 11 червня 1958 року в місті Лисичанську [[Луганська область|Луганської області]]. У 1980 році закінчив [[Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського|Сімферопольський державний університет]]. Викладав у школах № 1 і № 9 у місті [[Красноармійськ]]у (Донецька область), у Красноармійському педагогічному училищі. Був редактором багатотиражної газети «Освітяночка». Кореспондент часопису українців Австралії «Вільна Думка».


Мешкає у місті Покровськ.
Мешкав у місті Покровськ. Останні два роки перед смертю — у Києві.


Очолює Покровський міськрайонний осередок «Оберіг» Національної спілки краєзнавців України<ref>{{cite web |url=http://www.kramatorsk.info/kraeved/mіskі-ta-rayonnі-organіzacіїhtml/krasnoarmіyskiy-mіskrayonniy-oseredok.html |назва=Красноармійський міськрайонний осередок |автор= |дата= |вебсайт=www.kramatorsk.info |видавець= |дата-доступу=2 лютого 2016 |archive-date=3 лютого 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160203035345/http://www.kramatorsk.info/kraeved/mіskі-ta-rayonnі-organіzacіїhtml/krasnoarmіyskiy-mіskrayonniy-oseredok.html }}</ref>. Є членом правління Донецької обласної організації НСКУ<ref>{{cite web |url=http://nsku.org.ua/?page_id=5957 |назва=Донецька обласна організація |автор= |дата= |вебсайт=nsku.org.ua |видавець=Національна спілка краєзнавців України |дата-доступу=2 лютого 2016 |archive-date=2 лютого 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160202214236/http://nsku.org.ua/?page_id=5957 }}</ref>.
Очолював Покровський міськрайонний осередок «Оберіг» Національної спілки краєзнавців України<ref>{{cite web |url=http://www.kramatorsk.info/kraeved/mіskі-ta-rayonnі-organіzacіїhtml/krasnoarmіyskiy-mіskrayonniy-oseredok.html |назва=Красноармійський міськрайонний осередок |автор= |дата= |вебсайт=www.kramatorsk.info |видавець= |дата-доступу=2 лютого 2016 |archive-date=3 лютого 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160203035345/http://www.kramatorsk.info/kraeved/mіskі-ta-rayonnі-organіzacіїhtml/krasnoarmіyskiy-mіskrayonniy-oseredok.html }}</ref>. Був членом правління Донецької обласної організації НСКУ<ref>{{cite web |url=http://nsku.org.ua/?page_id=5957 |назва=Донецька обласна організація |автор= |дата= |вебсайт=nsku.org.ua |видавець=Національна спілка краєзнавців України |дата-доступу=2 лютого 2016 |archive-date=2 лютого 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160202214236/http://nsku.org.ua/?page_id=5957 }}</ref>.


Делегат І Всесвітнього собору духовної України, Установчого з'їзду творчої спілки учителів України, ІІІ і ІV з'їздів Національної спілки краєзнавців України, Х зїзду письменників України.
Делегат І Всесвітнього собору духовної України, Установчого з'їзду творчої спілки учителів України, ІІІ і ІV з'їздів Національної спілки краєзнавців України, Х зїзду письменників України.
Рядок 62: Рядок 62:
# Війна в Донбасі: Скельця калейдоскопу. — Київ: «Леся». — 2014
# Війна в Донбасі: Скельця калейдоскопу. — Київ: «Леся». — 2014
# «Світлий дар Володимира Чорного» (у співавт.)
# «Світлий дар Володимира Чорного» (у співавт.)
#Нотатки педагога. - Краматорськ: "Какштан". - 2017
# Нотатки педагога. — Краматорськ: «Какштан». — 2017
#Покровськ і Покровщина. - Київ: "Український пріоритет". - 2020
# Покровськ і Покровщина. — Київ: «Український пріоритет». — 2020
Оповідання Петра Гайворонського “Гребінь княгині” разом з оповіданням [[Леопольд фон Захер-Мазох|Леопольда фон Захер-Мазоха]] “Криваве весілля в Києві” було перекладене англійською мовою і ввійшло в книгу, присвячену [[Ольга (княгиня)|Княгині Ользі]]: “Bloody Wedding in Kyiv: Two Tales of Olha, Kniahynia of Kyivan Rus” [“Криваве весілля в Києві: дві історії про Ольгу, княгиню Кивської Русі”] ([[Сідней]]: "Sova Books" – 2016).
Оповідання Петра Гайворонського «Гребінь княгині» разом з оповіданням [[Леопольд фон Захер-Мазох|Леопольда фон Захер-Мазоха]] «Криваве весілля в Києві» було перекладене англійською мовою і ввійшло в книгу, присвячену [[Ольга (княгиня)|Княгині Ользі]]: «Bloody Wedding in Kyiv: Two Tales of Olha, Kniahynia of Kyivan Rus» ["Криваве весілля в Києві: дві історії про Ольгу, княгиню Кивської Русі"] ([[Сідней]]: «Sova Books» — 2016).


== Нагороди ==
== Нагороди ==
Рядок 70: Рядок 70:
* 2014&nbsp;— лауреат Всеукраїнської літературної премії імені Михайла Чабанівського<ref>{{cite web |url=http://orbita.dn.ua/krasnoarmejskij-istorik-pravoved-stal-laureatom-literaturnoj-premii-i-obladatelem-nagrudnogo-znaka.html |назва=Красноармейский историк-правовед стал лауреатом литературной премии и обладателем нагрудного знака |автор= |дата=23.09.2014 |вебсайт=orbita.dn.ua |видавець= |дата-доступу=2 лютого 2016}} {{ref-ru}}</ref>.
* 2014&nbsp;— лауреат Всеукраїнської літературної премії імені Михайла Чабанівського<ref>{{cite web |url=http://orbita.dn.ua/krasnoarmejskij-istorik-pravoved-stal-laureatom-literaturnoj-premii-i-obladatelem-nagrudnogo-znaka.html |назва=Красноармейский историк-правовед стал лауреатом литературной премии и обладателем нагрудного знака |автор= |дата=23.09.2014 |вебсайт=orbita.dn.ua |видавець= |дата-доступу=2 лютого 2016}} {{ref-ru}}</ref>.
* 2014&nbsp;— переможець III літературно-мистецького конкурсу пам'яті поета Михайла Петренка у номінації «Популяризація життя та творчості М.Петренка»<ref>{{cite web |url=http://donetshina.ucoz.org/publ/podija/viznacheno_peremozhciv_iii_literaturno_misteckogo_konkursu_pam_39_jati_poeta_mikhajla_petrenka/2-1-0-1328 |назва=Визначено переможців III літературно-мистецького конкурсу пам'яті поета Михайла Петренка |автор=Романько В. |дата= |вебсайт=donetshina.ucoz.org |видавець=Громадсько-політична газета «Донеччина» |дата-доступу=2 лютого 2016 |archive-date=4 травня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150504212836/http://donetshina.ucoz.org/publ/podija/viznacheno_peremozhciv_iii_literaturno_misteckogo_konkursu_pam_39_jati_poeta_mikhajla_petrenka/2-1-0-1328 }}</ref>
* 2014&nbsp;— переможець III літературно-мистецького конкурсу пам'яті поета Михайла Петренка у номінації «Популяризація життя та творчості М.Петренка»<ref>{{cite web |url=http://donetshina.ucoz.org/publ/podija/viznacheno_peremozhciv_iii_literaturno_misteckogo_konkursu_pam_39_jati_poeta_mikhajla_petrenka/2-1-0-1328 |назва=Визначено переможців III літературно-мистецького конкурсу пам'яті поета Михайла Петренка |автор=Романько В. |дата= |вебсайт=donetshina.ucoz.org |видавець=Громадсько-політична газета «Донеччина» |дата-доступу=2 лютого 2016 |archive-date=4 травня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150504212836/http://donetshina.ucoz.org/publ/podija/viznacheno_peremozhciv_iii_literaturno_misteckogo_konkursu_pam_39_jati_poeta_mikhajla_petrenka/2-1-0-1328 }}</ref>
*2017 - лауреат Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені Петра Василенка
* 2017 — лауреат Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені Петра Василенка
*2010 - медаль "За заслуги перед містом"
* 2010 — медаль «За заслуги перед містом»
*2021 - медаль "За збереження історії"
* 2021 — медаль «За збереження історії»
*2021 - медаль "ХХХ років Незалежності України"
* 2021 — медаль «ХХХ років Незалежності України»
* Золота медаль української журналістики
* Золота медаль української журналістики
* Почесний краєзнавець Донеччини<ref name="nsku">{{cite web |url=http://www.kramatorsk.info/kraeved/pravlіnnyahtml/spisok-chlenіv-doneckoї-oblasnoї-organіzacії-nsku.html |назва=Список членів Донецької обласної організації НСКУ |автор= |дата= |вебсайт=www.kramatorsk.info |видавець= |дата-доступу=2 лютого 2016 |archive-date=3 лютого 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160203034135/http://www.kramatorsk.info/kraeved/pravlіnnyahtml/spisok-chlenіv-doneckoї-oblasnoї-organіzacії-nsku.html }}</ref>
* Почесний краєзнавець Донеччини<ref name="nsku">{{cite web |url=http://www.kramatorsk.info/kraeved/pravlіnnyahtml/spisok-chlenіv-doneckoї-oblasnoї-organіzacії-nsku.html |назва=Список членів Донецької обласної організації НСКУ |автор= |дата= |вебсайт=www.kramatorsk.info |видавець= |дата-доступу=2 лютого 2016 |archive-date=3 лютого 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160203034135/http://www.kramatorsk.info/kraeved/pravlіnnyahtml/spisok-chlenіv-doneckoї-oblasnoї-organіzacії-nsku.html }}</ref>

Версія за 06:45, 27 травня 2024

Гайворонський Петро Євгенович
Народився11 червня 1958(1958-06-11)
м. Лисичанськ, Луганська область
Помер25 травня 2024(2024-05-25) (65 років)
м. Київ
Діяльністьпрозаїк, поет, публіцист
Alma materСімферопольський державний університет
Мова творівукраїнська
ЧленствоНаціональна спілка журналістів України і Національна спілка письменників України

Зовнішні відеофайли
Петр Гайворонский: историк по профессии, писатель по призванию, учитель от Бога

Гайворонський Петро Євгенович (11 червня 1958 р.[1], м. Лисичанськ — 25 травня 2024, м. Київ[2]) — український педагог, письменник, краєзнавець. Член Національної спілки письменників України, Національної спілки журналістів та Національної спілки краєзнавців.

Біографія

Петро Гайворонський народився 11 червня 1958 року в місті Лисичанську Луганської області. У 1980 році закінчив Сімферопольський державний університет. Викладав у школах № 1 і № 9 у місті Красноармійську (Донецька область), у Красноармійському педагогічному училищі. Був редактором багатотиражної газети «Освітяночка». Кореспондент часопису українців Австралії «Вільна Думка».

Мешкав у місті Покровськ. Останні два роки перед смертю — у Києві.

Очолював Покровський міськрайонний осередок «Оберіг» Національної спілки краєзнавців України[3]. Був членом правління Донецької обласної організації НСКУ[4].

Делегат І Всесвітнього собору духовної України, Установчого з'їзду творчої спілки учителів України, ІІІ і ІV з'їздів Національної спілки краєзнавців України, Х зїзду письменників України.

Творчість

Петро Гайворонський є автором низки художніх та історико-публіцистичних книг:

  1. Вугільні підприємства Красноармійська. — Макіївка: Поліпрес. — 2006
  2. Микола Момот: Життя без антрактів. — Донецьк: «Каштан». — 2010
  3. Вибрані твори. — Донецьк: «Каштан». — 2011
  4. Барви агату. -Донецьк: «Каштан». — 2013
  5. Історія міського статусу міста Красноарміська. — Донецьк: «Каштан». — 2013
  6. Сувенірні та пам'ятні значки Красноармійська. — Донецьк: «Каштан». — 2013
  7. Таїни землі. — Київ: «Леся». — 2014[5]
  8. Війна в Донбасі: Скельця калейдоскопу. — Київ: «Леся». — 2014
  9. «Світлий дар Володимира Чорного» (у співавт.)
  10. Нотатки педагога. — Краматорськ: «Какштан». — 2017
  11. Покровськ і Покровщина. — Київ: «Український пріоритет». — 2020

Оповідання Петра Гайворонського «Гребінь княгині» разом з оповіданням Леопольда фон Захер-Мазоха «Криваве весілля в Києві» було перекладене англійською мовою і ввійшло в книгу, присвячену Княгині Ользі: «Bloody Wedding in Kyiv: Two Tales of Olha, Kniahynia of Kyivan Rus» ["Криваве весілля в Києві: дві історії про Ольгу, княгиню Кивської Русі"] (Сідней: «Sova Books» — 2016).

Нагороди

  • 2011 — переможець конкурсу «Книга Донбаса» у номінації «Культура і мистецтво»
  • 2014 — лауреат Всеукраїнської літературної премії імені Михайла Чабанівського[6].
  • 2014 — переможець III літературно-мистецького конкурсу пам'яті поета Михайла Петренка у номінації «Популяризація життя та творчості М.Петренка»[7]
  • 2017 — лауреат Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені Петра Василенка
  • 2010 — медаль «За заслуги перед містом»
  • 2021 — медаль «За збереження історії»
  • 2021 — медаль «ХХХ років Незалежності України»
  • Золота медаль української журналістики
  • Почесний краєзнавець Донеччини[8]
  • Почесний член НСКУ[8]

Примітки

  1. Донецька область. Красноармійська міська рада. Політична Партія "Опозиційний блок". www.cvk.gov.ua. Центральна виборча комісія. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 2 лютого 2016.
  2. Перестало битися серце українського педагога, письменника і краєзнавця Петра Гайворонського. — Сайт НСПУ. — 2024. — 27 травня.
  3. Красноармійський міськрайонний осередок. www.kramatorsk.info. Архів оригіналу за 3 лютого 2016. Процитовано 2 лютого 2016.
  4. Донецька обласна організація. nsku.org.ua. Національна спілка краєзнавців України. Архів оригіналу за 2 лютого 2016. Процитовано 2 лютого 2016.
  5. Красноармейчанин Петр Гайворонский презентовал очередную книгу (ФОТО). 15.01.2016. Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 2 лютого 2016. (рос.)
  6. Красноармейский историк-правовед стал лауреатом литературной премии и обладателем нагрудного знака. orbita.dn.ua. 23.09.2014. Процитовано 2 лютого 2016. (рос.)
  7. Романько В. Визначено переможців III літературно-мистецького конкурсу пам'яті поета Михайла Петренка. donetshina.ucoz.org. Громадсько-політична газета «Донеччина». Архів оригіналу за 4 травня 2015. Процитовано 2 лютого 2016.
  8. а б Список членів Донецької обласної організації НСКУ. www.kramatorsk.info. Архів оригіналу за 3 лютого 2016. Процитовано 2 лютого 2016.

Джерела

Посилання