Префектура Айті: відмінності між версіями

Префектура Айті
Префектура Айті
	Прапор
	Префектура на карті Японії
Країна	Японія
Регіон	Чюбу, Східномор'я
Центр	Наґоя
Код	23000-6
ISO	JP-23
Площа	5165,04 км²; (є невизначені кордони)
Населення	7 415 267 осіб; (Станом на 1 серпня 2011)
Густота	1440 осіб/км²
Зв'язок	Офіційна сторінка
	Карти: Інститут географії Японії • Google • Bing • Geohack • Yahoo • Navitime • Itsumo-Navi • Mapple
	п; о; р; • проєкт

Інтерактивний перегляд історії

[перевірена версія]

[неперевірена версія]

← Попереднє редагування Наступне редагування →

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Версія за 02:43, 28 травня 2024

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Айті.

Префекту́ра А́йті (яп. 愛知県, あいちけん, МФА: [ai̯t͡ɕi̥ keɴ]^?) — префектура в Японії, в регіоні Чюбу, Східномор'я. Розташована в центральній частині острова Хоншю, на узбережжі Тихого океану. Адміністративний центр префектури — Наґоя. Межує з префектурами Міє, Шідзуока, Ґіфу й Наґано. Заснована 1872 року на основі провінцій Оварі та Мікава. Площа становить 5165,04 км². Станом на 1 серпня 2011 року в префектурі мешкало 7 415 267 осіб. Густота населення складала 1440 осіб/км². Основою економіки є автомобілебудування, машинобудування, комерція, посередницький бізнес, туризм. На території префектури розташовані Наґойський замок, святилище Ацута, місце битв при Окехадзамі, Наґашіно та інші численні історичні пам'ятки й місця. Батьківщина загальнонаціональних героїв-самураїв — Оди Нобунаґи, Тойотомі Хідейоші, Токуґави Ієясу, Като Кійомаси, Фукушіми Масанорі та інших. Формально поділяється на три регіони — Оварі, Західна Мікава і Східна Мікава. Перші два є найбільш заселеними і економічно розвиненими. В Оварі розміщений мегаполіс Наґоя, який часто називають «серединною столицею Японії». В Західній Мікаві розташована штаб-квартира компанії Тойота, одного з гігантів японського автомобілебудування^[2].

Географія

Урочище Ко́ран біля гори Іморі в Тойота, Аічі. Одне з відомих місць любування червоним кленовим листям восени.

Префектура Аічі розташована майже посередині Японського архіпелагу. Вона межує на півночі з префектурами Ґіфу і Наґано, на заході з Міє, а на сході з Сідзуокою. На півдні і південному заході Аічі омивається водами Тихого океану, а також заток Ісе і Мікава.

Площа префектури Аічі становить близько &&&&&&&&&&&05164.05700005164,57 км². Вона дорівнює 1,4 % усієї площі Японії. Протяжність префектури з півночі на південь становить 94 км, а з заходу на схід — 106 км. Берегова лінія дорівнює 597 км. За площею Аічі посідає 28-е місце у країні серед інших префектур.

У західній частині префектури Аічі знаходиться утворена річкою Кісо рівнина Міно-Оварі, 2-га за величиною в Японії, а також пагорби Оварі, розташовані на схід від цієї рівнини. Пагорби простягаються на південь, формуюючи півострів Чіта. Центром префектури протікає річка Яхаґі, у верхній течії якої розташовані Мікавські гори, а у нижній — рівнина Окадзакі. Сходом префектури Айті біжить річка Тойо: гори Сітара, Яна і Юміхарі знаходяться у її верхній течії, а рівнина Тойохасі, від якої простягається півотсрів Ацумі, — у нижній.

Найвищою точкою префектури Аічі є гора Чяусу, висотою 1415 м над рівнем моря.

Клімат в префектурі, в цілому, помірний, що є наслідком впливу теплої тихоокеанської течії Куросіо. Щорічна середня температура становить 19 °C. Префектурний центр Наґоя влітку є найспектонішим місцем в Аічі. Щорічна кількість опадів становить близько 1500—1600 мм, при цьому вони переважають у гірських районах префектури.

Історія

Докладніше: провінція Оварі та провінція Мікава

У 6—7 століттях територія сучасної перфектури Аічі входила до складу японської держави Ямато і поділялася з заходу на схід на три провінції: Оварі, Мікава і Хо. Після реформ Тайка 645 року, Хо була приєднана до Мікави. Оварі й Мікава проіснували до середини 19 століття, до кінця періоду Едо.

У 1871 році, в результаті впровадження в Японії прямого імператорського правління, уряд провів адміністративну реформу. Провінція Оварі, за винятком півострова Чіта була перетворена на префектуру Наґоя, а провінція Мікава, разом із цим півостровом, — у префектуру Нуката. У квітні 1872 року префектура Наґоя була перейменована в префектуру Айті^[3], а 27 листопада того ж року до неї була приєднана ліквідована префектура Нуката.

На кінець 19 — початок 20 століття в префектурі нараховувалось 2900 містечок та сіл. Проте на 1970 рік, внаслідок урбанізації регіону, залишилося лише 88 муніципалітетів. Станом на 2008 рік, у результаті так званого об'єднання та укрупнення населених пунктів у 1990-х і 2000-х років, в префектурі Аічі залишилося 35 міст, 24 містечка і 2 села.

Адміністративний поділ

Демографія

Префектура Аічі є однією з найбільш заселених префектур Японії. За даними перепису, проведеного 1 жовтня 2005 року,^[4] її населення становило 7 254 704 мешканців, а густота населення — 1 383 осіб/км². Це 4-а за кількістю населення префектура Японії, після Токіо, Канаґави і Осаки.

Станом на 1 серпня 2011 року в префектурі мешкало 7 415 267 осіб. Густота населення становила 1440 осіб/км².

Економіка

Станом на 2008 рік валовий внутрішній продукт префектури Аічі дорівнює понад 35,5 трильйонів єн. Це 3-й за величиною показник в Японії після Токіо і префектури Осака.

Найрозвиненішим сектором економіки Аічі є третинний — послуги і комерція. Він становить понад 50 % ВВП префектури. Вторинний сектор економіки, представлений промисловістю — текстильною, металургійною, хімічною, автомобільною, машинобудівною та іншими. Він складає 40 %. Цей високий відсоток є особливістю господарчої структури префектури^[5].

Первинний сектор економіки

У префектурі Аічі знаходиться 91 746 сільськогосподарських дворів. Загальна кількість осіб, зайнятих у сільському господарстві, становить 100 261 чоловік. Прибутки від нього становлять 3 275 мільярдів єн, що є 5-ю за величиною в усій Японії. За вирощуванням декоративних рослин префектура Аічі посідає 1-е місце в країні.^[6]

Префектура відома першокласною японською деревиною. Під вирощування лісу відведено площу у 219 848 га. Аічі займає 1-е місце в країні за обсягом експорту лісу і дерев'яних виробів.^[6]

Провідними галузями рибальства у префектурі Аічі є розведення тигрових фуґу, японських креветок, молодих сардин, вугрів і золотих рибок. Префектура займає 1-е місце в Японії за вирощуванням молюсків асарі, кадзамі та раків-богомолів. В цілому, показники префекутри Аічі у рибальстві є середніми порівняно з іншими префектурами Японії.^[6]

Вторинний сектор економіки

Префектура Аічі є місцем найбільшої концентрації промислових підприємств в усій Японії. Їх прибутки у 2005 році становили понад 39,5 трильйонів єн. На 23 125 підприємствах різної величини зайнято 816 755 осіб. Найбільш рентабельними галузями промисловості у префектурі є літакобудування, машинобудування (підприємства Toyota Motor Corporation, Central Japan Railway Company) і виготовлення електроприладів.^[6]

У префектурі також виготовляють традиційні ремісничі вироби, які мають багатовікову історію. Це арімацувські і нарумські фарбовані ворсинчасті тканини^[7], наґойські фарбовані тканини юдзен^[8], наґойські чорні тканини з монами^[9], акіцувська кераміка^[10], сетоська фарбована кераміка^[11], токонамеська кераміка^[12], наґойські комоди з павловнії^[13], наґойські^[14] і мікавські буддистські вівтарі^[15], тойохаські пензлі^[16], окадзаківські кам'яні вироби та скульптури^[17], а також оварійська емальовано-розписна кераміка^[18].^[19]

Третинний сектор економіки

У префектурі Аічі зафіксовано 86 922 підприємств, зайнятих у комерції. Серед них 25 547 зайняті оптовим продажем товарів, а 61 375 — продажем у роздріб. Кількість зайнятих у комерції осіб становить 698 790. З них 267 382 чоловік працюють на підприємствах, що спеціалізуються на оптовій торгівлі, а 431 408 чоловік — на підприємствах, що спеціалізуються на роздрібній торгівлі. Загальний обсяг продаж на цих підприємствах у 2004 році склав понад 40 трильйонів єн. Це 3-й показник за обсягом продаж у всій Японії, після Токіо і префектури Осака.^[20]

Освіта

Державні

Приватні

Айтівський університет

Культура

Головним місцем паломництва туристів є синтоїстське святилище Ацута, в якому зберігається священний меч Кусанаґі но міцуруґі, один з трьох реліквій імператорської династії. Святилище має музей скарбницю, де зберігається близько 3000 історичних і культурних цінностей. Щороку у червні проводиться свято Ацута мацурі — змагання з різних видів японських бойових мистецтв.

Недалеко від міста знаходиться парк Мейдзі-мура — музей просто неба, розташований на пагорбі, покритому зеленню, в якому зі всіх куточків країни зібрані споруди, типові для епохи Мейдзі (1868–1912).

Префектура Айті стала місцем проведення Міжнародної виставки «Аічі 2006», на якій була представлена і Україна.

Примітки

↑ Інститут географії Японії. 2010.10.1
↑ Іто Ґохей, Іто Тацуо. Префектура Аічі // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Шьоґакукан, 1994—1997.
↑ Назва префектури Аічі походить від однойменного повіту, в якому знаходився префектурний центр Наґоя. Назва місцевості і повтіу Аічі, ймовірно, пов'язана із лагуною Аючі (年魚市潟), багатою на рибу аю. Згадка про цю лагуну, розташованою на території сучасної Наґої, міститься у антології японської поезії 7—8 століть «Манйошю». Припускають, що з часом слово «Аючі» змінилося на «Аічі».[1]
↑ Дані перепису 1.10.2005. Архів оригіналу за 25.01.2007. Процитовано 28.01.2007.
↑ За даними сайту префектури Аічі [2].
↑ ^а ^б ^в ^г Дані сайту префектури Аічі за 2005 рік
↑ Японською: арімацу-нарумі шіборі (有松・鳴海絞, ありまつ・なるみしぼり). Арімацу і Нарумі — райони сучаної Наґої.
↑ Японською: наґоя юдзен (名古屋友禅, なごやゆうぜん).
↑ Японською: наґоя куро-мон цукідзоме (名古屋黒紋付染, なごやくろもんつきぞめ).
↑ Японською: акіцу-які (赤津焼, あかづやき). Акціу — сучасний район міста Сето.
↑ Японською: сето сомецукі-які (瀬戸染付焼, せとそめつけやき).
↑ Японською: токонаме-які (常滑焼, とこなめやき).
↑ Японською: наґоя кірі тансу (名古屋桐箪笥, なごやきりたんす).
↑ Японською: наґоя буцудан (名古屋仏壇, なごやぶつだん).
↑ Японською: мікава буцудан (三河仏壇, みかわぶつだん).
↑ Японською: тойохаші фуде (豊橋筆, とよはしふで).
↑ Японською: тойохаші фуде (岡崎石工品, とよはしふで).
↑ Японською: тойохаші фуде (尾張七宝, おわりしっぽう).
↑ Дані сайту Традиційні ремесла Японії [3] [Архівовано 2016-03-06 у Wayback Machine.].
↑ Дані сайту префектури Аічі за 2004 рік

Джерела та література

(яп.) Префектура Айті // Великий словник японських топонімів Кадокава. Префектура Айті (23). — Токіо: Кадокава Сьотен, 1989.

Префектура Айті // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)

(яп.) 『愛知県史』愛知県史編さん委員会編集、名古屋：愛知県　1993　(«Історія префектури Айті». У 27 томах, Наґоя: 1993)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Префектура Айті

(яп.) Префектура Айті. Офіційна сторінка

[ІГЯ-1] Інститут географії Японії. 2010.10.1

[Ґохей-2] Іто Ґохей, Іто Тацуо. Префектура Аічі // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Шьоґакукан, 1994—1997.

[3] Назва префектури Аічі походить від однойменного повіту, в якому знаходився префектурний центр Наґоя. Назва місцевості і повтіу Аічі, ймовірно, пов'язана із лагуною Аючі (年魚市潟), багатою на рибу аю. Згадка про цю лагуну, розташованою на території сучасної Наґої, міститься у антології японської поезії 7—8 століть «Манйошю». Припускають, що з часом слово «Аючі» змінилося на «Аічі».[1]

[4] Дані перепису 1.10.2005. Архів оригіналу за 25.01.2007. Процитовано 28.01.2007.

[5] За даними сайту префектури Аічі [2].

[aichi-6] а ^б ^в ^г Дані сайту префектури Аічі за 2005 рік

[7] Японською: арімацу-нарумі шіборі (有松・鳴海絞, ありまつ・なるみしぼり). Арімацу і Нарумі — райони сучаної Наґої.

[8] Японською: наґоя юдзен (名古屋友禅, なごやゆうぜん).

[9] Японською: наґоя куро-мон цукідзоме (名古屋黒紋付染, なごやくろもんつきぞめ).

[10] Японською: акіцу-які (赤津焼, あかづやき). Акціу — сучасний район міста Сето.

[11] Японською: сето сомецукі-які (瀬戸染付焼, せとそめつけやき).

[12] Японською: токонаме-які (常滑焼, とこなめやき).

[13] Японською: наґоя кірі тансу (名古屋桐箪笥, なごやきりたんす).

[14] Японською: наґоя буцудан (名古屋仏壇, なごやぶつだん).

[15] Японською: мікава буцудан (三河仏壇, みかわぶつだん).

[16] Японською: тойохаші фуде (豊橋筆, とよはしふで).

[17] Японською: тойохаші фуде (岡崎石工品, とよはしふで).

[18] Японською: тойохаші фуде (尾張七宝, おわりしっぽう).

[19] Дані сайту Традиційні ремесла Японії [3] [Архівовано 2016-03-06 у Wayback Machine.].

[20] Дані сайту префектури Аічі за 2004 рік

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

[16]

[17]

[18]

[19]

[20]