Радівілов Роман Юрійович: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Немає опису редагування |
|||
| Рядок 44: | Рядок 44: | ||
Восени 2016 року уклав контракт із [[Збройні сили України|ЗСУ]], увійшов до складу першої штурмової роти «Вовків Подолянина» [[54-та окрема механізована бригада (Україна)|54-ї ОМБр]] і прибув на Світлодарську дугу. Неодноразово ходив у розвідку на лінії фронту. |
Восени 2016 року уклав контракт із [[Збройні сили України|ЗСУ]], увійшов до складу першої штурмової роти «Вовків Подолянина» [[54-та окрема механізована бригада (Україна)|54-ї ОМБр]] і прибув на Світлодарську дугу. Неодноразово ходив у розвідку на лінії фронту. |
||
Неодноразово отримував поранення та контузії, під Волновахою отримав опіки, але після лікування та операцій знову повертався на лінію вогню. Перебуваючи у відпустці після поранення займався у складі загону територіальної оборони, брав участь в різних громадських акціях. |
|||
Загинув у [[Бої на Світлодарській дузі|бою на Світлодарській дузі]] (Донецька область) за висоту «Варяг» відбиваючи атаки проросійських терористів. Разом з Романом загинули солдати [[Байбуз Андрій В'ячеславович|Андрій Байбуз]], [[Клименко Дмитро Васильович|Дмитро Клименко]], [[Панасенко Василь Геннадійович|Василь Панасенко]], [[Степаненко Сергій Євгенович|Сергій Степаненко]], [[Широков Андрій Вікторович|Андрій Широков]], молодший сержант [[Андрешків Володимир Степанович|Володимир Андрешків]] та лейтенант [[Яровий Микита Олександрович|Микита Яровий]]. |
Загинув у [[Бої на Світлодарській дузі|бою на Світлодарській дузі]] (Донецька область) за висоту «Варяг» відбиваючи атаки проросійських терористів. Разом з Романом загинули солдати [[Байбуз Андрій В'ячеславович|Андрій Байбуз]], [[Клименко Дмитро Васильович|Дмитро Клименко]], [[Панасенко Василь Геннадійович|Василь Панасенко]], [[Степаненко Сергій Євгенович|Сергій Степаненко]], [[Широков Андрій Вікторович|Андрій Широков]], молодший сержант [[Андрешків Володимир Степанович|Володимир Андрешків]] та лейтенант [[Яровий Микита Олександрович|Микита Яровий]]. |
||
Поточна версія на 09:22, 5 червня 2024
| Радівілов Роман Юрійович | |||
|---|---|---|---|
 Солдат | |||
 | |||
| Загальна інформація | |||
| Народження | 14 лютого 1984 Дергачі, Харківська область, Українська РСР, СРСР | ||
| Смерть | 18 грудня 2016 (32 роки) Калинівка (Горлівський район), Бахмутський район, Донецька область, Україна | ||
| Поховання | Дергачі | ||
| Псевдо | «Гюрза» | ||
| Військова служба | |||
| Приналежність |  Україна | ||
| Вид ЗС |  Збройні сили | ||
| Формування | |||
| Війни / битви | |||
| Нагороди та відзнаки | |||
| |||
.svg){kind=small}
Рома́н Ю́рійович Радіві́лов (псевдо: «Гюрза», 14 лютого 1984, м. Дергачі, Харківська область, Українська РСР — 18 грудня 2016, с. Калинівка, Бахмутський район, Донецька область, Україна) — солдат Збройних сил України, учасник війни на сході України, гранатометник 54-ї окремої механізованої бригади.
Народився 14 лютого 1984 року, місто Дергачі.
У вільний час Роман займався різьбленням по дереву, робив ікони. Частина його робіт залишилися вдома, частину дарував друзям.
Одним з перших «підняв над Харківщиною червоно-чорний прапор національно-визвольного руху України у 21 столітті».[1]
З початком військової агресії Росії, весною 2014-го року пішов до військкомату, але до армії його не допустила медкомісія. Став добровольцем ДУК «Правого Сектору». З вересня 2014 року перебував у зоні бойових дій в районі села Піски.
Коли «Правий Сектор» вивели з Пісків, продовжив тренування на навчально-патріотичній базі «Сокіл». В липні 2015 р. повернувся в зону бойових дій у складі 1-го розвідвідділу ДУК ПС, перебував у Новогнатівці, брав участь у бою 10 серпня під Старогнатівкою.[2]
Отримавши опіки під Волновахою (горів у машині, в яку влучив снаряд) та другу контузію, тимчасово повернувся додому. Щойно відчув себе краще — пішов тренуватися до тероборони та допомогав навчати бійців. Протягом усього часу лікування та реабілітації брав активну участь в громадських акціях, був активістом ГО «Деркачівська альтернатива» та руху «Вільні люди».[2]
Восени 2016 року уклав контракт із ЗСУ, увійшов до складу першої штурмової роти «Вовків Подолянина» 54-ї ОМБр і прибув на Світлодарську дугу. Неодноразово ходив у розвідку на лінії фронту.
Загинув у бою на Світлодарській дузі (Донецька область) за висоту «Варяг» відбиваючи атаки проросійських терористів. Разом з Романом загинули солдати Андрій Байбуз, Дмитро Клименко, Василь Панасенко, Сергій Степаненко, Андрій Широков, молодший сержант Володимир Андрешків та лейтенант Микита Яровий.
Розпорядженням Дергачівської міської ради № 206 від 19 грудня 2016 року в місті Дергачі було оголошено 20, 21 та 22 грудня днями жалоби за загиблим Романом.[1]
По смерті залишилась мати Людмила Петрівна та кохана дівчина Аня.
Похований у м. Дергачі (Харківська область) на Алеї слави біля братської могили героїв Другої Світової.
У 2024 році його іменем назвали вулицю у рідному місті.
 Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
|
Народний Герой України (посмертно). Роман Радівілов. Маріуполь, 2.04.2017. на YouTube |
- За особисту мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня" (посмертно)[3].
- Орден «Народний Герой України» (Указ № 22 від 2 квітня 2017 р., посмертно).
- відзнака «За оборону рідної держави» (посмертно).
- Нагороджений відзнакою ДУК ПС «Бойовий Хрест Корпусу» (посмертно)[4].
Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 18 грудня[5][6].
- ↑ а б Роман Радівілов «Гюрза» першим загинув на Світлодарській дузі
- ↑ а б УІНП. 1984 - народився Роман Радівілов «Гюрза», загиблий герой російсько-української війни. УІНП (укр.). Процитовано 5 червня 2024.
- ↑ Указ Президента України від 29 грудня 2016 року року № 580/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Наказ № 155/18 від 22 грудня 2018 року. PravyySektor.info. Офіційний сайт НВР «Правий сектор». Архів оригіналу за 27 жовтня 2021.
- ↑ В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 18 грудня 2021. Процитовано 18 грудня 2021.
- ↑
Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 18 грудня на YouTube
- Радівілов Роман Юрійович («Гюрза») // Книга пам'яті полеглих за Україну
- «Поховайте мене у вишиванці» 32-річний Роман Радівілов з містечка Дергачі під Харковом загинув у бою на Світлодарській дузі
- Військовослужбовець 54-ї бригади Роман Радивилів загинув під Дебальцевим
- Полеглі герої Світлодарської дуги.
- Роман Радівілов «Гюрза» першим загинув на Світлодарській дузі
- Радівілов Роман Юрійович // Офіційний сайт НВР Правий сектор
- Солдати (Україна)
- Народились 14 лютого
- Народились 1984
- Уродженці Дергачів
- Померли 18 грудня
- Померли 2016
- Померли в Бахмутському районі
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Лицарі Ордена «Народний Герой України»
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Українські військовики
- Діячі Добровольчого українського корпусу
- Діячі Правого сектора