Мамадалієв Володимир Гаїбович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
 
Рядок 37: Рядок 37:


== Життєпис ==
== Життєпис ==
Володимир Мамадалієв народився у місті [[Новоукраїнка]] на Кіровоградщині. Навчався у місцевій загальноосвітній школі №&nbsp;6. З дитинства мріяв стати військовим<ref>{{cite web |url=http://www.pereveslo.org.ua/index.php/suspilstvo/item/13106-na-skhodi-zahynuv-shche-odyn-nash-zemlyak.html |title=На Сході загинув ще один наш земляк |publisher=[http://www.pereveslo.org.ua/ «Перевесло»] |accessdate=15 липня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140717202214/http://www.pereveslo.org.ua/index.php/suspilstvo/item/13106-na-skhodi-zahynuv-shche-odyn-nash-zemlyak.html |archivedate=17 липня 2014 |deadurl=yes }}</ref>, тож у [[1994]] році вступив до Одеського училища сухопутних військ. Після закінчення училища продовжив навчання у [[Військова академія (Одеса)|військовій академії]]. Був однокурсником українського військового «аналітика» [[Арестович Олексій Миколайович|Олексія Арестовича]]<ref>{{cite web |url=http://ndilo.com.ua/news/other-news/zagynuly-sche-troje-nashyh.html |title=Загинули ще троє наших |publisher=[http://ndilo.com.ua/ «Нововолинськ діловий»] |accessdate=15 липня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140719070309/http://ndilo.com.ua/news/other-news/zagynuly-sche-troje-nashyh.html |archivedate=19 липня 2014 |deadurl=yes }}</ref>. Служив у штабі [[Оперативне командування «Південь»|Оперативного командування «Південь»]] на посаді старшого офіцера інформаційно-аналітичного центру.
Володимир Мамадалієв народився у місті [[Новоукраїнка]] на Кіровоградщині. Батько, Гаїб Мамадалієв, був родом із Узбекистану, однак Володимир, який народився і виріс в Україні, вважав себе українцем.<ref name=":0">{{Cite web|url=https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/lyutyy/15/1977-narodyvsya-volodymyr-mamadaliyev-zagyblyy-geroy-rosiysko-ukrayinskoyi-viyny|title=1977 – народився Володимир Мамадалієв, загиблий герой російсько-української війни|last=УІНП|website=УІНП|language=uk|access-date=2024-06-05}}</ref> Навчався у місцевій загальноосвітній школі №&nbsp;6. З дитинства мріяв стати військовим<ref>{{cite web |url=http://www.pereveslo.org.ua/index.php/suspilstvo/item/13106-na-skhodi-zahynuv-shche-odyn-nash-zemlyak.html |title=На Сході загинув ще один наш земляк |publisher=[http://www.pereveslo.org.ua/ «Перевесло»] |accessdate=15 липня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140717202214/http://www.pereveslo.org.ua/index.php/suspilstvo/item/13106-na-skhodi-zahynuv-shche-odyn-nash-zemlyak.html |archivedate=17 липня 2014 |deadurl=yes }}</ref>, тож у [[1994]] році вступив до Одеського училища сухопутних військ. Після закінчення училища продовжив навчання у [[Військова академія (Одеса)|військовій академії]]. Був однокурсником українського військового «аналітика» [[Арестович Олексій Миколайович|Олексія Арестовича]]<ref>{{cite web |url=http://ndilo.com.ua/news/other-news/zagynuly-sche-troje-nashyh.html |title=Загинули ще троє наших |publisher=[http://ndilo.com.ua/ «Нововолинськ діловий»] |accessdate=15 липня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140719070309/http://ndilo.com.ua/news/other-news/zagynuly-sche-troje-nashyh.html |archivedate=19 липня 2014 |deadurl=yes }}</ref>.


Проходив службу в бойових частинах Сухопутних військ, а також у штабі [[6-й армійський корпус (Україна)|6 армійського корпусу]] та оперативного командування «Південь». На початок 2014 року служив у штабі [[Оперативне командування «Південь»|Оперативного командування «Південь»]] на посаді старшого офіцера інформаційно-аналітичного центру.<ref name=":0" />
З перших днів [[Війна на сході України|бойових дій на сході України]] Володимир перебував на передовій. На той час офіцери штабу були залучені до військових частин, які вирушили у зону бойових дій, щоб на місці забезпечити підвищення боєздатності підрозділів. Підполковник Мамадалієв був відряджений до однієї з рот [[93-тя окрема механізована бригада (ЗСУ)|93-ї окремої механізованої бригади]].


З перших днів [[Війна на сході України|бойових дій на сході України]] Володимир перебував на передовій. На той час офіцери штабу були залучені до військових частин, які вирушили у зону бойових дій, щоб на місці забезпечити підвищення боєздатності підрозділів. Влітку 2014 р. був відряджений до однієї з рот [[93-тя окрема механізована бригада (ЗСУ)|93-ї окремої механізованої бригади]].
[[4 липня]] [[2014]] року загинув під час нічної танкової атаки бойовиків на блокпост №&nbsp;10, біля села [[Новоселівка Перша]], на повороті на [[Уманське]], у Ясинуватському районі Донецької області. Бійці 93-ї бригади зайняли оборону і прийняли бій. По позиції Мамадалієва прийшлося пряме влучення танкового снаряду.<ref>{{Cite web |url=http://www.gp.gov.ua/ua/reegions_news_detail.html?_m=publications&_c=view&_t=rec&id=141022 |title=На Донеччині за фактом терористичного акту, внаслідок якого загинули 7 військовослужбовців, відкрито кримінальне провадження // Сайт генеральної прокуратури України, 5 липня 2016 |accessdate=30 липня 2016 |archive-date=5 квітня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160405201719/http://www.gp.gov.ua/ua/reegions_news_detail.html?_m=publications&_c=view&_t=rec&id=141022 }}</ref> Внаслідок терористичного нападу загинули 7 захисників&nbsp;— підполковник Володимир Мамадалієв, молодший сержант [[Заїка Олексій Григорович|Олексій Заїка]], старші солдати [[Крилов Андрій Альфредович|Андрій Крилов]], [[Рущак Руслан Олександрович|Руслан Рущак]], [[Савенков Олександр Володимирович|Олександр Савенков]], [[Чабанов Дмитро Анатолійович|Дмитро Чабанов]] та [[Шевченко Дмитро Іванович|Дмитро Шевченко]], ще 6 дістали поранень.

[[4 липня]] [[2014]] року узяв на себе організацію оборони блокпоста №10 біля села [[Новоселівка Перша]], на повороті на [[Уманське]], у Ясинуватському районі Донецької області, неподалік [[Слов'янськ|Слов’янська]]. Блокпост встановили одразу після звільнення регіону для того, щоб перерізати комунікацію сепаратистських угруповань і зміцнити позицію сил ЗСУ. У відповідь блокпост було атаковано вночі з кількох напрямків – уперше за межами зони боїв у Слов’янську російські найманці застосували танки. Прикриваючи своїх бійців, відкрив вогонь по танку і бойовиках із озброєння БМП. Але другий танк прямою наводкою влучив в БМП, від чого вибухнув боєкомплект.

У тому бою разом з підполковником Мамадалієвим загинули солдати [[Савенков Олександр Володимирович|Олександр Савенков]], [[Шевченко Дмитро Іванович|Дмитро Шевченко]], [[Крилов Андрій Альфредович|Андрій Крилов]], [[Заїка Олексій Григорович|Олексій Заїка]], [[Рущак Руслан Олександрович|Руслан Рущак]] та [[Чабанов Дмитро Анатолійович|Дмитро Чабанов]]. Попри втрати, напад бойовиків було відбито.<ref>{{Cite web |url=http://www.gp.gov.ua/ua/reegions_news_detail.html?_m=publications&_c=view&_t=rec&id=141022 |title=На Донеччині за фактом терористичного акту, внаслідок якого загинули 7 військовослужбовців, відкрито кримінальне провадження // Сайт генеральної прокуратури України, 5 липня 2016 |accessdate=30 липня 2016 |archive-date=5 квітня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160405201719/http://www.gp.gov.ua/ua/reegions_news_detail.html?_m=publications&_c=view&_t=rec&id=141022 }}</ref>.


Похований у м. Новоукраїнка, Кіровоградська область. У Володимира Мамадалієва залишилися мати, дружина та 12-річний син.
Похований у м. Новоукраїнка, Кіровоградська область. У Володимира Мамадалієва залишилися мати, дружина та 12-річний син.

Поточна версія на 20:44, 5 червня 2024

Мамадалієв Володимир Гаїбович
 Підполковник
Загальна інформація
Народження15 лютого 1977(1977-02-15)
Новоукраїнка, СРСР
Смерть4 липня 2014(2014-07-04) (37 років)
Новоселівка Перша, Україна
(Загиблий у бою)
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ Сухопутні війська ЗСУ
Формування ОК «Південь»
Війни / битвиВійна на сході України (2014)
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «За сумлінну службу» II ст. (Міністерство оборони України)
Медаль «За сумлінну службу» II ст. (Міністерство оборони України)
Медаль «За сумлінну службу» III ст. (Міністерство оборони України)
Медаль «За сумлінну службу» III ст. (Міністерство оборони України)
Орден «Народний Герой України»
Орден «Народний Герой України»

Володи́мир Гаї́бович Мамадалі́єв (азерб. Vladimir Məmmədəliyev; нар. 15 лютого 1977, Новоукраїнка, Кіровоградська область, УРСР, СРСР — пом. 4 липня 2014, Новоселівка Перша, Донецька область, Україна) — український військовик, підполковник Збройних сил України, старший офіцер інформаційно-аналітичного центру ОК «Південь». Загинув в ході російсько-української війни.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Володимир Мамадалієв народився у місті Новоукраїнка на Кіровоградщині. Батько, Гаїб Мамадалієв, був родом із Узбекистану, однак Володимир, який народився і виріс в Україні, вважав себе українцем.[1] Навчався у місцевій загальноосвітній школі № 6. З дитинства мріяв стати військовим[2], тож у 1994 році вступив до Одеського училища сухопутних військ. Після закінчення училища продовжив навчання у військовій академії. Був однокурсником українського військового «аналітика» Олексія Арестовича[3].

Проходив службу в бойових частинах Сухопутних військ, а також у штабі 6 армійського корпусу та оперативного командування «Південь». На початок 2014 року служив у штабі Оперативного командування «Південь» на посаді старшого офіцера інформаційно-аналітичного центру.[1]

З перших днів бойових дій на сході України Володимир перебував на передовій. На той час офіцери штабу були залучені до військових частин, які вирушили у зону бойових дій, щоб на місці забезпечити підвищення боєздатності підрозділів. Влітку 2014 р. був відряджений до однієї з рот 93-ї окремої механізованої бригади.

4 липня 2014 року узяв на себе організацію оборони блокпоста №10 біля села Новоселівка Перша, на повороті на Уманське, у Ясинуватському районі Донецької області, неподалік Слов’янська. Блокпост встановили одразу після звільнення регіону для того, щоб перерізати комунікацію сепаратистських угруповань і зміцнити позицію сил ЗСУ. У відповідь блокпост було атаковано вночі з кількох напрямків – уперше за межами зони боїв у Слов’янську російські найманці застосували танки. Прикриваючи своїх бійців, відкрив вогонь по танку і бойовиках із озброєння БМП. Але другий танк прямою наводкою влучив в БМП, від чого вибухнув боєкомплект.

У тому бою разом з підполковником Мамадалієвим загинули солдати Олександр Савенков, Дмитро Шевченко, Андрій Крилов, Олексій Заїка, Руслан Рущак та Дмитро Чабанов. Попри втрати, напад бойовиків було відбито.[4].

Похований у м. Новоукраїнка, Кіровоградська область. У Володимира Мамадалієва залишилися мати, дружина та 12-річний син.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]
  • 9 вересня 2014 року в його рідному місті Новоукраїнка на честь нього перейменували вулицю Панфілова. Тепер вона називається Вулиця Мамадалієва.
  • в лютому 2016 року у Новоукраїнці на фасаді ЗОШ № 6 відкрили меморіальну дошку випускнику Володимиру Мамадалієву[6]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б УІНП. 1977 – народився Володимир Мамадалієв, загиблий герой російсько-української війни. УІНП (укр.). Процитовано 5 червня 2024.
  2. На Сході загинув ще один наш земляк. «Перевесло». Архів оригіналу за 17 липня 2014. Процитовано 15 липня 2014.
  3. Загинули ще троє наших. «Нововолинськ діловий». Архів оригіналу за 19 липня 2014. Процитовано 15 липня 2014.
  4. На Донеччині за фактом терористичного акту, внаслідок якого загинули 7 військовослужбовців, відкрито кримінальне провадження // Сайт генеральної прокуратури України, 5 липня 2016. Архів оригіналу за 5 квітня 2016. Процитовано 30 липня 2016.
  5. Указ Президента України від 8 серпня 2014 року № 640/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
  6. На Кіровоградщині відкрили меморіальну дошку підполковнику Володимиру Мамадалієву. Архів оригіналу за 18 лютого 2016. Процитовано 21 лютого 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]