Лимарь Сергій Вікторович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 27: Рядок 27:
}}
}}
{{Однофамільці|Лимарь}}
{{Однофамільці|Лимарь}}
'''Сергі́й Ві́кторович Ли́марь''' (1989—2014) — капітан (посмертно) Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
'''Сергі́й Ві́кторович Ли́марь''' (21 лютого 1989, Полтава—21 серпня 2014, [[Старогнатівка]], [[Донецька область]]) — капітан (посмертно) Збройних сил України, учасник російсько-української війни.


== Короткий життєпис ==
== Короткий життєпис ==
Народився 1989 року в місті Полтава; закінчив полтавську ЗОШ № 9. В родині по батьковій лінії були військові. Закінчив 2012 року навчання в Полтавському відділі [[Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації Державного університету телекомунікацій|військового інституту телекомунікацій та інформатизацій Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»]].
Народився 1989 року в місті Полтава; закінчив полтавську ЗОШ №&nbsp;9. Ще в школі вирішив стати кадровим офіцером, &nbsp;адже в родині по батьковій лінії були військові.<ref name=":0">{{Cite web|url=https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/lyutyy/21/1989-21-lyutogo-narodyvsya-sergiy-lymar-zagyblyy-geroy-rosiysko-ukrayinskoyi-viyny|title=1989, 21 лютого, народився Сергій Лимарь, загиблий герой російсько-української війни|last=УІНП|website=УІНП|language=uk|access-date=2024-06-16}}</ref> Закінчив 2012 року навчання в Полтавському відділі [[Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації Державного університету телекомунікацій|військового інституту телекомунікацій та інформатизацій Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»]].


З лютого 2014&nbsp;р. проходив службу в селищі [[Любимівка (Каховський район)|Любимівка]] [[Херсонська область|Херсонської област]]<nowiki/>і, а з липня 2014&nbsp;р. вирушив у зону бойових дій. Командир взводу 2-го об'єднаного польового вузла зв'язку Генерального Штабу ЗСУ.<ref name=":0" />
Офіцер Збройних Сил України. Командир взводу, 2-й об'єднаний польовий вузол зв'язку ГШ.


З лютого 2014 року перебував у Херсонській області на межі з Кримом. З липня перебував в зоні ведення боїв. Загинув 21 серпня 2014 року при виконанні бойового завдання&nbsp;— бойовики здійснили артилерійський обстріл реактивною системою залпового вогню «Ураган» з території Російської Федерації бойових позицій підрозділу поблизу села Старогнатівка. Того дня Сергій Лимар підміняв побратима. Тоді ж загинув солдат 27-го полку [[Вербицький Олексій Миколайович|Олексій Вербицький]].
Загинув 21 серпня 2014 року при виконанні бойового завдання&nbsp;— бойовики здійснили артилерійський обстріл реактивною системою залпового вогню «Ураган» з території Російської Федерації бойових позицій підрозділу поблизу села [[Старогнатівка]]. Того дня Сергій Лимар підміняв побратима. Тоді ж загинув солдат 27-го полку [[Вербицький Олексій Миколайович|Олексій Вербицький]].

Похований у Полтаві, на центральному міському кладовищі, на Алеї Героїв.<ref name=":0" />


Без сина лишилась мама Людмила Лимарь, бабуся та сестра.
Без сина лишилась мама Людмила Лимарь, бабуся та сестра.

Версія за 13:43, 16 червня 2024

Лимарь Сергій Вікторович
 Капітан (посмертно)
Загальна інформація
Народження21 лютого 1989(1989-02-21)
Полтава
Смерть21 серпня 2014(2014-08-21) (25 років)
Старогнатівка, Донецька область
Alma MaterВійськовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ Війська зв'язку
Формування2-й об'єднаний польовий вузол зв'язку ГШ
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Медаль «За жертовність і любов до України»
Медаль «За жертовність і любов до України»
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лимарь.

Сергі́й Ві́кторович Ли́марь (21 лютого 1989, Полтава—21 серпня 2014, Старогнатівка, Донецька область) — капітан (посмертно) Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Короткий життєпис

Народився 1989 року в місті Полтава; закінчив полтавську ЗОШ № 9. Ще в школі вирішив стати кадровим офіцером,  адже в родині по батьковій лінії були військові.[1] Закінчив 2012 року навчання в Полтавському відділі військового інституту телекомунікацій та інформатизацій Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут».

З лютого 2014 р. проходив службу в селищі Любимівка Херсонської області, а з липня 2014 р. вирушив у зону бойових дій. Командир взводу 2-го об'єднаного польового вузла зв'язку Генерального Штабу ЗСУ.[1]

Загинув 21 серпня 2014 року при виконанні бойового завдання — бойовики здійснили артилерійський обстріл реактивною системою залпового вогню «Ураган» з території Російської Федерації бойових позицій підрозділу поблизу села Старогнатівка. Того дня Сергій Лимар підміняв побратима. Тоді ж загинув солдат 27-го полку Олексій Вербицький.

Похований у Полтаві, на центральному міському кладовищі, на Алеї Героїв.[1]

Без сина лишилась мама Людмила Лимарь, бабуся та сестра.

Нагороди та вшанування

  • 21 жовтня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).
  • 12 жовтня 2015-го після заупокійної літургії на стіні полтавської ЗОШ № 9 врочисто відкрито пам'ятну дошку Сергія Лимаря.
  • Вшановується 21 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[2]
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 5, місце 1
  • медаль УПЦ КП «За жертовність і любов до України» (посмертно)
  • нагороджений відзнакою «За вірність народу України» І ступеня (посмертно) рішенням Полтавської обласної ради.
  • Полтавський телеканал «Лтава» присвятив Сергію документальне відео з циклу «Лицарі Небесної варти».

Примітки

  1. ↑ а б в УІНП. 1989, 21 лютого, народився Сергій Лимарь, загиблий герой російсько-української війни. УІНП (укр.). Процитовано 16 червня 2024.
  2. ↑ Повік не забудемо подвиги Героїв! У Міноборони вшанували пам'ять захисників України

Джерела

Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лимарь_Сергій_Вікторович&oldid=42825545