Чернігівське наукове товариство: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Заєць (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Заєць (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Записки Чернігівського наукового товариства»''' Єдиний том вийшов [[1931]]. Опубліковані праці історико-краєзнавчої секції, яку очолював П. Федоренко. Значний інтерес становлять студії «Подвійні поховання Х сторіччя коло Шестовиці на Чернігівщині» П. Смолічева, «Проекти вищої школи на Чернігівщині (1760–1803 рр.)» Л. Миловидова, «Нариси з історії вивчення Чернігівщини» П. Федоренка, «Чернігів як об’єкт історично-краєзнавчих екскурсій» С. Барана-Бутовича. Уміщено кілька розвідок з геології краю. У 2-му томі передбачалося оприлюднити дослідження «Портрети роботи Івана Паєвського» М. Вайнштейна, «Архів Пульхерії Іванівни Скоропадської» В. Дубровського, «Літературні екскурсії в умовах Чернігова» О. Богданова, «Бібліографія Чернігівщини» П. Смолічева. Чернігівське наукове товариство було розгромлено як «націоналістичне кубло», а його діячів репресовано. |
'''«Записки Чернігівського наукового товариства»''' Єдиний том вийшов [[1931]]. Опубліковані праці історико-краєзнавчої секції, яку очолював П. Федоренко. Значний інтерес становлять студії «Подвійні поховання Х сторіччя коло Шестовиці на Чернігівщині» П. Смолічева, «Проекти вищої школи на Чернігівщині (1760–1803 рр.)» Л. Миловидова, «Нариси з історії вивчення Чернігівщини» П. Федоренка, «Чернігів як об’єкт історично-краєзнавчих екскурсій» С. Барана-Бутовича. Уміщено кілька розвідок з геології краю. У 2-му томі передбачалося оприлюднити дослідження «Портрети роботи Івана Паєвського» М. Вайнштейна, «Архів Пульхерії Іванівни Скоропадської» В. Дубровського, «Літературні екскурсії в умовах Чернігова» О. Богданова, «Бібліографія Чернігівщини» П. Смолічева. Чернігівське наукове товариство було розгромлено як «націоналістичне кубло», а його діячів репресовано. |
Версія за 04:11, 17 червня 2024
«Записки Чернігівського наукового товариства» Єдиний том вийшов 1931. Опубліковані праці історико-краєзнавчої секції, яку очолював П. Федоренко. Значний інтерес становлять студії «Подвійні поховання Х сторіччя коло Шестовиці на Чернігівщині» П. Смолічева, «Проекти вищої школи на Чернігівщині (1760–1803 рр.)» Л. Миловидова, «Нариси з історії вивчення Чернігівщини» П. Федоренка, «Чернігів як об’єкт історично-краєзнавчих екскурсій» С. Барана-Бутовича. Уміщено кілька розвідок з геології краю. У 2-му томі передбачалося оприлюднити дослідження «Портрети роботи Івана Паєвського» М. Вайнштейна, «Архів Пульхерії Іванівни Скоропадської» В. Дубровського, «Літературні екскурсії в умовах Чернігова» О. Богданова, «Бібліографія Чернігівщини» П. Смолічева. Чернігівське наукове товариство було розгромлено як «націоналістичне кубло», а його діячів репресовано.