Демофонт (опера Березовського): відмінності між версіями
| [очікує на перевірку] | [очікує на перевірку] |
→Історія: вікіфікація |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Otheruses|Демофонт}} |
{{Otheruses|Демофонт}} |
||
[[Файл:Demofonte Aria of Timant score.jpg|thumb|300px|right| Фрагмент рукопису автора — арія Тіманта «Misero pargoletto»]] |
[[Файл:Demofonte Aria of Timant score.jpg|thumb|300px|right| Фрагмент рукопису автора — арія Тіманта «Misero pargoletto»]] |
||
'''Демофонт''' або '''Демофон''' ({{lang-it|Il Demofonte}} або {{lang-it|Demofoonte}}) |
'''Демофонт''' або '''Демофон''' ({{lang-it|Il Demofonte}} або {{lang-it|Demofoonte}}) — [[опера серіа]] українського композитора [[Березовський Максим Созонтович|Максима Березовського]] (1745—1777). Написана у 1773 році на італійське [[лібрето]] [[П'єтро Метастазіо]]. |
||
Лібрето опери |
Лібрето опери «Демофонт», написане Метастазіо у 1731 (або 1733) році, стало дуже відомим. До 1800 року це лібрето стало основою 73 опер.<ref>Більш детально можна подивитись за цим лінком: [http://operetta.stanford.edu/composers Opera Composers] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160303175929/http://operetta.stanford.edu/composers/ |date=3 березня 2016 }}</ref> |
||
Версія Максима Березовського особливо важлива для історії музики, оскільки це перша опера, що була написана українським композитором. |
Версія Максима Березовського особливо важлива для історії музики, оскільки це перша опера, що була написана українським композитором. |
||
| Рядок 16: | Рядок 16: | ||
* ''Sinfonia'' у до мажор (1770—1773)<ref>{{Cite web |url=http://www.caromitis.com/media/cm0022003/01.mp3 |title=Слухати початок |accessdate=27 квітня 2014 |archive-date=23 вересня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150923200604/http://www.caromitis.com/media/cm0022003/01.mp3 }}</ref> |
* ''Sinfonia'' у до мажор (1770—1773)<ref>{{Cite web |url=http://www.caromitis.com/media/cm0022003/01.mp3 |title=Слухати початок |accessdate=27 квітня 2014 |archive-date=23 вересня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150923200604/http://www.caromitis.com/media/cm0022003/01.mp3 }}</ref> |
||
* ''Арія Демофонта «Per lei fra l'armi»'' |
* ''Арія Демофонта «Per lei fra l'armi»''<ref>{{Cite web|url=https://www.youtube.com/watch?v=3opmz512uYg|title=Березовський. Per lei fra l'armi - Валерія Дудар|publisher= |
||
Valeriya Dudar|accessdate=20 червня 2024}}</ref> |
|||
* ''Арія Демофонта «Mentre il cor con meste voci»'' |
* ''Арія Демофонта «Mentre il cor con meste voci»'' |
||
* ''Арія Тіманта «Prudente mi chiedi»'' з другого акту<ref>{{Cite web |
* ''Арія Тіманта «Prudente mi chiedi»'' з другого акту<ref>{{Cite web|url=https://www.youtube.com/live/mxJhQKNFKN0?si=5A6Iv0L3cFJh2KU5&t=4260|title=М. Березовський. Дві концертні арії з опери «Демофонт»: — Хлопчику ти нещасний (Misero pargoletto) (01:11:00)|publisher=Національна філармонія України|accessdate=20 червня 2024}}</ref> |
||
* ''Арія Тіманта «Misero pargoletto»'' з третього акту, сцена 5<ref>{{Cite web|url=https://www.youtube.com/watch?v=BLPUJFTpqEY|title=Лідія Забіляста - Misero pargoletto - Berezovsky|publisher=Ukrainian Opera Artists XX-th Century|accessdate=20 червня 2024}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.youtube.com/live/mxJhQKNFKN0?si=wCM7obkgDuyzNKi0&t=4660|title=М. Березовський. Дві концертні арії з опери «Демофонт»: — Мене ти питаєш (Prudente mi qiedi) (01:17:40)|publisher=Національна філармонія України|accessdate=20 червня 2024}}</ref> |
|||
* ''Арія Тіманта «Misero pargoletto»'' з третього акту, сцена 5 |
|||
Відомо через [[Прокоф'єв Сергій Сергійович|Сергія Прокоф'єва]]<ref>[[Нестьєв Ізраїль Володимирович|Нестьев И.]] ''Жизнь Сергея Прокофьева'', Москва, 1973 — Nestyev, Israel ''The Life of [[Sergei Prokofiev]]'', [[Москва|Moscow]], 1973</ref>, що [[Сергій Дягілєв]] мав намір зробити нову постановку цієï опери, але цей план не був реалізований. Аріï були видані у Києві у 1988 році. Записи Sinfonia і двох арій Тіманта зараз доступні на CD.<ref>{{Cite web |url=http://www.caromitis.com/eng/catalogue/cm0022003.html |title=Maxim Berezovsky: Secular Music, SACD CM 0022003, 54:48 |accessdate=27 квітня 2014 |archive-date=19 квітня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150419143400/http://www.caromitis.com/eng/catalogue/cm0022003.html }}</ref> |
Відомо через [[Прокоф'єв Сергій Сергійович|Сергія Прокоф'єва]]<ref>[[Нестьєв Ізраїль Володимирович|Нестьев И.]] ''Жизнь Сергея Прокофьева'', Москва, 1973 — Nestyev, Israel ''The Life of [[Sergei Prokofiev]]'', [[Москва|Moscow]], 1973</ref>, що [[Сергій Дягілєв]] мав намір зробити нову постановку цієï опери, але цей план не був реалізований. Аріï були видані у Києві у 1988 році. Записи Sinfonia і двох арій Тіманта зараз доступні на CD.<ref>{{Cite web |url=http://www.caromitis.com/eng/catalogue/cm0022003.html |title=Maxim Berezovsky: Secular Music, SACD CM 0022003, 54:48 |accessdate=27 квітня 2014 |archive-date=19 квітня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150419143400/http://www.caromitis.com/eng/catalogue/cm0022003.html }}</ref> |
||
Поточна версія на 07:41, 20 червня 2024
Демофонт або Демофон (італ. Il Demofonte або італ. Demofoonte) — опера серіа українського композитора Максима Березовського (1745—1777). Написана у 1773 році на італійське лібрето П'єтро Метастазіо.
Лібрето опери «Демофонт», написане Метастазіо у 1731 (або 1733) році, стало дуже відомим. До 1800 року це лібрето стало основою 73 опер.[1]
Версія Максима Березовського особливо важлива для історії музики, оскільки це перша опера, що була написана українським композитором.
Березовський працював над цією оперою під час свого чотирирічного перебування у Італії. Опера призначалась для зимового карнавалу у Ліворно, де російська флотилія стояла на якорі. Можливо, що ця опера була написана на вимогу його патрона, графа Олексія Григоровича Орлова — але це твердження документально не підтверджено. Прем'єра опери відбулася у лютому 1773 року та була добре сприйнята місцевою пресою.
Рецензія у ліворнській газеті Notizie del mondo що була видана 27 лютого 1773 року зазначала, що «опера з музикою написана Маестро Березовським, російським maestro di cappella на службі Його Величності Імператора усієї Росії, поєднує жвавість та добрий смак із володінням музичною наукою».
Повна партитура опери була загублена. Збереглись тільки небагато фрагментів: sinfonia, що можливо слугувала введенням в оперу та чотири арії:
- Sinfonia у до мажор (1770—1773)[2]
- Арія Демофонта «Per lei fra l'armi»[3]
- Арія Демофонта «Mentre il cor con meste voci»
- Арія Тіманта «Prudente mi chiedi» з другого акту[4]
- Арія Тіманта «Misero pargoletto» з третього акту, сцена 5[5][6]
Відомо через Сергія Прокоф'єва[7], що Сергій Дягілєв мав намір зробити нову постановку цієï опери, але цей план не був реалізований. Аріï були видані у Києві у 1988 році. Записи Sinfonia і двох арій Тіманта зараз доступні на CD.[8]
- Демофонт
- Дірцея
- Креуса
- Тімант
- Керінт
- Матус
Було знайдено афішу з іменами співаків та опубліковано у Annales de la Musique et des Musiciens en Russie au XVIIIe siècle (Женева, 1948). На ній написано:
Demofonte, dramma seria. Musica del Sig. Maestro Berezowskoy.
- Attori
- Signori:
- Giacomo Verdi
- Francesco Porri
- Giuseppe Afferri (tenore)
- Vincenzo Nicolini
- Signore:
- Camilla Mattei
- Caterina Spighi
Le balli sono inventati e diretti delli Signori Fratelli Turchi
Фракійський цар Демофонт питає оракула Апполона, скільки буде тривати звичай щорічно приносити в жертву діву. Відповідь загадкова: «Стільки, скільки невинний узурпатор сидить на троні». Аристократ Матус намагається захистити свою доньку Дірцею від жертвопринесення. Він та Демофонт не знають, що Дірцея таємно одружена з Тімантом, сином Демофонта і спадкоємцем трону. Демофонт хоче, щоб Тімант одружився з Креусою, фригійською принцесою. Молодший брат Тіманта Керінт супроводжує іï до фракійського царства, однак закохується в неï. Зустрівши Креусу, Тімант визнає, що не може одружитися з нею, хоча не пояснює чому.
Дірцею спіймали, коли вона намагалася втекти з краïни і кинули до в´язниці, й Демофонт наказує негайно принести їï в жертву. Тімант намагається їï звільнити, але безуспішно. Його також ув´язнюють. Креуса просить Демофонта про помилування. Цар відпускає Тіманта і Дірцею, і Тімант вирішує віддати трон Керінту.
Раптом вони знаходять листа, який відкриває, що Дірцея — дочка Демофонта, що робить Тіманта та Дірцею братом та сестрою. Тімант у відчаï і намагається уникати Дірцеї. Але інший лист відкриває, що Тімант — син Матуса. Усі щасливі. Шлюб Тіманта та Дірцеï стає законним, а Керінт — справжній спадкоємець престолу і може одружитися з Креусою. Більше жодна діва не приноситься в жертву, оскільки Тімант уже більше не «невинний узурпатор».
- ↑ Більш детально можна подивитись за цим лінком: Opera Composers [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Слухати початок. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 27 квітня 2014.
- ↑ Березовський. Per lei fra l'armi - Валерія Дудар. Valeriya Dudar. Процитовано 20 червня 2024.
- ↑ М. Березовський. Дві концертні арії з опери «Демофонт»: — Хлопчику ти нещасний (Misero pargoletto) (01:11:00). Національна філармонія України. Процитовано 20 червня 2024.
- ↑ Лідія Забіляста - Misero pargoletto - Berezovsky. Ukrainian Opera Artists XX-th Century. Процитовано 20 червня 2024.
- ↑ М. Березовський. Дві концертні арії з опери «Демофонт»: — Мене ти питаєш (Prudente mi qiedi) (01:17:40). Національна філармонія України. Процитовано 20 червня 2024.
- ↑ Нестьев И. Жизнь Сергея Прокофьева, Москва, 1973 — Nestyev, Israel The Life of Sergei Prokofiev, Moscow, 1973
- ↑ Maxim Berezovsky: Secular Music, SACD CM 0022003, 54:48. Архів оригіналу за 19 квітня 2015. Процитовано 27 квітня 2014.
- Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона (1890—1907)
- Штелин, Я. Музыка и балет в России XVIII века. // Музыкальное наследство. Вып. 1. М., 1935
- Старикова, Л. М. Новые документы о деятельности итальянской труппы в России в 30-е годы XVIII века <…> // ПКНО. 1988. М., 1989
- Рыцарева, Марина Композитор Березовский, — Rytsareva, Marina Kompozitor Berezovsky, Leningrad, Muzyka, 1983
- Буклет CD [Архівовано 18 липня 2013 у Wayback Machine.]