Касьянов Олександр Михайлович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][очікує на перевірку]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
SalweenBot (обговорення | внесок)
Боти
518 717 редагувань
м правопис
Немає опису редагування
 
Рядок 35: Рядок 35:
У 1926—1928 рр. паралельно з навчанням працював креслярем, техніком, старшим техніком спорудження будівлі [[Держпром]]у в Харкові.
У 1926—1928 рр. паралельно з навчанням працював креслярем, техніком, старшим техніком спорудження будівлі [[Держпром]]у в Харкові.


У 1928—1930 рр. працював архітектором у проектному бюро Окржитлоспілки в м. Харкові.
У 1928—1930 рр. працював архітектором у проєктному бюро Окржитлоспілки в м. Харкові.


У 1928—1930 рр. за проектом Касьянова побудовано будинок відпочинку поблизу м. [[Зміїв]]а [[Харківська область|Харківської області]] (у співавторстві зі [[Кравець Самуїл Миронович|С. М. Кравцем]]).
У 1928—1930 рр. за проєктом Касьянова побудовано будинок відпочинку поблизу м. [[Зміїв]]а [[Харківська область|Харківської області]] (у співавторстві зі [[Кравець Самуїл Миронович|С. М. Кравцем]]).


1930—1940 рр. — працював архітектором, заступником керівника, керівником архітектурно-планувальної майстерні [[Діпромісто|Діпроміста]] УРСР. У 1931—1938 з групою архітекторів працював над ескізним і генеральним проектами планування Харкова.
1930—1940 рр. — працював архітектором, заступником керівника, керівником архітектурно-планувальної майстерні [[Діпромісто|Діпроміста]] УРСР. У 1931—1938 з групою архітекторів працював над ескізним і генеральним проєктами планування Харкова.


У 1934 — вступив до [[Спілка архітекторів УРСР|Спілки радянських архітекторів УРСР]].
У 1934 — вступив до [[Спілка архітекторів УРСР|Спілки радянських архітекторів УРСР]].


У 1940&nbsp;р. призначений головним архітектором [[Львів|Львова]] (у період першої [[Радянська окупація Західної України і Західної Білорусі|радянської окупації]] 1939—1941 років)<ref>{{книга|автор=[[Трегубова Тетяна Олександрівна|Трегубова&nbsp;Т.&nbsp;О.]], Мих&nbsp;Р.&nbsp;М.|частина=|заголовок=Львів. Архітектурно-історичний нарис|оригінал=|посилання=|відповідальний=|видання=|місце=Київ|видавництво=Будівельник|рік=1989|том=|сторінки=189|сторінок=|серія=|isbn=|тираж=}}</ref>. Спільно з В. Пеньковським та В. Лейберцом розробив [[Генеральний план|генплан]], котрий зокрема передбачав «створення нового центрального майдану на місці нетрів середньовічного [[Гето|гетто]]<nowiki/>», що базувався на тогочасних ідеях реконструкції [[Москва|Москви]], [[Київ|Києва]], [[Харків|Харкова]]. Проект не реалізовано через окупацію [[Галичина|Галичини]] німцями. Деякі програмні пункти проекту запозичені наступними радянським генпланами Львова.<ref>{{книга|автор=|частина=|заголовок=Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст|оригінал=|посилання=|відповідальний=|видання=|місце=Львів|видавництво=Центр Європи|рік=2008|том=|сторінки=579|сторінок=|серія=|isbn=978-966-7022-77-8|тираж=}}.</ref>
У 1940&nbsp;р. призначений головним архітектором [[Львів|Львова]] (у період першої [[Радянська окупація Західної України і Західної Білорусі|радянської окупації]] 1939—1941 років)<ref>{{книга|автор=[[Трегубова Тетяна Олександрівна|Трегубова&nbsp;Т.&nbsp;О.]], Мих&nbsp;Р.&nbsp;М.|частина=|заголовок=Львів. Архітектурно-історичний нарис|оригінал=|посилання=|відповідальний=|видання=|місце=Київ|видавництво=Будівельник|рік=1989|том=|сторінки=189|сторінок=|серія=|isbn=|тираж=}}</ref>. Спільно з В. Пеньковським та В. Лейберцом розробив [[Генеральний план|генплан]], котрий зокрема передбачав «створення нового центрального майдану на місці нетрів середньовічного [[Гето|гетто]]<nowiki/>», що базувався на тогочасних ідеях реконструкції [[Москва|Москви]], [[Київ|Києва]], [[Харків|Харкова]]. Проєкт не реалізовано через окупацію [[Галичина|Галичини]] німцями. Деякі програмні пункти проєкту запозичені наступними радянським генпланами Львова.<ref>{{книга|автор=|частина=|заголовок=Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст|оригінал=|посилання=|відповідальний=|видання=|місце=Львів|видавництво=Центр Європи|рік=2008|том=|сторінки=579|сторінок=|серія=|isbn=978-966-7022-77-8|тираж=}}.</ref>


У липні-вересні 1941&nbsp;р.&nbsp;— архітектор з [[Маскування (військова справа)|маскування]] промпідприємств [[Діпромісто|Діпроміста]] УРСР у Харкові, протягом вересня 1941&nbsp;— вересня 1943&nbsp;рр. керував 2-м відділенням військово-польового будівництва.
У липні-вересні 1941&nbsp;р.&nbsp;— архітектор з [[Маскування (військова справа)|маскування]] промпідприємств [[Діпромісто|Діпроміста]] УРСР у Харкові, протягом вересня 1941&nbsp;— вересня 1943&nbsp;рр. керував 2-м відділенням військово-польового будівництва.


У 1943—1950 роках був [[Міські та головні архітектори Харкова|головним архітектором Харкова]]. Брав участь у створенні генеральних планів Харкова, Львова, [[Чернігів|Чернігова]], [[Луганськ]]а, [[Кам'янець-Подільський|Кам'янця-Подільського]] та інших міст України, у проектуванні окремих ансамблів (наприклад, центральної площі в [[Нова Каховка|Новій Каховці]]) та споруд.
У 1943—1950 роках був [[Міські та головні архітектори Харкова|головним архітектором Харкова]]. Брав участь у створенні генеральних планів Харкова, Львова, [[Чернігів|Чернігова]], [[Луганськ]]а, [[Кам'янець-Подільський|Кам'янця-Подільського]] та інших міст України, у проєктуванні окремих ансамблів (наприклад, центральної площі в [[Нова Каховка|Новій Каховці]]) та споруд.
[[Файл:Дом красной армии в Харькове 3.jpg|міні|Дім червоної Армії (1934). Харків. Вигляд під час Другої світової війни. Не зберігся.]]
[[Файл:Дом красной армии в Харькове 3.jpg|міні|Дім червоної Армії (1934). Харків. Вигляд під час Другої світової війни. Не зберігся.]]
У 1930—1950 роках викладав у [[Харківський національний університет будівництва й архітектури|Харківському інженерно-будівельному інституті]]. Серед архітекторських проектів&nbsp;— [[Присутствені місця (Харків)|будинок Червоної Армії]], 1934, Харків, співавтори [[Каракіс Йосип Юлійович]], [[Покорний Михайло Францович]] та [[Меллер Вадим Георгійович]].
У 1930—1950 роках викладав у [[Харківський національний університет будівництва й архітектури|Харківському інженерно-будівельному інституті]]. Серед архітекторських проєктів&nbsp;— [[Присутствені місця (Харків)|будинок Червоної Армії]], 1934, Харків, співавтори [[Каракіс Йосип Юлійович]], [[Покорний Михайло Францович]] та [[Меллер Вадим Георгійович]].


У 1949&nbsp;р. став членом-кореспондентом [[Академія архітектури Української РСР|Академії архітектури УРСР.]]
У 1949&nbsp;р. став членом-кореспондентом [[Академія архітектури Української РСР|Академії архітектури УРСР.]]
Рядок 64: Рядок 64:
* 1950—1951&nbsp;рр.&nbsp;— участь у будівництві нової будівлі [[Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|Харківського державного університету]].
* 1950—1951&nbsp;рр.&nbsp;— участь у будівництві нової будівлі [[Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|Харківського державного університету]].
[[Файл:(28) MIRROR STREAM IN CITY OF KHARKIV STATE OF UKRAINE PHOTOGRAPH BY VIKTOR O LEDENYOV 20160616.jpg|міні|Сквер фонтану "Дзеркальний струмінь". Харків]]
[[Файл:(28) MIRROR STREAM IN CITY OF KHARKIV STATE OF UKRAINE PHOTOGRAPH BY VIKTOR O LEDENYOV 20160616.jpg|міні|Сквер фонтану "Дзеркальний струмінь". Харків]]
Брав участь конкурсах на проект будівлі ЦК КПУ, Будинку Червоної армії, [[Пам'ятник Тарасові Шевченку (Харків)|пам'ятника Т. Шевченку]] в м. Харкові, [[Палац Рад|Палацу Рад]] у м. Москві та ін.
Брав участь конкурсах на проєкт будівлі ЦК КПУ, Будинку Червоної армії, [[Пам'ятник Тарасові Шевченку (Харків)|пам'ятника Т. Шевченку]] в м. Харкові, [[Палац Рад|Палацу Рад]] у м. Москві та ін.
[[Файл:Mirror Stream - 06.jpg|міні|Вигляд фонтану за альтанкою фонтану "Дзеркальний струмінь". Харків]]
[[Файл:Mirror Stream - 06.jpg|міні|Вигляд фонтану за альтанкою фонтану "Дзеркальний струмінь". Харків]]


Поточна версія на 11:22, 20 червня 2024

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Касьянов.
Касьянов Олександр Михайлович
Народження23 лютого 1906(1906-02-23)
Смерть23 вересня 1961(1961-09-23) (55 років)
ПохованняБайкове кладовище
Країна
(підданство)		 СРСР
НавчанняХарківський художній інститут (1930)
Діяльністьархітектор, викладач університету
Вчене званнячлен-кореспондент[1]
ЧленствоСпілка архітекторів України, АА УРСР[1] і Академія будівництва і архітектури Української РСР (1961)
ЗакладДіпромісто, Харківський інженерно-будівельний інститут і Науково-дослідний і проектний інститут містобудуванняd
Нагороди
орден «Знак Пошани»

Олекса́ндр Миха́йлович Касья́нов (*23 лютого 1906, Харків — †23 вересня 1961, Київ) — український архітектор, кандидат архітектури, головний архітектор Харкова (1943—1950), член-кореспондент АБіА УРСР (1958—1961).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в родині вчителя.

1923—1924 рр. працював художником та креслярем в «ИЗО» Рабіс.

У 1930 році закінчив Харківський художній інститут.

У 1926—1928 рр. паралельно з навчанням працював креслярем, техніком, старшим техніком спорудження будівлі Держпрому в Харкові.

У 1928—1930 рр. працював архітектором у проєктному бюро Окржитлоспілки в м. Харкові.

У 1928—1930 рр. за проєктом Касьянова побудовано будинок відпочинку поблизу м. Зміїва Харківської області (у співавторстві зі С. М. Кравцем).

1930—1940 рр. — працював архітектором, заступником керівника, керівником архітектурно-планувальної майстерні Діпроміста УРСР. У 1931—1938 з групою архітекторів працював над ескізним і генеральним проєктами планування Харкова.

У 1934 — вступив до Спілки радянських архітекторів УРСР.

У 1940 р. призначений головним архітектором Львова (у період першої радянської окупації 1939—1941 років)[2]. Спільно з В. Пеньковським та В. Лейберцом розробив генплан, котрий зокрема передбачав «створення нового центрального майдану на місці нетрів середньовічного гетто», що базувався на тогочасних ідеях реконструкції Москви, Києва, Харкова. Проєкт не реалізовано через окупацію Галичини німцями. Деякі програмні пункти проєкту запозичені наступними радянським генпланами Львова.[3]

У липні-вересні 1941 р. — архітектор з маскування промпідприємств Діпроміста УРСР у Харкові, протягом вересня 1941 — вересня 1943 рр. керував 2-м відділенням військово-польового будівництва.

У 1943—1950 роках був головним архітектором Харкова. Брав участь у створенні генеральних планів Харкова, Львова, Чернігова, Луганська, Кам'янця-Подільського та інших міст України, у проєктуванні окремих ансамблів (наприклад, центральної площі в Новій Каховці) та споруд.

Дім червоної Армії (1934). Харків. Вигляд під час Другої світової війни. Не зберігся.

У 1930—1950 роках викладав у Харківському інженерно-будівельному інституті. Серед архітекторських проєктів — будинок Червоної Армії, 1934, Харків, співавтори Каракіс Йосип Юлійович, Покорний Михайло Францович та Меллер Вадим Георгійович.

У 1949 р. став членом-кореспондентом Академії архітектури УРСР.

З 1951 р. — директор Науково-дослідного інституту містобудування Академії архітектури УРСР (м. Київ).

У 1955 р. Касьянова обрали в. о. члена Президії Академії архітектури УРСР, у 1958—1961 рр. — член-кореспондент Академії будівництва і архітектури УРСР.

Будівлі та споруди

[ред. | ред. код]
Сквер фонтану "Дзеркальний струмінь". Харків

Брав участь конкурсах на проєкт будівлі ЦК КПУ, Будинку Червоної армії, пам'ятника Т. Шевченку в м. Харкові, Палацу Рад у м. Москві та ін.

Вигляд фонтану за альтанкою фонтану "Дзеркальний струмінь". Харків

Праці

[ред. | ред. код]

Опублікував понад 40 праць з містобудування («Місто майбутнього». К., 1957; «Радянське містобудівництво на Україні». К., 1955, та ін.).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Українська Вікіпедія — 2004.
  2. ↑ Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів. Архітектурно-історичний нарис. — Київ : Будівельник, 1989. — С. 189.
  3. ↑ Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 579. — ISBN 978-966-7022-77-8..

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Касьянов_Олександр_Михайлович&oldid=42848771