Костянтин Ратомський: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
м уточнення |
мНемає опису редагування |
||
Рядок 25: | Рядок 25: | ||
== Біографія == |
== Біографія == |
||
Народився в родині [[Яцко Ратомський|Яцка Івановича Ратомського]] — дворянина [[Олександр Ягеллончик|Олександра Ягеллончика]], |
Народився в родині [[Яцко Ратомський|Яцка Івановича Ратомського]] — дворянина [[Олександр Ягеллончик|Олександра Ягеллончика]], королівського посла до Кримського ханства в 1507—1517 рр.<ref>[https://sbc.org.pl/Content/326059/ii19793-0000-00-0001.pdf Stosunki z Mendli-Girejem — chanem Tatarów perekopskich (1469-1515: akta i listy]</ref><ref>Kołodziejczyk, Dariusz. [https://shron1.chtyvo.org.ua/Kolodzeichyk_Dariiush/The_Crimean_Khanate_and_Poland-Lithuania_international_diplomacy_on_the_European_periphery_15th__en.pdf? The Crimean Khanate and Poland-Lithuania : international diplomacy on the European periphery (15th–18th century): a study of peace treaties followed by annotated documents]</ref> |
||
В 1542 р. посол [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського і Руського]] до [[Кримське ханство|Кримського ханства]]{{Efn|За часів Саїп-Гірея під загрозою частих татарських нападів на свої володіння, Велике князівство спробувало примиритись з ханом. На доказ союзу та дружби відправлялись посольства з 15 тис. золотих. }}. З невідомих причин Ратомський був схоплений і тримався під охороною, а його слуги посаджені в тюрму.<ref>Охманський Е. [http://annales.info/balt/small/mihalon.htm#_ftn1 Михалон Литвин и его трактат о нравах татар, литовцев и москвитян середины XVI в.]</ref><ref>Jerzy Ochmański [https://www.google.com.ua/books/edition/Dawna_Litwa/hiodAAAAMAAJ?hl=uk&gbpv=1&bsq=konstanty+ratomski&dq=konstanty+ratomski&printsec=frontcover Dawna Litwa. Studia historyczne]</ref> |
В 1542 р. посол [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського і Руського]] до [[Кримське ханство|Кримського ханства]]{{Efn|За часів Саїп-Гірея під загрозою частих татарських нападів на свої володіння, Велике князівство спробувало примиритись з ханом. На доказ союзу та дружби відправлялись посольства з 15 тис. золотих. }}. З невідомих причин Ратомський був схоплений і тримався під охороною, а його слуги посаджені в тюрму.<ref>Охманський Е. [http://annales.info/balt/small/mihalon.htm#_ftn1 Михалон Литвин и его трактат о нравах татар, литовцев и москвитян середины XVI в.]</ref><ref>Jerzy Ochmański [https://www.google.com.ua/books/edition/Dawna_Litwa/hiodAAAAMAAJ?hl=uk&gbpv=1&bsq=konstanty+ratomski&dq=konstanty+ratomski&printsec=frontcover Dawna Litwa. Studia historyczne]</ref> |
Поточна версія на 21:59, 23 червня 2024
Костянтин Ратомський | |||
| |||
---|---|---|---|
1552 — 1562 | |||
Попередник: | Петро Корсак[1][a] | ||
Наступник: | Філон Кміта | ||
Релігія: | православний[3] | ||
Рід: | Ратомські |
Костянтин Яцкович Ратомський гербу Столобот[b] (пом. 1562) — королівський дворянин[5], остерський староста.[6]
Народився в родині Яцка Івановича Ратомського — дворянина Олександра Ягеллончика, королівського посла до Кримського ханства в 1507—1517 рр.[7][8]
В 1542 р. посол Великого князівства Литовського і Руського до Кримського ханства[c]. З невідомих причин Ратомський був схоплений і тримався під охороною, а його слуги посаджені в тюрму.[9][10]
В 1550 р. засідав як асесор в віленських судах.[5]
В 1552 році став остерським старостою. Він одразу провів ревізію Остерського замку,[11][12] а надалі активно займався його розбудовою.[1]
Дружина — княжна Барбара Соломирецька. Мав сина Лаврина, який також обіймав остерське староство в 1566—1593 рр.[2]
- ↑ Згідно інших джерел — Звір Львович, якого польські дослідникі ідентифікують як Олександра Дмитровича Тишкевича.[2]
- ↑ В німецькому щиті вміщено знак у вигляді перехрещеної подвійної стріли в стовп.[4]
- ↑ За часів Саїп-Гірея під загрозою частих татарських нападів на свої володіння, Велике князівство спробувало примиритись з ханом. На доказ союзу та дружби відправлялись посольства з 15 тис. золотих.
- ↑ а б Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, t. 7
- ↑ а б Остерське староство у другій половині ХVI — на початку ХVII ст.: формування системи земельних володінь
- ↑ Літвін Г. З народу руського. Шляхта Київщини, Волині та Брацлавщини 1569-1649 рр. / Пер. з польської. — К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2015. — 616 с. ISBN 978-966-378-430-4
- ↑ Однороженко О. Українська родова геральдика доби середньовіччя та раннього модерну (ХІV–ХVІІІ ст.)
- ↑ а б Adam Boniecki. Poczet rodów w Wielkim Księstwie Litewskim w XV i XVI w.
- ↑ Kiev Voivodship During the Reign of Sigismund III Vasa. Study of Settlement and Estate Relations
- ↑ Stosunki z Mendli-Girejem — chanem Tatarów perekopskich (1469-1515: akta i listy
- ↑ Kołodziejczyk, Dariusz. The Crimean Khanate and Poland-Lithuania : international diplomacy on the European periphery (15th–18th century): a study of peace treaties followed by annotated documents
- ↑ Охманський Е. Михалон Литвин и его трактат о нравах татар, литовцев и москвитян середины XVI в.
- ↑ Jerzy Ochmański Dawna Litwa. Studia historyczne
- ↑ Хто є хто на Чернігівщині: видатні земляки, т. 3
- ↑ Історія Остерщини