Кудабеков Андрій Зейнуллович: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
стиль |
|||
Рядок 51: | Рядок 51: | ||
== Нагороди == |
== Нагороди == |
||
* [[Орден Богдана Хмельницького (Україна)|орден Богдана Хмельницького]] (18 червня 2024, посмертно) — ''за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України''<ref>{{УПУ|356/2024|18 червня 2024|Про відзначення державними нагородами України|link=https://www.president.gov.ua/documents/3562024-50993}}</ref>; |
* [[Орден Богдана Хмельницького (Україна)|орден Богдана Хмельницького]] (18 червня 2024, посмертно) — ''за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України''<ref>{{УПУ|356/2024|18 червня 2024|Про відзначення державними нагородами України|link=https://www.president.gov.ua/documents/3562024-50993}}</ref>; |
||
* орден «Лицарський Хрест Добровольця» |
* орден «Лицарський Хрест Добровольця»; |
||
* медаль «За оборону рідної держави»; |
|||
* медаль «За військову доблесть України»; |
* медаль «За військову доблесть України»; |
||
* медаль «За оборону Чернігова»; |
* медаль «За оборону Чернігова» (посмертно); |
||
* нагрудний знак «[[Нагрудний знак «Знак пошани»|Знак пошани]]»; |
* нагрудний знак «[[Нагрудний знак «Знак пошани»|Знак пошани]]»; |
||
* відзнака «Учасник бойових дій» (ветеран війни); |
* відзнака «Учасник бойових дій» (ветеран війни); |
Версія за 11:47, 26 червня 2024
Андрій Кудабеков Андрій Зейнуллович Кудабеков | |
---|---|
![]() | |
Загальна інформація | |
Народження | 9 березня 1974 Будапешт, Угорська Народна Республіка |
Смерть | 31 жовтня 2023 (49 років) Леонівка |
Поховання | Чернігів |
Національність | казах[1] |
Alma Mater | НУ «Чернігівська політехніка» |
Псевдо | «Бек» |
Військова служба | |
Роки служби | 1992—1994, 2014—2015, 2022—2023 |
Приналежність | ![]() |
Вид ЗС | ![]() |
Рід військ | ![]() |
Війни / битви | Російсько-українська війна |
Нагороди та відзнаки | |
Андрій Зейнуллович Кудабеков (позивний «Бек»; 9 березня 1974, м. Будапешт, нині Угорщина — 31 жовтня 2023, район с. Леонівка, Чернігівська область) — український підприємець, військовослужбовець, майор Сил спеціальних операцій Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Лицар ордена Богдана Хмельницького (2024, посмертно).
Життєпис
Андрій Кудабеков народився 9 березня 1974 року в Будапешті в родині військовослужбовця.
Від 1990 року в Чернігові, де закінчив Національний університет «Чернігівська політехніка» за спеціальністю «Фінанси». У 1992—1994 роках проходив термінову службу. Працював підприємцем; також очолював фірму «Меблі м'які, як хмари».
Активний учасник Революції гідності. Тоді під час зіткнень 18—19 лютого 2014 року з «Беркутом» на Майдані Незалежності в Києві він зазнав контузії.
Від 2014 року воював добровольцем у складі батальйону «Чернігів». У серпні того ж року, евакуюючи загиблих та поранених бійців Збройних сил України, потрапив у полон до терористів у м. Горлівці, що на Донеччині. Згодом самостійно з нього звільнився та залишив окуповану територію.
У листопаді 2014 року мобілізований до лав Збройних сил України. Учасник боїв на території Донецької та Луганської областей. Демобілізований в серпні 2015 року.
2016 року в Чернігові заснував ветеранський центр спеціальної підготовки «Вовкулака». Займався бойовою підготовкою цивільних і військовослужбовців Збройних сил України.
У 2019—2021 роках служив заступником начальника управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
У лютому 2022 року повернувся із закордонного відрядження та долучився до оборони України. Служив начальником загону Сил спеціальних операцій ЗСУ. Брав участь у боях за Чернігів, а потім воював на інших ділянках фронту. Загинув 31 жовтня 2023 року під час боїв з диверсантами в районі с. Леонівки, що на Чернігівщині.
Похований на кладовищі «Яцево» в Чернігові.
Залишилася донька.
Нагороди
- орден Богдана Хмельницького (18 червня 2024, посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[2];
- орден «Лицарський Хрест Добровольця»;
- медаль «За оборону рідної держави»;
- медаль «За військову доблесть України»;
- медаль «За оборону Чернігова» (посмертно);
- нагрудний знак «Знак пошани»;
- відзнака «Учасник бойових дій» (ветеран війни);
- вогнепальна зброя — пістолет ПМ.
Військові звання
Примітки
- ↑ Анастасія Фещенко (2 листопада 2023). Пройшов Майдан, АТО, створив центр тактичної підготовки. Згадаймо казаха Андрія Кудабекова. Главком.
- ↑ Указ Президента України від 18 червня 2024 року № 356/2024 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела
- Андрій Кудабеков. Платформа пам'яті Меморіал.
- Пам'яті підприємця, спецназівця Андрія Кудабекова (позивний «Бек»). Укрінформ. 6 листопада 2023.
- Під час виконання завдання на півночі Чернігівщини загинув спецпризначенець Андрій Кудабеков. Новинарня. 2 листопада 2023.
- У Чернігові збирають підписи під петицією за присвоєння звання Героя (посмертно) Андрію Кудабекову. Час Чернігівський. 21 грудня 2023.
![]() |
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Майори (Україна)
- Народились 9 березня
- Народились 1974
- Уродженці Будапешта
- Померли 31 жовтня
- Померли 2023
- Поховані в Чернігові
- Випускники Чернігівської політехніки
- Лицарі ордена Богдана Хмельницького III ступеня
- Нагороджені нагрудним знаком «Знак пошани»
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Українські підприємці
- Учасники Революції гідності