Коновал Сергій Сергійович: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 37: | Рядок 37: | ||
Член пластового куреня Орден Хрестоносців, учасник [[Революція гідності|Революції гідності]]. Від березня 2014 року був парамедиком добровольчого медичного батальйону «[[Медичний батальйон «Госпітальєри»|Госпітальєри]]» ДУК «[[Добровольчий український корпус|Правий сектор]]», згодом — командир 6-ї резервної сотні ДУК «Правий сектор». Брав участь у боях за Станицю Луганську, Піски, Мар'їнку, Авдіївку. |
Член пластового куреня Орден Хрестоносців, учасник [[Революція гідності|Революції гідності]]. Від березня 2014 року був парамедиком добровольчого медичного батальйону «[[Медичний батальйон «Госпітальєри»|Госпітальєри]]» ДУК «[[Добровольчий український корпус|Правий сектор]]», згодом — командир 6-ї резервної сотні ДУК «Правий сектор». Брав участь у боях за Станицю Луганську, Піски, Мар'їнку, Авдіївку. |
||
Засновник |
Засновник проєкту «Дім ветерана» в Тернополі. Працював у Тернопільському обласному молодіжному методичному центрі. Співорганізатор національно-патріотичних заходів. 2018 року став учасником благодійного велопробігу 20 штатами США на підтримку України. |
||
Під час повномасштабного російського вторгнення служив командиром 2-ї стрілецької роти «Сталева сотня» 2-го стрілецького батальйону ім. Хаммера [[67-ма окрема механізована бригада (Україна)|67 ОМБр]]. Учасник боїв за Київщину, Харківщину, Донеччину та Бахмут. Згодом воював на Лиманському напрямку. Загинув [[6 квітня]] [[2024]] року разом із побратимом [[Петришин Тарас Петрович|Тарасом Петришиним]] біля м. [[Часів Яр]] на Донеччині. |
Під час повномасштабного російського вторгнення служив командиром 2-ї стрілецької роти «Сталева сотня» 2-го стрілецького батальйону ім. Хаммера [[67-ма окрема механізована бригада (Україна)|67 ОМБр]]. Учасник боїв за Київщину, Харківщину, Донеччину та Бахмут. Згодом воював на Лиманському напрямку. Загинув [[6 квітня]] [[2024]] року разом із побратимом [[Петришин Тарас Петрович|Тарасом Петришиним]] біля м. [[Часів Яр]] на Донеччині. |
Поточна версія на 12:56, 28 червня 2024
Сергій Коновал Сергій Сергійович Коновал | ||||
---|---|---|---|---|
Молодший лейтенант | ||||
Загальна інформація | ||||
Народження | 29 травня 1992 Тернопіль, Україна | |||
Смерть | 6 квітня 2024 (31 рік) Донецька область, Україна | |||
Поховання | Микулинецький цвинтар | |||
Національність | українець | |||
Alma Mater | Тернопільська загальноосвітня школа № 19 і Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського | |||
Псевдо | «Норд»[1] | |||
Військова служба | ||||
Приналежність | Україна | |||
Вид ЗС | Збройні сили | |||
Формування | ||||
Війни / битви | Російсько-українська війна | |||
Нагороди та відзнаки | ||||
Коновал Сергій Сергійович у Вікісховищі |
Сергій Сергійович Коновал (позивний «Норд»; 29 травня 1992, Тернопіль — 6 квітня 2024, біля м. Часів Яр, Донецька область) — український громадський активіст, пластун, парамедик, військовослужбовець, лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2023), почесний громадянин Тернополя (2024, посмертно), почесний громадянин Тернопільської області (2024, посмертно).
Сергій Коновал народився 29 травня 1992 року в Тернополі.
Навчався в Тернопільській загальноосвітній школі № 19. Закінчив Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського (за спеціальністю — стоматолог).
Член пластового куреня Орден Хрестоносців, учасник Революції гідності. Від березня 2014 року був парамедиком добровольчого медичного батальйону «Госпітальєри» ДУК «Правий сектор», згодом — командир 6-ї резервної сотні ДУК «Правий сектор». Брав участь у боях за Станицю Луганську, Піски, Мар'їнку, Авдіївку.
Засновник проєкту «Дім ветерана» в Тернополі. Працював у Тернопільському обласному молодіжному методичному центрі. Співорганізатор національно-патріотичних заходів. 2018 року став учасником благодійного велопробігу 20 штатами США на підтримку України.
Під час повномасштабного російського вторгнення служив командиром 2-ї стрілецької роти «Сталева сотня» 2-го стрілецького батальйону ім. Хаммера 67 ОМБр. Учасник боїв за Київщину, Харківщину, Донеччину та Бахмут. Згодом воював на Лиманському напрямку. Загинув 6 квітня 2024 року разом із побратимом Тарасом Петришиним біля м. Часів Яр на Донеччині.
Прощання із Сергієм Коновалом і Тарасом Петришиним відбулося 9 квітня 2024 року на Майдані Незалежності в Києві[2][3].
Похований 10 квітня 2024 року на Микулинецькому цвинтарі Тернополя[4].
У січні 2024 року одружився з волонтеркою Ольгою Данченко[5].
Був оператором і співпродюсером фільмів «Шлях поколінь», «Дорога в Карпати», «Трохи нижче неба». Знімав кліп про Тернопіль на пісню місцевого гурту «Кожен з нас».
- орден «За мужність» III ступеня (14 березня 2023) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[6];
- почесний громадянин Тернопільської області (2024, посмертно)[7];
- почесний громадянин міста Тернополя (19 квітня 2024, посмертно) — за вагомий особистий внесок у становленні української державності та особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[8];
- орден «Лицарський хрест добровольця» (14 жовтня 2019);
- медаль «Доброволець АТО»;
- відзнака «Боєць, ветеран ДУК «Правий сектор»;
- Залізний Пластовий Хрест (2024, посмертно)[4].
10 квітня 2024 року вшанований хвилиною мовчання в Сенаті штату Міссурі[9].
У травні 2024 року в Тернополі проведено вишкіл, який присвятили Сергію Коновалу і Тарасові Петришину[10].
- ↑ "Був рушійною силою". На фронті загинув легендарний командир роти 67-ої ОМБр Сергій Коновал. РБК-Украина (укр.). Процитовано 24 квітня 2024.
- ↑ Ірина Моргун, Анна Сергієць (9 квітня 2024). У Києві прощаються з Сергієм Коновалом і Тарасом Петришиним з Тернопільщини. Суспільне Новини.
- ↑ У Києві попрощалися із воїнами 67 ОМБр Сергієм Коновалом (Норд) та Тарасом Петришиним (Химера), які загинули в бою проти окупантів. Відео+Фоторепортаж. Цензор.НЕТ. 9 квітня 2024.
- ↑ а б Богдан Боденчук, Тетяна Панченко (10 квітня 2024). Похорон «Норда» і «Химери»: в Тернополі попрощалися з двома бійцями. Суспільне Тернопіль.
- ↑ Ірина Моргун, Дана Савицька (11 січня 2024). Їх познайомила війна: в Тернополі одружилися військовий і волонтерка. Суспільне Новини.
- ↑ Указ Президента України від 14 березня 2023 року № 148/2023 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ 20 уродженцям Тернопільщини присвоєно звання «Почесний громадянин Тернопільської області» (посмертно). tor.gov.ua. Процитовано 27 червня 2024.
- ↑ Посмертно звання «Почесний громадянин міста Тернополя» отримали ще шестеро захисників. Тернопільська міська рада. 19 квітня 2024.
- ↑ Ірина Терлюк (10 квітня 2024). Загиблого бійця з Тернопільщини хвилиною мовчання вшанували у Сенаті штату Міссурі. Суспільне Тернопіль.
- ↑ Богдан Боденчук, Максим Скасків (18 травня 2024). У Тернополі провели вишкіл, присвячений пам'яті «Норда» і «Химери». Суспільне Тернопіль.
- Ірина Терлюк, Дана Савицька (7 квітня 2024). «Смерть кожного воїна — трагедія, але смерть Норда — це втрата майбутнього України». Загинув тернополянин Сергій Коновал. Суспільне Новини.
- Дана Савицька (7 квітня 2024). «В один день донька залишилася без тата і хресного». На війні загинув тернополянин Тарас Петришин із позивним «Химера». Суспільне Новини.
- Дар'я Дурова (7 квітня 2024). Захищали Україну з 2014 року: під Часовим Яром загинули бійці 67 ОМБр ДУК «Правий сектор» Сергій Коновал і Тарас Петришин. Oboz.ua.
- «Надіюся, що український народ все більше консолідуватиметься, щоб перемогти», — доброволець Сергій Коновал. За Збручем. 22 жовтня 2019.
- Богдан Боденчук, Тарас Бурак (18 серпня 2022). «Війна мене зробила сильнішим»: історія добровольця з Тернополя, який з 2014 року захищає Україну. Суспільне Новини.
- Ірина Моргун, Тарас Бурак (28 серпня 2023). За фахом — стоматолог, за покликанням — боєць: історія захисника Сергія Коновала. Суспільне Новини.
- Тата Когут (22 серпня 2023). Бійця з Тернополя нагородили орденом «За мужність» (Фото, відео). 0352.ua.
- Ірина Герман (7 квітня 2024). «Про такого командира можна було лише мріяти»: на фронті загинув відомий молодий патріот з Тернополя (Фото). 0352.ua.
- Сергій Коновал: про зміну тактики росіян, «м'ясні штурми» і нестандартні рішення ЗСУ на YouTube // Бутусов Плюс. — 2023. — 19 вересня.
- Сім'ям потрібна підтримка! Дім ветеранів працює у Тернополі. Сергій Коновал на YouTube // 5 канал. — 2023. — 24 серпня.
- Воює за Україну 8 років: історія бійця з Тернопільщини на YouTube // Суспільне Тернопіль. — 2022. — 22 липня.
- Доброволець і волонтер Сергій Коновал створює у Тернополі «Дім ветерана». Ранок на Суспільному на YouTube // Суспільне Тернопіль. — 2021. — 18 жовтня.
- Сергій Коновал і Михайло Ухман знімають фільм про чотирьох загиблих кіборгів з Тернопільщини на YouTube // Суспільне Тернопіль. — 2020. — 20 січня.
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Молодші лейтенанти (Україна)
- Народились 29 травня
- Народились 1992
- Уродженці Тернополя
- Померли 6 квітня
- Померли 2024
- Померли в Донецькій області
- Поховані на Микулинецькому цвинтарі (Тернопіль)
- Випускники Тернопільської школи № 19
- Випускники Тернопільського національного медичного університету
- Військовослужбовці 67-ї окремої механізованої бригади
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Почесні громадяни Тернопільської області
- Почесні громадяни Тернополя
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Українські громадські діячі
- Учасники Революції гідності
- Пластуни