Оболонська набережна: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[очікує на перевірку][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
Artemco (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
 
Рядок 47: Рядок 47:
Перші поселення на місці Оболоні були з незапам'ятних часів. Тут жили племена скотарів. Це довів ще відомий вітчизняний археолог Вікентій Хвойка. Там навіть був встановлений великий ідол покровителю домашньої худоби, богу Велесу.
Перші поселення на місці Оболоні були з незапам'ятних часів. Тут жили племена скотарів. Це довів ще відомий вітчизняний археолог Вікентій Хвойка. Там навіть був встановлений великий ідол покровителю домашньої худоби, богу Велесу.


У 1897 році на Оболонській затоці почалося будівництво гавані за проектом відомого інженера Миколи Максимовича. Після завершення будівництва в 1899 році ревізійна комісія виявила ряд недоліків. Збиток для міської скарбниці склав близько ста тисяч рублів.
У 1897 році на Оболонській затоці почалося будівництво гавані за проєктом відомого інженера Миколи Максимовича. Після завершення будівництва в 1899 році ревізійна комісія виявила ряд недоліків. Збиток для міської скарбниці склав близько ста тисяч рублів.


У 1939 році в рамках радянської оборонної програми на Оболоні розгорнулося секретне будівництво. Проектом передбачалося спорудження під Дніпром стратегічної залізниці. На будівництві працювало близько 12 тисяч осіб. Але в 1941 році почалася війна, і всі роботи згорнули далеко до завершення. Тепер в урочищі Наталка про цей утопічний проект нагадує величезний залізобетонний Кесон.<ref>{{Cite web|title=Оболонь строили в честь белорусской столицы, а ассоциируют с пивом|url=https://kp.ua/kiev/58511-obolon-stroyly-v-chest-belorusskoi-stolytsy-a-assotsyyruuit-s-pyvom|website=kp.ua|accessdate=2020-05-06|language=ru-RU}}</ref>
У 1939 році в рамках радянської оборонної програми на Оболоні розгорнулося секретне будівництво. Проєктом передбачалося спорудження під Дніпром стратегічної залізниці. На будівництві працювало близько 12 тисяч осіб. Але в 1941 році почалася війна, і всі роботи згорнули далеко до завершення. Тепер в урочищі Наталка про цей утопічний проєкт нагадує величезний залізобетонний Кесон.<ref>{{Cite web|title=Оболонь строили в честь белорусской столицы, а ассоциируют с пивом|url=https://kp.ua/kiev/58511-obolon-stroyly-v-chest-belorusskoi-stolytsy-a-assotsyyruuit-s-pyvom|website=kp.ua|accessdate=2020-05-06|language=ru-RU}}</ref>


Уздовж урочища Наталка в середині 1970-х років облаштована захисна дамба<ref>{{Cite web|title=Оболонь в период СССР {{!}} «Моя Оболонь» - портал Оболонского района Киева|url=http://my-obolon.kiev.ua/istoriya/obolon-v-period-sssr.html|website=my-obolon.kiev.ua|accessdate=2020-05-06|language=ru|archive-date=24 лютого 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200224210945/http://my-obolon.kiev.ua/istoriya/obolon-v-period-sssr.html}}</ref>, що дозволила намити необхідний для будівництва житлового масиву шар піску. За первісним проектом Оболоні<ref>{{Cite web|title=Первые проекты Оболони|url=https://obolon.name/pervye-proekty-oboloni/|website=Интересная Оболонь|date=2014-10-20|accessdate=2020-05-06|archive-date=25 вересня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200925132020/http://obolon.name/pervye-proekty-oboloni/}}</ref> уздовж Дніпра повинні були розташовуватися унікальні громадські будівлі. Будівництво їх відкладалося на більш пізній період, як і в багатьох інших житлових масивах Києва. Тому Оболонська набережна була упорядкована тільки в середині 2000-х років разом з будівництвом на цій території житлового мікрорайону №3а (Оазис). Забудовою займалася Творча Архітектурна Майстерня Валентина Ісака. За першу чергу благоустрою набережної творчий колектив удостоєний Державної премії України в галузі архітектури в 2003 році. Сучасну назву присвоєно набережній також з 2003 року{{ркмр2|530}}{{ркмда2|1505}}.
Уздовж урочища Наталка в середині 1970-х років облаштована захисна дамба<ref>{{Cite web|title=Оболонь в период СССР {{!}} «Моя Оболонь» - портал Оболонского района Киева|url=http://my-obolon.kiev.ua/istoriya/obolon-v-period-sssr.html|website=my-obolon.kiev.ua|accessdate=2020-05-06|language=ru|archive-date=24 лютого 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200224210945/http://my-obolon.kiev.ua/istoriya/obolon-v-period-sssr.html}}</ref>, що дозволила намити необхідний для будівництва житлового масиву шар піску. За первісним проєктом Оболоні<ref>{{Cite web|title=Первые проекты Оболони|url=https://obolon.name/pervye-proekty-oboloni/|website=Интересная Оболонь|date=2014-10-20|accessdate=2020-05-06|archive-date=25 вересня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200925132020/http://obolon.name/pervye-proekty-oboloni/}}</ref> уздовж Дніпра повинні були розташовуватися унікальні громадські будівлі. Будівництво їх відкладалося на більш пізній період, як і в багатьох інших житлових масивах Києва. Тому Оболонська набережна була упорядкована тільки в середині 2000-х років разом з будівництвом на цій території житлового мікрорайону №3а (Оазис). Забудовою займалася Творча Архітектурна Майстерня Валентина Ісака. За першу чергу благоустрою набережної творчий колектив удостоєний Державної премії України в галузі архітектури в 2003 році. Сучасну назву присвоєно набережній також з 2003 року{{ркмр2|530}}{{ркмда2|1505}}.


== Визначні об'єкти ==
== Визначні об'єкти ==

Поточна версія на 12:07, 12 липня 2024

Оболонська набережна
Київ
Оболонська набережна
Оболонська набережна
Оболонська набережна
МісцевістьОболонь
РайонОболонський
Назва на честьмісцевості Оболонь
Загальні відомості
Протяжність1,7 км
Координати початку50°30′51″ пн. ш. 30°30′56″ сх. д. / 50.514417° пн. ш. 30.515639° сх. д. / 50.514417; 30.515639Координати: 50°30′51″ пн. ш. 30°30′56″ сх. д. / 50.514417° пн. ш. 30.515639° сх. д. / 50.514417; 30.515639
Координати кінця50°30′05″ пн. ш. 30°31′19″ сх. д. / 50.501639° пн. ш. 30.522111° сх. д. / 50.501639; 30.522111
поштові індекси04210, 04211
Транспорт
Найближчі станції метро «Мінська»
 «Оболонь»
АвтобусиА 88 (по проспекту Володимира Івасюка)
ТролейбусиТр 24 (по проспекту Володимира Івасюка)
Маршрутні таксіМт 559 (по Прирічній вулиці)
Найближчі залізничні станціїПочайна
Рухпішохідний
Покриттятротуарна плитка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
ПаркиПарк Наталка
Зовнішні посилання
Код у реєстрі11176
У проєкті OpenStreetMapr2168990
Мапа
Мапа
CMNS: Оболонська набережна у Вікісховищі

Оболо́нська на́бережна — вулиця в Оболонському районі міста Києва, житловий масив Оболонь. Пролягає від вздовж затоки Оболонь р. Дніпро від урочища Наталка[1][2] (юридично — від Північного мосту) до Прирічної вулиці.

Історія

[ред. | ред. код]

Перші поселення на місці Оболоні були з незапам'ятних часів. Тут жили племена скотарів. Це довів ще відомий вітчизняний археолог Вікентій Хвойка. Там навіть був встановлений великий ідол покровителю домашньої худоби, богу Велесу.

У 1897 році на Оболонській затоці почалося будівництво гавані за проєктом відомого інженера Миколи Максимовича. Після завершення будівництва в 1899 році ревізійна комісія виявила ряд недоліків. Збиток для міської скарбниці склав близько ста тисяч рублів.

У 1939 році в рамках радянської оборонної програми на Оболоні розгорнулося секретне будівництво. Проєктом передбачалося спорудження під Дніпром стратегічної залізниці. На будівництві працювало близько 12 тисяч осіб. Але в 1941 році почалася війна, і всі роботи згорнули далеко до завершення. Тепер в урочищі Наталка про цей утопічний проєкт нагадує величезний залізобетонний Кесон.[3]

Уздовж урочища Наталка в середині 1970-х років облаштована захисна дамба[4], що дозволила намити необхідний для будівництва житлового масиву шар піску. За первісним проєктом Оболоні[5] уздовж Дніпра повинні були розташовуватися унікальні громадські будівлі. Будівництво їх відкладалося на більш пізній період, як і в багатьох інших житлових масивах Києва. Тому Оболонська набережна була упорядкована тільки в середині 2000-х років разом з будівництвом на цій території житлового мікрорайону №3а (Оазис). Забудовою займалася Творча Архітектурна Майстерня Валентина Ісака. За першу чергу благоустрою набережної творчий колектив удостоєний Державної премії України в галузі архітектури в 2003 році. Сучасну назву присвоєно набережній також з 2003 року[6][7].

Визначні об'єкти

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Рішення Київської міської ради від 18 березня 2004 року № 128/1338 «Про надання Оболонській районній в місті Києві раді земельних ділянок для реконструкції парку культури та влаштування набережної в урочищі Наталка на ділянці між урізом води р. Дніпро та територіями 3-а і 3-б мікрорайонів від вул. Північної до затоки Волковатої в Оболонському районі м. Києва».[недоступне посилання]
  2. Рішення Київської міської ради від 17 лютого 2011 року № 40/5427 «Про розгляд протесту заступника прокурора міста Києва від 26.11.2010 № 08/1-648-вих-10 на рішення Київської міської ради від 18.03.2004 № 128/1338 „Про надання Оболонській районній в місті Києві раді земельних ділянок для реконструкції парку культури та влаштування набережної в урочищі Наталка на ділянці між урізом води р. Дніпро та територіями 3-а і 3-б мікрорайонів від вул. Північної до затоки Волковатої в Оболонському районі м. Києва“». [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  3. Оболонь строили в честь белорусской столицы, а ассоциируют с пивом. kp.ua (ru-RU) . Процитовано 6 травня 2020.
  4. Оболонь в период СССР | «Моя Оболонь» - портал Оболонского района Киева. my-obolon.kiev.ua (рос.). Архів оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 6 травня 2020.
  5. Первые проекты Оболони. Интересная Оболонь. 20 жовтня 2014. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 6 травня 2020.
  6. Рішення Київської міської ради від 24 квітня 2003 року № 370/530 «Про найменування набережної в Оболонському районі» // Державний архів м. Києва. Ф. 1697. Оп. 1. Спр. 617. Арк. 200. [Архівовано з першоджерела 16 листопада 2012.]
  7. Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 12 серпня 2004 року № 1505 «Про найменування та перейменування вулиць і площ в м. Києві». [Архівовано з першоджерела 31 травня 2023.]

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]