Францевич Іван Микитович: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Картка:Науковець |
{{Картка:Науковець |
||
| ім'я = Іван Микитович Францевич |
| ім'я = Іван Микитович Францевич |
||
| портрет = |
| портрет = Файл:Frantsevich IN.jpg |
||
| зображення_розмір = |
| зображення_розмір = |
||
| зображення_підпис = |
| зображення_підпис = |
Версія за 10:32, 18 червня 2010
Іван Микитович Францевич | |
---|---|
Народився | 3 серпня 1905 Полтава |
Помер | 14 лютого 1985 Київ |
Поховання | Байкове кладовище |
Країна | Російська імперія СРСР |
Національність | українець |
Діяльність | винахідник |
Галузь | фізична хімія |
Alma mater | Харківський університет |
Заклад | Київського університету, АН УРСР |
Членство | НАН України |
Нагороди | Державна премія СРСР, Державна премія УРСР |
Звання | академік |
Іва́н Мики́тович Фра́нцевич (* 1905, Полтава — † 1985) — фізико-хімік і матеріалознавець родом з Полтави. Засновник першого у світі академічного Інституту металокераміки і спеціальних сплавів, котрий незабаром було перетворено на Інститут проблем матеріалознавства, який носить його ім’я. Академік АН УРСР, Герой Соціалістичної Праці, лауреат Державних премій СРСР та УРСР.
Біографічні відомості
Вже у віці 29 років Івану Микитовичу було присвоєно звання професора фізичної хімії і тоді ж його обрали членом-кореспондентом АН УРСР.
Дійсний член АН УРСР (з 1961).
1945–1957 — професор Київського університету, 1955–1962 — директор Інституту металокераміки і спецстопів, 1962–1973 — Інституту проблем матеріалознавства АН УРСР, з 1974 — завідувач відділу цього інституту.
Францевич Леонід Іванович (*3 жовтня 1935) — син, член-кореспондент НАН України.
Праці
Наукові праці Францевича присвячені створенню матеріалів, що відзначаються високою вогнетривкістю електроерозійною стійкістю, міцністю та зносостійкістю, і призначених для праці в особливо складних умовах.
Проблематика досліджень
Іван Францевич зробив внесок у дослідження багатьох актуальних проблем сучасного матеріалознавства, який став основою для створення цілої низки нових технологій і матеріалів, що їх гостро потребували різні галузі промисловості.
Праці
Одержані вченим результати досліджень узагальнені та викладені більш як у 600 наукових статей, опублікованих у провідних вітчизняних та зарубіжних журналах і у 20 монографіях, зафіксовані у кількох десятках авторських свідоцтв на винаходи і 14 патентах, що досі не втратили свого значення.
Див. також
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
Посилання
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Поховані на Байковому кладовищі
- Члени Національної академії наук України
- Персоналії Фр
- Українські матеріалознавці
- Українські винахідники
- Випускники Харківського університету
- Науковці Київського університету
- Герої Соціалістичної Праці
- Академіки НАНУ
- Лауреати Державної премії СРСР
- Лауреати Державної премії України
- Уродженці Полтави
- Народились 1905
- Померли 1985