Загороджувальний вогонь

Радянські зенітники ведуть загороджувальний вогонь по повітряним цілям. Ленінград. 1941

Загоро́джувальний вого́нь  — вид артилерійського або зенітного вогню, який застосовується раптово для віддбиття атак і контратак піхоти і танків противника на заздалегідь намічених і, звичайно прістрелянних рубежах (ділянках). По напрямку відносно фронту своїх підрозділів загороджувальний вогонь ділиться на фронтальний та фланговий. Видстань найближчої межі загороджувального вогню від своїх підрозділів, укриттів, що знаходяться зовні, повинна гарантувати безпеку своїх військ. Глибина ділянок загороджувального вогню сягає зазвичай 150—200 м. При виході противника з ділянки загороджувального вогню вогонь переноситься на наступний рубіж.

Для знищення повітряних цілей загороджувальний вогонь може застосовуватися зенітною артилерією і зенітними кулеметами.

Див. також

• Зенітна гармата
• Самохідна артилерійська установка
• Батарея артилерійська
• 88-мм зенітна гармата FlaK 18/36/37/41

Зовнішні посилання

• Заградительный огонь