Тальнівський парк: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Створена сторінка: '''Тальнівський парк''' – парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного зна... |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 7: | Рядок 7: | ||
Композиція парку складається з розташованого в центрі палацу, великої галявини біля палацу, чисельних алей півциркульної форми. Долина річки сформована у вигляді набережних з водоспадом та чисельними джерелами та місточками. Парк створювався на базі існуючого лісового масиву, хоча додатково наповнювався різними породами дерев. На початку [[20 століття|ХХ ст.]] паркові скульптури з Тального були перевезені в уманську [[Софіївка (дендропарк)|«Софіївку»]]. У Радянські часи була спроба зробити реконструкції цього парку для потреб міста, але проектне рішення не було вдалим і руйнувало парк. Зараз на території парку знаходиться міський стадіон, у палаці − [[музей]] хліборобства. Будинок пристарілих розташований в колишньому піонерському таборі, що в свою чергу містився на господарчому дворі. <ref>[http://www.landarchitecture.org.ua/doku.php/objects/talne Садово-паркова архітектура Черкащини]</ref> |
Композиція парку складається з розташованого в центрі палацу, великої галявини біля палацу, чисельних алей півциркульної форми. Долина річки сформована у вигляді набережних з водоспадом та чисельними джерелами та місточками. Парк створювався на базі існуючого лісового масиву, хоча додатково наповнювався різними породами дерев. На початку [[20 століття|ХХ ст.]] паркові скульптури з Тального були перевезені в уманську [[Софіївка (дендропарк)|«Софіївку»]]. У Радянські часи була спроба зробити реконструкції цього парку для потреб міста, але проектне рішення не було вдалим і руйнувало парк. Зараз на території парку знаходиться міський стадіон, у палаці − [[музей]] хліборобства. Будинок пристарілих розташований в колишньому піонерському таборі, що в свою чергу містився на господарчому дворі. <ref>[http://www.landarchitecture.org.ua/doku.php/objects/talne Садово-паркова архітектура Черкащини]</ref> |
||
== Характеристика парку == |
|||
Територією парку протікає р. Тальянка, є ставки. Вздовж річки – виходи кристалічних порід. У парку налічується 61 [[вид (біологія)|вид]] дерев та кущів. Переважає [[дуб звичайний]]. Збереглися старі дерева: дуби, [[сосна звичайна|сосни звичайні]], [[сосна Веймутова|Веймутові]] та [[сосна чорна|чорні]], [[яловець віргінський]] та інші. <ref> Клименко Ю.О., Клименко А.В. Тальнівський парк // Екологічна енциклопедія: У 3-х т. / А.В. Толстоухов (гол. ред.). — К.: ТОВ "Центр екологічної освіти та інформації", 2008. — Т. 3. — С. 285.</ref> |
|||
== Посилання== |
|||
{{reflist}} |
|||
[[Категорія:Природно-заповідний фонд Черкаської області]] |
|||
[[Категорія:Тальнівський район]] |
|||
Версія за 17:44, 28 вересня 2010
Тальнівський парк – парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення у м. Тальному Черкаської області.
Охоронний режим встановлено як об'єкту природно заповідного фонду Постановою Ради Міністрів УРСР від 29.01.60 р. № 105, сучасний статус – з 1972. Установа, землекористувач або землевласник у віданні якої знаходиться заповідний об’єкт − ДП "Уманське лісове господарство". Площа 406 га. [1]
Історія
Парк заснований у XVIII – початку XIX ст. Він розташований на території колишнього маєтку Потоцьких-Шувалових. З 1725 року тальнівський маєток був у властності польських та російських аристократів: Оранських, Калиновських, Потоцьких. Згодом у спадок від батька перейшло до генерал–лейтенантши графині Ольги Станиславовни Шувалової, народженої Потоцької. У 1857 П. П. Шувалов заклав тут оранжерею, невеликий ботанічний сад. Створення парку почато в 70-х рр XIX ст., будівництво палацу – 1896. Наприкінці XIX – початку ХХ ст. був перебудований палац з дерев'яного на цегляний у стилі французького бароко.
Композиція парку складається з розташованого в центрі палацу, великої галявини біля палацу, чисельних алей півциркульної форми. Долина річки сформована у вигляді набережних з водоспадом та чисельними джерелами та місточками. Парк створювався на базі існуючого лісового масиву, хоча додатково наповнювався різними породами дерев. На початку ХХ ст. паркові скульптури з Тального були перевезені в уманську «Софіївку». У Радянські часи була спроба зробити реконструкції цього парку для потреб міста, але проектне рішення не було вдалим і руйнувало парк. Зараз на території парку знаходиться міський стадіон, у палаці − музей хліборобства. Будинок пристарілих розташований в колишньому піонерському таборі, що в свою чергу містився на господарчому дворі. [2]
Характеристика парку
Територією парку протікає р. Тальянка, є ставки. Вздовж річки – виходи кристалічних порід. У парку налічується 61 вид дерев та кущів. Переважає дуб звичайний. Збереглися старі дерева: дуби, сосни звичайні, Веймутові та чорні, яловець віргінський та інші. [3]
Посилання
- ↑ Природно-заповідний фонд Черкаської області / Укл. Коноваленко О. С., Карастан І. М. − Черкаси: Вертикаль, 2006. − 196 с.
- ↑ Садово-паркова архітектура Черкащини
- ↑ Клименко Ю.О., Клименко А.В. Тальнівський парк // Екологічна енциклопедія: У 3-х т. / А.В. Толстоухов (гол. ред.). — К.: ТОВ "Центр екологічної освіти та інформації", 2008. — Т. 3. — С. 285.