Глинська пустинь: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Сіверян (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
м Незначні орфографічні правки |
||
Рядок 23: | Рядок 23: | ||
}} |
}} |
||
'''Свято-Різдва Богородиці Глинська Пустинь — чоловічий монастир (ставропігійний)''' — чоловічий православний монастир в [[Україна|Україні]]. Розташований у лісах, біля міста [[Глухів|Глухова]]. Назва монастиря походить від маєтку князів [[Глинські|Глинських]], на чиїх земля заснована пустинь. Статус «ставропігійний» означає пряме підпорядкування [[Митрополит Київський і всієї України (Московський патріархат)|митрополиту Київському |
'''Свято-Різдва Богородиці Глинська Пустинь — чоловічий монастир (ставропігійний)''' — чоловічий православний монастир в [[Україна|Україні]]. Розташований у лісах, біля міста [[Глухів|Глухова]]. Назва монастиря походить від маєтку князів [[Глинські|Глинських]], на чиїх земля заснована пустинь. Статус «ставропігійний» означає пряме підпорядкування [[Митрополит Київський і всієї України (Московський патріархат)|митрополиту Київському і всієї України]] [[Володимир (Сабодан)|Володимиру]]. |
||
[[Файл:Монастырь Глинская Пустынь.jpeg|left|200px|thumb|''Глинська пустинь в кінці ХІХ століття'']] |
[[Файл:Монастырь Глинская Пустынь.jpeg|left|200px|thumb|''Глинська пустинь в кінці ХІХ століття'']] |
||
[[Файл:Glinskaya pustyn.jpg|left|200px|thumb|''Теперішній вигляд Глинської пустині'']] |
[[Файл:Glinskaya pustyn.jpg|left|200px|thumb|''Теперішній вигляд Глинської пустині'']] |
||
Рядок 31: | Рядок 31: | ||
В кінці [[1689]] року на прохання ченців [[Софроніївський монастир|Софронієво-Мовчанської печерської пустині Різдва Пресвятої Богородиці]] патріарх Іоаким приписав Глинську пустинь до їх обителі. |
В кінці [[1689]] року на прохання ченців [[Софроніївський монастир|Софронієво-Мовчанської печерської пустині Різдва Пресвятої Богородиці]] патріарх Іоаким приписав Глинську пустинь до їх обителі. |
||
У [[1703]] році Глинська пустинь з волі [[Петро I Олексійович|Петра І]] відійшла у власність гетьмана [[Іван Мазепа|І.Мазепи]]. В [[1764]] році монастир |
У [[1703]] році Глинська пустинь з волі [[Петро I Олексійович|Петра І]] відійшла у власність гетьмана [[Іван Мазепа|І.Мазепи]]. В [[1764]] році монастир отримав самостійність. |
||
[[19 століття|XIX століття]] — період розквіту Глинської пустині, яка, як і [[Оптина пустинь]], славиться своїми старцями. |
[[19 століття|XIX століття]] — період розквіту Глинської пустині, яка, як і [[Оптина пустинь]], славиться своїми старцями. |
Версія за 14:31, 25 січня 2011
Глинська пустинь | |
---|---|
![]() Монастир Глинська пустинь на честь Різдва Пресвятої Богородиці | |
51°37′31″ пн. ш. 34°03′43″ сх. д. / 51.62528° пн. ш. 34.06194° сх. д. | |
Тип споруди | церква |
Розташування | ![]() |
Початок будівництва | 1557 |
Відбудовано | 1942, 1996 |
Належність | УПЦ МП |
![]() | |
![]() |
Свято-Різдва Богородиці Глинська Пустинь — чоловічий монастир (ставропігійний) — чоловічий православний монастир в Україні. Розташований у лісах, біля міста Глухова. Назва монастиря походить від маєтку князів Глинських, на чиїх земля заснована пустинь. Статус «ставропігійний» означає пряме підпорядкування митрополиту Київському і всієї України Володимиру.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/5/52/%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8B%D1%80%D1%8C_%D0%93%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%9F%D1%83%D1%81%D1%82%D1%8B%D0%BD%D1%8C.jpeg/200px-%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8B%D1%80%D1%8C_%D0%93%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%9F%D1%83%D1%81%D1%82%D1%8B%D0%BD%D1%8C.jpeg)
Достименно невідомо, як і коли виникла Глинська пустинь, але відштовхуючись від місцевих легенд випливла дата заснування святині. Це був 1557 рік.[1]
В кінці 1689 року на прохання ченців Софронієво-Мовчанської печерської пустині Різдва Пресвятої Богородиці патріарх Іоаким приписав Глинську пустинь до їх обителі.
У 1703 році Глинська пустинь з волі Петра І відійшла у власність гетьмана І.Мазепи. В 1764 році монастир отримав самостійність.
XIX століття — період розквіту Глинської пустині, яка, як і Оптина пустинь, славиться своїми старцями.
1922 року монастир було закрито. Чудотворна Глинська ікона вивезена в село Шалигине, після чого безслідно зникла. На території колишнього монастиря знаходилися по черзі дитяче містечко, сільськогосподарська артіль, колгосп, промкомбінат.[2]
Під час Великої Вітчизняної війни, в 1942 році, пустинь була знову відкрита.
4 липня 1961 ченців остаточно було виселено з монастиря, а Глинську пустинь знову закрили, будівлі і все майно колишньої обителі було передано Соснівському дому інвалідів.
У 1994 році Глинська пустинь була знову відкрита.
До 2000 року збудовано надбрамну церкву, яка за архітектурним типом нагадує церкву Іверської ікони Божої Матері.[3]
Наразі пустинь належить Українській православній церкві Московського патріархату.
Примітки
Ресурси інтернету
|