Глинська пустинь: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
м Незначні орфографічні правки
Рядок 23: Рядок 23:
}}
}}


'''Свято-Різдва Богородиці Глинська Пустинь — чоловічий монастир (ставропігійний)''' — чоловічий православний монастир в [[Україна|Україні]]. Розташований у лісах, біля міста [[Глухів|Глухова]]. Назва монастиря походить від маєтку князів [[Глинські|Глинських]], на чиїх земля заснована пустинь. Статус «ставропігійний» означає пряме підпорядкування [[Митрополит Київський і всієї України (Московський патріархат)|митрополиту Київському в всія України]] [[Володимир (Сабодан)|Володимиру]].
'''Свято-Різдва Богородиці Глинська Пустинь — чоловічий монастир (ставропігійний)''' — чоловічий православний монастир в [[Україна|Україні]]. Розташований у лісах, біля міста [[Глухів|Глухова]]. Назва монастиря походить від маєтку князів [[Глинські|Глинських]], на чиїх земля заснована пустинь. Статус «ставропігійний» означає пряме підпорядкування [[Митрополит Київський і всієї України (Московський патріархат)|митрополиту Київському і всієї України]] [[Володимир (Сабодан)|Володимиру]].
[[Файл:Монастырь Глинская Пустынь.jpeg|left|200px|thumb|''Глинська пустинь в кінці ХІХ століття'']]
[[Файл:Монастырь Глинская Пустынь.jpeg|left|200px|thumb|''Глинська пустинь в кінці ХІХ століття'']]
[[Файл:Glinskaya pustyn.jpg|left|200px|thumb|''Теперішній вигляд Глинської пустині'']]
[[Файл:Glinskaya pustyn.jpg|left|200px|thumb|''Теперішній вигляд Глинської пустині'']]
Рядок 31: Рядок 31:
В кінці [[1689]] року на прохання ченців [[Софроніївський монастир|Софронієво-Мовчанської печерської пустині Різдва Пресвятої Богородиці]] патріарх Іоаким приписав Глинську пустинь до їх обителі.
В кінці [[1689]] року на прохання ченців [[Софроніївський монастир|Софронієво-Мовчанської печерської пустині Різдва Пресвятої Богородиці]] патріарх Іоаким приписав Глинську пустинь до їх обителі.


У [[1703]] році Глинська пустинь з волі [[Петро I Олексійович|Петра І]] відійшла у власність гетьмана [[Іван Мазепа|І.Мазепи]]. В [[1764]] році монастир отримала самостійність.
У [[1703]] році Глинська пустинь з волі [[Петро I Олексійович|Петра І]] відійшла у власність гетьмана [[Іван Мазепа|І.Мазепи]]. В [[1764]] році монастир отримав самостійність.


[[19 століття|XIX століття]] — період розквіту Глинської пустині, яка, як і [[Оптина пустинь]], славиться своїми старцями.
[[19 століття|XIX століття]] — період розквіту Глинської пустині, яка, як і [[Оптина пустинь]], славиться своїми старцями.

Версія за 14:31, 25 січня 2011

Глинська пустинь
Монастир Глинська пустинь на честь Різдва Пресвятої Богородиці
51°37′31″ пн. ш. 34°03′43″ сх. д. / 51.62528° пн. ш. 34.06194° сх. д. / 51.62528; 34.06194
Тип спорудицерква
РозташуванняУкраїна УкраїнаСоснівка (Глухівський район, Сумська область)
Початок будівництва1557
Відбудовано1942, 1996
НалежністьУПЦ МП
Глинська пустинь. Карта розташування: Україна
Глинська пустинь
Глинська пустинь (Україна)
Мапа
CMNS: Глинська пустинь у Вікісховищі

Свято-Різдва Богородиці Глинська Пустинь — чоловічий монастир (ставропігійний) — чоловічий православний монастир в Україні. Розташований у лісах, біля міста Глухова. Назва монастиря походить від маєтку князів Глинських, на чиїх земля заснована пустинь. Статус «ставропігійний» означає пряме підпорядкування митрополиту Київському і всієї України Володимиру.

Глинська пустинь в кінці ХІХ століття
Файл:Glinskaya pustyn.jpg
Теперішній вигляд Глинської пустині

Достименно невідомо, як і коли виникла Глинська пустинь, але відштовхуючись від місцевих легенд випливла дата заснування святині. Це був 1557 рік.[1]

В кінці 1689 року на прохання ченців Софронієво-Мовчанської печерської пустині Різдва Пресвятої Богородиці патріарх Іоаким приписав Глинську пустинь до їх обителі.

У 1703 році Глинська пустинь з волі Петра І відійшла у власність гетьмана І.Мазепи. В 1764 році монастир отримав самостійність.

XIX століття — період розквіту Глинської пустині, яка, як і Оптина пустинь, славиться своїми старцями.

1922 року монастир було закрито. Чудотворна Глинська ікона вивезена в село Шалигине, після чого безслідно зникла. На території колишнього монастиря знаходилися по черзі дитяче містечко, сільськогосподарська артіль, колгосп, промкомбінат.[2]

Під час Великої Вітчизняної війни, в 1942 році, пустинь була знову відкрита.

4 липня 1961 ченців остаточно було виселено з монастиря, а Глинську пустинь знову закрили, будівлі і все майно колишньої обителі було передано Соснівському дому інвалідів.

У 1994 році Глинська пустинь була знову відкрита.

До 2000 року збудовано надбрамну церкву, яка за архітектурним типом нагадує церкву Іверської ікони Божої Матері.[3]

Наразі пустинь належить Українській православній церкві Московського патріархату.

Примітки

Ресурси інтернету